7.1 Інтенсивна терапія і реанімація в клініці внутрішніх хвороб
7.1.1 Кардіологія
1 Загрудинна локалізація больового синдрому при стенокардії пов’язана з ураженням:
А. Обгинаючої гілки лівої коронарної артерії.
Б. Задньої міжшлуночкової гілки правої коронарної артерії.
В. Передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії.
Г. Тільки при трисудинних змінах коронарних артерії.
2 Епігастральна локалізація больового синдрому при стенокардії пов’язана з ураженням:
А. Задньої міжшлуночкової гілки правої коронарної артерії.
Б. Обгинаючої гілки лівої коронарної артерії.
В. Передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії.
Г. Відповідальної за вказану локалізацію болю артерії не названо.
3 Лівостороння локалізація больового синдрому при стенокардії пов’язана з ураженням:
А. Передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії.
Б. Задньої міжшлуночкової гілки правої коронарної артерії.
В. Обгинаючої гілки лівої коронарної артерії.
Г. Дрібного калібру коронарних судин (Х-синдром).
4 Атипова стенокардія трапляється у всіх зазначених ситуаціях, крім:
А. Артралгії, болі в шиї, під ложечкою.
Б. Зубного болю.
В. Болі в епігастрії.
Г. Болі в кишечнику.
5 До гострих коронарних синдромів відносять:
А. Ішемічну кардіоміопатію.
Б. Гіпертензивнау кардіоміопатію.
В. Не-Q-інфаркт міокарда.
Г. Коронарний синдром Х.
Д. Стабільну стенокардію напруження, ФК ІІ.
6 Найбільш високим рівнем доказу ранньої користі зменшення ішемії при нестабільній стенокардії та інфаркту міокарда без персистувальної елевації сегмента ST є:
А. Нітрати. Г. Бета-адреноблокатори.
В. Антагоністи кальцію. Д. Аспірин.
Г. Гепарин.
7 Найбільш високим рівнем доказу ранньої користі профілакти-ки міокарда і ранньої коронарної смерті у хворих нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда є:
А. Бета-адреноблокатори. Г. Гепарин.
Б. Нітрати. Д. Реваскуляризація.
В. Аспірин.
8 Для термінового усунення ішемії міокарда призначають все, крім:
А. Нітрогліцерину під язик, спрею і внутрішньовенно.
Б. Морфіну сульфату або гідрохлориду внутрішньовенно.
В. Бета-адреноблокаторів за відсутності протипоказань.
Г. Антагоністів кальцію дигідропіридинового ряду короткої дії як монотерапії.
Д. Дилтіазему і верапамілу за відсутності дисфункції лівого шлуночка.
9 Гепаринотерапію слід проводити під контролем:
А. Часу згортання крові.
Б. Електрокардіограми.
В. Протромбінового індексу.
Г. Артеріального тиску.
Д. Частково активованого тромбопластинового часу.
10 Найбільш чутливою і специфічно ранньою ЕКГ-ознакою інфаркту міокарда є:
А. Інверсія зубця Т.
Б. Депресія сегмента ST у грудних відведеннях.
В. Зубець Q > 25% R у І, AVL, V5 відведеннях.
Г. Елевація сегмента ST у двох і більше грудних відведеннях, розмі-щених поруч.
Д. Гострий додатний високої амплітуди зубець Т у грудних відве-деннях.
11 Який з нижченаведених засобів не слід застосовувати при кардіогенному шоку з синдромом малого серцевого викиду?
А. Допамін. Г. Глюкагон.
Б. Добутамін. Д. Пропранолол.
В. Преднізолон.
12 Найбільш вагомим ЕКГ-показанням для тромболітичної терапії є:
А. Патологічний зубець Q.
Б. Депресія сегмента ST у двох і більше сусідніх грудних відведеннях.
В. Елевація сегмента ST у двох і більше грудних відведеннях поруч.
Г. Комплекс QS.
Д. Повна блокада правої ніжки пучка Гісса.
13 Найбільш оптимальним для тромболітичної терапії є “тера-певтичне вікно”:
А. 2-6 годин. Г. 12-48 годин.
Б. 6-12 годин. Д. 48-72 години.
Г. 12-48 годин.
14 У хворої 72 років з гострим Q-інфарктом міокарда передньо-бокової стінки лівого шлуночка виникла фібриляція передсердь з прискореним проведенням імпульсів на шлуночки (175-210/хв.), АТ 160/90 мм рт.ст. Засобом вибору в даній ситуації є:
А. Преднізолон – 120 мг в/в, струменево.
Б. Кордіамін – 4 мл в/в, струменево.
В. Добутамін – 250 мг в/в, краплинно.
Г. Аміодарон – 450 мг в/в, краплинно.
Д. Ізопротеренол – в/в, краплинно з розрахунку 0,5 мкг/кг – 1 хв.
15 У хворого 67 р. з альвеолярним набряком легень на фоні не-Q-інфаркту міокарда з локалізацією по нижній боковій стінці лівого шлуночка при АТ 180/100 мм рт. ст. і ЧСС 140/хв. доцільно застосувати:
А. Осмодіуретики.
Б. Еуфілін.
В. Добутамін.
Г. Фуросемід.
Д. Гідрокортизон.
16 У хворого 50 р. з гострим коронарними синдромом настала фібриляція шлуночків, ознаки клінічної смерті. Ваша тактика?