Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 22 страница

Принцип впровадження прогресивних схем товаропостачання свідчить про тісне поєднання з організацією процесу товаропросування системи товаропостачання роздрібної торговельної мережі. Прогресивні схеми товаропостачання дозволяють уніфікувати, механізувати і здеше­вити низку виробничо-технологічних операцій переміщення товарів, які повторюються на виробничих, посередницьких і торговельних підприєм­ствах. У сучасних умовах відбувається поступовий перехід до індустрі­ального типу товаропостачання, за яким єдиний ланцюжок постачання магазинів товарами включає в себе багатооборотну тару-обладнання і засоби механізації вантажно-розвантажувальних операцій в торговельних підпри­ємствах. Нові схеми товаропостачання з використанням передових досяг­нень НТП дозволяють знизити питому вагу найбільш трудомістких і низь-коефективних робіт під час просування товарів — внутрішньоскладського і внутрішньомагазинного перевалювання отримуваних партій товарів.

Оптимізація процесу товаропросування відбувається також з дотриман­ням принципу раціоналізації структури господарських зв'язків між виробничими, посередницькими і торговельними підприємствами. Реалізу­вати даний принцип можна шляхом спрощення існуючої структури госпо дарських зв'язків, передусім, роздрібних торговельних підприємств і шля­хом збільшення частки прямих зв'язків у загальній структурі. Раціоналі­зація структури господарських зв'язків є важливим чинником постійного вдосконалення процесу товаропросування, посилення інтересів товарови­робників і роздрібної торговельної ланки.

Комерційна діяльність на оптовому ринку 227

Принцип застосування логістичних концепцій товаропросування

ґрунтується на використанні з метою оптимізації руху товарів та мінімізації товарних запасів у всіх учасників товарного ринку — від виробничих підприємств до роздрібної торговельної мережі сучасних логістичних кон­цепцій, успішно впроваджених у сфері виробництва.

2.9.4. Методи оптимізації процесу товаропросування Методом оптимізації товаропросування вва-

Методи

жають процедуру визначення найдоцільнішого варіанта переміщення товарів від виробництва до споживачів; варіанта, за якого шлях і час пере-міщення товарів із регіонів (місць) виробництва до регіонів (місць) споживання були би найкорот-шими, а затрати на таке переміщення — мінімальними. Тим самим обирається відносно оптимальний варіант, здатний врахувати одночасну дію чисельних чинників впливу на виробництво, транспорт, посередниць­ку сферу і торгівлю, які задіяні в організації й здійсненні товаропросування.

З метою оптимізації процесу товаропросування застосовують низку ме­тодів, здатних раціоналізувати побудову цього процесу, врахувати сукупні затрати і оптимізувати обробку товарних потоків. Ці методи ґрунтуються на економіко-математичному моделюванні й пов'язані з розв'язанням транспортної задачі, зміст якої зводиться до пошуку такої схеми товаро-постачання (вибору постачальника) ідентичного або аналогічного товару, за якої сукупні транспортні видатки і час руху товару до покупця були би мінімізовані.

До основних методів оптимізації процесу товаропросування відносять: графоаналітичний метод; метод зіставлення різниці відстаней; метод транс­портної задачі зі застосуванням лінійного програмування. Один з цих ме­тодів обирають для конкретної схеми товаропросування залежно від потен­ційно можливої кількості оптових постачальників і одержувачів. На осно­ві даних про основний контингент учасників цільового ринку утворюється певна аналітична модель, складність якої зростає залежно від того, чим більше елементів (продавців-покупців) в неї включено. Відповідно до сту­пеня складності вихідної моделі обирається один із методів оптимізації процесу товаропросування.

У схемах товаропросування з порівняно невеликою кількістю задіяних елементів — потенційних постачальників і одержувачів — практикується використання порівняно простіших методів оптимізації: зіставлення різниці відстаней і графоаналітичного.

Графоаналітичний метод передбачає використання для розрахун­ків оптимального проекту системи товаропросування схем основних

228 .о ьн лт-зінгіпвід вг: Глава 2

транспортних шляхів сполучення (атласів залізничних колій, автомобіль­них доріг, повітряних маршрутів) і таблиць відстаней між окремими транс­портними вузлами. На транспортних схемах графічно позначаються пунк­ти розташування як постачальників, так і одержувачів, і за допомогою таблиць відстаней розраховуються наикоротші маршрути товаропросуван­ня для даної моделі. Окрім цього, постачальники і одержувачі об'єднують­ся між собою таким чином, щоб уникнути нераціональних перевезень у єди­ному технологічному ланцюгу товаропостачання.

Нераціональні переміщення товарів — зустрічні, надто віддалені й по­вторні перевезення товарів — визначаються цим методом з метою їх по­дальшого усунення для підвищення загальної ефективності процесу това­ропросування .

Зустрічними перевезеннями вважаються переміщення аналогічних ван­тажів (товарів) за одним і тим же транспортним маршрутом у протилеж­них напрямках. Таке переміщення товарів деколи є виправданим, якщо воно відповідає збутовій концепції фірми-виробника товару зі специфіч­ними, неповторними внутрішніми властивостями (наприклад, транспор­тування пива Львівського пивзаводу до м. Києва і зустрічне перевезення пива Київської фірми "Оболонь"), чого не можна сказати про зустрічні перевезення товарів з уніфікованими характеристиками — цукру, хлібо­продуктів, овочів, бензину, сировини і матеріалів тощо.

Надто віддаленими перевезеннями у товаропросуванні є завезення іден­тичних товарів із віддалених регіонів за наявності таких же товарів у пунк­тах, що розташовані на ближчій відстані до покупця. Алогічним і неефек­тивним є завезення товарів масового попиту з інших регіонів за наявності налагодженого місцевого їх виробництва (наприклад, цукру — на Хмель­ниччину чи Вінниччину). Винятки в ринкових умовах мають місце під впливом таких факторів, як підвищена якість, потреба розширення асор­тименту, зустрічний товарообмін (бартер), цінова привабливість та ін.

Повторними перевезеннями вважають перевезення товарів до місць масового (серійного) виготовлення того ж товару, який в подальшому ви­возиться в інші регіони. Така організація товаропросування є економічно беззмістовною і не повинна практикуватися в комерційній діяльності.

Максимальне усунення нераціональних перевезень партій товарів під час доведення їх до споживачів є однією з основних передумов оптимізації процесу товаропросування в цілому і локальних схем просування товарів зокрема.

Метод зіставлення різниці відстаней застосовується, якщо за графо­аналітичного аналізу діючої схеми товаропросування складно однозначно визначити найоптимальніший варіант забезпечення певного числа одер­жувачів товару одним із двох альтернативних постачальників (місць від-

Комерційна діяльність на оптовому ринку 229

вантаження). Для вирішення цього завдання складають порівняльну таб­лицю, в яку напроти кожного із двох постачальників заносять знаки різниці відстаней від одержувача до можливих постачальників. Напроти першого можливого постачальника проставляється знак "+", якщо одер­жувач розташований ближче до нього, ніж до другого постачальника. Тут же проставляється знак "-", якщо відстань від одержувача до другого можливого постачальника є ближчою, аніж до першого. Відповідно напроти другого постачальника проставляється така ж різниця відстаней із проти­лежним знаком. На основі отриманих значень здійснюється розподіл одер­жувачів стосовно наявних постачальників: до першого відносять одержу­вачів з найбільшою додатною І, у випадку необхідності (якщо ресурсів дру­гого постачальника недостатньо для задоволення замовлень наближених до нього одержувачів), з найменшою від'ємною різницею; аналогічно відбу­вається прив'язка до другого постачальника з урахуванням потенціалу обох постачальників і потреб усіх одержувачів.

Для оптимізації схем товаропросування з великою кількістю задіяних постачальників і одержувачів широко застосовується метод розв'язання транспортної задачі за допомогою лінійного програмування, яке чітко окреслює постановку задачі й методи її вирішення.

Економічна суть транспортної задачі полягає у виявленні найкращого плану переміщення товаропотоків від т-го постачальника до п-го одержу­вача за умови мінімізації обсягів перевезень і пов'язаних з ними транспорт­них витрат.

За заданого потенціалу (обсяги виробництва продукції, наявні товарні

запаси) кожного із можливих постачальників (А,, А_{2......................} A_t ) і загальних

потреб (прогноз реалізації, план товарообороту) кожного товароодержува-
ча (23^ В₂, ..., BJ відстань транспортування або вартість перевезення ван­
тажу від і-го постачальника до /-го одержувача приймається за С_г, і розра­
ховується ПРОГНОЗ обсягу перевезень — X... ■•—------ ^-J-;-^,- --- j.- і

У загальному вигляді транспортна задача набуває такого вигляду:

^сч

F = 1 І = 1

зй умов: ;v.~vr -^г,т. .у.,-. ;■ v. ->ciu\ ' v.,i.:!^r jnvp ^n^tiV^-■'' '■■■ ■ >^r" - ■

я, jr. т».и&їі

п

Zu^Ji-a^=A'

з наступними обмеженнями: т —...........

230чотпо w* dT3ln<i(i; Глава 2

Х_ц>=0

(t=l, 2, ..., т) 0 = 1, 2, ..., п).

Ця задача містить (т ■ п) перемінних і (т + п) обмежень, з числа яких т обмежень пов'язано із загальними запасами товарів у постачальників і п обмежень — із заявками одержувачів. Якщо припустити, що потенціал постачальників і потреби одержувачів є рівними, то транспортна задача набуває виду закритої моделі.

Транспортна задача, як й інші економіко-математичні моделі, їх моди­фікації, успішно розв'язуються за допомогою прикладних програм, роз­роблених для користувачів персональних комп'ютерів, і можуть широко застосовуватися у практиці комерційної діяльності з метою оптимізації товаропросування і розв'язання багатьох інших комерційних ситуацій.

Комбінат хлібопродуктів має на території області два млини із загальним об­сягом випуску 1500 т борошна на місяць, у т. ч. млин МЬ 1 — 900 т ; млин N° 2 — 600 т . Обидва млини мають завдання першочергового забезпечення власної фірмо­вої роздрібної мережі — п'яти розташованих по території області магазинів. Фірмові магазини комбінату хлібопродуктів характеризуються такою віддалені­стю від млинів: маг. № 1 — ЗО км від млина № 1 і 55 км від млина Ns 2; маг. .№2 — 120 і 100 км; маг. Яг з — 15 і 5 км; маг. № 4 — 50 і 55 км; маг. № 5 — 70 і 25 км відповідно.

На наступний календарний місяць магазини подали замовлення на отримання таких обсягів борошна різного ґатунку: маг. № 1 — 50 т; маг. № 2 — 400 т; маг. № 3 — 200 т; маг. № 4 — 150 т; маг. № 5 — 400 т .

Використовуючи метод зіставлення різниць відстаней, здійсніть розподіл фірмо­вих магазинів стосовно млинів комбінату хлібопродуктів для постачання борошна.

Чи зміниться схема товаропросування, якщо: а) млин № 1 у наступному місяці у зв'язку з реконструкцією зменшить випуск борошна на 300 т; б) за незмінного обсягу виробництва млином № 1 млин № 2 збільшить випуск борошна до 1000 т?

Який з розглянутих варіантів Ви вважаєте найоотимальнішим?

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає суть процесу товаропросування на товарному ринку?

2. Які основні поняття охоплює в себе товаропросування?

3. Що розуміють під єдиним технологічним ланцюгом товаропросування?

4. Які фактори безпосередньо впливають на процес товаропросування?

5. Якими бувають форми товаропросування?

6. Що таке транзитна форма товаропросування?

7. Що таке складська форма товаропросування?

8. Що розуміють під ланковістю товаропросування? ,, ^*=;-1;, ■-, і

Комерційна діяльність на оптовому ринку 231

9. Чи існує різниця між торговельно-організаційною і складською лан-ковістю?

10. Чи має ланковість вплив на ефективність процесу товаропросу­
вання?

11. У чому полягає проблема скорочення ланковості товаропросування?
12.3а якими принципами здійснюється оптимізація просування ма­
теріальних благ?

ї П і а У ч ' ■-■- уг

і

!■■

232 «KHWfi vMtiBfiTTio rh .-:ґлінсиір& Глава 2

2.10. Комерційна логістика як основа оптимізації _іЯ*_т^
товаропросування -j^i, чіш. «у .01

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ: ' '

— у чому полягає суть комерційної логістики;

— за якими принципами здійснюється оптимізація просування ма­
теріальних благ і яка роль у цьому комерційної логістики;

— за допомогою яких логістичних методів здійснюється оптиміза­
ція процесу товаропросування;

— як концепція та інструментарій комерційної логістики викори­
стовується для оптимізації комерційних рішень у сфері закупі­
вель та збуту;

— як концепція та інструментарій комерційної логістики викори­
стовується для оптимізації комерційних рішень у сфері транс­
портування, складування і управління запасами товарів;

— які завдання і як саме вирішують логістичні інформаційні систе­
ми в комплексі комерційної діяльності та, зокрема, у процесах
товаропросування.

2.10.1. Суть комерційної логістики як інструментарію оптимізації товаропросування

Логістика — теорія і практика планування, реалі­зації, управління та контролю процесів руху матері­альних, трудових, енергетичних, інформаційних пото­ків і потоків пасажирів у економічних системах.

Завданням логістики є оптимізація всього комплексу питань, пов'язаних з процесами обігу сировини, матеріа­лів, готової продукції, їх доведенням від постачальника до заводу-виготів-вика і від заводу-виготівника до кінцевого споживача відповідно до вимог та інтересів останнього.

Логістика передбачає комплекс процесів планування, організації, кон­тролю та управління транспортуванням, складуванням, іншими матеріаль­ними та нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведен­ня сировини, матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозавод­ської переробки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, доведення готової продукції (товарів) до споживача відповідно до інтересів і вимог останньо­го, а також передачі, зберігання і обробки відповідної інформації. Логісти­ка обґрунтовує можливості постачання матеріальних ресурсів і товарів у замовленій кількості та асортименті, підготовлених до колективного чи

Комерційна діяльність на оптовому ринку 233

індивідуального споживання, до визначеного споживачем місця і протя­гом певного проміжку часу за мінімальних затрат.

Особливістю логістики є організація руху матеріальних ресурсів у формі матеріальних потоків*, які є головним об'єктом управління. Під матері­альним потокомрозуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфаб­рикатів, які у вигляді предметів праці надходять від постачальників до виробничих підрозділів і, перетворюючись на готові продукти праці, крізь канали розподілу доводяться до споживачів. Матеріальні потоки утворюються в результаті видобування, обробки, переробки, складуван­ня, транспортування та виконання інших матеріальних операцій з сиро­виною, напівфабрикатами і готовими виробами у сферах матеріального виробництва та обігу, на окремих промислових і торговельних підприєм­ствах, у цехах, складах, виробничих дільницях, тобто — на всіх етапах їх руху, починаючи від першого джерела сировини і закінчуючи пунктом розташування кінцевого споживача.

Комерційна логістика — це теорія і практика планування, органі­зації, реалізації та контролю ефективних заходів щодо переміщуван­ня товарних** (та відповідних інформаційних) потоків від місць вироб­ництва до місць споживання з метою задоволення попиту споживачів і одержання прибутку кожним підприємством, залученим до складу логістичного ланцюга.

Логістичний ланцюг — лінійно упорядкована множина фізичних і/або юридичних осіб (виробників, дистриб'юторів, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріаль­ного потоку від однієї логістичної системи до іншої або до кінцевого споживача. Найпростіший логістичний ланцюг охоплює лише виробника і споживача, проте здебільшого структура логістичного ланцюга передба­чає також різноманітних посередників між постачальником сировини та інших матеріальних ресурсів і підприємством-виробником або ж оптових і роздрібних торговців між виробником і споживачем. Принципова схема логістичного ланцюга наведена на рис. 2.10.1.

Як видно з рис. 2.10.1, логістичний ланцюг повністю охоплює процеси товаропросування, які мають місце на етапі прямої чи опосередкованої взаємодії виробник — споживач (виробник — торгівля — споживач), але

* Під потоком розуміють будь-яку множину об'єктів, які сприймаються як єдине ціле, що існує як процес у певному часовому інтервалі й вимірюється в абсолютних одиницях за визначений період часу.

** Під товарним потоком розуміють товари, які розглядаються в процесі виконання над ними різноманітних торгово-технологічних, логіетичних та інших операцій протягом пев­ного часового інтервалу.

УХ:-

Глава 2

S

а

К Я О а.

К о

К К

я

Зворотний інформаційний

Матеріальний

Супровод жу вал ь ни й у тому ^

К К CQ О

Он

Я Я

інформаційний потік, перевізні документи

S

о

о

н

о

к

Підтвердження

Взаємні

прибуття вантажів

розрахунки

Рис. 2.10.1. Принципова схема логістичного ланцюга

орієнтується на більш високий рівень інтеграції з процесами виробництва та його матеріального забезпечення.

Сучасна логістика охоплює виробничо-господарські, організаційні, еко­номічні, правові аспекти і містить комплекс різноманітних функцій, які забезпечують процес товаропросування. Одночасно логістика є складовою ланкою та ефективним механізмом управління рухом виробничих матері­альних ресурсів.

Основною цільовою функцією логістики є створення інтегрованої си­стеми регулювання і контролю матеріальних та інформаційних потоків, яка б забезпечувала доведення потрібного товару певній якості у необхідній кількості в обумовлені місце і час з мінімальними витратами. Основою для аналізу і прийняття рішень при цьому є концепція загальних витрат управління логістикою; адже витрати, пов'язані з закупівлею, транспор­туванням, зберіганням, управлінням запасами і виконанням інших логі-стичних операцій на стадіях матеріального забезпечення та товаропросу­вання, залежать одні від інших, а спроби мінімізувати їх лише в межах певного виду діяльності можуть спричинити зростання загальних витрат у наскрізному логістичному ланцюгу.

Концепція логістики — система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шля­хом оптимізацїі потокових процесів. Вона ґрун­тується на ідеї так званого логістичного підходу,

згідно з яким:

— об'єктом логістики є єдиний потоковий процес руху матеріальних ресурсів, над якими виконуються певні логістичні операції;

Комерційна діяльність на оптовому ринку

— оптимізація руху матеріальних та відповідних їм інформаційних,
фінансових та інших потоків забезпечується завдяки інтеграції діяль­
ності всіх учасників операцій з даними потоками із створенням ло-
гістичних ланцюгів і логістичних систем;

— визначальною умовою при побудові логістичних формувань є орієн­
тація на інтереси кінцевого споживача.

Метою логістики є задоволення потреб конкретних споживачів шля­хом доставки продукції (товарів) за принципом "just in time" ("точно в строк") за мінімальних витрат трудових і матеріальних ресурсів. Досяг­нення цієї мети забезпечують такі основні заходи, як: раціоналізація тари, уніфікація вантажних одиниць, реалізація ефективної системи складуван­ня, оптимізація рівня запасів і розмірів замовлень, маршрутизація пере­везень вантажів та їх оптимізація з допомогою ЕОМ, регламентування технологічних операцій з матеріальними ресурсами, продукцією і товара­ми на виробничих, складських об'єктах і магістральному транспорті, реа­лізація ефективної системи сервісного обслуговування споживачів тощо.

Основними передумовами для реалізації таких заходів є організаційна, технологічна, інформаційна та технічна єдність потокових процесів у ло­гістичних системах.

Як відомо, логістика ґрунтується на чотирьох компонентах (рис. 2.10.2):

Рис. 2.10.2. Фундаментальні компоненти логістики

— техніка як сукупність усіх технічних засобів і обладнання, що забез­
печують та супроводжують матеріальні, інформаційні та інші потоки;

— технологія як сукупність послідовних взаємопов'язаних процесів та
операцій опрацювання матеріального потоку, починаючи від первин­
ного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем;

— математика як засіб розв'язання різноманітних оптимізаційних за­
дач, що базуються на отримуваній статистичній та динамічній інфор­
мації про рух матеріальних і нематеріальних потоків у системах;

— економіка фірми, підприємства та інфраструктури, яка визначає кри­
терії логістичної діяльності.

236 fjiHwq умовотло вн атзіясіг .ід е> « Глава 2

Базові принципи концепції логістики полягають у наступному:

— орієнтація на матеріальні потоки як на вихідний пункт для створен­
ня логістичних ланцюгів, логістичних систем та інших логістичних
формувань;

— зосередження уваги на питаннях оптимізації матеріальних пото­
ків, підвищення їхньої швидкості при збереженні функціональних
параметрів і покращенні економічних результатів у обслуговуваних
процесах;

— децентралізація окремих логістичних функцій та їх автономне вико­
нання за умови гарантування досягнення загального критерію опти­
мізації цілісної логістичної системи та їх ефективності.

Логістична система — це складна організаційно завершена (струк-турована) економічна система, яка складається зі взаємопов'язаних в єдиному процесі управління матеріальними та відповідними їм по­токами елементів та ланок, сукупність, межі та завдання функціо­нування яких об'єднані внутрішніми цілями організації бізнесу і/або зовнішніми цілями.

Основні принципи побудови логістичних систем передбачають:

— прямий (безпосередній) зв'язок усіх операцій як з виробництва, так
і з постачання та збуту;

— удосконалення організації руху матеріальних потоків;

— достатнє інформаційне забезпечення всіх учасників логістичної си­
стеми та досвід його ефективного застосування за сучасними техно­
логіями обробки інформації;

— наявність на підприємствах спеціалістів високої кваліфікації з пи­
тань логістики, ефективне управління наявними трудовими ресур­
сами;

— тісний зв'язок між усіма учасниками логістичної системи, забезпе­
чення можливостей для відкритого обміну інформацією між партне­
рами, а також для спільного прогнозування, планування діяльності;

— оцінку ефективності управління матеріальними потоками на основі
комплексу фінансових показників, зокрема, за сумою отримуваного
прибутку;

— встановлення оптимального рівня обслуговування споживачів і його
реальне забезпечення;

— детальну розробку комплексу логістичних операцій;

— контейнеризацію і пакетування вантажів як основний напрямок
їхнього укрупнення та індустріалізації подальшої обробки.

У результаті задоволення цих вимог логістична система повинна ство­рювати умови для забезпечення можливостей щодо:

Комерційна діяльність на оптовому ринку 237

— постачання матеріальних ресурсів, продукції, товарів узгодженої
кількості та номенклатури (асортименту), відповідної якості до місця
і часу їх споживання; іаквб шндішчп яв інвд

— оперативного управління і регулювання запасів матеріалів, продукції,
товарів відповідно до кон'юнктури ринку і можливостей оперативно­
го інформування щодо джерел та умов їх швидкого придбання;

— визначення оптимальних розмірів замовлення і економічного розмі­
ру партії продукції, що виробляється та постачається;

— узгодження політики продажу товарів з політикою їх виробництва;

— гарантування мінімальних термінів і високої якості виконання кож­
ного замовлення.

Новизна логістичного підходу до управління матеріальними (у т. ч. то­варними) потоками полягає у зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь актуалізації діяльності з управління матеріальними потоками, використанні комплексного підходу до питань руху матеріальних цінностей в процесі відтворення, а також у застосуван­ні теорії компромісів у господарській діяльності підприємств під час фор­мування інтегрованих логістичних систем.

Поиск по сайту: