ТЕМА 7. Відділ Аскомікотові гриби. Порядки: Еризифальні та Клавіципітальні

Мета: на прикладі плодових тіл Microsphaera alphitoides та Xylaria polymorpha навчитись розрізняти закриті та напівзакриті плодові тіла аскомікотових грибів.

Сформувати вміння діагностувати захворювання, спричинені борошнисторосяними грибами, розрізняти симптоми справжньої та несправжньої борошнистої роси.

На прикладі Claviceps purpurea ознайомитись із видозмінами міцелію аскомікотових грибів (склероції, строми). Сформувати вміння діагностувати захворювання "ріжки злакових".

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою.

Об'єкти: листки дуба, уражені борошнистою росою, постійні препарати клейстотеціїв Microsphaera alphitoides, колоски пшениці зі склероціями Claviceps purpurea, фіксований матеріал склероціїв, які проросли головчастими стромами, постійні препарати – зрізи через головчасту строму, строми Xylaria polymorpha, постійні препарати – зрізи через строми з перитеціями Xylaria polymorpha.

Хід заняття: На прикладі Microsphaera alphitoides та Xylaria polymorpha ознайомитись із будовою закритих та напівзакритих плодових тіл аскомікотових грибів. Пояснити характерні симптоми захворювання "справжня борошниста роса". На прикладі Claviceps purpurea ознайомитись із видозмінами міцелію аскомікотових грибів (склероції, строми). Назвати характерні симптоми захворювання "ріжки злакових", ознайомитись із симптомами та наслідками захворювання "ерготизм". Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути та замалювати листок дуба, уражений борошнистою росою. Підписати міцелій та плодові тіла (клейстотеції).

2. Розглянути під мікроскопом та замалювати плодове тіло збудника борошнистої роси дуба. Підписати плодове тіло – клейстотецій, придатки, аски, аскоспори.

3. Розглянути під мікроскопом та замалювати розріз через строму із перитеціями Xylaria polymorpha. Підписати строму, перитеції, аски.

4. Розглянути та замалювати колос пшениці з ознаками захворювання "ріжки злакових" та склероцій, що проріс головчастими стромами. Підписати склероцій та головчасту строму.

5. Записати систематичне положення розглянутих об'єктів (відділ, клас, порядок, рід, вид).

Питання для самоконтролю.

1. Які плодові тіла утворюють Microsphaera alphitoides, Xylaria polymorpha та Claviceps purpurea?

2. За якими ознаками можна відрізнити справжню борошнисту росу від несправжньої?

3. Що таке ерготизм? Який гриб є причиною цього захворювання?

Питання на самостійну підготовку. Роль конідіальної стадії спороношення в життєвому циклі Microsphaera та Claviceps. Використання Claviceps purpurea в медицині. Заходи боротьби з борошнисторосяними грибами. Заходи боротьби з клавіципітальними грибами.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати життєвий цикл Claviceps purpurea.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 319 – 330.

ТЕМА 8. Відділ Аскомікотові гриби. Порядок Пецицальні гриби

Мета: На прикладі представників порядку Pezizales навчитись розрізняти відкриті плодові тіла аскомікотових грибів. Сформувати вміння за характерними ознаками розрізняти їстівні та отруйні гриби з порядку Pezizales.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, лезо або скальпель, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою.

Об'єкти: плодові тіла Peziza, Morchella, Gyromitra, Helvella.

Хід заняття: На прикладі плодових тіл Peziza, Morchella, Gyromitra та Helvella ознайомитись з родовими ознаками цих об'єктів. Пояснити будову відкритих плодових тіл аскомікотових грибів. Пояснити функцію парафіз. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути та замалювати плодове тіло Peziza. Приготувати зріз через плодове тіло. На малому збільшенні мікроскопа розглянути та замалювати розріз через плодове тіло. Підписати гіменіальний шар, аски, аскоспори, парафізи.

2. Розглянути та замалювати плодові тіла Morchella, Gyromitra, Helvella.

3. Записати систематичне положення Peziza, Morchella, Gyromitra, Helvella (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Які плодові тіла характерні для представників порядку Pezizales?

2. Які типи сумок характерні для представників порядку Pezizales?

3. Які Ви знаєте їстівні та отруйні гриби порядку Pezizales?

Питання на самостійну підготовку. Практичне значення представників порядку Pezizales. Екологічні групи пецицальних грибів.

Завдання для самостійної роботи.

Вивчити та замалювати життєвий цикл представника порядку Pezizales.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 331 – 333.

ТЕМА 9. Відділ Базидіомікотові: афілофороїдні та агарикоїдні гіменоміцети

Мета: Сформувати вміння за характерними ознаками розрізняти представників афілофороїдних та агарикоїдних гіменоміцетів. На прикладі плодових тіл Boletus та Agaricus (або Amanita) навчитись розпізнавати типи гіменофорів та плодових тіл агарикоїдних грибів. Навчитись розпізнавати їстівні та отруйні агарикоїдні гриби. Ознайомитись із найбільш поширеними та практично важливими афілофороїдними та агарикоїдними гіменоміцетами.

Лабораторне обладнання: плакати та таблиці з зображенням плодових тіл агарикоїдних грибів, муляжі плодових тіл шапинкових грибів.

Об'єкти: гербарні зразки плодових тіл Fomes та Ganoderma, плодові тіла шапинкових грибів.

Хід заняття: Пояснити характерні ознаки афілофороїдних та агарикоїдних гіменоміцетів. На прикладі Boletus та Agaricus пояснити типи будови плодових тіл агарикоїдних грибів. Відзначити характерні ознаки їстівних, отруйних та смертельно отруйних шапинкових грибів. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути та замалювати плодове тіло трутовика справжнього. Відмітити гіменофор, траму, річні шари. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід, вид).

2. Розглянути і замалювати плодове тіло Boletus. Відмітити шапинку, ніжку, трубчастий гіменофор.

3. Розглянути і замалювати плодове тіло Agaricus або Amanita. Відмітити шапинку, ніжку, пластинчастий гіменофор, часткове та загальне (у Amanita) покривала.

4. Записати систематичне положення розглянутих шапинкових грибів (відділ, клас, порядок, рід, вид).

5. Розглянути і записати характерні ознаки отруйних шапинкових грибів.

Питання для самоконтролю

1. Основні ознаки відділу Basidiomycota?

2. Основні ознаки афілофороїдних гіменоміцетів?

3.Основні ознаки агарикоїдних гіменоміцетів?

4. Які смертельно отруйні шапинкові гриби Ви знаєте?

5. Назвіть стерильні елементи гіменію.

6. Об'єкти промислового грибівництва в Україні.

Питання на самостійну підготовку. Лікарські властивості базидіомікотових грибів. Токсини агарикоїдних гіменоміцетів.

Завдання для самостійної роботи. Користуючись літературою (основною та додатковою) скласти таблицю їстівних та отруйних шапинкових грибів (20-30 представників). Назви отруйних грибів розташувати в порядку зменшення отруйності.

Істівні та отруйні шапинкові гриби

Література:

Вассер С.П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. – Ужгород: Карпаты, 1990. – с. 34 – 42.

Жизнь растений. Т.2 . Грибы / под ред. М.В.Горленко. – М.: Просвещение, 1976. – с. 260 – 316.

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 339 – 397.

ТЕМА 10. Відділ Базидіомікотові гриби: гастероміцети - дощовикові та веселкові

Мета: На прикладі дощовикових та веселкових грибів сформувати вміння за характерними ознаками розрізняти ангіокарпні плодові тіла базидіомікотових грибів. Ознайомитись із найбільш поширеними в природі представниками дощовикових та веселкових грибів.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин КОН.

Об'єкти: плодові тіла Lycoperdon, Bovista, Calvatia, Geastrum, Scleroderma. Плодові тіла Phallus impudicus, зафіксовані на різних стадіях розвитку.

Хід заняття: На прикладі плодових тіл Lycoperdon та Phallus ознайомитись з характерними ознаками ангіокарпних плодових тіл базидіомікотових грибів. Розглянути типи перидію дошовикових та веселкових грибів. Назвати функції глеби і трами. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути та замалювати загальний вигляд плодового тіла Lycoperdon та розріз через плодове тіло. Підписати перидій, глебу, траму. Використовуючи КОН приготувати препарат, розглянути під мікроскопом та замалювати будову капіліцію.

2 Розглянути плодові тіла Bovista та Calvatia, відмітити подібні та відмінні риси будови плодових тіл дощовика, порхавки, головача (Lycoperdon, Bovista, Calvatia).

3. Замалювати плодове тіло веселки звичайної в зрілому стані та на стадії яйця (в розрізі). Підписати перидій, рецептакул, глебу.

4. Записати систематичне положення розглянутих гастероміцетів – відділ, клас, порядок, родову, видову назви (останню – тільки для веселки звичайної).

Питання для самоконтролю

1. Особливості будови плодового тіла гастероміцетів?

2. Практичне значення гастероміцетів.

Питання на самостійну підготовку.Веселкові гриби, занесені до Червоної книги України.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати основні типи базидій.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 397 – 406.

ТЕМА 11. Відділ Базидіомікотові гриби: Класи: Устоміцети та Теліоміцети

Мета: На прикладі Ustilago, Tilletia, Puccinia та Phragmidium сформувати вміння розпізнавати сажкові та іржасті гриби та хвороби, які вони викликають. Навчитись розрізняти сажкові та іржасті гриби за типами телейтоспор.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин КОН.

Об'єкти: гербарні зразки пшениці та кукурудзи з симптомами ураження сажковими та іржастими грибами, листки барбарису, уражені Puccinia graminis, листки шипшини, уражені Phragmidium. Постійні препарати Puccinia graminis (ецидії з ецидіоспорами, уредоспори, телейтоспори) та Phragmidium (телейтоспори).

Хід заняття: Пояснити характерні ознаки сажкових та іржастих грибів. Назвати хвороби, які викликають сажкові та іржасті гриби, назвати збудників цих хвороб. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Розглянути і замалювати кукурудзяний початок, уражений пухирчастою сажкою кукурудзи. Приготувати препарат, розглянути під мікроскопом і замалювати телейтоспори збудника пухирчастої сажки кукурудзи. Записати систематичне положення збудника (відділ, клас, порядок, рід, вид).

2. Розглянути і замалювати колосся пшениці, уражене твердою і летючою сажкою. Приготувати препарат, розглянути під мікроскопом і замалювати телейтоспори збудників твердої та летючої сажки пшениці (препарат спор твердої сажки готувати в розчині КОН). Порівняти морфологію телейтоспор цих збудників. Записати систематичне положення об'єктів (відділ, клас, порядок, рід, вид).

3. Розглянути симптоми іржі злаків на листках пшениці та барбарису. Замалювати лиски барбарису з ецидіями. Замалювати з постійного препарату розріз через листок барбарису з ецидіями, відмітити ецидії та ецидіоспори. Розглянути і замалювати з постійного препарату телейтоспори Puccinia graminis. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід, вид).

4. Розглянути листки шипшини, уражені іржою. Розглянути і замалювати з постійного препарату телейтоспори Phragmidium. Порівняти будову телейтоспор Phragmidium та Puccinia graminis. Записати систематичне положення об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Характерні ознаки іржастих грибів.

2. Характерні ознаки сажкових грибів.

3. Будова базидій сажкових грибів.

4. Будова базидій іржастих грибів.

4. Симптоми твердої сажки пшениці.

5. Симптоми летючої сажки пшениці.

6. Чим пояснюються відміни у морфології телейтоспор Ustilago tritici та Tilletia caries?

Питання на самостійну підготовку.Заходи боротьби із сажковими та іржастими грибами – збудниками небезпечних хвороб сільськогосподарських рослин.

Завдання для самостійної роботи. Вивчити та замалювати життєві цикли Puccinia graminis, Ustilago tritici, Tiletia caries, Ustilago maydis.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 409 – 416.

ТЕМА 12. Відділ Синьо-зелені водорості

Мета: на прикладі конкретних представників сформувати вміння розпізнавати синьо-зелені водорості в природі та в лабораторних умовах, та визначати їх на рівні порядків. Ознайомитись із найбільш поширеними та важливими у практичному відношенні родами синьо-зелених водоростей.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, 1% розчин метиленового синього, 1% розчин туші, фільтрувальний папір, піпетки для барвників.

Об'єкти: живі чи фіксовані водорості родів Microcystis, Oscillatoria, Arthrospira, Nostoc, Anabaena, Gloeotrichia.

Хід заняття: пояснити ознаки відділу Cyanophyta, принципи розподілу на порядки. Ознайомитись з родовими ознаками об'єктів, які розглядаються на занятті. Виконати завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи.

1. Приготувати препарати синьо-зелених водоростей порядків Chroococcales, Oscillatoriales та Nostocales (обов'язковими об'єктами є роди Microcystis, Oscillatoria, Nostoc, Anabaena), роздивитись об'єкти, провести фарбування колоніального слизу.

2. Замалювати та підписати наступні структури:

- рід Microcystis: замалювати колонію на малому збільшенні, окрему клітину на великому збільшенні, підписати газові вакуолі, колоніальний слиз;

- рід Oscillatoria: замалювати фрагмент трихома і гормогоній, підписати ціанофіцинові гранули, вегетативні клітини;

- рід Arthrospira: роздивитись трихом, записати систематичне положення водорості, її практичне використання;

- рід Nostoc: замалювати зовнішній вигляд колонії і фрагмент колонії на великому збільшенні, відмітити вегетативні клітини, гетероцисти, трихоми, слиз;

- рід Anabaena: замалювати трихом, підписати вегетативні клітини, газові вакуолі, гетероцисту, пробку, акінету;

- рід Gloeotrichia: замалювати будову колонії (підписати колоніальний слиз та трихоми) та окремий трихом (підписати вегетативні клітини, гетероцисту, пробку, акінету, слизову піхву).

3. Вказати систематичне положення опрацьованих представників (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1. Відміни прокаріот від евкаріот.

2. Систематичні ознаки синьо-зелених водоростей.

3. Які пігменти обумовлюють забарвлення синьо-зелених водоростей?

4. Як відбувається розмноження у одноклітинних та багатоклітинних синьо-зелених водоростей?

Питання на самостійну підготовку. Час виникнення синьо-зелених водоростей. Геологічна роль відділу у створенні кисневої атмосфери та підтриманні азотного балансу. "Цвітіння" води – причини виникнення та збудники. Токсини синьо-зелених водоростей. Синьо-зелені водорості як об'єкти фікотехнології.

Завдання для самостійної роботи. Скласти оригінальний ключ для визначення родів синьо-зелених водоростей, які були розглянуті на занятті.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 52 – 64.

ТЕМА 13. Відділ Жовто-зелені водорості

Мета: на прикладі конкретних представників сформувати вміння за характерними ознаками розпізнавати представників відділу Xanthophyta. Ознайомитись із найбільш поширеними родами відділу.

Лабораторне обладнання: мікроскоп, покривні і предметні скельця, препарувальні голки, серветки, піпетка з розширеним носиком, колба з водою, чашка Петрі з водою, розчин Люголя, піпетки, фільтрувальний папір.

Об'єкти: таломи Tribonema (альгологічно чисті культури), фіксовані таломи Vaucheria.

Хід заняття: перевірка контрольного завдання по темі, ознайомитись з родовими ознаками досліджуваних об'єктів, виконання завдання для індивідуальної роботи.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Розглянути і замалювати представників відділу Xanthophyta із нитчастим (Tribonema) та сифональним (Vaucheria) типами морфологічної стуктури тіла та підписати необхідні структури: хлоропласти, Н-подібні закінчення ниток (для Tribonema); сифональний талом, ризоїди, антеридій, оогоній (для Vaucheria).

2. Записати систематичне положення кожного об'єкта (відділ, клас, порядок, рід).

Питання для самоконтролю

1.Систематичні ознаки відділу Жовто-зелені водорості.

2.Розмноження та поширення жовто-зелених водоростей.

Питання на самостійну підготовку.Принципи поділу класу Xanthophyceae на порядки. Морфологія і систематичне положення родів Botrydiopsis, Botrydium, Heterococcus.

Завдання для самостійної роботи.Скласти таблицю типів морфологічної структури тіла евкаріотичних водоростей.

Література:

Костіков І.Ю. та ін. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2006. – с. 87 – 95.

Поиск по сайту: