1. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх.
2. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
3.Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх.
4. Застосування примусових заходів виховного характеру щодо неповснолітнії, які не досягли віку кримінальної відповідальності.
Методичні вказівки
При підготовці до семінарського заняття з теми №17 студенти повинні враховувати особливості суб»єкта кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється кримінальне провадження і звернути увагу на наступні питання :Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх. Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх. Комплексна психолого-психіатрична і психологічна експертиза неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. . З'ясування умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Участь законного представника неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Порядок виклику неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. .Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого.Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря в допиті неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого. Застосування до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу. Передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд. Виділення в окреме провадження щодо кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім. Виділення в окреме провадження щодо кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім. Виділення в окреме провадження щодо кримінального правопорушення, вчиненого неповнолітнім. Участь у судовому розгляді представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру.
Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру. Порядок судового розгляду. Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру. Дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру. .
Питання для контролю знань:
1.Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх.
2. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
3. Застосування до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу.
4. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру.
5. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру.
6.Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру.
7. Порядок судового розгляду.
8. Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру.
Питання для самостійної роботі:
Тестове завдання:Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх, визначений КПК України, застосовується у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, вчинених особами, які не досягли 18-літнього віку на момент:
1. вчинення ними кримінального правопорушення
2. на момент закінчення досудового розслідування;
3.складання обвинувального акта і передачі його до суду.
4. судового розгляду і постановлення судового рішення судом.
Задача :17-літній Івахно і 13-літній Давидюк незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ-2107, який належав їх сусіду по будинку. Мартинову. Неповнолітні на протязі дня каталися на автомобілі, виїхали за місто, де заїхали в яр, виїхати не змогли і кинули там автомобіль. За даним фактом слідчим міліції порушена кримінальна справа за ст. 289 КК.
Встановивши зазначені факти, слідчий відносно Давидюка кримінальну справу закрив, а відносно Івахно направив до суду.
Вироком суду Івахно був визнаний винним в незаконному заволодінні транспортним засобом за попереднім зговором групою осіб і засуджений за ч. 2 ст. 289 КК. Міру покарання суд призначив у вигляді 5 років позбавлення волі. На цей вирок захисник Івахно вніс апеляцію, в якій просив перекваліфікувати дії підзахисного на ч. 1 ст. 289 КК. Своє прохання захисник мотивував тим, що Давидюк не є суб’єктом злочину, а співучастю, відповідно до ст. 26 КК, визнається умисна спільна участь в скоєнні злочину декількох суб’єктів злочину. Крім того, захисник вказав, що після скоєння злочину Івахно розкаявся у скоєному, поступив на роботу, готувався до вступу в інститут. Тому захисник просить визнати, що на час розгляду справи в суді Івахно не може вважатися суспільно небезпечним і на підставі ч. 4 ст. 74 КК звільнити його від покарання.
Оцініть доводи захисника. Чи можна вважати, що вироком суду встановлена істина?