Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Лабораторна робота № 11



 

«Робота з мікроскопом»

 

Матеріальне та методичне забезпечення теми: оптичний мікроскоп, об'єкт-мікрометр, шліф кістки, шліф зуба

Обгрунтування теми: Як показує історія, найбільші досягнення в біологічних дослідженнях, а втім, і в усіх інших галузях природознавства, пов'язані з застосуванням нових фізичних методів. У цьому ряду поява оптичного мікроскопа дала таку вражаючу низку відкриттів, що його значення для науки важко переоцінити. Зокрема в біології, відразу ж після появи в XVII столітті мікроскопа, була з'ясована клітинна будова живих тканин, виявлені мікроорганізми, формені елементи крові і т.д.

Разом з тим, до теперішнього часу, оптична мікроскопія с однією з найголовніших складових біофізичного експерименту.

Мета заняття: вивчити оптичну схему мікроскопа, оволодіти методикою вимірювання розмірів малих об'єктів.

Теоретичні відомості:

Мікроскоп - це оптичний прилад для отримання сильно збільшених зображень об'єктів (або деталей їх структури), які не видимі неозброєним оком. Типова оптична схема мікроскопа, яка показує принцип одержання збільшеного зображення, приведена на малюнку 1.

Мікроскоп складається з двох збірних лінзових систем: об'єктива з фокусною відстанню f , яка дорівнює декільком мм, та окуляра з фокусною відстанню f1, яка дорівнює декільком см. Об'єкт А розміщується безпосередньо перед фокусом F об'єктива, а його зображення А виникає на відстані, більшій ніж 2 f. Окуляр розташовано так, щоб це зображення знаходилось безпосередньо за фокусом F окуляра.

Кінцеве зображення А, яке виникає перед окуляром буде збільшеним, уявним та перевернутим. Із суто геометричних міркувань можна показати, що загальне збільшення мікроскопа V дорівнює добутку окремих збільшень об'єктива V1та окуляра V2 або

де l - оптична довжина тубуса (відстань між фокальними точками F i F1), f i f1фокусні відстані об'єктива та окуляра відповідно, S - відстань найкращого зору (25 см для нормального ока). Із формули (1) можна зробити висновок, що збільшення V в оптичному мікроскопі може бути скільки завгодно великим, а межа розподілу d - найменша відстань між двома точками об'єкту, які сприймаються в мікроскопі розподілено - скільки завгодно малою. Але урахування хвильової природи світла, зокрема дифракції, накладає на ці висновки суттєві обмеження. Так, зазначена межа розподілу й дорівнює:

де λ - довжина світлової хвилі, п - показник заломлення середовища між об'єктом та об'єктивом, а- кут між крайніми променями світлового пучка, які виходять з точки об'єкта й попадають в об'єктив. Межа розподілу, як видно із формули (2), лімітується усіма трьома параметрами правої частини. Тут і суто тригонометричні обмеження на величину синусу, і неможливість, навіть при застосуванні між об'єктом та об'єктивом спеціальних середовищ з більшим показником заломлення, суттєво підвищити п і, зрештою, неможливість зменшення довжини хвилі за межі видимого світла. Всі пі обмеження призводять до того, що d не може бути менше, ніж приблизно 0,2 мкм, що відповідає максимальному можливому збільшенню приблизно в 1500 раз.

Подальше збільшення розподільної здатності мікроскопії можливе тільки за рахунок зменшення довжини хвилі, наприклад, у приладах з кварцевою оптикою при використанні ультрафіолетового випромінювання й фотографуванні збільшених об'єктів або в електронних мікроскопах, в яких використовуються хвильові властивості прискорених електронів.

Завдання для самостійної роботи:

а) Перелік питань, що підлягають самостійному вивченню:

· типи лінз і побудова зображення в них;

· спеціальні методи мікроскопії;

· волоконна оптика.

б) Перелік робіт, що підлягають виконанню:

· розмістити на предметному столику мікроскопа об'єкт мікрометр - еталонну шкалу з відомою ціною поділки (с=мм) і визначити ціну поділки гвинтового окулярного мікрометру. Для цього треба перерахувати, скільки поділок п окулярного мікрометра покривається певним числом N поділок зображення еталонної шкали. Звідси

· вимірювання провести 3 рази й розрахувати середнє арифметичне;

· розмістити на столику досліджуваний об'єкт та отримати його чітке зображення;

· замалювати це зображення, ідентифікувати та описати мікроструктуру об'єкта;

· для вимірювання розмірів одного з елементів мікроструктури використати гвинтовий окулярний мікрометр. Для цього з допомогою обертання гвинта мікрометра підвести перехрестя спочатку на один, а потім на другий кінець вимірюваного елементу та в обох випадках зробити відрахування по шкалі мікрометра (m1 і т ). Вимірювану величину l можна отримати з формули:

· приведену процедуру треба зробити 5 разів, результати занести в таблицю і розрахувати середнє арифметичне:

в) Перелік практичних навичок, якими необхідно оволодіти:

· вміти визначати ціну поділки гвинтового окулярного мікрометра;

· вміти користуватись оптичним мікроскопом.

 


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.