Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 26 страница

Якщо відомі середня швидкість руху автомобіля під час поїздки V^ та
загальний пробіг L .., що визначається як сума пробігів за час Т і Т , то
формула виглядатиме так: ц

с

де Г_а — час простою автомобіля під завантажуванням і розвантажуванням.

Оборот транспортного засобу включає одну або декілька поїздок за умови, що автомобіль обов'язково повинен повертатись у вихідний пункт.

Для характеристики ефективності використання автотранспорту визна­чають:

— показники, які характеризують рівень використання рухомого скла­
ду вантажного автотранспорту (коефіцієнти технічної готовності, ви­
пуску і використання рухомого складу, коефіцієнти використання
вантажопідйомності й пробігу, середня відстань перевезення, час у на­
ряді, час простою під завантажуванням-розвантажуванням, техніч­
на та експлуатаційна швидкість);

— результативні показники роботи рухомого складу (кількість поїздок,
загальна відстань перевезень і пробіг з вантажем, обсяг перевезень
і транспортна робота).

Порядок розрахунку деяких техніко-експлуатаційних показників наве­дено нижче.

1. Коефіцієнт використання автопарку '

Де А_др — автомобіле-дні роботи автомобіля; А _ая — автомобіле-дні знаходження автомобіля в автогосподарстві.

2. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля

^{де Я}вант. — ^пР^обіг автомобіля з вантажем, km; S_Mr — загальний пробіг автомобіля, км.

272 улнж} умсвотіч- пн ^таін>«гщй ef ■ Глава 2

3. Коефіцієнт використання вантажопідйомності

K_B/n=P/(ZG-K),

де Р — фактичний вантажооборот, т ■ km; Z — кількість ходок автомобіля за день; G — технічна вантажопідйомність автомобіля, т; К — середня відстань пробігу.

4. Середня експлуатаційна швидкість

т it ' '^юг

" орвкпп

де L — загальна відстань пробігу, км; Т — тривалість роботи за зміну, год.

5. Продуктивність автомобіля в наряді визначають як добуток ванта­жопідйомності автомобіля (у тоннах) на коефіцієнт використання його вантажопідйомності К_аяк та на кількість поїздок п, здійснених автомобі­лем за зміну:

Оскільки оптймізація рішень у логістиці ґрунтується на врахуванні еко­номічних наслідків кожного варіанта рішення, то в транспортній логістиці необхідно визначати також вартісні показники, зокрема, собівартість авто­мобільних перевезень.

Собівартість автомобільних перевезень — грошовий вираз усіх за­трат, пов'язаних із виробничо-господарською діяльністю автотранс­портного підприємства. У практиці аналізу визначають повну собівар­тість і собівартість, яка припадає на одиницю транспортної роботи.

Повна собівартість перевезень включає постійні витрати В , змінні витрати В_ям, вартість вантажно-розвантажувальних робіт В і вартість дорожніх витрат В :

В =В +В+В+В.

пав, поет- зм. вр. дар-

2.10.2.4. Використання інформаційних технологій в управлінні товаропросуванням

У зв'язку з тим, що матеріальні (товарні) пото­
ки рухаються в просторі й часі, а для організацій­
ної діяльності даними процесами необхідно мати
інформаційні певні уявлення про умови, характер і проблеми їх

системи ... . , ...

здійснення, то зростає роль інформації, яка опосе-

редковує рух матеріального потоку, породжує,

спрямовує і контролює всі види переміщування матеріальних ресурсів, готової продукції та товарів у логістичному ланцюгу.

Основними формами існування такої інформації є товарно-супровідні документи, акти приймання — здавання товарно-матеріальних цінностей,

Комерційна діяльність на оптовому ринку

телеграми, листи, різноманітні документи розпорядчого характеру, інші документи, які оформлюються під час здійснення операцій виробничого, торговельно-технологічного процесу підприємств. У логістиці сукупність такої інформації розглядається як інформаційний потік.

Інформаційний потік — сукупність циркулюючих у логістичній си­стемі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління та контролю логістичних опе­рацій.

Інформаційний потік відповідає матеріальному, хоча шляхи, котрими рухаються потоки інформації у вигляді паперових та електронних доку­ментів, можуть не збігатися з маршрутами руху матеріального потоку; аналогічно можуть не збігатися і напрямки їхнього руху.

З метою управління матеріальними потоками на рівні окремого підпри­
ємства або організації логістичних процесів на території регіону, країни,
континенту створюються логістичні інформаційні системи. "

Логістична інформаційна система — певним чином організована сукупність взаємопов'язаних засобів обчислювальної техніки, різно­манітних довідників та необхідних програмних засобів, які забезпе­чують вирішення завдань з управління матеріальними потоками (рис. 2.10.12).

Логістична інформаційнасистема

Функціональна підсистема

Забезпечувальна підсистема

сукупність

завдань,

згрупованих

за принципом

мети

технічне забезпечення —

сукупність

технічних засобів,

які забезпечують

обробку та

передавання

інформаційних

інформаційне

забезпечення —

довідкова

література,

класифікатори,

кодифікатори

математичне забезпе­чення — сукупність

програм і засобів програмування, які забезпечують рішення оптимізаційних задач управління матері­альними потоками, обробку текстів, отри­мання довідкових даних та функціо­нування технічних засобів

Рис. 2.10.12. Елементи логістичної інформаційної системи

умоисггю в*

Глава 2

Логістичну інформащйну систему можна розглядати як сукупність функ­ціонально обмежених логістичних субсистем (підсистем), функціонування яких як цілого забезпечується інформаційною логістикою на рівні її влас­них інформаційних субсистем (функціональне та технічне забезпечення).

Управління матеріальним потоком може бути здійснено лише за умови наявності певної інформації. Саме інформація дозволяє приймати рішен­ня щодо матеріального потоку з урахуванням необхідності пристосування до умов динамічно змінюваного середовища.

Для забезпечення гнучкої, орієнтованої на споживача логістичної си­стеми необхідно, щоб паралельно зі системою фізичного руху продукції, товарів функціонувала відповідна інформаційна система. Звідси виника­ють завдання безпосереднього контролю за рухом матеріальних і товарних потоків, інтеграції переважно відокремлено працюючих частин інформа­ційної системи, які дозволили б органічно об'єднати в єдине ціле всі логі-стичні підсистеми (рис. 2.10.13).

■ІО1

Рис. 2.10.13. Роль логістичної інформаційної системи в управлінні матеріаль­ним потоком

З урахуванням цільового призначення виділяють три групи логістич­них інформаційних систем: планові; диспозитивні (або диспетчерські); виконавчі (або оперативні).

Планові інформаційні системи створюються на адміністративному рівні управління та служать для прийняття довгострокових стратегічних рішень. З їх допомогою вирішуються завдання щодо створення та оптимі-зації ланок логістичного ланцюга; загального управління запасами; управ­ління резервами та ін.

Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управлін­ня окремими підрозділами підприємства (складом, виробничим цехом

Комерційна діяльність на оптовому ринку 275

таін.) і служать для забезпечення ритмічної роботи логістичної системи.
Основні завдання, які вирішуються за допомогою диспозитивних інформа­
ційних систем, — управління операціями розміщування та укладання
вантажів на складі; розпорядження внутрішньоскладським транспорту­
ванням; відбір вантажів згідно зі замовленнями та їх комплектація; облік
вантажів, які відправляються тощо. и

Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністратив­ного або оперативного управління і дозволяють отримувати необхідну ін­формацію про рух товарів (вантажів) у поточний момент та вчасно здійсню­вати адміністративні впливи на керовані об'єкти. Основні завдання, які вирішуються за допомогою виконавчих інформаційних систем, — контроль матеріальних потоків; оперативне управління обслуговування виробниц­тва; управління рухом транспортних засобів та ін.

Сучасний рівень розвитку логістичних інформаційних систем характе­ризується переходом до створення інтегрованої комунікаційної мережі всіх учасників процесу доведення матеріалів до пунктів їх виробничого вико­ристання та просування товарів від виробничого підприємства до кінцево­го споживача.

Горизонтальна інтеграція — зв'язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах різних учасників ло-гістичного ланцюга через горизонтальні інформаційні потоки. Гори­зонтальна інтеграція інформаційного обслуговування підсистем робить можливим поєднання інформації та забезпечення нею матеріального пото­ку в ланцюгу надходження товарів, сировини, попередньої їх обробки, мон­тажу, перевірки та збуту. Горизонтальна інтеграція дозволяє органічно поєднати матеріальні та товарні потоки із загальною системою плануван­ня та управління.

Перевагами інтегрованих інформаційних потоків є те, що зростає швид­кість обміну інформації, зменшується кількість помилок при обліку, змен­шується обсяг непродуктивної "паперової" роботи, суміщаються раніше розрізнені інформаційні блоки. "У зв'язку з цим послідовне застосування інформаційних, мікроелектронних, сенсорних технологій призведе до підвищення ефективності інформаційних локальних мереж підприємств, які, будучи розширеними до рівня логістики між підприємствами, ство­рюватимуть можливість прямого доступу на ринки постачання та збуту.

Крізь кожну ланку логістичного ланцюга, зокре­ма на стадії товаропросування, проходить велика кількість одиниць товару; всередині кожної ланки товари неодноразово переміщаються через місця

зберігання та обробки. При цьому вся система то­варопросування може бути відображена у вигляді

276 v*^MHQ Умовотпавн./гагй^иї Глава 2

неперервно пульсуючих дискретних потоків, швидкість яких залежить не лише від потужності виробництва, ритмічності постачання, розмірів за­пасів, але й від швидкості реалізації та споживання.

На шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача власність на елементи, що утворюють матеріальний потік (товари, продук­цію, інші вантажі), послідовно переходить від одного учасника логістич-ного процесу до іншого. У цих так званих місцях стику відбувається звірян­ня фактичних параметрів матеріального потоку з даними супровідних до­кументів. Власне кажучи, у цих місцях інформаційний потік, що рухається значною мірою відокремлено, "прив'язується" до матеріального.

Однак варто мати на увазі, що для учасників логістичного процесу, які мають статус матеріально відповідальних осіб, пріоритетним завданням є не швидкість руху матеріального потоку чи його окремих елементів, а чітка відповідність кількісного та якісного складу потоку даним супровідних документів. Увесь логістичний процес може зупинитися, якщо матеріаль­но відповідальна особа не впевнена в точній відповідності кількості та яко­сті товару даним супровідних документів. При цьому в Україні, в умовах історично сформованої практики, найбільш поширена організація вхідно­го і меншою мірою — вихідного контролю, для якого на підприємствах роздрібної торгівлі можуть застосовуватися системи, які ґрунтуються на використанні ЕККА; в більшості підприємств оптової торгівлі контроль відпуску товарів забезпечується, як правило, на візуальній основі.

Тому завдання постійного відновлення І коригування інформації про матеріальні потоки є одним з найбільш актуальних завдань логістичної діяльності. Складність цього завдання зумовлена ще й тим, що передача матеріальної відповідальності найчастіше відбувається не безпосередньо від одного власника товару до іншого, а за участю логістичних посеред­ників — перевізників, експедиторських організацій. Отже, при проекту­ванні логістичних систем, у тому числі систем товаропросування, необхід­но знаходити компроміс між різними системами, що забезпечують збере­ження матеріальних цінностей, та системами, які покликані створювати умови для управління рухом матеріального потоку.

Для ефективного управління такою динамічною підсистемою логістич­ного ланцюга, як система товаропросування, потрібно в будь-який момент часу володіти інформацією про детальний асортимент вхідних, внутрішніх (відносно торговельних підприємств) та вихідних товарних потоків, а та­кож контролювати проходження товарів (як у формі вантажів, так і то­варних запасів) під час їх транспортування, складування і реалізації через кожну ланку даної системи.

Логістичні інформаційні системи завдяки орієнтації їх на облік, кон­троль та управління рухом елементів матеріального потоку, який послідов-

Комерційна діяльність на оптовому ринку 277

но проходить через сфери постачання, виробництва і збуту, дозволяють
органічно поєднати всі логістичні підсистеми (логістику постачання, ви­
робничу логістику, збутову логістику). При цьому вирішення даних зав­
дань пов'язане з необхідністю фіксації та опрацювання інформації в темпі
проходження товарного потоку і широким використанням сучасної техні­
ки і технології збирання, опрацювання і передачі інформації в режимі
реального масштабу часу. '\

Суттєво поліпшити управління матеріальним потоком на всіх етапах логістичного процесу дозволяє використання в логіетичній системі кон­тролю технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів і сучас­ної мікропроцесорної техніки, здатної ідентифікувати окрему вантажну одиницю (обладнання, яке сканує різноманітні штрихові коди). Автома­тизований відбір інформації базується на використанні кодів різних видів (код ITF-14, код "2 з 5 послідовно", код 128, код EAN), кожен з яких має свої технологічні переваги і свою сферу застосування.

В основу технології штрихового кодування та автоматизованого збору даних покладено прості фізичні закони. Штриховий код є послідовністю темних і світлих смуг (пропусків) різної ширини, нанесених відповідно до встановлених правил. Сукупність числа (наприклад, у коді EAN — 13-знач-ного) та цифрового коду утворюють базу даних про товар. База даних по­винна передаватися по ланцюгу товаропросування за допомогою електрон­ної мережі. Зображення штрихового коду наноситься на предмет, який є об'єктом пересування у внутрішньовиробничій логістичній системі та за її межами.

Для реєстрації даного предмета виконують операцію сканування, пере­дачі та розшифровування отриманого електронного сигналу в ЕОМ, яка перетворює його на цифровий код. Завдяки скануючій техніці надається можливість отримувати інформацію про логіетичні операції в момент та в місці їх здійснення (на складах виробничих підприємств, оптової, роз­дрібної торгівлі, на транспорті). Отримана інформація обробляється в ре­жимі реального масштабу часу, що дає змогу управлінській системі реагу­вати в оптимальні строки.

Використання в логістичній системі контролю технології автоматизова­ної ідентифікації штрихових кодів дозволяє суттєво поліпшити управлін­ня матеріальним потоком на всіх етапах логістичного процесу (рис. 2.10.14).

Зокрема, в підсистемі виробництва:

— створення єдиної системи обліку та контролю за пересуванням про­
дукції та комплектуючих частин на кожній дільниці, а також за ста­
ном логістичного процесу на підприємстві в цілому;

— скорочення кількості допоміжного персоналу та облікової докумен­
тації, унеможливлений помилок обліку. - >-!-<- --

' if". »:.-, -і¹' нп.-.паїл

Глава 2

Рис. 2.10.14. Схема проходження матеріального потоку із застосуванням тех­нології штрихових кодів

У підсистемі складу:

— автоматизація обліку та контролю за переміщенням вхідного та вихід­
ного матеріальних потоків;

■— автоматизація процесу інвентаризації матеріальних запасів різного виду;

— скорочення часу обробки інформації та її передавання.

У підсистемі збуту:

— створення єдиної системи обліку проходження матеріального потоку;

— автоматизація обробки і створення портфеля замовлень, інвентари­
зація товарів;

— скорочення часу обслуговування споживачів.

Іншою технологією, поширеною на ринку безконтактних систем іденти­фікації товарів, є радіочастотна ідентифікація RFID (Radio — Frequenz — Identifikation), яка дає змогу передавати інформацію безконтактним спо­собом.

Як технологія автоматичної ідентифікації RFID вважається радикаль­ним засобом удосконалення процесу управління даними, який має низку суттєвих переваг у порівнянні з штрих-кодом. Пристрої та системи RFID дозволяють задовольняти потреби споживачів у більш широкому діапа­зоні. При цьому виникають сприятливі можливості для інтеграції бізнес-процесів у різних сферах комерційної діяльності та в різних галузях про­мисловості. У той же час і№Ш-технологія є простим та зрозумілим проце­сом і не вимагає від безпосередніх користувачів знання технічних деталей, а лише вивчення та опанування способами користування.

Завданням RFID-систєми є забезпечення зберігання інформації в зада­ному носії (транспондер) і передача її за допомогою спеціальних пристроїв

Комерційна діяльність на оптовому ринку 279

у зручний час та у відповідному місці ідентифікації для виконання спеці­альних процесів. Термін "транспондер" (скорочення від слів TRANSmitter/ resPONDER, тобто "передавач — приймач") розкриває функції та прин­цип дії цього пристрою. RFID-жїткЄіу як правило, має приймач, передавач, антену і блок пам'яті для зберігання інформації. Отримуючи енергію від радіосигналу стаціонарно закріпленого зчитувача або ручного сканера, транспондер відповідає власним сигналом, що містить відповідну інфор­мацію.

Залежно від того, звідки надходить енергія для збудження транспонде-ра, ці системи поділяються на два види: активні й пасивні. Активні транс-пондери своє живлення отримують від відповідних спеціальних елементів (як правило, від літієвих батарей). Елементи живлення можуть бути по­стійно ввімкнені в систему або вмикатись за спеціальним сигналом. Такі пристрої дорожчі; строк їх використання невеликий (що зумовлено термі­ном дії елемента живлення), але вони мають досить значну відстань зчи­тування, яка не залежить він енергії сканера.

Пасивні етикетки не мають власного джерела живлення, а необхідну для роботи енергію отримують з електромагнітного сигналу, який надхо­дить зі зчитувального пристрою (сканера). Відстань їх дії, як правило, не перевищує двох метрів. Пасивні етикетки значно легші від активних, де­шевші, а також мають практично не обмежений термін використання. Недолік таких етикеток полягає в тому, що вони мають меншу відстань зчитування, яка залежить від енергії зчитування, а також — у необхід­ності використання більш потужних зчитувальних пристроїв (сканерів).

Основним елементом сканерів є антена, яка випромінює електромагнітні сигнали. В активних транспондерах вони вмикають систему живлення, а в пасивних — активізують ії-Р/Л-етикетку, що дозволяє здійснювати зчи­тування і запис з цієї етикетки. Антена є своєрідним каналом зв'язку між етикеткою і сканером. Вона контролює весь процес отримання і передачі даних від об'єкта.

Існують різні види антен залежно від їх форми та розміру. Конструк­тивно вони монтуються у RFID-етикетки, сканери, а також у ворота, тур­нікети тощо для отримання Інформації від предметів або людей, які про­ходять крізь зону дії антени. За принципом дії вони поділяються на ті, що діють постійно, і ті, що працюють за командою оператора. За своєю кон­струкцією антена і приймач-передавач можуть знаходитися в одному кор­пусі; там же розміщено і декодер. Функції декодера, як і функції аналогіч­них блоків телевізорів, радіоприймачів, полягають у відокремленні зада­ної частоти і забезпеченні реакції тільки на неї.

Отже, сигнал, який надходить з антени транспондера на антену скане­
ра, демодулюється, розшифровується і передається через стандартний
інтерфейс у комп'ютер для подальшої обробки, j „ _v,_1V4,_n._; ,,

280 ^f4(' ■(*■'■■■ "an'о; Глава 2

Наукові досягнення ДҐ/Л-інформатики обумовлюють технологію, орга­нізацію і систему матеріальних потоків, а можливості сучасної матеріаль­но-технічної бази товарного потоку передбачають найновіші пристрої об­робки і передачі відповідної інформації. Чим вищим є рівень інформацій­ної системи, тим вищий є рівень задач, які розв'язує логістична система. Тому якість інформаційної системи дозволяє ефективно здійснювати управ­ління матеріальними запасами, транспортуванням, складуванням і органі­зацією торгівлі.

Перспективним напрямком у розвитку процесів управління товарними потоками в процесах товаропросування вважається впровадження пасив­них flF/D-eTHKeTOK, зокрема, шляхом оснащення ними як товарних оди­ниць, так і транспортної тари (коробок, ящиків), що дозволяє широко застосовувати ці технології в оптовій торгівлі та на транспорті.

Спробуємо здійснити вибір одного з двох можливих постачальників для спо­живача — підприємств А і В, які виробляють товари однакового призначення, приблизно однакової якості та ціни.

Обидва підприємства — досить відомі та стабільні. Відстань від покупця до підприємства А — 450 км, до підприємства В — 300 км.

Товари, які постачаються з підприємства А, упаковуються ним у вантажні пакети, сформовані на пласких піддонах, завдяки чому існує можливість викону­вати розвантажувальні роботи механізованим способом. У той же час підприєм­ство В постачає товари в картонних коробках, котрі необхідно розвантажувати ручним способом.

Вартість завантажування силами І засобами постачальника (відповідно до умов договорів) включена у відпускну ціну.

Тарифи на перевезення вантажів на відстань до 400 км встановлено в розмірі 0,7грн/км, понад 400 км -—0,5 грн/км.

Тривалість розвантажування механізованим способом пакетованих вантажів Із залізничного вагона становить 30 хв.; тривалість розвантажування вантажу ручним способом — 5 год.

Погодинна ставка робітника на дільниці розвантажування становить в грн/год., ставка водія електронавантажувача — 10 грв/год.

При механізованому розвантажуванні задіяний один водій електронавантажу-вача та один вантажник, при ручному способі виконання цих робіт працює бри­гада з 5 осіб.

Вибір здійснити на основі розрахунку загальних додаткових витрат, пов'яза­них з технологією товаропросування.

Запитання для самоконтролю

1. Що розуміють під комерційною логістикою? Які завдання вона вирі­
шує?

2. Які основні напрями застосування концепції та інструментарію
комерційної логістики в діяльності з оптимізації товаропросування?

Комерційна діяльність на оптовому ринку 281

3. Як використовується потенціал та інструментарій закупівельної
та збутової логістики для прийняття комерційних рішень? Наведіть
приклади найбільш поіиирєних методів вирішення логістичних проблем
у сфері закупівель і збуту.

4. Як використовується потенціал та інструментарій транспортної
та складської логістики для прийняття комерційних рігиень? Наведіть
приклади найбільш, поширених методів вирішення логістичних проблем
у процесах товаропросування.

Поиск по сайту: