Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 16 страница

Біржові торги товарами відбуваються в операційній (біржовій) залі у визначені біржею дні або щоденно і роз­починаються в чітко обумовлений час. Затримка початку біржового дня є надзвичайно рідкісним явищем у практи­ці біржової торгівлі. Вона можлива тільки у тому випад­ку, якщо арбітражна комісія не розв'язала суперечок щодо оборудок, укладених на торгах попереднього операційного дня, або якщо є надзвичайні форс-мажорні обставини.

Учасники торгу — біржові посередники, що заздалегідь збираються і по­передньо знайомляться з інформаційним бюлетенем. Він містить дані про товарні партії (лоти), виставлені на торги з укладенням стартової ціни та умов реалізації.

«i vmosotnc

Глава 2

Одночасно зі сигналом до початку біржового дня (гонгом) включається інформаційне табло, біржові посередники займають місця у відповідній ямі (рингу), а уповноважений маклер біржі оголошує зміст пропозицій, внесених до інформаційного бюлетеня. Кожна наступна пропозиція, опри­люднена клерком, дублюється на табло.

* Складено аа даними Держкомстату України.

Комерційна діяльність на оптовому ринку 165

Брокер, що погоджується з відповідною пропозицією, сигналізує про це за допомогою системи біржових жестів. Право на укладення оборудки щодо даної партії товару переходить до зацікавленого брокера на підставі одного з двох прийнятих у біржовій практиці методів: біржового аукціону або фіксованої ціни.

Біржовий аукціон відбувається, якщо на пропозицію маклера відгукну­лося декілька брокерів або пропозиція нікого не зацікавила. У таких ви­падках маклер за вказівками (жестами) брокера-продавця піднімає (зни­жує) ціну товару до рівня, що його влаштовує. Відсутність зацікавленості до даної партії товару є підставою для перенесення торгів на пізніший термін.

Якщо правилами даної біржі (більшість західних) не передбачено про­ведення біржового аукціону, торги відбуваються за методом фіксованої

ціни. У цьому випадку покупцем товару є брокер, що першим просигналі­
зував про придбання даної партії. Ф
Усі оборудки, що укладаються в біржовому колі, ретельно фіксуються
і підлягають реєстрації відповідними підрозділами товарної біржі.

Реєстрація біржових оборудок і контрактів є обов'яз­ковою умовою ведення біржової торгівлі. Вона здійснюєть­ся уповноваженими працівниками біржі для того, щоб:

контрактів
уникнути позабіржових комерційних операцій; . .

викорінити різноманітні махінації й несумлінну кон­куренцію;

— максимально точно здійснити облік оборудок, цін і обсягів продажу для подальшого проведення біржових котирувань і взаєморозрахунків (клірингу).

Комерційні операції реєструються на біржі одночасно на кількох рівнях. Оперативний облік поточних змін під час торгів здійснює клерк-обліко-вець в ямі. Його функції полягають у моментальному інформуванні (за допомогою жестів або мобільного зв'язку) працівників відділу реєстрацій оборудок про зміни цін контрактів. Оперативний облік оборудок і цін на товари ведуть також клерки, що перебувають поруч з ямою. Уся зареєст­рована інформація вводиться в комп'ютерну мережу і дублюється на інфор­маційному табло та моніторах у різних підрозділах біржі.

Під час перерви у торгах або після їх завершення укладені оборудки оформляються у вигляді контрактів. При цьому перевіряється і підтвер­джується наявність товару в продавця і коштів у покупця; правильність формулювання основних положень контракту і їх відповідність наказам клієнтів. Телефонні накази клієнтів своїм брокерам для уникнення непо­розумінь записуються на магнітні носії й дублюються голосом "брокера на

лата біржі. Контракти, отримані й зареєстровані відділом реєстрації, приймає клірингова палата для виконання.

Розрахункова (клірингова) палата біржі є незалежним фінансовим посередником між установою біржі, біржовими посередника­ми і клієнтами біржі. Вона відкриває персональний рахунок для кожного суб'єкта біржової торгівлі, на який щоденно заносяться фінансові резуль­тати його біржової діяльності шляхом безакцентного перерахування на­лежних розрахункових і страхових сум, зарахування курсових різниць після проведення регулярних перерахувань платіжних зобов'язань за кон­трактами внаслідок зміни біржової кон'юнктури. Крім цього, клірингова палата реєструє закриття (виконання) біржових контрактів у випадку повного виконання сторонами взятих нй себе зобов'язань.

Важливими завданнями розрахункової палати товарної біржі є також фінансове регулювання, хеджування ф'ючерсних і опційних (безтоварних) контрактів та контроль за процесом ліквідації безтоварних біржових кон­трактів.

2.7.4. Види оборудок і операцій на товарних біржах

У практиці біржової торгівлі щоденно укладаються і здійснюються різно­манітні за характером і змістом біржові оборудки. Внутрішні відмінності у змістовому наповненні окремих оборудок зумовлюють специфічні особ­ливості комерційних операцій, що відбуваються на товарних біржах.

Результатом зустрічних зусиль біржових посередників

У""" щодо купівлі-продажу партій товарів чи сировини є укладен-
біржових _c. .. -

.„ ня біржової оборудки.
операцій

Біржова оборудка — це дія, скерована на регулювання прав і обов'язків сторін щодо купівлі-продажу, постачан- ^{ня а}&° обміну товарів, допущених до біржових торгів, що

Комерційна діяльність на оптовому ринку 167

відбулася між учасниками біржового торгу і зареєстрована у вигляді біржового договору (угоди) у встановлений термін.

Біржова оборудка повинна бути укладена між сторонами (контрагента­ми) під час біржового торгу в операційній залі й не підлягає нотаріально­му засвідченню, крім деяких біржових оборудок, одним із учасників яких є закордонний контрагент.

Оборудки, укладені до початку (після завершення) біржового дня за участі не членів біржі, цілком незареєстровані або несвоєчасно подані до відділу реєстрації біржі, укладені з порушенням біржового законодавства чи правил роботи конкретної біржі, вважаються позабіржовими, і на них не поширюються гарантії біржі. Біржові оборудки не можуть укладатися від імені, за посередництва або з використанням коштів біржі.

Усна домовленість контрагентів під час біржового торгу, зареєстрована маклеріатом, є тільки передумовою укладення оборудки. Оборудка вва­жається укладеною з моменту її реєстрації відповідним відділом біржі.

Біржові оборудки становлять основу біржових операцій. Останні охоп­люють як операції, що виконуються в інших галузях комерції (оптова тор­гівля, страхова справа тощо), так і низку специфічних, внутрішньо прита­манних біржовій торгівлі, операцій.

Біржова операція — це комплекс комерційних заходів, які послідов­но виконує біржовий посередник для реалізації ділових інтересів у бір­жовій торгівлі. За своїм змістом біржова операція є ширшим поняттям від біржової оборудки; кожна подібна операція зазвичай включає декіль­ка одночасно або послідовно укладених оборудок.

Суть окремих видів операцій на товарних біржах визначається комерцій­ною спеціалізацією суб'єктів біржової торгівлі, що їх проводять.

Біржові оборудки, що укладаються під час біржового торгу, поділяються на три основних види: оборудки з ре­альним товаром, ф'ючерсні й опційні.

ми постачання, за умовами ознайомлення з товаром, за характером формування ціни, за особливими умовами виконання.

Ф'ючерсні оборудки укладаються на майбутні періоди, тому ще назива-

ються відтермінованими. Вони поділяються на суто ф'ючерсні й хеджувальні. Опційні, або оборудки з премією, бувають трьох різновидів: простий, подвійний і кратний опціон. Біржові операції, що здійснюються на товарних біржах, поділяються на такі основні види: операції купівлі-продажу реального товару; операції

168 цх\*на VMCjaa-mo єн diOfHrfiwir Глава 2

Оборудки з реальним товаром передбачають в себе ку­півлю або продаж на товарній біржі виготовленого това-

ру або такого, що буде виготовлений у майбутньому,

протягом короткого проміжку часу.

Залежно від термінів постачання оборудки з реальним товаром бувають двох різновидів: з негайним постачанням (типу "спот" і "кеш") і з постачанням у майбутніх періодах (типу "форвард").

Оборудки з негайним постачанням укладаються тільки на наявний товар, який передається покупцеві одразу після реєстрації оборудки. Фор­вардні оборудки укладаються щодо товару, який продукується ритмічно і може бути поставлений покупцеві найближчим часом.

Відповідно до умов ознайомлення оборудки з реальним товаром бувають:

— без попереднього ознайомлення з товаром — такі, що укладаються
щодо широковідомих товарів із стандартними якісними характери­
стиками (шоколад, вино, горілка тощо);

— на основі попереднього ознайомлення з усією партією або відібрани­
ми зразками товарів — такі, що укладаються стосовно товарів широ­
кого вжитку на вітчизняних біржах;

— за стандартними параметрами товарів — такі, що укладаються щодо
товарів зі стандартними показниками якості (пшениця, вугілля, ме­
тали тощо).

Залежно від характеру формування контрактної ціни розрізняють оборудки з реальним товаром, що укладаються:

— за ціною, зафіксованою на момент укладання оборудки;

— за ціною, що сформується у майбутньому: на момент постачання, на
момент проведення розрахунків (оборудки типу "онкольн").

На вітчизняних товарних біржах широкого розповсюдження набули оборудки реального товару з особливими умовами. До них належать:

— біржові бартерні оборудки — в яких продавець одночасно виступає
! покупцем іншого товару на визначену суму;

— оборудки, що обумовлюють купівлю (продаж) одного товару тільки
за умови продажу (купівлі) визначеної кількості іншого товару; на
відміну від біржового бартеру, розрахунки щодо цих оборудок мають
грошову форму;

■— оборудки із завдатком, які передбачають отримання від контрагента грошового або товарного завдатку як гарантії виконання ним своїх зобов'язань.

Ф'ючерсні (відтерміновані) оборудки укладаються на біржах стосов­но не реального товару, а контрактів щодо такого у майбутньому періоді.

Комерційна діяльність на оптовому ринку 169

На відміну від широко індивідуалізованих оборудок із реальним товаром, ф'ючерсні оборудки і відповідні їм контракти є максимально стандартизо­ваними.

Ф'ючерсний контракт стандартизується за такими параметрами:

— кількість товару — стандартний лот;

— основний якісний стандарт — базисний сорт, марка або інший якіс­
ний параметр;

— базис постачання товару — умова ІНКОТЕРМС; *Ь

— довжина позиції — термін дії контракту;

— останній день торгівлі контрактом — день, протягом якого сторони
ще можуть здійснювати біржові операції в межах даного контракту;

— останній день постачання товару під час реалізації контракту — мо­
мент переходу ф'ючерсного контракту в розряд контракту з реаль­
ним товаром.

Складність реалізації ф'ючерсного контракту як безтоварного полягає у спеціальній процедурі ліквідації, що може бути виконана тільки двома шляхами — через укладання оберненої, офсетної оборудки або постачан­ням реального товару проти ф'ючерсних зобов'язань (тендер).

Ф'ючерсні контракти тісно пов'язані з фізичним біржовим ринком — ринком реального товару. Тут розрізняють як суто ф'ючерсні оборудки, так і ф'ючерсні оборудки, що укладаються для хеджування цінового ризику на ринку реального товару.

Опційні оборудки (оборудки з премією) укладаються на біржах для того, щоб купити право або продати зобов'язання на укладання біржо­вого контракту на певну кількість товару за заздалегідь встановле­ною ціною в межах взаємно погодженого періоду.

За визначену суму премії покупець опціону купує коротку (позицію продавця) або довгу (позицію покупця) позицію в контракті реального товару або ф'ючерсному контракті.

Отримавши премію, продавець опціону (власник однієї з позицій в кон­тракті) повинен виконати свої зобов'язання або вийти із контракту на вимогу покупця опціону в обумовлений проміжок часу.

У практиці біржової торгівлі розрізняють три основні види опціонних оборудок: простий, подвійний і кратний опціони.

За простого опціону його покупець займає одну з позицій в контракті й зобов'язує контрагента виконати свої зобов'язання. Існують два різнови­ди простого опціону: короткий (опціон-запит) і довгий (опціон-пропози-ція). За несприятливих кон'юнктурних умов покупець опціону може не скористатися своїми правами (відійти від оборудки), втративши при цьо­му сплачену премію (опціон).

170 '.о є.-' тгііи-,, Глава 2

За подвійного опціону його покупець одночасно має право зайняти, за своїм бажанням, коротку або довгу позицію в контракті, але лише після того, як сплатить премії обом контрагентам основної біржової оборудки. Водночас покупець подвійного опціону за несприятливої кон'юнктури, чи залежно від інших стратегічних міркувань, може відмовитися від належ­них йому прав як продавця, так і покупця біржового товару.

Кратний опціон передбачає право його покупця за додаткову оплату в кратну кількість разів (1, 2, 3 таін.) збільшити обсяг лоту в контракті (обсяг товарної партії) або пакет (кількість) ф'ючерсних контрактів у май­бутній біржовій операції.

На відміну від поодиноких біржових оборудок, що ма­ють локальний характер, біржові операції — це система комерційних заходів, які мають реалізувати стра-

тегічні цілі біржових посередників.

операцій

Найпростішим видом біржових операцій є купівля-про-

даж реального товару. Цей вид операцій широко розпо­всюджений у мережі товарних бірж, особливо вітчизняних. За своїм змістом операція купівлі-продажу реального товару є класичним різнови­дом оптової торгівлі, що здійснюється в межах біржової торгівлі. Основу такої операції становить біржова оборудка з реальним товаром типу "спот" або "форвард". Така операція повинна задовольняти поточні потреби ви­робників у сировині й комерційних посередників у готовій продукції для здійснення основної діяльності.

Порівняно з попереднім видом, операція хедзкування цінового ризику є значно складнішим видом біржових операцій, оскільки вимагає послідов­ного здійснення щонайменше трьох оборудок:

— оборудки з реальним товаром на зразок "форвард";

— зворотної ф'ючерсної оборудки на цю ж кількість товарів у аналогіч­
ному періоді;

— офсетної (оберненої) оборудки в момент ліквідації ф'ючерса.

Такий складний механізм операції хеджування дозволяє пов'язати воє­дино фізичний біржовий ринок (ринок реального товару) і ф'ючерсний ринок (ринок перспективних зобов'язань). У цьому випадку можливі втра­ти біржового посередника внаслідок динаміки цін на фізичному ринку компенсуються відповідним виграшем на ф'ючерсному біржовому ринку.

У практиці біржової торгівлі трапляються два різновиди страхуваль­них операцій: хеджування купівлею і хеджування продажем,

Хедзкування купівлею полягає в купівлі продавцем реального товару ф'ючерсних контрактів на відповідну кількість товару. В іншому випад­ку, коли покупець реального товару за найближчої перспективи одночас-

Комерційна діяльність на оптовому ринку 171

но виступає продавцем відповідної кількості ф'ючерсних контрактів, біржо­ва операція називається хеджування продажем.

Найскладнішим видом біржових операцій є біржові спекуляції, які ґрунтуються на різниці в цінах на біржовий товар у різний період часу, на фізичному і ф'ючерсному ринках, у різних місцях розміщення товарів. Здійснення цих операцій ґрунтується на послідовному укладенні обору-док на купівлю, а згодом на продаж реального товару чи контрактів. Спе­кулятивні біржові операції вимагають не тільки глибокого практичного досвіду, але й міцного фінансового потенціалу, оскільки є найризикова-нішими у біржовій діяльності.

В основу біржових спекулятивних операцій покладено елементи гри, а тому ймовірність успіху чи неуспіху в них є доволі високою, а пом'якши­ти ризик можна лише виваженістю комерційних рішень кожного учасни­ка і дещо знизити за рахунок розширення кола біржових спекулянтів.

■і 2.7.5. Організація закупівлі товарів через брокерські контори

Розширення обсягів біржового обороту є основним вданням найактивніших суб є брокерських контор і брокерів.

Комерційну діяльність на некомерційних за право­вим статусом товарних біржах здійснюють брокерські контори і самостійні (незалежні) брокери. Цим су­б'єктам біржової торгівлі належить виняткове право біржового посеред­ництва — укладення і проведення всіх видів біржових оборудок і операцій.

Брокерські контори і самостійні брокери від свого імені або від імені клієнта і за власний кошт (кошт клієнта) виступають контрагентами під час укладання оборудок у процесі біржових торгів, виконують інші види господарської діяльності, пов'язаної із біржовою торгівлею.

З огляду організаційного змісту, брокерська контора — це самостійна
юридична особа або структурний підрозділ певного господарського
суб'єкта, що виконує комерційно-посередницькі функції на тій біржі,
на якій вона зареєстрована і придбала право "брокерського місця".
Фізична особа, що володіє відповідною кваліфікацією і придбала на даній
товарній біржі брокерське місце, діє як самостійний, або незалежний,
брокер. ,

Брокерські контори створюють члени біржі — засновники та інші юри­дичні й фізичні особи, прийняті до складу членів пізніше. їхній внесок до статутного фонду біржі становить вартість щонайменше одного біржового місця. Реалізуючи своє право, член біржі може здавати належне йому

11 z і лава г

брокерське місце в оренду іншим господарським суб'єктам. У зв'язку з цим організаційно-правовий статус брокерських контор може бути різноманіт­ним: приватне підприємство, товариство, структурний підрозділ (філія) виробничого чи комерційного підприємства.

Організаційна структура і чисельність працівників брокерської конто­ри залежить від обсягів діяльності та ступеня господарської самостійності власне брокерської контори. Самостійні брокерські фірми із значними біржовими оборотами мають такі підрозділи: відділ приймання замовлень і наказів від продавців, покупців і клієнтів; відділ обробки і аналізу інфор­мації; відділ координації роботи із позабіржовими суб'єктами і відділ оперативної роботи у біржовому залі.

Основний контингент працівників брокерської фірми становлять броке­ри (брокери-приймальники замовлень і брокери операційного залу), а та­кож інші категорії найманих працівників. Незалежні брокери самостійно здійснюють усю роботу з укладення оборудок, але для виконання обліко­во-аналітичних та інших допоміжних функцій можуть наймати помічників та інших спеціалістів.

Брокерські посередники (контори і самостійні броке­ри), що діють на товарних біржах, відрізняються залежно від повноти функцій і фінансового потенціалу. Існує три основні види брокерських посередників: агенти, суто бро-

кери і дилери.

Агенти-брокери діють на біржі від імені (за дорученням) і за кошт клієнта (принципала). Зазвичай це співробітники виробничих або торго­вельних підприємств, наймані ними особи, що забезпечують під час біржо­вих торгів постачальницько-збутові функції цих підприємств. Залежно від обсягів купівлі-продажу товарів і сировини біржовий агент отримує комі­сійну винагороду, розмір якої обумовлюється агентським договором.

Суто брокери виконують посередницькі функції від свого імені, але за коштклієнта. Потенціал суто брокерів, порівняно із агентами-броке-рами, значно розширюється: вони беруть участь не тільки в оборудках із реальним товаром, а й у ф'ючерсних контрактах.

Біржові дилери ("біржові спекулянти") виконують операції на бір­жах від власного імені й за власний кошт. Саме вони становлять основ­ний контингент "гравців" на біржах, а тому вільно оперують реальним товаром, ф'ючерсними і оцційними контрактами. На відміну від попередніх видів біржових посередників, біржовий дилер має вагомий фінансовий потенціал, що дає йому змогу вступати у біржові оборудки як самостійна сторона (контрагент). Основним джерелом доходу дилера є прибуток від біржових спекулятивних операцій, однак він має всі можливості для од­ночасного здійснення і агентських, і брокерських операцій.

Комерційна діяльність на оптовому ринку 173

На вітчизняних товарних біржах чіткий поділ брокер­ських посередників на агентів, брокерів та дилерів від­сутній; вони поєднують широку гаму різноспеціалізова-них функцій.

Основна складність роботи брокерських контор (неза­
лежних брокерів) полягає у різноспрямованості їх комер­
ційних зусиль. Важливими напрямками функціонування біржового посе­
редника є: взаємодія з клієнтами (оптовими продавцями і покупцями);
ведення біржових трансакцій; організація товаропросування і взаємороз-
рахунків між біржовими контрагентами. _і;і|,_ч „ .■,-,_t,_f ,,-,

Робота з клієнтами розпочинається з укладення договорів на брокер­ське обслуговування. Згідно з цим договором, брокерська контора бере на себе зобов'язання втілювати інтереси клієнта на даній біржі, а клієнт зо­бов'язується приймати замовлення або надавати для реалізації власний

товар.

Безпосередній купівлі-продажу товарів на біржових торгах передує погодження з клієнтом умов майбутньої оборудки — представницьким брокером (брокером-приймальником замовлень) під час отримання нака­зу. Накази клієнтів власним брокерським посередникам суттєво відрізня­ються через низку обмежень за ціною купівлі (продажу), часом виконан­ня, термінами оплати, формою здійснення, умовами постачання придба­них товарів.

Оформлений належним чином наказ клієнта оперативно скеровується в операційний зал до брокера в біржовій ямі (рингу), який бере його до виконання.

Виконанням наказу клієнта — укладенням оборудки — робота бро­керської контори не закінчується. її працівники під контролем співробіт­ників біржі організовують своєчасне і повне виконання умов оборудки: дотримання терміну постачання товарів; забезпечення транспортування і страхування вантажів; своєчасне проведення розрахунків між контр­агентами і здійснення оплати брокерських послуг.

Для брокерської контори самостійного значення набувають пошук то­варних ресурсів як за межами біржі, так і перепродаж товарів (спекуля­ція ними) власне на біржі.

Планування обсягів реалізації брокерською конторою оптових партій товарів найбільш доцільно здійснювати за товарними групами основної спеціалізації бро­керської фірми.

Під час планування обсягів реалізації керуються да­ними про обсяги продажу на біржовому і позабіржовому ринках товарів конкретної товарної групи; прогнозами

Поиск по сайту: