Продовольча проблема, шляхи її розв'язання

Практично проблема продовольства для людини існувала зав­жди, це одна з найдавніших глобальних проблем. Голод як крайній її вияв і величезне соціальне лихо знекровлював людей у давнину, се­редні віки і навіть у новітні часи.

Продовольча проблема належить до категорії глобальних, ос­кільки для її розв'язання недостатньо зусиль окремих держав, а пот­рібне налагоджене співробітництво всіх країн незалежно від їх сус­пільного ладу. З нею безпосередньо пов'язані інші глобальні пробле­ми сучасності — демографічна, екологічна, енергетична та ін.

Актуальною продовольча проблема є і для країн з перехідною економікою, в тому числі України, де загальний спад виробництва і фінансова нестабільність зумовили посилення кризових явищ в аг­рарному секторі, що супроводжувалося різким спадом сільськогос­подарського виробництва. Щоправда, з 2000 р. спад виробництва сільськогосподарської продукції в Україні зупинено, розпочато його зростання, питома вага вітчизняних продовольчих товарів на внут­рішньому ринку досягла 93,4 %.

Продовольчий потенціал Землі у принципі достатній для задово­лення потреб її жителів. Домінуюче становище у світовій продоволь­чій системі займають розвинені країни, які виробляють і спожива­ють дві третини світового продовольства (у вартісному вираженні), хоча в них проживає 15 % населення Землі. Країни, що розвивають­ся, де проживає майже 4/5 населення світу, виробляють приблизно третину всього продовольства, а споживають трохи більше ніж тре­тину його загальносвітового споживання.

Недостатня забезпеченість продуктами харчування негативно впливає на показники середньої тривалості життя людей, їх здо­ров'я, фізичну працездатність, опірність хворобам, адаптацію до су­часних високотехнологічних виробничих процесів. Від голоду в кра­їнах, що розвиваються, щороку вмирає кілька мільйонів чоловік, 3/4 з яких — діти. Здебільшого жертвами голоду і недоїдання в країнах, що розвиваються, стають сільські жителі. За оцінками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), 60 % дітей у Пів­денній Азії, 39 % — у Тропічній Африці відстають у фізичному роз­витку. І якщо у світі чисельність людей, які потерпають від голоду і недоїдання, загалом скорочується, то у Тропічній Африці вона зрос­тає швидшими темпами, ніж кількість населення.

Оцінюючи несприятливу продовольчу ситуацію в цих країнах, необхідно враховувати незавершеність аграрних реформ, бідність широких верств селянства, відсталість систем землеробства, нераціо­нальне використання земельних і водних ресурсів, часті стихійні ли­ха, які знищують результати праці мільйонів людей.

Від початку виникнення глобальної продовольчої проблеми то­чаться дискусії про шляхи її розв'язання. Незважаючи на певні роз­біжності, мова йде про два основні шляхи — екстенсивний та інтен­сивний.

Екстенсивний шлях полягає насамперед у подальшому розширен­ні пасовиськ, орних, рибопромислових та інших угідь. Правда, про­дуктивних, придатних до обробітку земель у світі практично не зали­шилося. Проте фахівці продовжують пошук резервів сільськогоспо­дарських і передусім орних земель. Найбільші земельні площі, по­тенційно придатні для обробітку, є в Латинській Америці та Афри­ці. В Латинській Америці нині використовують понад чверть (за ін­шими оцінками, 15 %) придатних земель. В Африці на середину 90-х років минулого століття обробляли менше ніж 20 % таких земель. Але розширення їх використання не тільки потребуватиме дуже ве­ликих капіталовкладень, а й призведе до деградації ґрунтів.

Інтенсивний шлях розв'язання глобальної продовольчої пробле­ми передбачає механізацію, хімізацію, іригацію, підвищення енерго­озброєності сільського господарства, використання високоврожай­них сортів сільськогосподарських культур, найпродуктивніших по­рід свійських тварин, тобто вжиття заходів, які дають змогу збільши­ти віддачу землеробства й тваринництва навіть у разі зменшення сільськогосподарських площ. Великі перспективи інтенсифікації сільськогосподарського виробництва пов'язують із технологічною революцією, яку нині переживає сільське господарство індустріаль­но розвинених країн Заходу, і передусім США. Ця революція вияв­ляється у використанні досягнень генної інженерії, біотехнології та інформаційної технології безпосередньо у фермерському землеробс­тві й тваринництві для поліпшення якості продукції, зниження ви­робничих витрат тощо.

Поиск по сайту: