А. Атропін в/в. Г. Строфантин в/в, струменево

Б. Новокаїнамід в/в, струменево. Д. Електрична дефібриляція.

В. Кальцію хлорид в/в, струменево.

17 У хворого 75 р. з гострим не-Q-інфарктом міокарда нижньо-перетинкової ділянки лівого шлуночка через 3 години з моменту госпіталізації з’явились повторні епізоди арешту синусового вузла. АТ - 130/80 мм рт.ст., ЧСС - 60/хв. Ваша тактика в цій ситуації?

А. Лідокаїн – інтравенозна інфузія до 1000 мг/добу.

Б. Строфантин 0,05% 1 мл в/в + кальцію хлорид 10% в/в.

В. Ургентна імплантація штучного водія ритму серця.

Г. Кардіоверсія.

Д. Тимчасова стимуляція в режимі “of demand”.

18 У хворого 70 р. з діагнозом гострого QS-інфаркту міокарда передньої стінки лівого шлуночка на фоні больового синдрому виникла пароксизмальна надшлуночкова тахікардія (ЧСС - 180/хв., ритм правильний, АТ - 100/60 мм рт. ст.). До яких засобів не слід вдаватися у такому випадку?

А. В/в повільно 10 мг верапамілу.

Б. В/в струменево 1 мг дигоксину.

В. В/в струменево 6 мл АТФ.

Г. В/в струменево 2 мл 0,1% розчину атропіну.

Д. В/в 0,5 мл 1% розчину мезатону.

19 У хворого 46 р. часті епізоди Морганьї-Адамса-Стокса. ЧСС - 30/хв., АТ - 190/60 мм рт.ст. На ЕКГ: хвилі f, деформовані QRS з однаковим інтервалом R-R (20 мм). Яке порушення провідності є у даного хворого?

А. Синусова брадикардія.

Б. Синдром Фредеріка.

В. AV-блокада І ступеня.

Г. Повна поперечна блокада з синусовим ритмом.

Д. Біфасцикулярна блокада лівої ніжки пучка Гісса.

20 Яку супутню клінічну ситуацію не відносять до ускладненого гіпертензивного кризу?

А. Нестабільну стенокардію.

Б. Транзиторну ішемічну атаку.

В. Гостру гіпертензивну енцефалопатію.

Г. Кровотечу.

Д. Підвищення САТ до 240 мм рт. ст., або ДАТ до 140 мм рт.ст.

21 При еклампсії засобом вибору парентеральної терапії ускладненого кризу є один з перелічених:

А. Верапаміл. Г. Гідралазин.

Б. Нітрогліцерин. Д. Еналаприлат.

В. Нікардипіну гідрохлорид.

22 При гіпертензивному кризі на фоні гострої серцевої недостатності та інфаркту міокарда засобом вибору є:

А. Нікардипіну гідрохлорид. Г. Гідралазин.

Б. Верапаміл. Д. Клонідин.

В. Нітрогліцерин.

23 При гіпертензивному кризі на фоні субарахноїдального крово-виливу засобом вибору є:

А. Нітропрусид натрію. Г. Пропранол.

Б. Нітрогліцерин. Д. Есмолол.

Г. Німодипін.

24 При гіпертензивному кризі у хворих з серцевою недостатністю не можна застосовувати всі, крім:

А. Нікардипіну гідрохлориду. Г. Пропранололу.

Б. Верапамілу. Д. Фуросеміду.

В. Лабеталолу.

25 При гіпертензивному кризі із набряком легень, або мозку, розшаровуючій аневризмі аорти засобом вибору є:

А. Клонідин. Г. Верапаміл.

Б. Триметафан . Д. Гідралазин.

В. Фентоламін.

26 При феохромоцитомному кризі засобом вибору є:

А. Фентоламін . Г. Есмолол.

Б. Пентамін. Д. Німодипін.

В. Магнію сульфат.

27 При гіпертензивному кризі, що проходить з судомами, при еклампсії вагітних засобом вибору є:

А. Пентамін. Г. Верапаміл.

Б. Магнію сульфат. Д. Еналаприлат.

В. Нітрогліцерин.

28 Засобом вибору при діенцефальному кризі є:

А. Каптоприл. Г. Дибазол.

Б. Ніфедипін. Д. Празозин.

В. Піроксан.

29 Найбільш широко використовуваним засобом для лікування неускладнених гіпертензивних кризів, особливо в осіб похилого віку є:

А. Ніфедипін. Г. Піроксан.

Б. Празозин. Д. Дроперидол.

В. Лабеталол.

30 Який антигіпертензивний засіб є протипоказаним при AV-бло-каді і брадикардії:

А. Ніфедипін. Г. Діазепам.

Б. Каптоприл. Д. Дроперидол.

В. Клонідин.

7.1.2 Пульмонологія

31 У патогенезі ТЕЛА чільне місце відводиться організації флотувального тромбу. Яка його характеристика?

А. Такий, що має єдину точку фіксації в проксимальному сегмент.

Б. Такий, що має єдину точку фіксації в дистальному сегменті.

В. Такий, що має декілька точок фіксації по всій довжині судин.

Г. Такий, що здійснює оклюзію судин.

Д. Жоден з перелічених не названий.

32 Гемодинамічними наслідками ТЕЛА є:

А. Гостра дихальна недостатність.

Б. Артеріальна гіпоксемія.

В. Легенева артеріальна гіпертензія.

Г. Гостра правошлуночкова недостатність.

Д. Всі перелічені.

33 Причинами дихальної недостатності та артеріальної гіпоксемії при ТЕЛА є:

А. Припинення кровообігу по вентильованих альвеолах, що веде до збільшення легеневого “мертвого простору”.

Б. Бронхоспазм.

В. Розвиток ателектазів.

Г. Ішемія легені, зниження вентиляції і артеріовенозне шунтування крові.

Д. Всі перелічені.

34 Клінічна картина ТЕЛА визначається:

Поиск по сайту: