68 Зниження маси тіла від 10 до 20%, наявність тахікардії від 100 до 120 за 1 хвилину, виражена офтальмопатія, зниження працез-датності, відносять за Барановим В.Г до:
А. Легкого ступеня тяжкості тиреотоксикозу.
Б. Середнього ступеня.
В. Тяжкого ступеня.
69 При дифузному токсичному зобі вміст тиреотропіну в крові:
А. Підвищений. В. Знижений.
Б. Нормальний . Г. Різний.
70 Кардіалгія при дифузному токсичному зобі:
А. Характерна. Б. Нехарактерна. В. Перемінна.
71 У лікуванні дифузного токсичного зобу використовують мерказоліл, що випускається в таблетках по 0,005 г (5 мг). При середньому ступені тяжкості дифузного токсичного зобу середня добова доза мерказолілу становить:
А. 10 мг. Г. 40 мг.
Б. 20 мг. Д. 50-60 мг.
В. 30 мг.
72 З моменту настання еутиреозу доза мерказолілу поступово знижується, приблизно по 5 мг кожні 7 днів і доводиться до підтримуючої , яка, як правило, становить:
А. 2,5-5 мг на день. Г. 10-15 мг на день.
Б. 2,5-10 мг на день. Д. 10-20 мг на день.
В. 5-15 мг на день.
73 Приймають підтримуючу дозу мерказолілу:
А. 6 місяців. Г. 1,5-2 роки.
Б. 6-12 місяці . Д. > 2 років.
В. 1-1,5 року.
74 До побічних ефектів мерказолілу відносять всі, крім:
А. Розвитку лейкопенії та агранулоцитозу.
Б. Алергічних реакцій (еритема, кропивниця, свербіж).
В. Зоогенного ефекту.
Г. Розвитку тромбоцитопенії.
75 Для лікування дифузного токсичного зобу використовується при непериносимості мерказолілу калію перхлорату, що випускається в таблетках у дозі 0,25 г. Перші 6 тижнів добова доза калію перхлорату становить:
А. 500-800 мг. Г. 1200-1500 мг.
Б. 800-1000 мг. Д. > 1500 мг.
В. 1000-1200 мг.
76 Показаннями для призначення глюкокортикоїдів при дифузному токсичному зобі є всі, крім:
А. Тяжкого перебігу з вираженим збільшенням щитоподібної залози.
Б. Вираженої лейкопенії.
В. Тиреотоксичного кризу.
Г. Тромбоцитопенії.
Д. Відсутності ефекту від лікування тиреостатичними засобами.
77 До імуномодуляторів при дифузному токсичному зобі відносять, всі крім:
А. Натрію нуклеїновокислого. Г. Зилеозану.
Б. Тималіну. Д. Преднізолону.
В. Т-активіну.
78 Механізм дії β-адреноблокаторів при дифузному токсичному зобі полягає в усіх, крім однієї мотивації, що зазначена нижче.
А. Блокують β-1-адреноблокатори міокарда, зменшують гіперсимпа-тикотонію.
Б. Володіють мембрано стабілізуючою дією.
В. Знижують АТ, здійснюють седативний ефект.
Г. Підвищують периферичну конверсію тироксину в трийодтиронін.
Д. Зменшують периферичну конверсію тироксину в трийодтиронін.
79 Показаннями до лікування дифузного токсичного зобу радіоактивним йодом є всі, крім:
А. Дифузного токсичного зобу з тиреотоксикозом середнього ступеня тяжкості і тяжким у осіб у віці старше 40-50 років за відсутності ефекту від тривалого приймання антитиреоїдних засобів.
Б. Важких форм дифузного токсичного зобу з вираженою недостат-ністю кровообігу, токсичним гепатитом, психозом.
В. Легкого ступеня дифузного токсичного зобу з тиреотоксикозом.
Г. Наявності супутніх захворювань (інфаркт міокарда, перенесений недавно інсульт, гіпертензивний криз), якщо оперативне лікування неможливе.
Д. Рецидивів дифузного токсичного зобу після оперативного лікування за відсутності ефекту від правильно проведеної антитиреоїдної терапії.
80 Показаннями до хірургічного лікування дифузного токсичного зобу є всі, крім:
А. Тяжкої форми захворювання, а також форми середньої тяжкості за відсутності ефекту від правильно проведеної безперервної антити-реоїдної терапії протягом 4-6 місяців, рецидивів у молодих.
Б. Періоду вагітності і лактації.
В. Терапії великими дозами антитиреоїдних засобів.
Г. Вузлових, змішаних форм токсичного зобу.
Д. Великого ступеня збільшення залози і наявності фібриляції передсердь.
6.1.3 Гіпотиреоз
81 Набутий гіпотиреоз трапляється при таких ситуаціях, крім:
А. Післяопераційної.
Б. Лікування радіоактивним йодом і іонізуючого опромінення щито-подібної залози.