А. Патологічний ІІІ тон (правошлуночковий протодіастолічний ритм галопу) і парадоксальний пульс.
Б. Зміщення правої межі відносної серцевої тупості.
В. Тахікардія.
Г. Гіпотензія.
Д. Абдомінально-югулярний рефлекс.
37 Найбільш частою “маскою” немасивності ТЕЛА серед перелі-ченого є:
А. Поява і/або прогресування серцевої недостатності резистентної до терапії.
Б. Повторні пневмонії незрозумілої етіології, частково з перебігом плевропневмонії.
В. Швидкозмінні (2-3 доби) сухі плеврити.
Г. Ексудативні плеврити, в тому числі геморагічні.
Д. “Безпричинна” лихоманка, що не піддається антибактеріальній терапії.
38 Які ЕКГ-ознаки гострого легеневого серця при масивній ТЕЛА є правильними?
А. Раптове поглиблення QІІІі SІ.
Б. Елевація RS-T III, aVF, V1-2 і дискордантна депресія RS-T, I, AVL, V5-6.
В. Поява інверсії Т ІІІ, aVF, V1-2.
Г. Повна, або не повна блокада правої ніжки пучка Гісса.
Д. Всі перераховані
39 У лікуванні хворих ТЕЛА середньодобова доза нефракціонова-ного гепарину становить:
А. 15 тис МО. Г. 30 тис МО.
Б. 20 тис МО. Д. 35 тис МО.
В. 25 тис МО.
40 Загальна тривалість гепаринотерапії повинна бути не менше:
А. 5-7 днів. Г. 15-20 днів.
Б. 7-10 днів. Д. 20-25 днів.
В. 10-15 днів.
41 Розмах індивідуальних доз низькомолекулярних гепаринів при ТЕЛА становить:
А. 0,3-0,6 мг 1 раз на добу. Г. 0,3-0,6 мг 2 рази на добу.
Б. 0,3-0,8 мг 1 раз на добу. Д. 0,6-0,9 мг 2 рази на добу.
В. 0,3-0,8 мг 2 рази на добу.
42 Показаннями до тромболітичної терапії при ТЕЛА є всі, крім:
А. Шок у.
Б. Поєднання з Q-інфарктом міокарда.
В. Високої легеневої гіпертензії.
Г. Гострої правошлуночкової недостатності.
Д. ТЕЛА дрібних розгалужень.
43 Правильною схемою лікування стрептокіназою при ТЕЛА є одна з перелічених:
А. Внутрішньовенно краплинно в дозі 1 млн ОД в 100 мл 0,9% натрія хлориду за 30-60 хв.
Б. Внутрішньовенно струменево в дозі 1,5 млн ОД в 50 мл 0,9% натрія хлориду за 10 хв.
В. Внутрішньовенно краплинно в дозі 1,5 млн ОД в 100 мл 0,9% натрія хлориду за 30-60 хв.
Г. Внутрішньовенно краплинно в дозі 1,5 млн ОД в 100 мл 0,9% натрія хлориду за 30 хв.
Д. Внутрішньовенно краплинно в дозі 1,5 млн ОД в 50 мл 0,9% натрія хлориду за 10 хв.
44 Найбільш поширеною причиною гострої дихальної недостатності серед нижченазваних є:
А. Торакоабдомінальна. Г. Бронхолегенева.
Б. Центральна. Д. Змішана.
В. Нейром’язова.
45 Невідкладна допомога І стадії астматичного статусу включає внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів і їх пероральне приймання в добовій дозі:
А. 100-200 мг. Г. 400-500 мг.
Б. 200-300 мг. Д. > 500 мг.
В. 300-400 мг.
46 Невідкладна допомога І стадії астматичного статусу включає внутрішньовенне струменеве і краплинне введення еуфіліну в добовій дозі:
А. До 1 г. Г. До 3-4 г.
Б. До 1,5-2 г. Д. > 4 г.
В. До 2-3 г.
47 Інфузійна гідратаційна терапія І стадії астматичного статусу включає інфузійне введення розчинів (0,9% хлориду натрію, 5% глюкози, реополіглюкіну) в добовій дозі:
А. До 1 л. Г. До 2-2,5 л.
Б. До 1-1,5 л. Д. 2,5-3 л.
В. До 1,5-2 л.
48 Показаннями до застосування петельних діуретиків при І стадії астматичного статусу в першу чергу є:
А. Супутня артеріальна гіпертензія.
Б. Супутня ниркова недостатність.
В. Зростання ЦВТ до 150 мм вод. ст. і вище, набряк легень і мозку.
Г. Периферійні набряки.
49 Інтенсивна терапія ІІ стадії астматичного статусу включає стартове введення кортикостероїдів з доз, що перевищують ті, що застосовувались в І стадії у:
А. 1-2 рази. Г. 4-5 разів.
Б. 2-3 рази. Д. > 5 разів.
В. 3-4 рази.
50 Найбільш частою причиною спонтанного пневмотораксу є:
А. Плевральні шварти.
Б. Бронхоектатична хвороба.
В. Абсцес і гангрена легень.
Г. Туберкульоз легень.
Д. Уроджені дефекти паренхіми легень.
51 Невідкладна допомога спонтанного клапанного пневмотораксу першочергово включає внутрішньовенне введення: