ТЕМА 16. Відділ Червоні водорості

Мета: на прикладі окремих представників сформувати вміння розпізнавати представників відділу Rhodophyta, ознайомитись із найбільш розповсюдженими червоними водоростями північних, далекосхідних і південних морів, прісноводними багрянками і технологічно цінними родами. Розглянути особливості розмноження Rhodophyta.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою.

Об'єкти: таломи Compsopogon (культуральний або фіксований матеріал), таломи Batrachospermum, Ceramium, Callithamnion (фіксований матеріал), таломи Corallina, Phyllophora, Ahnfeltia (загербаризований матеріал).

Хід заняття: перевірка контрольного завдання по темі. Ознайомитись з родовими ознаками та поширенням об'єктів. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Приготувати препарати, розглянути і замалювати представників класів Bangiophyceae і основних порядків Florideophyceae, (обов'язкові об'єкти – Compsopogon, Batrachospermum, Ceramium). У відповідних представників знайти і підписати моно- і тетраспорангії, карпоспори, цистокарпии, опорні й асиміляторні нитки, корові клітини, хлоропласти.

2. Розглянути і замалювати з гербарних аркушів зовнішній вигляд представників широко розповсюджених родів червоних водоростей (обов'язкові об'єкти – Corallina і Ahnfeltia, додатковий – Phyllophora).

3. Записати систематичне положення кожного об'єкта.

Питання для самоконтролю

1.Систематичні ознаки відділу Червоні водорості.

2.Принципи поділу відділу на класи та порядки.

Питання на самостійну підготовку. Життєві цикли червоних водоростей. Способи утворення карпоспор. Практичне значення представників Rhodophyta.

Завдання для самостійної роботи. Скласти оригінальний ключ для визначення родів червоних водоростей, які були розглянуті на занятті.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 149 – 167.

ТЕМА 17. Відділ Зелені водорості: клас Хлорофіцієві (Вольвокальні, Хлорококальні та Сценедесмальні)

Мета: сформувати вміння розпізнавати представників порядків Volvocales, Chlorococcales та Scenedesmales, ознайомитись з найбільш поширеними родами з цих порядків. Навчитись розпізнавати водорості монадного та кокоїдного типів структур, пальмелевидний стан, форми організації тіла одноклітинних водоростей (власне одноклітинні, колоніальні, ценобіальні форми). Закріпити навички складання дихотомічного ключа для визначення водоростей.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, 1% розчин метиленового синього, розчин туші, 40% розчин формальдегіду, фільтрувальний папір, пінцет, піпетки для барвників.

Об'єкти: живі чи фіксовані водорості родів Volvox, Dunaliella, Chlamydomonas, Pandorina (або Gonium чи Eudorina) Pediastrum, Scenedesmus, Hydrodictyon.

Хід заняття: повторити ознаки відділу Chlorophyta, порядків Volvocales, Chlorococcales та Scenedesmales, монадного, гемімонадного і кокоїдного типів структур, форм організації тіла водоростей. Ознайомитись із родовими ознаками досліджуваних на занятті об'єктів. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Приготувати препарати водоростей з порядку Volvocales (обов'язковими об'єктами є роди Chlamydomonas та Volvox). Зафарбувати колоніальний слиз. Розглянути, замалювати та підписати необхідні структури:

- рід Chlamydomonas: замалювати монадну клітину і окрему клітину у пальмелевидному стані. Підписати джгутики, стигму, хлоропласт, піреноїд, пульсуючі вакуолі, колоніальний слиз;

- рід Volvox: замалювати ценобій з партеногонідіями чи дочірніми ценобіями і зиготу; підписати вегетативні клітини, партеногонідії (чи дочірні ценобії), яйцеклітину, плазмодесми.

2. Записати систематичне положення замальованих представників порядку Volvocales (відділ, клас, порядок, рід).

3. Приготувати препарати водоростей з порядку Chlorococcales (обов'язковим об'єктом є рід Chlorococcum). Розглянути та замалювати вегетативну клітину та спорангій, підписати хлоропласти, піреноїд, зоо- чи апланоспорангії, зоо- чи апланоспори;

4. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

5. Приготувати препарати водоростей з порядку Scenedesmales (обов'язковим об'єктом є рід Scenedesmus (або Pediastrum)) Розглянути та замалювати ценобій, підписати вегетативні клітини, шипи, шипики, рогоподібні вирости (якщо останні є), хлоропласт, піреноїд;

6. Записати систематичне положення замальованих представників порядку Scenedesmales (відділ, клас, порядок, рід).

7. Записати тип морфологічної структури і форму організації вегетативного тіла кожного об'єкта.

Питання для самоконтролю

1. Систематичні ознаки зелених водоростей.

2. Типи морфологічних структур тіла представлені у межах відділу Chlorophyta.

3. Ознаки порядків Volvocales, Chlorococcales та Scenedesmales.

4. Практичне значення і поширення одноклітинних зелених водоростей.

Питання на самостійну підготовку .Поширення та практичне значення представників порядків Volvocales, Chlorococcales та Scenedesmales.

Завдання для самостійної роботи. Скласти оригінальний ключ для визначення представників порядків Volvocales, Chlorococcales та Scenedesmales, які були розглянуті на занятті.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 168 – 186.

ТЕМА 18. Відділ Зелені водорості: клас Хлорофіцієві (Хетофоральні та Едогоніальні), клас Требуксієфіцієві (Хлореляльні)

Мета: сформувати вміння розпізнавати представників порядків Chaetophorales, Oedogoniales та Chlorellales, ознайомитись з найбільш поширеними родами цих порядків, закріпити знання щодо екологічних особливостей хлорофіцієвих та требуксієфіцієвих водоростей.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин Люголя, фільтрувальний папір, пінцет, піпетка для барвника.

Об'єкти: Draparnaldia, Oedogonium (живий чи фіксований матеріал), Chlorella (альгологічно чиста культура).

Хід заняття: повторити ознаки нитчатого і різнонитчатого типів структур, систематичні ознаки порядків Chaetophorales та Oedogoniales, життєві цикли і зміну ядерних фаз у Oedogonium. Ознайомитись із родовими ознаками Draparnaldia та Oedogonium. Повторити ознаки класу Trebouxiophyceae, звернувши увагу на переважно наземний спосіб життя його представників. Ознайомитись із характерними ознаками роду Chlorella. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Приготувати препарати, знайти, розглянути, розпізнати і замалювати представників родів Draparnaldia, Oedogonium та Chlorella, підписати необхідні структури:

- Draparnaldia: замалювати фрагмент талома з нитками різних функціональних типів, підписати опорні, асиміляторні, сланкі, висхідні нитки, хлоропласти в клітинах ниток різних типів, піреноїди, хети;

- Oedogonium: замалювати фрагмент талома, підписати ковпачки, валик, хлоропласт, піреноїди, по можливості - оогоній і зооспорангій.

- Chlorella: замалювати вегетативну клітину та спорангій, підписати хлоропласт, піреноїд, автоспори.

2. Записати систематичне положення кожного об'єкта.

Питання для самоконтролю

1. Систематичні ознаки Зелених водоростей.

2. Типи морфологічних структур тіла водоростей.

3. Ознаки порядків Oedogoniales та Chaetophorales.

Питання на самостійну підготовку.Життєві цикли та зміна ядерних фаз у нанандрієвих та макрандрієвих видів роду Oedogonium.

Завдання для самостійної роботи.Скласти оригінальний ключ для визначення представників класів Chlorophyceae та Trebouxiophyceae, які були розглянуті на занятті.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 180 – 195.

ТЕМА 19. Відділ Зелені водорості: клас Ульвофіцієві (Улотрихальні, Ульвальні, Кладофоральні)

Мета: сформувати вміння розпізнавати представників порядків Ulothrichales, Ulvales, Cladophorales, ознайомитись із найбільш поширеними родами з цих порядків. Навчитись розпізнавати водорості нитчастого і гетеротрихального типів структур. Навчитись виявляти крохмаль цитохімічним методом, закріпити навички складання дихотомічного ключа для визначення родів водоростей.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин Люголя, фільтрувальний папір, пінцет, піпетка для барвника.

Об'єкти: таломи Ulothrix, Ulva, Enteromorpha, Cladophora, Rhizoclonium (живий чи фіксований матеріал).

Хід заняття: повторити ознаки нитчастого і різнонитчастого типів структур, систематичні ознаки порядків Ulothrichales, Ulvales, Cladophorales, життєві цикли і зміну ядерних фаз у родів Ulothrix, Ulva. Ознайомитись із родовими ознаками досліджуваних об'єктів. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Приготувати препарати, знайти, розглянути, розпізнати і замалювати представників порядків Ulothrichales та Ulvales (обов'язкові об'єкти - Ulothrix, Ulva), підписати необхідні структури:

-рід Ulothrix: замалювати фрагменти талома з вегетативними клітинами, чи гаметангіями, зооспорангіями; підписати хлоропласт, піреноїди (зафарбувати розчином Люголя), вегетативні клітини, зооспорангії (гаметангії), зооспори (гамети);

-рід Ulva та Enteromorpha: замалювати зовнішній вигляд талома, фрагмент талома під мікроскопом, підписати вегетативні клітини, хлоропласт, піреноїд;

-рід Cladophora і Rhizoclonium: замалювати фрагмент талома, підписати клітинну оболонку, хлоропласти, ядра (попередньо виконавши фарбування ядер).

2. Записати систематичне положення кожного об'єкта.

4. У висновку дати визначення нитчастого та гетеротрихального типів морфологічної структури, описати морфологічні особливості ниток різних типів, що відображують їхні функції.

Питання для самоконтролю

1. Систематичні ознаки зелених водоростей.

2. Типи морфологічних структур тіла водоростей.

4. Ознаки порядків Ulothrichales, Ulvales, Cladophorales.

Питання на самостійну підготовку Життєві цикли і зміна ядерних фаз у родів Ulothrix, Ulva, Cladophora.

Завдання для самостійної роботи. Скласти оригінальний ключ для визначення представників порядків Ulothrichales, Ulvales та Cladophorales, які були розглянути на занятті.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 194 – 202.

ТЕМА 20. Відділ Зелені водорості: класи Сифонофіцієві (Дазикладальні) та Харофіцієві (Зигнематальні, Десмідіальні, Харальні).

Мета: сформувати вміння розпізнавати представників класів Siphonophyceae і Charophyceae, навчитись розпізнавати статевий процес – кон'югацію, ознайомитись із найбільш поширеними родами з цих класів, методикою просвітлювання препаратів водоростей.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетки з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, пінцет, 10% розчин соляної кислоти, скляна паличка чи піпетка для додавання кислоти.

Об'єкти: Acetabularia (загербаризовані зразки), Cosmarium (живий чи фіксований матеріал), Spirogyra (у вегетативному стані і на стадії кон'югації – фіксований матеріал), Chara (фіксованй матеріал).

Хід заняття: перевірка контрольного завдання по темі. Ознайомитись з родовими ознаками досліджуваних об'єктів, методикою відмивання таломів Chara від вапна, виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Розглянути та замалювати талом Acetabularia, підписати необхідні структури: ризоїдальна частина, парасолька, сегменти.

2. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

3. Приготувати препарати, знайти, розглянути і замалювати Cosmarium та Spirogyra, підписати необхідні структури:

-рід Cosmarium: замалювати клітину на великому збільшенні, підписати хлоропласт, піреноїди, клітинну оболонку, ядро;

-рід Spirogyra: замалювати фрагменти талома у вегетативному стані та під час драбинчастої кон'югації, підписати хлоропласти, піреноїди, ядро, цитоплазматичні тяжі тонопласта, копуляційні відростки, кон'югаційний канал, зиготу, оболонку зиготи;

-рід Chara: замалювати зовнішній вигляд талома, фрагмент талома з оогоніями й антеридіями на малому збільшенні (попередньо за допомогою соляної кислоти відмити препарат від вапна), підписати вузли, міжвузля, стебло, лист, стеблову кору, клітини вузла, прилистники, оогоній, яйцеклітину, кору оогонія, клітини коронки, антеридій, щитки.

