Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 23 страница

Планування і організація поставок товарів споживачам

Вибір форми обслуго­вування споживачів

Ні

Так «*

Організація обслуговування споживачів

Рис. 2.10.4. Принципова блок-схема організації комерційної логістики

Збутова логістика — підсистема логістики, яка передбачає безпо­середній процес планування, реалізації та контролю за збутом товарів кінцевому споживачу, що забезпечує ефективну організацію збуту ви­готовленої продукції та послуг з метою задоволення попиту спожи­вачів і отримання прибутку. Вона охоплює весь ланцюг системи розпо­ділу, в т. ч. організацію збутової діяльності, оптовий і роздрібний продаж товарів, їх транспортування, складування, упакування тощо.

Зв'язок збутової та закупівельної логістики виявляється в тому, що навіть при виконанні аналогічного комплексу операцій з організації руху

242 -!»)■!.■■ -мочі "'Mj ЕУ -jiOiKdnsm Глава 2

матеріального потоку від постачальника до покупця, залежно від ролі та місця знаходження підприємства в логістичному ланцюгу, воно здійснює або збутову (виробник), або закупівельну (покупець) діяльність. Це обу­мовлює необхідність взаємопов'язаного розгляду питань закупівельної та збутової логістики.

Організація управління постачанням, просуванням матеріального по­току, забезпечення збуту, удосконалення технологій транспортних пере­везень, складського господарства, планування і контроль цієї діяльності є предметом вивчення збутової логістики. Поряд з цим при виконанні даного комплексу операцій в інтересах, силами і засобами, а також під керівниц­твом підприємства-споживача матеріального потоку (виробничого, торго­вельного, торгово-посередницького тощо), вони є предметом вивчення за­купівельної логістики.

Основними функціями закупівельної логістики в межах управління

матеріальними потоками в цьому процесі є:

— забезпечення адекватного і повного задоволення потреб виробниц­
тва;

— вибір джерела постачання;

— збір інформації про кон'юнктуру ринку сировини, матеріалів та ін.;

— розміщення замовлення;

— реалізація замовлення;

— перевірка платіжних документів та їх оплата;

— складання облікових документів і карточок;

— підтримання відносин з постачальниками.

Отже, значна частина завдань закупівельної логістики спрямована на вирішення проблем, які виникають у фахівців комерційних служб підпри­ємств під час формування системи товаропросування. Тому принципи, методи та алгоритми реалізації цих завдань цілком придатні для викори­стання у комерційній роботі.

Основними елементами закупівельної логістики є:

— аналіз параметрів та структури товарних потоків;

— аналіз і визначення потреби в товарах, розрахунок кількості товарів,
які слід замовляти;

— вибір методу закупівель;

— виявлення та вивчення джерел надходження товарів та їх постачаль­
ників;

— аналіз конкурентоспроможності товарів різних виробників;

— налагодження господарських зв'язків з постачальниками (укладен­
ня договору);

— погодження ціни;

— формування та надання замовлень на постачання товарів;

Комерційна діяльність на оптовому ринку 243

— облік і контроль за кількістю, якістю товарів та термінами поставок;

— організація транспортування товарів до торговельного підприємства
та розміщення товарів на складі.

Основу економічної ефективності закупівельної логістики становлять пошук і закупівля необхідних товарів задовільної якості за мінімальними цінами, У зв'язку з цим при закупівлях особлива увага приділяється вивчен-вю ринку товарів, і перш за все, — аналізу рівня цін, логістичних витрат і термінів поставок, що склались на час прийняття рішення. Виходячи з отриманої інформації, виконуються такі важливі функції закупівельної логістики, як функція вибору постачальника і розміщення замовлення.

Аналіз товарних потоків передбачає вивчення загального обсягу та асортиментної структури надходження товарів, оцінку динаміки розвит­ку цих процесів, визначення відповідності обсягів фактичного надходжен­ня товарів та обсягів, передбачених укладеними угодами. Одночасно ви­вчається рівномірність надходження товарів в окремі періоди дії договору та частота постачання товарів. Завдяки цьому визначаються ланки логі-стичного ланцюга, на яких виникають економічні, організаційні або тех-ніко-технологічні проблеми руху товарних потоків, мають місце нераціо­нальні витрати і втрати товарів, розробляються рекомендації з удоскона­лення процесів просування товарних потоків.

Для вибору варіанта організації товаропросування важливе значення має правильний розрахунок потреби в товарах. В умовах розвинутого ринку головна проблема служби закупівель полягає в тому, що ринкова потреба постійно змінюється в часі між початком поставок і використан­ням компонентів. Комерційна логістика дозволяє на основі аналізу з вико­ристанням розрахункових, балансових, емпіричних методів та застосуван­ням економіко-математичних, математико-статистичних моделей досто­вірно визначити:

— вид та якість потрібних товарів;

— кількість необхідних товарів; час, коли вони будуть потрібні;

— можливості постачальників, у яких товари можуть бути придбані;

— площі складських приміщень;

— затрати на закупівлю;

— можливості організації виробництва окремих товарів силами влас­
них підрозділів підприємства.

Результати такого аналізу безпосередньо використовуються фахівцями комерційних служб торговельних підприємств для проектування системи товаропросування або обґрунтування вибору конкретних її варіантів.

Завдання вибору постачальника в комерційній логістиці пов'язане з по­шуком потенційних постачальників та порівняльним аналізом їх конку­рентних переваг та недоліків. Як правило, для оцінки постачальників та

244 *инж{ (■мсаоч'Л вн<ітуім. Глава 2

їх наступного вибору застосовують так званий багатокритерійний підхід. Його використання вимагає реалізації такого алгоритму:

—■ формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);

— формування безконфліктної системи критеріїв (етап 2);

— оцінка важливості ("ваги") кожного критерію (етап 3);

— оцінка кожного постачальника за обраними критеріями (етап 4);

— розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника (етап 5).

Для того щоб здійснити вибір постачальника конкретного товару, необ­хідно внаслідок якісного аналізу сформувати систему можливих критеріїв оцінки кожного постачальника. Оцінку кожного постачальника за обра­ними критеріями можна здійснити експертним методом. Експертні оцін­ки подаються за бальною шкалою так, що, наприклад, низька ціна оці­нюється великою кількістю балів, а велика відстань до постачальника — малою кількістю балів.

Експерти можуть оцінювати за трьома варіантами:

— однозначна (очікувана) оцінка;

— максимальна (оптимістична) К та мінімальна (песимістична) К .

піал ^ ' mm

оцінки та їх очікуване К_оч значення, розраховане за формулою

. + 2К__

^оч- 5 ' ^г° втявіїїааучаЯка і.

— максимальна (оптимістична) К , найбільш вірогідна К та мінімаль­на (песимістична) К_вЛа оцінки і її очікуване значення, розраховане за формулою:

6

Для забезпечення об'єктивності експертних оцінок наявних постачаль­ників рекомендується враховувати результати роботи постачальників за показниками повноти поставки (коефіцієнт повноти поставки розраховуєть­ся як відношення фактичного надходження до суми надходження за дого­вором), рівномірності надходження товарів тощо.

Далі за допомогою "ваги" кожного критерію здійснюється розрахунок інтегрального критерію:

И=1

де п — кількість можливих критеріїв; А₍ — експертна оцінка z-го критерію; К — "вага" і-го критерію.

Оптимальним визнають постачальника, у якого зведена інтегральна
оцінка є найвищою. -*-■■-... .---.-.......-. - ... _ь..*,-л-- .«■■■ --,

Комерційна діяльність на оптовому ринку 245

Основними завданнями збутової логістики на макроекономічному рівні є: вибір схеми розподілу матеріального потоку; розміщення розподільчих центрів на логістичному полігоні (побудова мережі складських об'єктів); організація управління системами доставки вантажів. Завданнями збуто­вої логістики на мікроекономічному рівні є: планування процесу реалі­зації; отриманнл і обробка замовлень; упаковування, комплектування, виконання інших операцій, які передують відвантаженню; відвантажу­вання; доставка, контроль за транспортуванням; післяреалізаційне обслу­говування.

Даний перелік завдань та операцій є традиційним, насамперед, для підприємств оптової торгівлі. У контексті комерційної логістики роздріб­ного торговельного підприємства цей перелік доповнюється завданнями з розміщування, викладання та реалізації товарів у торгових залах мага­зинів, де організація товарних потоків ускладнюється ще й наявністю потоків покупців.

Як бачимо, збутова логістика також охоплює значний комплекс опе­рацій, які формують процес товаропросування, що визначає можливості його застосування під час формування чи оптимізації єдиного технологіч­ного ланцюга товаропросування.

Збутова логістика ґрунтується на загальних логістичних принципах:

— координація всіх процесів товаропросування, починаючи від кінце­
вих операцій товаровиробника та закінчуючи сервісом споживача;

— інтеграція всіх функцій управління процесами розподілу готової
продукції та послуг, починаючи від визначення мети та закінчуючи
контролем;

— адаптація комерційного та фізичного розподілу до постійно змінюва­
них вимог ринку і потреб споживача;

— системність управління збутом в його цілісності та взаємозалежності
всіх елементів збутової діяльності;

— комплексність вирішення всієї сукупності проблем, пов'язаних із
задоволенням платоспроможного попиту покупців;

— оптимальність елементів системи та режиму її функціонування;

— раціональність організаційної структури логістики та організації
управління нею. і

Вирішальна роль у забезпеченні завдань збутової логістики відводиться раціоналізації вибору схеми розподілу матеріального (у даному випадку — товарного) потоку і структури каналу (вибору логістичного ланцюга на етапі товаропросування). При цьому приймається рішення щодо кількості рівнів каналу, конкретного складу членів каналу (дистриб'ютора, дилера, перевізника, страхувальника, експедитора та ін.), а також типу залуче­них до процесу збуту посередників. Такі завдання не мають єдино пра­вильного математичного розв'язку, відтак у кожній конкретній ситуації

246 i.tr no чч drotiwimr Глава 2

ухвалення рішення здійснюється фахівцем (особою, що приймає рішен­ня), на основі певних формалізованих процедур і з використанням еконо­мік о-математичних, техніко-економічних розрахунків та обґрунтувань усіх або декількох можливих варіантів.

При виборі варіанта логістичного ланцюга на етапі товаропросування в межах обраних каналів розподілу послуговуються такими критеріями:

— повнота, своєчасність та комплектність виконання замовлень спожи­
вачів;

— мінімум затрат на одиницю приросту корисного ефекту збутової діяль­
ності;

— можливість повернення неякісних товарів та організація логістично­
го сервісу;

— економічна вигода для кожного учасника логістичного ланцюга при
збереженні конкурентоздатності товару на ринку.

Необхідною умовою прийняття правильного рішення є аналіз доціль­ності залучення складської ланки до процесів товаропросування (вибір між транзитною та складською формою). Рішення щодо доцільності вико­ристання складу в логістичному ланцюгу приймається на основі порівнян­ня економічних наслідків будівництва і використання загального для де­кількох споживачів (підприємств торгівлі) складу та застосування тран­зитних поставок безпосередньо від виробничого підприємства. При цьому запаси матеріальних цінностей повинні бути розподілені між виробником і конкретними підприємствами, які змушені нести певні витрати з утри­мання цих запасів.

На прийняття рішення з даної проблеми впливають також результати вибору тактики відвантажування товарів. Виділяють три основні види тактики відвантажування товарів споживачеві: пряме відвантаження із заводських запасів; пряме відвантаження з виробничої лінії; відвантажен­ня через складську мережу.

Обрання тактики відвантаження залежить від обсягів партій реалі­зовуваної продукції: якщо партія достатньо велика, то відвантажують безпосередньо зі заводських запасів або ж з виробничої лінії; якщо обсяг відвантаження конкретному споживачеві є меншим за оптимальний для прямих поставок, то застосовується система постачання через склади. Для економічного обґрунтування обраного рішення визначають розмір міні­мально можливого обсягу товарообороту кожного торговельного підприєм­ства для прямих (транзитних) поставок товарів.

Склади є ланками логістичного ланцюга, які забезпечують просування товарів у напрямку від виробника до споживача. Відповідно до принципів системного підходу будь-які питання, що стосуються складської мережі або окремих складів, повинні розглядатись у плані реалізації загальної мети логістичної системи збуту.

Комерційна діяльність на оптовому ринку 247

Завдання вибору місця оптимального розташування складу (розпо­дільчого центру) постає і вирішується в тому випадку, коли на певній території функціонує декілька споживачів матеріального потоку. При цьому необхідною і достатньою умовою можливості застосування логістич-ного методу є наявність потокового процесу і певна системна цілісність об'єкта. Це означає, що споживач матеріального потоку, а також розпо­дільчий центр, що є для них джерелом, повинні становити єдину систему, тобто бути організаційно, економічно, технологічно і технічно інтегрова­ними.

Відповідно до концепції системного підходу при виборі місця розташу­вання розподільчого центру (складу) застосовується така послідовність дій:

— вивчається кон'юнктура ринку, визначаються стратегічні цілі системи;

— розробляється прогноз розміру матеріального потоку, який проходи­
тиме крізь усю систему, а також на окремих ділянках товаропровід­
ного ланцюга;

— розробляється проект системи товаропостачання, визначаються її
основні параметри (частота поставки, розміри партій);

— розробляється схема розподілу матеріального потоку всередині си­
стеми;

— здійснюється вибір варіанта місця розташування розподільчого цен­
тру, який відповідав би критерієві мінімуму наведених витрат.

При розподілі товарів народного споживання задача розташування роз­подільчого центру може вирішуватись з допомогою матеріального моде­лювання макрологістичної системи, в котрій здійснюється збут товарів.

При виборі місця розташування розподільчого складу в системах збуто­вої логістики найбільша увага приділяється транспортним витратам, пов'я­заним з доставкою вантажів на склад і зі складу споживачам. Чим нижчи­ми є ці загальні витрати, тим вищий прибуток підприємства, а отже, тим ефективніший є обраний варіант місця розташування складу. При цьому витрати, пов'язані з будівництвом і подальшою експлуатацією складської споруди, в даному випадку не враховуються. Умовно вважають, що вони більшою мірою залежать від особливостей конструкції складу і його техніч­ного оснащення, ніж від місця розташування на полігоні обслуговування.

З метою вирішення цього завдання застосовується метод накладання сітки координат на карту потенційних місць розташування розподільчо­го складу. Система сітки дає можливість оцінити вартість доставки ван­тажів від кожного постачальника до розподільчого складу і від розподіль­чого складу до кінцевого споживача, а вибір зупиняється на тому варіанті, котрий визначається як центр маси {або центр рівноважної системи транс­портних витрат) за такою моделлю:

248 умкне ','мпг- ,і'О'т' > Глава 2

де М — центр маси, або центр рівноважної системи транспортних витрат, т ■ км; R — відстань від початку осей координат до точки, котра позначає місце розта­шування постачальника, км; R_b! — відстань від початку осей координат до точки, яка позначає місце розташування клієнта, км; Т_а — транспортний тариф для постачальника на перевезення вантажу, гри/т ■ км; Т_м — транспортний тариф для клієнта на перевезення вантажу, грн/т ■ км; Q _; — маса (обсяг) вантажу, який закуповується від і-го постачальника; Q_kL — маса (обсяг) вантажу, котрий реалізо­вується і-му клієнтові.