Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 24 страница



На всій довжині логістичного ланцюга необхідно також забезпечувати сумісність і неперервність матеріального потоки незалежно від оди­ниць вимірювання продукції чи видів транспортних і тарних одиниць, які задіяні в процесі переміщування. Тому в збутовій логістиці вирішуються також питання гармонізації та стандартизації розмірів та конструкцій тари, транспортних засобів, робочих органів відповідного технологічного обладнання. Основою такої гармонізації є стандартні піддони (палети) та контейнери, які розглядаються як елементарні обліково-договірні одиниці продукції й тари. Завдяки цьому вирішуються проблеми забезпечення балансу між можливостями транспортних засобів (вантажопідйомність, об'єм кузова, вагона) і оптимальністю їх фактичного використання (коефі­цієнти використання вантажопідйомності, об'єму тощо).

2.10.2.2. Складська логістика та управління товарними запасами

_ . ,. Складська логістика підсистема логістики, що

.Зміст складської , _.....

розглядає особливості організації та управління
логістики, її . r -і j г

завдання та елементи
через систему складів. У логістиці сучасний склад є досить складною інже­нерною спорудою з високим рівнем механізації (авто­матизації) та комп'ютеризації, яка складається з багатьох взаємопов'яза­них елементів, має визначену структуру і виконує низку функцій з пере­творення матеріальних потоків та накопичення, опрацювання і розподілу вантажів між окремими споживачами. Вона характеризується різноманіт­тям параметрів, технологічних та об'ємно-планувальних рішень, конст­рукцій застосовуваного обладнання і характеристик опрацьовуваної но­менклатури вантажів. У той же час склад є лише одним із елементів си-

матеріальними потоками під час їх проходження


Комерційна діяльність на оптовому ринку 249

стеми вищого рівня — логістичного ланцюга, у якій склади виступають як вузлові пункти, що забезпечують накопичування, зберігання і пере­творення матеріальних потоків. Саме логістичний ланцюг і зумовлює ос­новні та технологічні вимоги щодо складської системи, формулює мету і критерії її оптимального функціонування, визначає умови та способи опрацювання вантажів.

Основною метою створення складської системи з погляду логістики є забезпечення ритмічності спільної роботи, організованості та взаємодії різних учасників логістичного ланцюга (виробничих, торговельних, транс­портних підприємств).

Основні функції складів у сфері логістики: neEiBinqo жал qiona —

— складування (розміщування та укладання в місця зберігання) та
відносно тривале зберігання матеріальних ресурсів (сировини, мате­
ріалів, продукції, товарів);

— контроль кількісних та якісних параметрів матеріальних потоків;

— перетворення виробничого асортименту на торговельний;

— перетворення матеріальних потоків, уніфікація вантажів, їх упако­
вування та транспортування;

— забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.

Сучасні склади не лише забезпечують накопичення та зберігання то­
варів, згладжуючи тим самим у процесі товаропросування розбіжності про­
сторового і часового характеру на стику між темпами і характером над­
ходження товарів зі сфери виробництва, з одного боку, і між темпами та
характером їх споживання — з іншого. На складах виконується також
цілий комплекс логістичних операцій, зміст, частота та обсяг яких визна­
чається характером та інтенсивністю процесів товаропросування, зокре­
ма, обсягами вантажообороту, транспортними характеристиками товарів-
вантажів, ритмічністю поставок товарів та ін. -sur'n-

Логістична операція сукупність дій, спрямованих на перетворен­ня матеріального та/або інформаційного потоку. Для процесу товаро­просування характерним є те, що основним видом матеріальних потоків на складах є товарні потоки (потоки товарів).

На складах здійснюється кількісне та якісне перетворення потоків то­варів. Процес, пов'язаний з перетворенням потоку товарів, поділяють на такі взаємопов'язані частини: формування вхідного потоку товарів; освоєн­ня вхідного потоку товарів; опрацювання внутрішнього товарного потоку; формування вихідного потоку товарів. Основу логістичного процесу на складах торговельних підприємств становлять операції складського тех­нологічного процесу, зміст якого докладно викладено в курсі "Організація торгівлі".


250 "' ■ лтіиі >»• мпіи^пЕиі ™з- Глава 2

Вирішення загальної проблеми ефективності складської системи в ло­гістиці забезпечується як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях через розв'язання низки часткових проблем.

Основними проблемами складської логістики в макрологістичних си­стемах є:

— прийняття рішення щодо доцільності існування І використання в ло-
гістичноіду ланцюгу складу як окремого його елемента;

— альтернативою цьому може бути використання практики прямих
поставок необхідних матеріальних ресурсів (товарів) безпосередньо
від підприємства-виробника;

— вибір між організацією власного складу і використанням послуг скла­
дів загального користування (модифікована задача МОВ у складській
логістиці);

— визначення загальної кількості складів у логістичному ланцюгу;

— визначення місця розташування на полігоні обслуговування і потуж­
ності кожного складу.

На рівні мікрологістики завданнями складської логістики є:

— визначення потужності складу та конкретного місця розташування
складу ("прив'язка до місцевості");

— уточнення розмірів необхідної ділянки для його організації;

 

— визначення параметрів основних функціональних зон і дільниць
складу;

— вибір схеми і організація процесу складування вантажів;

— вибір системи складу;

— прийняття рішень щодо якісних та кількісних параметрів основних
техніко-технологічних елементів складської системи;

— моделювання функціонування транспортно-складських комплексів
і обслуговування клієнтів;

— управління потоково-транспортною системою складу;

— визначення ефективності функціонування складської системи тощо.

Завданням складської логістики є розробка певних формалізованих процедур, які дозволяли б здійснити вибір на користь того чи іншого мож­ливого варіанта. Власне вибір і прийняття рішення носить творчий і знач­ною мірою суб'єктивний характер, хоча при цьому особа, яка приймає рішення, має можливість використовувати та оцінювати наслідки різних варіантів за спеціальними розрахунками.

Так, рішення щодо доцільності використання складу в логістично­му ланцюгу приймається на основі порівняння економічних наслідків будівництва і використання загального для декількох споживачів складу та застосування транзитних поставок безпосередньо від виробничого підприємства. При цьому запаси матеріальних цінностей повинні бути


Комерційна діяльність на оптовому ринку 251

розподілені між виробником і конкретними клієнтами, які змушені нести певні витрати з утримання цих запасів.

Вибір між власним і найманим складом можна здійснити на основі визначення точки так званого рівноважного обсягу товарообороту. Рівно­важним обсягом вантажообороту вважається такий обсяг, за якого витра­ти підприємства на утримання власного складу чи користування послуга­ми найманого складу є однаковими, тобто FaaT - Z .

Аналітична формула для розрахунку "вантажообороту байдужості" після проведення відповідних підстановок та перетворень даного рівняння має такий вигляд:

Т =

F2

З65и-За

де ф — питома вартість вантажопереробки на власному складі, грн/т; Т — річний вантажооборот, т/рік; сс — добова вартість використання вантажної площі най­маного складу (тариф на послуги найманого складу), грн/т ■ кв, м; Sh — площа найманого складу, кв. м; Зп — розмір запасу, в днях обороту; Д — кількість робо­чих днів у році; ТІ — навантаження на 1 кв.м площі при зберіганні на найманому складі, т/кв. м.

Рішення щодо кількості складів та розміщування їх на території полігону обслуговування також приймаються в порядку творчого проце­су особи, яка його приймає і значною мірою — на основі її волевиявлення.

Разом з тим, економічні наслідки такого рішення можна досить опера­тивно розрахувати та оцінити ще до прийняття остаточного рішення шля­хом аналізу повної вартості, тобто врахування всіх змін, які виникають унаслідок зміни кількості складів у логістичній системі. Крім оцінки ви­трат на зберігання запасів, необхідно також передбачити витрати:

— пов'язані з експлуатацією складського господарства;

— пов'язані з управлінням складською системою;

— на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт;

— на перекомплектацію та затарювання вантажів;

— транспортні (становлять основну частину додаткових витрат);

— втрати обсягів продажу в зв'язку з віддаленням складу-постачальни-
ка від підприємств-клієнтів.

При виборі місця розташування складу оптимальним варіантом вважа­ють той, який забезпечує мінімум повних витрат на будівництво та подаль­шу експлуатацію складу і транспортних витрат з доставки та відправлення вантажів. Витрати на транспорт включають початкові капіталовкладення на розвиток транспортної мережі та експлуатаційні витрати з доставки й відправлення вантажів. Витрати на будівництво та експлуатацію складів


Глава 2

містять витрати на будівництво складської будівлі й придбання обладнан­ня, а також витрати, пов'язані а їх подальшою експлуатацією, витрати нй заробітну плату, електроенергію та ін.

Після прийняття рішення щодо кількості складів та вибору місця їх розташування необхідно провести так звану прив'язку цих рішень до місце­вості, тобто коригування прийнятих рішень на основі врахування специфі­ки обраної території.

Задача визначення оптимальних параметрів конкретного складу вирішується на основі врахування потужностей матеріальних потоків, їх інтенсивності, специфіки організації опрацювання матеріального потоку відповідно до прийнятої схеми торгово-технологічного процесу на складі та інших факторів.

Одним з основних завдань складської логістики є оптимізація структу­ри та послідовності комплексу операцій складування, зберігання та інших виконуваних операцій, які разом формують поняття логістичного процесу на складі. Поняття логістичного процесу є значно складнішим, ніж техно­логічного процесу, як за кількістю та характером виконуваних операцій, так і за загальними цілями їх здійснення.

Основною метою логістичного процесу на складах є забезпечення по­вного узгодження функцій управління замовленнями, постачання запасів, опрацювання вантажів і фізичного розподілу замовлень. Фактично логі­стика на складі охоплює всі основні функціональні сфери, які існують на рівні мікрологістики.

Логістичний процес на складі сукупність операцій, пов'язаних з організацією та управлінням, надходженням і розміщуванням ван­тажних одиниць (елементів товарного потоку), внутрішньосклад-ськими операціями і збутом та відвантажуванням товарів,

Логістичний процес на складі передбачає такі операції:

— постачання складу продукцією, товарами ("постачання запасами");
■— контроль за поставками;

— розвантажування і приймання вантажів;

— внутрішньоскладське транспортування та перевалка вантажів;

— складування та зберігання вантажів;

— комплектування (комісіювання) замовлень клієнтів та відвантажу­
вання;

—■ транспортування та експедирування замовлень;

— збирання і доставляння порожніх товароносіїв; . ^пія. iqoBub i-

— контроль за виконанням замовлень;

— інформаційне обслуговування складу;

— забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування всіх складових логістичного процесу повинно здійсню­ватися з урахуванням необхідності їх взаємозв'язку та взаємозалежності.


Комерційна діяльність на оптовому ринку 253

Увесь логістичний процес на складі умовно розподіляють на три складові частини, кожна з яких організовується та управляється власними метода­ми і прийомами:

— операції, спрямовані на координацію служби закупівель;

— операції, безпосередньо пов'язані з опрацюванням вантажів та їх доку­
ментуванням (зазвичай це операції технологічного процесу складу);

— операції, спрямовані на координацію служби продажу.

Роботи першого блоку реалізуються шляхом координації операцій з поста­чання сировини, матеріалів, продукції, товарів, які повинні поповнити на­явні складські запаси, а також операцій контролю за здійсненням поставок.

Операції другого блоку реалізовують шляхом раціонального здійснення складського технологічного процесу. Відповідно до принципової схеми технологічного процесу складу і з метою чіткої організації робіт рекомен­дується складати технологічні карти, які розробляються відповідно до конкретних умов складу. Крім технологічних карт, на складах рекомен­дується щоденно складати добовий графік роботи складу. Оптимізація руху товарних потоків на складі досягається також шляхом розробки схем тех­нологічних планувань складських приміщень.

Суттєвим резервом підвищення ефективності функціонування матеріа-лопровідних систем є перехід від розрізненого вирішення завдань транс­портування та складування до проектування єдиних транспортно-склад­ських процесів,

Так, надійність та економічність роботи складу залежить від того, на­скільки правильно визначено кількість постів для виконання навантажу­вально-розвантажувальних робіт. При визначенні кількості постів обслу­говування транспорту необхідно знаходити компроміс між: розміром ви­трат на будівництво та експлуатацією постів обслуговування транспорту; розміром повних витрат на будівництво дільниць для очікування і маневру­ванням транспорту та витрат на можливі простої транспортних засобів у черзі на очікування обслуговування.

де С, — втрати, пов'язані з будівництвом та експлуатацією одного поста обслуго­вування транспорту; N — кількість постів обслуговування; С,£ — витрати і втрати, пов'язані з організацією очікування і можливим простоєм транспортних засобів у розрахунку на одиницю транспорту; К — середня кількість транспортних засо­бів, які очікують на розвантажування.

Оптимальною вважається така кількість постів, за якої значення пов­них витрат буде найменшим.

Приймання та відправка вантажів можуть виконуватися на одній сумі­щеній дільниці або ж на двох розведених у просторі дільницях (рис. 2.10.5). Кожен з можливих варіантів має як свої переваги, так і недоліки. '"^


264 yxHWi *»*<■>■ "-іггкі вн «йзЬмплід &;■(<■ Глава 2

2.10.5. Можливі варіанти взаємного розташування дільниць приймання та відправки вантажів: а — суміщені дільниці; б — просторово відокремлені дільниці

Важливе значення в організації операцій розвантажування транспорт­них засобів відіграє раціональне проектування параметрів завантажуваль­них і розвантажувальних рамп, тобто тих функціональних зон складу, на яких виконуються операції надходження та відправки вантажів.

Операції з організації вхідного контролю поставок на складі відіграють суттєву роль у системах логістики. Порядок приймання товарів регламен­тується відповідними нормативними документами та умовами договорів.

Операції внутрііиньоскладського транспортування передбачають пе­реміщування вантажів між різними зонами складу: з розвантажувальної рампи — в зону приймання, зі зони приймання — в зону зберігання, комп­лектування або на завантажувальну рампу. Ці операції повинні виконува­тися з допомогою підйомно-транспортних машин та механізмів. Транспор­тування товарів (вантажів) усередині складу повинно здійснюватися з до­триманням принципу найменшої довжини в часі та просторі за наскрізними прямотічними маршрутами.

Основним принципом раціонального складування товарів (вантажів) є ефективне використання об'єму зони зберігання. Передумовою для цього є оптимальний вибір системи складування і, насамперед, складського об­ладнання. При цьому простір під робочі проходи повинен бути мінімаль­ним, але з урахуванням можливостей для нормальної роботи підйомно-транспортних машин і механізмів.

Для упорядкованого зберігання вантажу та його економічного розмі­щування застосовують систему адресного зберігання вантажу за принци­пами твердого (фіксованого) або вільного (коли вантаж розміщується на будь-якому вільному місці) вибору місця складування. При цьому особли­ва роль відводиться раціоналізації товарних потоків шляхом застосуван­ня принципу Парето до розміщування вантажів на площах складу в так званих гарячій та холодній зонах. На складі застосування методу Парето дозволяє мінімізувати кількість пересувань за допомогою поділу всього


Комерційна діяльність на оптовому ринку



асортименту на групи товарів, що вимагають великої кількості переміщень, і групи товарів, до яких звертаються досить рідко (рис. 2.10.6).


"Гаряча" лінія Рис. 2.10.6. Поділ потоків товарів на складі


"Холодна" лінія


Товари, які вимагають нечасто, відсувають на другий план і розміщу­ють уздовж "холодних" ліній (зон). Уздовж "гарячих" ліній можуть розта­шовуватися також великогабаритні товари і товари, що зберігаються без тари, тому що їх переміщення пов'язане зі значними труднощами.

Операції комплектування (комісіювання) замовлень та відвантажу­вання, належать до третього блоку логістичного процесу. Процес комплек­тування зводиться до підготовки товарів відповідно до замовлень спожи­вачів.

Комісіювання замовлень клієнтів відбувається в зоні комплектації. Під­готовка та оформлення документації здійснюються через інформаційну систему. Адресна система зберігання дозволяє зазначати у відбірному листі місце зберігання товару, що значно скорочує витрати часу на пошук по­трібного товару, і відстежувати процеси відпуску товарів зі складу в реаль­ному режимі.

Для скорочення витрат часу на виконання операцій відбору товарів за замовленнями оптових покупців рекомендується виділяти на складі зони для зберігання резервного запасу і зони для зберігання запасу, з якого відбираються товари.

Розподіл резервного та робочого запасів може здійснюватись шляхом: вертикального розподілу — резервний запас знаходиться над робочим; горизонтального розподілу — резервний та робочий запаси знаходяться у різних місцях складу.

У свою чергу, зону для зберігання робочого запасу доцільно розділяти на "гарячу" (максимально наближена до відвантажувальної експедиції) та "холодну" — решта площі складу, доступної для здійснення операцій відбору.


256 VMHWqY^^801»01^ Глава 2

В "гарячій" зоні розташовують запас товарів з високою частотою замов­ляння, в "холодній" — з низькою (розподіл проводиться також на основі Парето-аналізу).

Для відбору товарів на складах можуть застосовуватися два основні методи — індивідуальний і комплексний відбір.

При комплектації замовлень завдяки використанню інформаційної си­стеми полегшується виконання функції об'єднання вантажів у економіч­ну партію відвантаження, що дозволяє оптимально використовувати транс­портні засоби. При цьому обирається оптимальний маршрут доставки за­мовлень. Відвантажування здійснюється на відвантажувальній рампі. Операції третього блоку включають також транспортування та експедиру­вання замовлень; збір і доставку порожніх товароносіїв; інформаційне обслуговування складу; контроль за виконанням замовлень та забезпечен­ня обслуговування клієнтів.

Логістичний процес на складі може бути ефективним лише тоді, коли він забезпечений комплексом належних умов. Основними факторами, які впливають на організацію логістичного процесу на складах, є:

— вид вантажної одиниці, яка підлягає складуванню (піддон, касета,
ящик);

— спосіб складування (на підлозі, на стелажах, на конвеєрах, циркуля­
ційний тощо);

— вид підйомно-транспортного обладнання та іншого застосовуваного
технологічного обладнання (візки, тельфери, крани, маніпулятори
тощо);

— спосіб комплектації та відправки відвантажуваних партій (з місць
зберігання, зі зони комплектації, з централізованою (комплексна) або
децентралізованою (індивідуальна) підбіркою та ін.);

— спосіб переміщування вантажних одиниць (ручний, механізований,
з місцевим управлінням, з дистанційним управлінням);

— спосіб обробки складської інформації (у пакетному режимі, в режимі
реального часу та ін.);

— конструкція складу (відкритий, закритий, багатоповерховий, висот­
ний тощо).

Усі разом вони формують поняття "система складу" і вимагають прий­няття узгоджених та економічно обґрунтованих рішень.

Процедура вибору раціональної системи складування передбачає:

— визначення місця складу в логістичному ланцюгу та його функцій
(склади сировини і матеріалів, склади продукції виробничого призна­
чення, склади збутової логістики, в т. ч. склади оптової та роздрібної
торгівлі);

— визначення загальної спрямованості технічного оснащення складської
;■■;». системи (механізована, автоматизована, автоматична); ...;■„;


Комерційна діяльність на оптовому ринку 257

визначення завдання, якому підпорядкована розробка системи скла­
дування;

— вибір елементів кожної складської підсистеми; .авоп

— створення комбінацій обраних елементів усіх підсистем;

— попередній вибір конкурентоспроможних варіантів з усіх технічно
можливих;

— техніко-економічна оцінка кожного конкурентоспроможного варі­
анта;

— вибір найбільш конкурентоспроможного варіанта із переліку альтер­
натив для реалізації логістичного проекту.

Вибір елементів складських підсистем доцільно проводити на основі комп'ютерного програмування (або за допомогою розробки схем, діаграм, номограм тощо).

Перевірку ефективності впроваджуваної або діючої системи складу до­цільно проводити шляхом аналізу рівня технічної оснащеності складу (за показниками облаштування певними видами складського обладнання, рівня механізації), рівня організації складського господарства (оцінка умов зберігання, рівень організації торгово-оперативних процесів, ефективність використання площі та об'єму складських приміщень), вартісного аналізу складських витрат (сума і рівень складських витрат, їх частка в загальних витратах торговельного підприємства, питомі складські витрати на одини­цю площі або одного працівника тощо). Одночасно слід провести аналіз ефективності управління запасами товарів на складах підприємства.

Управління запасами

Під системою управління запасами в логістиці слід розуміти сукупність принципів, правил, заходів та засобів обліку, контролю, планування та органі-зацируху запасів у часі та просторі як за загальним

обсягом, так і за їх структурою.

комерційної

тт . . ЛОГІСТИКИ

Логістична система управління запасами в системах

комерційної логістики передбачає планування обсягу та

структури запасів з метою неперервного забезпечення споживача певним видом матеріального ресурсу, стійкості асортименту товарів, ритмічності торгово-оперативного процесу та безперебійної реалізації товарів покуп­цям. Досягненню цієї мети підпорядковуються такі завдання, як:

— визначення необхідного розміру поточного рівня запасу на складах
різних рівнів логістичної системи та його облік у будь-який момент;

— структуризація запасів за їх важливістю та/або частотою споживання;

— визначення розміру гарантійного (страхового) запасу; ____ . ..._..^і..:; .

— розрахунок розміру замовлення;

— визначення інтервалу часу між замовленнями (чи між двома безпо­
середніми моментами поповнення запасів).

9 Комерційна діяльність


258 vmiKii wM(i«!')v; it» ви tfi^ti'rfWitft Глава 2

Управління запасами є складовим елементом складської логістики, але безпосередньо впливає на весь комплекс рішень з оптимізації товаропро-сування. Це пояснюється тим, що перед організаторами процесу товаро-просування на стадіях оптових закупівель товарів оптовими і роздрібними торговельними підприємствами та товаропостачання роздрібної торговель­ної мережі постає оптимізаційна задача з визначення оптимального роз­міру партії завезення товарів за умови необхідності забезпечення стійкості асортименту товарів, запланованих розмірів товарних запасів і мінімізації поточних витрат, пов'язаних із завезенням Сзав та зберіганням товарів Сіб:

де Сзвв — витрати із завезення товарів, грн; Сав — витрати із зберігання товарів, грн; Смг — загальні витрати із завезення та зберігання товарів, грн.

При цьому витрати із завезення товарів можна визначити як добуток транспортних витрат з завезення однієї партії товарів і кількості партій, що завозяться у підприємство торгівлі:

де qo— оптимальний розмір партії поставки, який забезпечує найменший розмір загальних витрат; S — обсяги надходження (завезення) товарів у торговельне підприємство аа планом (за договором з даним постачальником); Со — витрати на постачання однієї партії товарів, які включають такі елементи, як: вартість транс­портування замовлення; витрати на розробку умов постачання; вартість контролю виконання замовлення; вартість форм документів тощо.

Витрати зі зберігання товарів можна визначити як добуток питомих річних витрат на зберігання одиниці запасу товарів і кількості товарів, які зберігаються у підприємстві (приймається в розмірі середнього товар­ного запасу, тобто половини розміру оптимальної партії завезення):

де t — питомі річні витрати зберігання одиниці товару,

V такому випадку загальні витрати із завезення та зберігання то­варів розраховуватимуться за формулою

С -\С .—

■'наґ.

а оптимальний розмір партії завезення товарів за критерієм мінімуму за­гальних витрат — за формулою

2-CVS


Комерційна діяльність на оптовому ринку 259

де g0 — оптимальний розмір замовлення, шт.; Со— витрати на поставку однієї партії замовленого продукту, грн; S — потреба в замовленому продукті, шт.; ( — питомі річні витрати зберігання одиниці товару, грн/шт.

Враховуючи, що питомі річні витрати на зберігання одиниці товару пов'язані з закупівельною ціною одиниці товару Си формулою

де Сі: — закупівельна ціна одиниці товару, грн; і — річні витрати на зберігання одиниці товару (у відсотках від закупівельної ціни),

отримуємо ще один варіант даної формули: . .„ v ,,„

с„-і ■ -о

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.