Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

КРАЇН РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ



Меркантилізм

1. Історичні умови виникнення меркантилізму.

2. Ранній і пізній меркантилізм. Теорії монетарної і комерційної
системи.

3. Меркантилізм і його значення в історії економіки та економічної
думки.

Від кінця XIV ст. в економіці багатьох країн Західної Європи від­бувався перехід від натурального господарства до товарно-грошової організації суспільного виробництва. Активну роль у цьому процесі відігравав торговельний капітал. Розвиток національних торговель­них і купецьких капіталів було прискорено великими відкриттями XIV-XV ст. і розвитком зовнішньої торгівлі. Проникнення європей­ського торговельного капіталу в економіку країн Америки, Азії й Африки носило характер колонізації цих територій. Спочатку в цьо­му процесі лідирували Іспанія і Португалія, пізніше до них приєдна­лися Англія, Голландія, Франція, Німеччина, Бельгія.

Глибші зміни відбулися в економіці Англії, яка незабаром відтис­нула Голландію, випередивши її за колоніальними володіннями. Не­еквівалентна зовнішня торгівля і національне мануфактурне вироб­ництво стали основними джерелами багатства Англії. Нагромаджен­ня багатства в Англії і Голландії раніше за інші країни набуло форми первісного нагромадження капіталу. За таких історичних умов у пе­ріод пізнього феодалізму виник меркантилізм як перше цілісне еконо­мічне вчення капіталістичного ладу.

Меркантилізм (від італ. mercante — купець, торговець) — напрям економічної думки, що наголошував значення торговельного капі-


талу і сфери обігу у процесі нагромадження приватного й суспільно­го багатства; економічна політика держави в період становлення ка­піталізму. Політика меркантилізму держав періоду пізнього феода­лізму полягала в активному протекціонізмі, підтримці національно­го капіталу, зокрема в заохоченні створення торгових монополій, у розвитку мореплавства і флоту, захопленні колоній, підвищенні опо­даткування імпортних товарів для фінансування всіх цих заходів.

В економічній літературі в розвитку меркантилізму як теорії й економічної політики розрізняють два етапи — ранній і пізній мер­кантилізм. Основним критерієм такого поділу є розходження засобів (шляхів) збільшення приватного і суспільного багатства, під яким ідеологи меркантилізму розуміли гроші (золоті і срібні) і скарби. Для раннього меркантилізму (монетарної системи) характерною була те­орія грошового балансу, що обґрунтовувала політику утримання грошей у країні. З цією метою заборонявся вивіз грошей і скарбів за кордон (під страхом покарань і навіть смерті). Торгівля валютою бу­ла оголошена державною монополією, затвердилася система бімета­лізму (фіксованого співвідношення золотих і срібних грошей). Обме­жувався імпорт товарів, зокрема, створювалися "складські місця" для торгівлі іноземними товарами, і всю грошову виручку від прода­жу іноземці за приписом повинні були витрачати на купівлю місце­вих товарів. Обмеження імпорту поєднувалося з різнобічною під­тримкою експортних товарів: встановлювалися високі ціни на екс­порт, підтримувалося створення національних мануфактур. Щоб за­лучити гроші з-за кордону, уряди широко застосовували "псування" монети, що приводило до зниження валютного курсу. Меркантиліс­ти вважали, що за знецінювані гроші іноземні купці зможуть прид­бати більше місцевих товарів і тому будуть зацікавлені в перекарбу­ванні своїх грошей у монети місцевого зразка.

Як бачимо, в ранньому меркантилізмі поєднуються номіналіс­тичне трактування грошей, коли вони розглядаються як умовні зна­ки, позбавлені вартості, і металістичне трактування, коли грошовий обіг ототожнюється з товарним обміном, і золото (срібло) за своєю природою визнається грошима.

До найвідоміших представників раннього меркантилізму нале­жать італійські банкіри і торговці Г. Скаруффі (ХVIст.), основна пра­ця якого була видана в 1579 р. під назвою "Міркування про монету", і Б. Даванзатті(1529-1606), знаменитий своєю роботою "Читання про монету", виданою в 1582 р. В Англії одним з видатних прихильників


ідей раннього меркантилізму був В. Стаффорд (1554-1612),який вис­тупив у першій третині XVIIст. із трактатом "Короткий виклад дея­ких звичайних скарг різних наших співвітчизників".

Пізньому меркантилізму (комерційній, або мануфактурній систе­мі) притаманна теорія активного торговельного балансу. Під багатс­твом розуміли вже надлишок продуктів, що на зовнішньому ринку перетворювався на гроші. На думку пізніх меркантилістів, держава стає тим заможнішою, що більшою є різниця між вартістю вивезених і завезених товарів. Така різниця забезпечується кількома способами: за допомогою вивозу виробів своєї країни, причому дозволявся вивіз тільки готових виробів; унаслідок активного заохочення національ­них мануфактур (надання вигідних кредитів і податкових пільг); унаслідок допущення імпортних товарів на національний ринок (крім предметів розкоші) тільки за умови позитивного сальдо в зов­нішній торгівлі; за допомогою посередницької торгівлі (перепродажу товарів інших країн за кордоном), у зв'язку з чим дозволявся вивіз грошей за кордон і встановлювалася система монометалізму.

Зрілий меркантилізм, на відміну від раннього, послідовно дотри­мувався ідей металістичної теорії грошей. Типовим представником пізнього меркантилізму вважають італійського торговця А. Серра,який видав у 1613р. "Короткий трактат про причини, що можуть привести до достатку золота і срібла в країнах, які не мають рудни­ків, стосовно Неаполітанського королівства". В Англії одним з ви­датних представників пізнього меркантилізму був купець і один з ди­ректорів Ост-Індської компанії Т. Мен (1571-1641),який у 1621р. опублікував працю "Міркування про торгівлю Англії з Ост-Індією". Основна праця Т. Мена "Багатство Англії в зовнішній торгівлі, або Баланс зовнішньої торгівлі як регулятор нашого багатства" була на­писана у 1630р., а опублікована у 1664р. сином автора. У Франції розгорнуто сформулював ідеї меркантилізму А. Монкрентьєн (1576-1621),який опублікував у 1615р. "Трактат політичної еконо­мії". З ім'ям А. Монкрентьєна пов'язано обґрунтування протекціо­ністських заходів Французького королівства, а також введення в економічну літературу терміна "політична економія".

На практиці втілював ідеї меркантилізму у Франції, так званий кольберизм, перший міністр і міністр фінансів Ж. Кольбер (1619-1693).Його чотирнадцятирічне правління (1669-1683) було спрямоване на піднесення промисловості, у результаті якого інтере­си сільського господарства залишалися другорядними. Ж. Кольбер


домагався збільшення державних доходів насамперед за рахунок ак­тивного торговельного балансу у результаті насадження мануфак­тур, надання підприємцям позик і пільг різного характеру, включа­ючи звільнення від рекрутської повинності і навіть волю совісті. Він створював колоніальні компанії (у тому числі Ост-Індську), заохочу­вав ввезення сировини і вивезення промислових виробів.

Розгляд теорії і практики меркантилістської системи дає змогу сформулювати певні висновки. Меркантилізм виник наприкінці XV ст. як спроба теоретичного обґрунтування системи заходів еко­номічної політики, що відстоювали торговці. Ранній меркантилізм тлумачив гроші як уособлення багатства, спираючись на металістич-ну і номіналістичну теорії грошей. У своєму завершеному вигляді ме-талістична теорія грошей була сформульована представниками піз­нього меркантилізму. Багато сучасних економістів зазначають, що прогресивність меркантилізму як теорії й економічної політики по­лягає в тому, що вона орієнтувалася на розвиток капіталістичної ма­нуфактури, на комерціалізацію національної економіки. Обмеже­ність меркантилізму полягає в тому, що основною сферою науково-практичних досліджень він обрав зовнішню торгівлю. Тим часом меркантилізм позначив перехідний період зародження економічної думки як самостійної галузі людських знань про суспільство і зако­ни його соціально-економічного розвитку.

Практична спрямованість меркантилістської системи в сфері об­міну значно вплинула на подальшу еволюцію економічної науки. Протягом XVII-XVIII ст. учені багатьох країн розглядали проблему визначення багатства нації і джерел його нагромадження. Крім то­го, в більшості розвинених країн того часу особливості реалізації ідей меркантилізму вплинули на специфіку соціально-економічного розвитку.

Контрольні питання

1. Назвіть економічні і соціально-політичні умови виникнення мер­
кантилізму.

2. У чому полягає економічна концепція раннього меркантилізму та
які її особливості?

3. Перелічіть характерні ознаки економічного вчення пізнього мер­
кантилізму.

4. Охарактеризуйте меркантилізм як економічну політику європей­
ських країн.


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.