Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Лабораторна робота № 10



«Вимірювання температури тіла. Визначення фізичних характеристик теплового випаровування організму людини та його терморегуляції. Використання тепла та холоду в медицині»

 

Матеріальне та методичне забезпечення: блок-схеми тепловізора, інфрахвильового термометра, електротермометра.

Обґрунтування теми: Теплове випромінювання є електромагнітне випромінювання. Воно є джерелом інформації, використовується для діагностики та лікування. У медицині використовується інфрачервона, видима і ультрафіолетова області теплового випромінювання.

Мета заняття:Вивчити основні закони теплового випромінювання тіл, механізм дії ІЧ, УФ випромінювання на людину, ознайомитися з основними методами використання тепла при лікуванні та діагностики. Ознайомитися з основними приладами й пристроями, що використовуються в термодіагностнці.

Теоретичні відомості:

Використання тепла в медицині

Фізичні фактори зовнішнього середовища, що приймали участь у зародженні життя на землі й сприяли еволюційному розвитку, є невід'ємною частиною екологічної системи. Вони забезпечують нормальне функціонування життєво важливих процесів, що необхідні для підтримки роботи організму, який, з точки зору фізики, є відкритою термодінамічною системою. У процесі еволюції організм людини пристосувався до певного співвідношення зазначених факторів, і тому їх дефіцит може спричинити порушення процесів, що протікають в організмі, наслідком чого буде зниження функціональних можливостей органів і виникнення різноманітних захворювань.

Людина ще в давні часи використовувала тепло сонячних променів, води, вогню, чисте повітря не тільки для комфорту в житті, а й з лікувальною метою для зцілення. Розвиток науки й техніки дав можливість ширше використовувати фізичні фактори, зокрема тепло, з профілактичною, діагностичною та терапевтичною метою.

Теплолікування.

Сучасні методи теплолікування діляться натри групи:

· контактний (накладання нагрітих середовищ);

· безконтактний (світло-теплове опроміювання);

· використання тепла, що виникає в тканинах при дії високочастотного електричного струму (поля).

Зупинимось більш детально на методах використання тепла нагрітих середовищ та світлового опромінювання.

Оскільки тепло є одним із фізичних факторів, то при використанні його в фізіотерапії необхідно пам'ятати, що теплова дія повністю визначається характером поглинання теплової енергії тканинами організму та їх теплофізичними властивостями (теплоємність та теплопровідність).

Для теплолікування нагрітими середовищами використовують речовини, які мають велику теплоємкість, тепло від яких поступово передається тілу людини під час проведення процедури.

Частіше всього використовують воду, торф, парафін, лікувальні грязі.

У залежності від речовини теплоносія розрізняють:

· грязелікування;

· загальні та часткові аплікації.

Грязь наноситься на все тіло, або частину тіла за спеціальною методикою, при цьому температура повинна бути для мулової грязі 38- 42 0С, а для торф’яних - 38-48 0С. Процедура триває 15-20 хв., але не більше 30 хв.

Парафінолікування проводяться аплікацією. Розплавлений парафін температурою 52-55 0С наносять шаром 1-2 см на відповідну ділянку шкіри марляним тампоном, потім обгортають пергаментним папером і замотують бавовняною хусткою, або рушником. Парафін можна наносити тільки на суху шкіру, щоб не було опіків.

Озокеритове лікування - використовується озокерит. Його нагрівають до 55 0С і наносять малярною щіткою на потрібні місця на шкірі, які необхідно змазати вазелином або риб'ячим жиром. Товщина шару повинна бути 1-2 см, після чого накладають клейонку, роблять пов'язку або укутують ковдрою.

Лікування нафталанською нафтою - використовують ванни температурою води 37-38 0С, тривалість 8-10 хв. Наносять аплікації нафтою на шкіру, потім прогрівають лампою "Солюкс".

Процедури проводяться в основному в лікувальних здравницях.

Глинолікування - використовується глина, продукти вулканічних порід. Теплоємкість і теплопровідність глини залежить від кількості води, що додають при її приготуванні. Глину підігрівають на водяній бані до 40-46 0С і наносять на потрібну ділянку тіла. Тривалість процедури 20-30 хв.

Лікування нагрітим піском - роблять піщані ванни. Для цього використовують нагрітий 45-50 0С річковий або морський пісок.

На пляжі людину засипають нагрітим піском товщиною 8-10 см, область серця повинна бути вільна, а голова знаходитись у затінку. Тривалість процедури 20-30 хв. У лікувальних закладах пісок нагрівають на жаровнях або спеціальних приладах. Поміщають у ванни або дерев'яні ящики, а потім проводять процедури.

Водотеплолікування - вода використовується при теплових процедурах у вигляді загальних та часткових ванн. Температура води має бути до 40 0С. Тривалість процедури залежить від стану хворого.

Сучасна медицина використовує тепло видимого сонячного світла.

Купання в басейніпри температурі води 20-26 0С є одним із гарантуючих методів й одночасно лікувальною процедурою, тренуючи механізми терморегуляції, нервово-судинну систему й систему дихання. Купання в басейні з більшою температурою води (28-36 0С) використовується для проведення гімнастики і як лікувальна процедура. Слід пам'ятати, що температура повітря при купанні в відкритих водоймищах повинна бути не нижче 22-20 0С.

Бані- спеціальні приміщення для гігієнічних, профілактичних, лікувальних та реабілітаційних цілей. Розрізняють: російська баня - з температурою 45-60 0С, високою відносною вологістю 90-100%, з паром; фінська баня - сауна з температурою 90-100 0С, а відносна вологість повітря 10-15%. Дія гарячої і холодної води, сухого й вологого повітря спричиняє хороший лікувальний, профілактичний та реабілітаційний ефекти.

Теплолікування використовується при запальних процесах опорно-рухової системи, захворюваннях нервової системи, хронічних інтоксикаціях, подагрі, захворюваннях м'язів, хронічних шлункових захворюваннях, остеомієлітах, язвах, хронічних захворюваннях жіночої статевої системи.

Теплолікування не можна використовувати при хронічних швидко перебігаючих захворюваннях (туберкульозі, пухлинах), захворюваннях крові, при кровотечах, захворюваннях ЦІ ІС, лихоманці, при вагітності.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.