В даний час в клінічну практику широко впроваджується метод тривалого внутрішньопорожнинного моніторування рН, як найбільш фізіологічний і точний. Це дослідження дозволяє безперервно реєструвати значення рН протягом 24 - 96 годин. При використанні цього методу внутрішньошлункова кислотність може бути виміряна за допомогою різних рН-електродів - сурмяного, скляного та ін Сучасні портативні реєструючі пристрої дозволяють автоматично проводити процедуру калібрування рН-зондів, записувати значення рН кожні 4 - 20 секунд з наступним комп'ютерним аналізом накопичених даних.
Метод внутрішньопорожнинного моніторування рН дозволяє оцінити дію різних факторів, що впливають на кислотопродукцію (їжа, куріння, прийом різних лікарських засобів та ін.) В процесі цього дослідження представляється можливість індивідуального підбору дози і режиму прийому антисекреторних засобів.
Показання до проведення внутрішньопорожнинної рН-метрії
Дослідження, проведені за допомогою визначення рН, умовно можна поділити на 3 групи:
Кожна з груп має своє значення й свої показання та протипоказання, тому спочатку я охарактеризую їх основні завдання, а потім методи дослідження та їх показання і протипоказання.
Основним завданням короткочасної внутрішньошлункової рН-метрії є визначення базального рівня кислотності, тобто вирішення питання про наявність чи відсутність соляної кислоти, і визначення приблизного рівня інтрагастрального концентрації водневих іонів.
Тривале моніторування рН стравоходу дозволяє визначити наявність або відсутність гастроезофагеальним рефлюксів, особливо в нижченаведених ситуаціях:
1)У випадках відсутності виражених ендоскопічних змін у хворих з типовими проявами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).
2)У хворих з атиповими проявами ГЕРХ: біль у грудях, не пов'язана із захворюваннями серцево-судинної системи, напади бронхіальної астми
3)У хворих з ЛОР захворюваннями (кислотний рефлюкс в 10 - 50% випадків є причиною патологічної захриплості голосу, хронічного кашлю, хронічного ларингіту, гранульоми голосових зв'язок, стенозу глотки або трахеї, а іноді навіть неопластичних процесів).
4)До і після оперативного втручання з приводу рефлюкс-езофагіту.
5)Для оцінки ефективності проведеного лікування (особливо у хворих з малосимптомними проявами ГЕРХ).
Тривале моніторування рН шлунка дозволяє:
1)Судити про процес кислотоутворення протягом доби в природних умовах з оцінкою дії різних факторів (їжі, куріння і т. д.).
2)Оцінити дію різних лікарських препаратів на внутрішньошлункової кислотність (блокаторів Н2 рецепторів гістаміну, блокаторів Н + К + АТФази, антацидів та ін.)
3)Виявити резистентність до прийому різних антисекреторних препаратів.
4)Оцінити функціональний стан шлунка до і після оперативних втручань.
5)Підібрати ефективну схему прийому антисекреторних препаратів, особливо у хворих з кровоточить виразками.
Підготовка хворого
Під час дослідження (при тривалій рН-метрії) рекомендується:
перебувати в нормальних (фізіологічних) для хворого умовах;
продовжувати звичайний режим прийому їжі (бажано з виключенням мінеральних вод, кислих продуктів і рідин, алкоголю);
вести щоденник, де хворий повинен відзначати різні тимчасові події та їх тривалість. Так, для рН-метрії стравоходу важливо відзначати періоди перебування в горизонтальному положенні, незалежно збігаються вони зі сном чи ні, а для оцінки дії лікарських препаратів необхідно вказати точний час їх прийому. Конкретна форма щоденника (кількість різних періодів, симптомів і т. д.) залежить від поставлених перед лікарем завдань.