2. Записати систематичне положення кожного об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Будова та розмноження Acetabularia.

2. Морфологія та розмноження Spirogyra, Cosmarium, Chara.

Питання на самостійну підготовку.Принципи поділу зелених водоростей на класи, порівняльна характеристика класів Chlorophyceae, Trebouxiophyceae, Ulvophyceae, Siphonophyceae, Charophyceae. Родинні зв'язки зелених водоростей з вищими рослинами, дискусія про таксономічний статус харових водоростей.

Завдання для самостійної роботи. Скласти схеми життєвих циклів Acetabularia, Spirogyra, Cosmarium, Chara. Дати повну назву циклів.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с.204 – 224.

ТЕМА 21. Лишайники.

Мета: Сформувати вміння за характерними ознаками розпізнавати в природі лихенізовані гриби (лишайники) та основні морфологічні та анатомічні типи слані лишайників.

Лабораторне обладнання: препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин КОН.

Об'єкти: гербарні зразки лишайників Graphis scripta, Xanthoria parietina та Evernia prunastri (або Ramalina).

Хід заняття: Пояснити природу лишайників як двокомпонентних живих систем. Сформувати уявлення про анатомічну будову різних типів слані. На прикладі Graphis scripta, Xanthoria parietina та Evernia prunastri ознайомитись із основними типами слані у лишайників. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути та замалювати зовнішній вигляд Graphis scripta. Підписати накипну слань, апотеції.

2. Розглянути та замалювати зовнішній вигляд Xanthoria parietina. Підписати листувату слань, лопаті, апотеції.

3. Розглянути та замалювати зовнішній вигляд Evernia prunastri. Підписати „гілочки” кущистої слані.

4. Розглянути під мікроскопом та замалювати розріз через гомеомерну та гетеромерну слань. Підписати фікобіонт та мікобіонт.

Питання для самоконтролю

1. За якими морфологічними та анатомічними ознаками відрізняються накипні, листуваті та кущисті лишайники?

2. Які лишайники в першу чергу реагують на забруднення навколишнього середовища?

Питання на самостійну підготовку.Роль лишайників в природі та житті людини. Значення лишайників, як індикаторів забруднення навколишнього середовища.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 424 – 443.

Рекомендована література:

Вассер С.П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. – Ужгород: Карпаты, 1990. – 204 с.

Вассер С.П., Кондратьева Н.В., Масюк Н.П., и др. Водоросли. Справочник.- К.: Наукова думка, 1989. – 606 с.

Дудка И.А., Вассер С.П.. Грибы: справочник миколога и грибника. – К.: Наукова думка, 1987. – 535 с.

Жизнь растений. Т.2 . Грибы / под ред. М.В.Горленко. – М.: Просвещение. – 1976. – 479 с.

Жизнь растений. Т.3 . Водоросли, лишайники / под ред. М.М.Голлербаха. – М.: Просвещение. – 1977. – 488 с.

Кондратьева Н.В. Прокариотические зеленые водоросли - Prochlorophyta Lewin (обзор литературных данных). - Альгология, 1991, т.1, N3, с.87-101.

Курс низших растений / под ред.М.В.Горленко. – М.:Высшая школа, 1981. – 520 с.

Микроорганизмы – возбудители болезней растений. Справочник / Билай В.И., Гвоздяк Р.И., Скрипаль И.Г. и др.; Под ред. Белай В.И. – Киев: Наук. думка, 1988. – 552 с.

Топачевский А.В.,Масюк Н.П. Пресноводные водоросли Украинской ССР. - К.: Вища школа, 1984. – 334 с.

[*] Згідно з Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури (МКБН), правильною науковою назвою таксона є латинська назва.

Поиск по сайту: