Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння

Практичним результатом оволодіння змістовою тематикою курсу є здатність вирішення слідуючих завдань:

1. З’ясування географічних та історичних параметрів історичного життя таких цивілізацій Стародавнього Сходу як Месопотамія, Єгипет, Ассирія, Сирія, Палестина, Фінікія, Урарту, Персія, Стародавніх Хетів, Індії та Китаю.

2. Усвідомлення умов їх культурного прогресу в сферах господарчій, суспільно–політичній та духовній.

3. Здатність характеризувати їх культурні досягнення, оперуючи ключовими історичними поняттями–ділемами культ–культура, природа–цивілізація, храм–поліс, держава–підданий, громадянин, релігія–наука.

4. Уміння характеризувати теоретичний та конкретно–історичний матеріал як тематично, так і проблемно.

5. Оволодівати рекомендованою та знаходити нову навчальну наукову та методологічну літературу, публікації джерел і практично застосовувати їх для виступів на семінарських заняттях, написанні рефератів, курсових робіт, наукових сповіщень.

Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.

Для реалізації поставленої мети, завдань використати можливості міждисциплінарних зв’язків. В першу чергу мова йде про пересічення матеріалу з курсів первісного суспільства, археології, давньої історії України, зокрема розділів що містять проблеми переходу первісної людини від варварства до цивілізації, археологічні дані про досягнення „неолітичної революції” землеробських „річкових цивілізацій”, державну, культурну традицію цивілізацій Стародавнього Сходу, систему їх взаємозв’язків, специфіку релігійно–міфологічної символічної свідомості традиційного, в тому числі і українського суспільства.

Форми контролю знань і критерії оцінки.

визначаються процесом засвоєння змістових модулів (2), тематики семінарських занять, домашніх та аудиторних завдань. Форми контролю поточного і підсумкового зорієнтовані на університетську 100–бальну шкалу оцінювання студента з перенесенням балів в оцінки „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”. Вони резюмують досягнення самостійної роботи студентів на протязі усього семестру, результативність усних, письмових відповідей, тестування, модульних контрольних робіт, співбесід.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Зміст тем дисципліни

Тема 1. Вступ.

Предмет історії як науки. Поняття культури, цивілізації. Проблема типологізації цивілізацій Стародавнього Сходу в сучасній історичній науці. Місце і роль цивілізацій Стародавнього Сходу у всесвітній історії. Методичні рекомендації до його вивчення.

Хронологічні та географічні межі курсу історії Стародавнього Сходу. Поняття “Стародавній Схід”. Загальна характеристика природнього середовища, населення характерних регіонів Стародавнього Сходу. Проблеми спільного та особливого в розвитку давньосхідного рабовлавницького суспільства. Місце і значення давньосхідної культури в світовій історії. Проблема східного деспотизму. Характерні риси цивілізацій Стародавнього Сходу.

Тема 2. Стародавнє Межиріччя (Месопотамія).

Джерела з історії Месопотамії, її періодизація. Етапи археологічного та лінгвістичного вивчення залишків матеріальної культури. Проблематика сучасної ассирології та шумерології.

Географічне розташування, клімат, флора і фауна Північної і Південної Месопотамії. Умови розвитку іригаційного землеробства в Месопотамії. Етнічний склад населення. Проблема походження шумерів. Особливості суспільно-політичної організації, мови, культури.

Роль храмових комплексів в господарчій, суспільно-державній організації шумерських міст-держав. Культурна традиція стародавніх шумерів: міфи, культи, знання, мистецтво.

Ускладнення суспільних відносин. Південь Месопотамії (Шумер) – центр розвитку економічного, політичного і культурного життя країни. Політична історія шумерських міст-держав в ранньодинастичну епоху. Причини міграцій семітських племен.

Месопотамія під владою Аккаду. Політична роздробленість Месопотамії на поч. ІІ тис. до н.е. Закони Хаммурапі як історичне джерело. Старовавилонське царство за законами Хаммурапі: правовий захист різних соціальних груп, станів, система влади.

Особливості архаїчної міфологічної культури. Історичне значення культурних досягнень шумеро-вавилонської цивілізації та їх вплив на інші цивілізації світу.

Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту.

Природа і населення Стародавнього Єгипту. Річка Ніл, характеристика її водяного режиму та системи іригаційного землеробства. Клімат, флора, фауна Нільської долини.

Процес заселення долини Нілу. Періодизація історії Стародавнього Єгипту.

Основні види джерел історії Стародавнього Єгипту. Єгиптологія: історія становлення, досягнення, сучасна проблематика.

Витоки єгипетської цивілізації. Характерні риси економічного, соціально-політичного розвитку Єгипту в IV – ІІ тис. до н.е. Об’єднання Верхнього і Нижнього Єгипту. Раннє царство : характерні риси періоду. Епоха Давнього царства. Утворення централізованої держави в ІІІ тис. до н.е. Економічне піднесення Єгипту. Оформлення державного апарату.

Роль жерців в Стародавньому Єгипті. Зовнішня політика Стародавнього Єгипту. Причини послаблення єгипетської держави на кінець Стародавнього царства. Політична, суспільно-економічна криза . Розповідь Іпувера – як історичне джерело.

Єгипет в епоху Середнього царства. Перший перехідний період. Об’єднання країни на чолі з Фівами. Правління ХІ – ХІІ династій. Ускладнення класової і соціальної структури. Розвиток рабства. Єгипет під владою Гіксосів.

Єгипетська держава Нового царства. Боротьба єгиптян з гіксосами. Завоювання фараонів ХVІІІ династії і створення могутньої єгипетської імперії. Інтенсивна експлуатація завойованих територій, армія та військова справа. Господарчі, загальнокультурні досягнення Єгипту часів Нового царства.

Зміст релігійно-політичної реформи Аменхотепа IV (Ехнатона) та їх поразка. Посилення впливу жреців. Нове піднесення загарбницької політики. Єгипет при ХХ династії. Натиск іноземців. Загострення соціальних суперечностей.

Упадок і послаблення Єгипту на кінець Нового царства. Основні процеси економічного, політичного і культурного розвитку Єгипту в VІІ – VІ тис.до не. Зовнішнє становище Єгипту – відносини з Вавилоном, Ассирією, хеттами, “народами моря”.

Культура Стародавнього Єгипту. Єгипетська міфологія та її вплив на різні сфери життя і культури. Храми, жерці та їх роль в розвитку єгипетської культури. Писемність, література Стародавнього Єгипту. Розвиток у єгиптян науково-практичних знань. Організація освіти. Основні досягнення єгипетського мистецтва та архітектури, їх характерні ознаки, стилістики.

Місце і значення стародавньої єгипетської культури в розвитку світової цивілізації.

Тема 4. Східне Середземномор’я (Сирія, Палестина, Фінікія).

Географічне розташування Східного Середземномор’я. Природні умови, клімат, сировинні ресурси. Населення. Джерела, історіографія історії Сирії, Фінікії, Палестини. Біблеїстика.

Східне Середземномор’є в стародавні часи. Культура Ієрихону. Ранні державні об’єднання в ІІІ – ІІ тис. до н.е.: Бібл, Алаллах, Ебла та ін. Зміни в етнічному складі населення стародавньої Палестини і Сирії на рубежі ІІ – І тис. до н.е. Утворення Ізраїльсько-Іудейського царства і відображення його історії у Вітхому завіті. Розквіт Фінікії і Сирії в І тис. до н.е. Взаємовідносини з сусідніми державами – Вавелоном, Ассирією, Єгиптом.

Загострення соціальних суперечностей. Діяльність пророків. Міфологія, писемність, література, система знань народів Східного Середземномор’я. Біблія (Вітхий завіт) як пам’ятник духовної культури народів Стародавнього Сходу.

Тема 5. Мала Азія та Закавказзя в старовину.

Мала Азія: географічне розташування, природні багатства, населення та мови Малої Азії. Вивчення стародавньої історії Малої Азії – розкопки Трої, Хаттуси. Землеробська культура Чатал-Гуюк. Історичні витоки держави стародавніх хеттів. Джерела, мовна типологізація.

Хетська держава. Економіка хеттів. Особливості соціально-правової структури, системи влади. Завоювання стародавніх хеттів. Стародавні хетти в системі зв’язків цивілізацій Стародавнього Сходу. Вплив хетської культури на розвиток греко-римських цивілізацій.

Хетська держава, культура в системі зв’язків з сучасними їй цивілізаціями.

Роль Трої в розвитку торгівельних і культурних зв’язків Сходу і Заходу. Троя як економічний і політичний центр Малої Азії в ІІ тис. до н.е. Троянське царство, його розквіт і загибель. Зв’язки Трояди з егейським світом. Вплив троянських воєн на етнічну консолідацію “народів моря”.

Держава Урарту. Природні умови та географічне розташування Закавказзя. Утворення держави Урарту. Її економіка, соціальна структура, політичний устрій. Досягнення урартської культури. Стародавня Урарту хетти в системі зв’язків цивілізацій Стародавнього Сходу.

Тема 6.Стародавня Ассирія.

Географічне розташування, природа, населення Північної Месопотамії. Ашшур – місто-община. Роль купецької олігархії. Утворення Ассирійської держави, періодизація її історії. Реформування армії, системи влади.

Ассирійські завоювання, пограбування підкорених народів, їх культурного потенціалу. Розквіт Ассирійської військової держави за часів Ашшурбаніпала.

Успіх антиассирійської коаліції на чолі з Набопаласаром. Погром Ніневії в 615 р. до н.е.

Утворення Нововавілонського (халдейського) царства та його політика. Вітхозавітня оцінка культури Нововавілонського (халдейського) царства. Вавілонія в орбіті персидської політичної системи.

Поиск по сайту: