Господарський договір як документ, що регламентує господарські зв'язки

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пе­редає чи зобов'язується передати майно (товар) у власність іншої сторони (покупцеві), а покупець приймає чи зобов'язується прий­няти майно (товар) і сплатити за нього визначену грошову суму.

Договір починається зі статутної частини чи преамбули, у яку входить назва документа (договір постачання, договір

одноразового постачання і т.д.), його порядковий номер, дата укладення договору, точна і повна назва сторін, а також посади, прізвища, імена, по батькові представників сторін, що підписали договір.

Предметом договору закупівлі-продажу може бути товар,
наявний у продавця на момент укладення договору чи такий,
котрий буде створений (придбаний, отриманий) продавцем у
майбутньому. ^

Предметом договору закупівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору закупівлі-продажу майнових прав застосо­вуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту чи характеру цих прав.

Предметом договору закупівлі-продажу може бути право ви­моги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору закупівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про поступку права вимоги, якщо інше не встановлено договором чи законом.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору закупівлі-продажу валютних цінно­стей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів закупівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Особливості договору закупівлі-продажу окремих видів май­на можуть установлюватися законом.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначе­ний договором закупівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві належні йому документи (технічний паспорт, сертифікат якості і т.п.), які стосуються товару і які підлягають передачі разом з то­варом відповідно до договору чи актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві в термін, ус­тановлений договором закупівлі-продажу.

Обов'язок продавця передати покупцеві вважається викона­ним в момент:

— вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений
обов'язок продавця поставити товар;

— надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має
бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо в термін, установлений договором він готовий до передачі покуп­цеві в належному місці і покупець інформований про це. Готовий до передачі товар має бути відповідним чином ідентифікований для цілей даного договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок про­давця доставити товар чи передати товар у місце його перебу­вання, обов'язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним в момент здачі товару перевізнику чи організації зв'яз­ку для поставки покупцю.

У разі відмовлення продавця передати проданий товар, по­купець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуаль­ними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимо­ги у відповідності до статті 620 господарського Кодексу України.

Якщо продавець не передає покупцеві речі і документи, що стосуються товару і які належать передачі відповідно до догово­ру чи актів цивільного законодавства, покупець має право уста­новити йому розумний термін для їх передачі.

Якщо речі чи документи, які стосуються товару не передані продавцем у встановлений термін, покупець має право відмови­тися від договору і повернути товар продавцеві.

Якщо право власності переходить до покупця раніше пере­дачі товару, продавець зобов'язаний до передачі зберігати то­вар не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витра­ти покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Кількість продажних товарів встановлюється в договорі у відповідних одиницях виміру чи в грошовому вираженні.

Умова щодо кількості товарів може бути погоджена шляхом встановлення в договорі порядку його визначення.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передачі відсутнього товару чи відмовитися від переданого товару і його оплати, а якщо він оплачений, вимага­ти повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві товар у більшій кількості, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобо­в'язаний сповістити про це продавця. Якщо в розумний термін після одержання такого повідомлення продавець не розпорядить­ся товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

У разі прийняття покупцем товару у великій кількості, чим це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний опла­тити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Якщо за договором купівлі-продажу передачі підлягає товар у визначеному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольором чи іншими ознаками (асортимент), продавець зобо­в'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами

Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не вста­новлений чи асортимент не був визначений у порядку, установ­леному договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає передачі покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб по­купця, що були відомі продавцеві на момент висновку договору, або відмовитися від договору.

Якщо продавець передає товар в асортименті, який не відпо­відає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття й оплати, а якщо він вже опла­чений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асорти­мент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і части­на товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, який відповідає умовам догово­
ру, і відмовитися від іншого товару;

2) відмовитися від усього товару;

3) вимагати заміни частини товару, який не відповідає асор­
тименту, товаром в асортименті, установленому договором;

4) прийняти весь товар.

У разі відмовлення від товару, асортимент якого не відпові­дає умовам договору купівлі-продажу, чи пред'явлення вимог про заміну цього товару, покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору, є прийнятим, якщо покупець у розумний термін після його одер­жання не повідомив продавця про своє відмовлення від нього.

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умові договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити товар за ціною, погодженою з продавцем.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору був сповіщений покуп­цем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відпов­ідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком і (чи) по опису продавець повинен передати покупцеві товар, що відповідає зразку і (чи)

опису.

Якщо законом установлені вимоги щодо якості товару, про­давець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає

цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передачу то­вару більш високої якості порівняно з вимогами, установленими

законом.

Товар, який продавець передає чи зобов'язаний передати покупцю, повинен відповідати вимогам до його якості в момент його передачі покупцеві, якщо інший момент визначення відпо­відності товарів цим вимогам не встановлений договором купівлі-продажу.

Договором чи законом може бути встановлений термін, про­тягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний термін). Гарантія якості товару поширюється і на всі комплекту­ючі вироби, якщо інше не встановлено договором. Гарантійний

термін обчислюється з моменту передачі товарів покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу Гарантійний термін, установлений договором купівлі-продажу, продовжуєть­ся на час, протягом якого покупець не міг використовувати то­вар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усу­нення їх продавцем.

Гарантійний термін продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися в зв'язку з виявленими в ньому недоліками за умови повідомлення про це продавця. Гарантій­ний термін на комплектуючі вироби прирівнюється до гарантій­ного терміну на основний виріб і починає діяти одночасно з ним.

У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору, гарантійний термін на нього починає діяти з моменту заміни.

Законом чи іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений термін, після закінчення якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (термін придат­ності).

Термін придатності товару визначається періодом часу, що обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном придатності (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який установлений термін придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до закінчення цього тер­міну.

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання його за призна­ченням, жадати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний термін;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (вияв­лення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких зв'язане з непропорційними витратами чи витратами часу, не­доліків, що виникли неодноразово, з'явилися знову після їх усу­нення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої
за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготов­лювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до про­давця чи виготовлювача товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець до­веде, що вони виникли до передачі його покупцеві чи з причин, що існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гаранти якості щодо товару, прода­вець відповідає за його недоліки, якщо не доведе, що вони ви­никли після його передачі покупцеві внаслідок порушення покуп­цем правил користування чи збереження товару, дій третіх осіб, чи випадків нездоланної сили. Покупець має право висунути вимоги в зв'язку з недоліками товару за умови, якщо недоліки були виявлені у встановлений термін.

Якщо на товар не встановлений гарантійний термін чи термін придатності, вимога в зв'язку з його недоліками може бути пред'яв­лена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом ро­зумного терміну, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна в межах трьох років із дня передачі товару покупцеві, якщо договором чи законом не встановлений більш тривалий термін. Термін для виявлення недоліків товару, який перевозився або був відправлений поштою, обчислюється з дня одержання това­ру в місці його призначення.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відпо­відає умовам договору купівлі-продажу щодо комплектності.

Якщо договором купівлі-продажу не встановлена комп­лектність товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обо­роту чи іншими вимогами, які звичайно пред'являються.

Якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві визначений набір товару в комп­лекті (комплект товару), зобов'язання є виконаними з моменту передачі всього товару, включеного в комплект.

Продавець зобов'язаний передати весь товар, що входить у комплект одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язань.

У разі передачі некомплектного товару покупець має право за своїм вибором жадати від продавця:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) доукомплектування товару в розумний термін.

Якщо продавець у розумний термін не доукомплектував то­вар, покупець має право на свій вибір вимагати заміни некомп­лектного товару на комплектний; відмовитися від договору і ви­магати повернення сплаченої грошової суми.

Продавець зобов'язаний передати покупцю товар у тарі і (чи) упаковці, якщо інше не встановлено договором чи не випливає із суті зобов'язання.

Обов'язок передачі товару в тарі і (чи) упаковці не поширюєть­ся на товари, які за своїм характеромІне-вимагають тари і (чи) упаковки.

Товар має бути переданий у тарі і (чи) упаковці звичайним для нього способом, а через відсутність такого — способом, який забезпечує схоронність товару цього роду при звичайних умо­вах збереження і транспортування, якщо договором не установ­лені вимоги щодо тари і (чи) упаковки.

Продавець, що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'я­заний передати покупцеві товар у тарі і (чи) упаковці, які відпові­дають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства.

Якщо продавець передає покупцеві товар без тари і (чи) упа­ковки, в неналежній тарі і (чи) упаковці, покупець має право жада­ти від продавця передачі товару в належній тарі і (чи) чи упаковці, заміни неналежної тари і (чи) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов'язання чи характеру товару, або пред'явити до нього інші вимоги, що випливають з передачі товару неналежної якості

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна вка­зується в договорі в гривнях. Ціни в зовнішньоекономічних дого­ворах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати в госпо­дарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни і регуль­овані ціни — граничні рівні цін чи граничні відхилення від дер­жавних фіксованих цін.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів для узгодження ціни в розумний термін, покупець оплачує товар за ціною, яка на

момент укладення договору звичайно застосовувалася до ана­логічного товару.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановле­ною в договорі купівлі-продажу.

Якщо ціна встановлена залежно від ваги товару, вона визна­чається по вазі нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна това­ру підлягає зміні залежно від показників, які визначають ціну то­вару ( собівартість, витрати і т.п.), але при цьому не визначений спосіб її перегляду, ціна визначається виходячи зі співвідношен­ня цих показників на момент укладення договору і на момент

передачі товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо пе­редачі товару, ціна визначається виходячи зі співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передачі товару, встановлений у договорі.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття чи прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо до­говором чи актами цивільного законодавства не встановлений інший термін оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну пе­реданого товару. Договором купівлі-продажу може бути перед­бачена розстрочка платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вима­гати оплати товару і сплати відсотків за користування чужих коштів.

Якщо покупець відмовився прийняти й оплатити товар, про­давець має право на свій вибір вимагати оплати товару чи відмо­витися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві, крім нео-плачених, також і інші товари, він має право призупинити пере­дачу цих товарів до повної оплати усіх раніше переданих товарів, якщо інше не встановлено договором чи актами цивільного за­конодавства.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково чи повністю оплатити товар до його передачі продавцем (попе­редня оплата), покупець повинен здійснити оплату в термін, ус­тановлений договором.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений термін, покупець має право ви­магати передачі оплачених товарів чи повернення суми поперед­ньої оплати.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений продаж товару в кредит з відстрочкою чи з розстрочкою платежу.

Товари продаються в кредит за цінами, які діють на день про­дажу. Зміна ціни на товари, продані в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кре­дит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару

З моменту передачі товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцеві належить право застави на цей товар.

Договором про продаж товару в кредит може бути передба­чена оплата товару з розстрочкою платежу.

Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочку платежу є ціна товару, порядок, терміни і розміри платежів.

Якщо покупець не здійснює у встановлений договором термін чергового платежу за проданий з розстрочкою платежу і пере­даний йому товар, продавець має право відмовитися від дого­вору і вимагати повернення проданого товару.

Договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцю товар зберігається за продавцем до оплати товару чи настання інших обставин. У цьому випадку покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряд­жатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає з призначення і властивостей товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Продавець має право вимагати від покупця повернення то­вару також у разі ненастання обставин, за якими право власності на товар повинне перейти до покупця.

Підприємства повинні вживати всіх необхідних заходів щодо виконання договору. У цих цілях сторони вправі застосовува­ти майнові санкції за порушення зобов'язань, передбачених

договором і законодавством. Майнова відповідальність (санкція) застосовується як засіб впливу навинну сторону з метою спону­кати її до належного, тобто повного і своєчасного виконання зо­бов'язання. Санкції встановлюються у формі штрафу, неустой­ки, пені, відшкодування збитків. Штраф встановлюється в процентному вираженні чи у визначеній грошовій сумі за неви­конання чи неналежне виконання того чи іншого договірного зо­бов'язання. Неустойка (одноразовий платіж) стягується з поста­чальника за прострочення постачання чи недопоставку товарів у процентному вираженні до вартості не поставлених у термін то-нарів по окремих найменуваннях асортименту. Пеня — це наро­стаюча неустойка, яка нараховується за прострочення виконан­ня зобов'язань (наприклад, пеня в розмірі 0,03% за кожний день прострочення оплати рахунка).

Крім стягнення санкцій, кожна зі сторін вправі вимагати від іншої сторони відшкодування заподіяних порушенням договору ібитків у частині, яка покривається цими санкціями. Наприклад, ібитки, нанесені покупцем (одержувачем) у зв'язку з постачан­ням їм товарів неналежної якості, а також некомплектні відшко­довуються постачальником понад суми штрафу.

Сплата штрафних санкцій за невиконання чи неналежне ви­конання господарського зобов'язання не звільняє боржника від пиконання зобов'язання.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів гос­подарювання і інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно — господарські санкції — заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення чи попередження повторення порушення зобов'язань, що зас­тосовуються самими сторонами зобов'язань в однобічному порядку.

До суб'єкта, що порушив господарське зобов'язання, можуть Пути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, зас-іосування яких передбачене договором.

У господарських договорах сторони можуть передбачати за­стосування таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) однобічне відмовлення від виконання свого зобов'язання правомочною стороною, зі звільненням її від відповідальності за це — при порушенні зобов'язань іншою стороною;

— відмовлення від сплати по зобов'язанню, яке виконано не­
належним чином чи достроково виконано боржником без
згоди іншої сторони;

— відстрочка відвантаження продукції чи виконання робіт
внаслідок прострочення виставляння акредитива платни­
ком, припинення видачі банківських позичок і т.д.

2) відмовлення правомочною стороною зобов'язання від
прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного
іншою стороною, або повернення в однобічному порядку вико­
наного кредитором по зобов'язанню (списання з рахунка борж­
ника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну про­
дукцію, і т.п.);

3) встановлення в однобічному порядку на майбутнє додат­
кових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, що
порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт,
послуг), переведення платника на попередню оплату продукції
(робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості і т.п.;

4) відмовлення від установлення на майбутнє господарських
відносин зі стороною, що порушує зобов'язання.

В умовах ринкової економіки результати діяльності правово­го підприємства значною мірою визначаються надійною систе­мою договірних відносин. Система договірних відносин допус­кає використання торговельними підприємствами в комерційній і господарській діяльності різні види договорів купівлі-продажів. Це договори купівлі-продажу, договори постачання, договори міни (бартерні операції), оренди, договори — поручительства, перевезення вантажів і т.д.

Договір купівлі — продажу передбачає, що одна сторона (про­давець) зобов'язана передати іншій стороні (покупцеві) у власність товар, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар і сплатити за нього визначену суму. У цьому договорі встановлю­ються обсяги купівлі-продажу товару, способи платежу, умови і терміни постачання, відповідальність за порушення договірних обов'язків. Договір купівлі-продажу укладається на товар, який є в наявності у продавця. Різновидом договору купівлі-продажу є договори одноразового постачання. Договір постачання відрізня­ється тим, що постачальник (він же виробник, продавець) зобо­в'язаний передати покупцю у встановлений термін, а покупець •,

зобов'язаний прийняти цей товар і оплатити його в термін, вста­новлений в договорі. Договір постачання на відміну від договору купівлі — продажу укладається на постачання товарів, які плану­ються виготовити в майбутньому.

Договір контрактації укладається між виробниками сільсько­господарської продукції виготовлювача. Виробник зобов'язуєть­ся передати вирощену сільськогосподарську продукцію заготів­нику, який здійснює закупівлю цієї продукції для переробки чи продажу. Заготівник продукції повинен продукцію прийняти в місці знаходження і забезпечити вивіз.

Договір продажу підприємства — це договір, при якому про­давець зобов'язується передати у власність покупця підприєм­ство в цілому як майновий комплекс, за винятком прав і зобо­в'язань, які продавець має право передавати іншим особам.

Договір міни (бартерної операції) відрізняється тим, що кож­на зі сторін зобов'язується передати у власність іншої сторони один товар в обмін на інший.

Договір оренди — сутність цього договору в тому, що орендо­давець зобов'язується надати орендарю майно за плату в тим­часове користування. Майновий найм забезпечує економічно доцільним способом нормальну діяльність багатьох торговель­них підприємств, що вимагають тимчасово технічних засобів і іншого майна, виробничих, адміністративних, торговельних і складських приміщень.

2.3. Організація оптових закупівель товарів

Поиск по сайту: