Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Електроди та датчики медико-біологічної інформації



Датчиком називають пристрій, який перетворює величину, що вимірюється чи спостерігається, в сигнал, зручний для передачі (як правило, електромагнітний сигнал). Датчики поділяються на генераторні та пара-метричні.

Генераторні - це датчики, які під дією електровимірюваль­ної величини безпосередньо генерують сигнал електромагнітної природи. Основними типами цих датчиків є п'єзоелектричні, термоелектричні, індукційні, фотоелек-тричні.

Параметричні - це датчики, в яких під дією вимірюваної величини змінюється деякий параметр. Основні їх типи: ємнісні, індуктивні, омічні.

Датчик характеризується функцією перетворення, тобто функціональною залежністю вихідної величини Y від вхідної X, яка задається або аналітично Y=f(X), або графічно.

Чутливість датчика показує, в якій мірі вихідна величина реагує на зміни вхідної:

Суттєву роль відіграє інерційність датчика, яка обумовлена тривалістю фізичного процесу, що відбувається в датчику й призводить до запізнення змін вихідної величини відносно змін вхідної.

Електроди - це провідники, що з'єднують біологічну сис­тему з вимірювальним колом або колом, за допомогою якого подається електромагнітний сигнал на біооб'єкт.

Електроди мають задовольняти цілому ряду вимог. Вони повинні легко зніматись і закріплюватись, мати стабільні електричні параметри, не створювати шумів, не подразнювати біологічну тканину.

Структурна схема кола для одерження, передачі і реєстрації медико-біологічної інформації

Структурна схема кола для одерження, передачі і реєстрації медико-біологічної інформації зображена на рис. 4.11.

Припустимо, що X - деякий параметр біологічної системи, який потрібно визначити; Y - величина, яка отримується на реєструючому пристрої. Для обчислення повинна бути відомою залежність Y=f(X), а також значення коефіцієнта підсилення k за даних умов.


Лабораторна робота №8

"Робота з електрокардіографом»

Мета роботи: вивчити фізичні основи електрокардіографії, набути навичок роботи з електрокардіографом.

Контрольні запитання до лабораторної роботи

1. Поняття про електрограму (ЕГ). Види ЕГ.

2. Серце як електричний диполь та інтегральний електричний вектор серця (ІЕВ). Електричне поле диполя. Теорія Ейнтховена. Стандартна система відведень.

3. Поняття про вектор-електрокардіографію.

4. Серце як струмовий диполь. Потенціал поля струмового диполя.

5. Спрощена блок-схема електрокардіографа. Поняття про диференційний підсилювач. Принцип зниження шумів. Електроди для зняття ЕГ.

Практичні навички:

- Вміти підключати відведення електрокардіографа до відповідних точок тіла людини.

- Трактувати електрокардіограми на підставі аналізу основних концепцій електрокардіографії.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.