Методичні рекомендації. У процесі вивчення теми необхідно насамперед усвідомити

У процесі вивчення теми необхідно насамперед усвідомити, що міфологія, як синкретичний, універсальний за рівнями передачі інтуїції, почуттів, думок тип мислення – є унікальним історичним джерелом, підґрунтям писемної традиції. Її перевагою є те, що вона проростає з релігії – уродженого відчуття органічного взаємозв’язку людини зі світом, світотворящими силами. А саме релігійно-міфологічний світогляд населення долини річок-близнюків помітно вплинув на формування інших стародавніх релігій.

Найпершим показником зрілості духовного розвитку народу вважається рівень розвитку його літератури. Свого розквіту література Месопотамії досягла вже у вавилонську добу. Як відомо, вавилонці багато запозичили з літературних надбань шумерів, на їхньому підґрунті виростили власну літературу, яка вражає своєю художньою довершеністю, пройнята всебічно релігійним звучанням та проникнута особливою філософською глибиною.

До кращих творів вавилонської літератури належить епос про Гільгамеша, окремі сюжети якого мають шумерське походження. При вивченні даної теми на основі цього унікального епічного твору, який увібрав колективну релігійно-міфологічну пам'ять, історичні реалії, постає можливість доповнити історію суспільно-політичну індивідуально-побутовою. Опрацьовуючи дане джерело необхідно дослідити матеріальну культуру населення шумерських міст-держав, проаналізувати ступінь розвитку сільського господарства, ремесла, торгівлі, зрозуміти особливості суспільного та політичного устрою країни та врешті відкрити внутрішній світ людини архаїчної Месопотамії .

Потрібно уяснити що художня зрілість і привабливість епосу про Гільгамеша – в його гуманістичних ідеалах, роздумах про людські долі, про їх прагнення та проблеми, які є близькими всім народам усіх епох. Слід звернути увагу на те, як на прикладі головного героя епосу, відважного та мудрого Гільгамеша розкриваються загально-людські цінності та бажання – потреба в дружбі, звеличування вірності, необхідність особистої свободи та слави, жага до подвигів та пригод, страх перед смертю та всепоглинаюча жага безсмертя. Всі ці суперечливі почуття й складають основу оповідей про Гільгамеша і саме вони роблять цю поему здатною долати просторові та часові бар’єри.

Список літератури

Д ж е р е л а

– Эпос о Гильгамеше («О все видевшем»).-М., Л., 1961.-214с., або : Поэзия и проза Древнего Востока.-М, 1973.-С.127-135, 166-220; або : Я открою тебе сокровенное слово: Литература Вавилонии и Ассирии /Пер. с аккад..-М., 1981.-С.122-194; або : Всесвіт.-1976.- № 7.- С.130-176.

Л і т е р а т у р а

1. Афанасьева В.К. Гильгамеш и Энкилу : Эпические образы в искусстве .-М., 1979. -С.110-120.

2. Берзин Э. Два лица эпического героя // Знание - сила.- 1979.- № 7.С.24-27.

3. История Древнего Востока: Зарождение древних классовіх обществ и первіе очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.1. Месопотамия.-М., 1983.-С.470-472.

4. Замаровський В. Спочтаку був Шумер. -М., 1991.

5. Крамер С.Н. История начинается в Шумере. Пер. с англ.-М., 1985.-С.41-46, 205-232.

6. Оппенхейм Л. Древняя Месопотамия. Портрет погибшй цивилизации. Пер. с англ. -М., 1980.- С.263-271.

7. Тураев В.А. История Древнего Востока. -Л., 1935.

Семінарське заняття № 5 – 6.

Тема: «Розвиток давньоєгипетської держави»

(4 год.)

Мета: на основі даних різного типу джерел дослідити розвиток давньоєгипетської держави в Стародавньому Єгипті часів Раннього, Древнього, Середнього та Нового царств. Завдяки аналізу досягнень і втрат загальноєгипетської, централізованої держави з'явиться можливість подолати спрощено політизовану характеристику суспільно-політичної кризи часів Середнього царства, розкрити її наростання з політичного, суспільно-громадянськоговітчуження економічної стагнації. В результаті відмовитись концептуально від ідеалізації громадянської конфронтації як рушійної сили історії знецінення класичних досягнень давньоєгипетської культури.

План

1. Характеристика джерел.

2. Природні умови, населення Стародавнього Єгипту.

3. Періодизація давньоєгипетської державної історії.

4. Причини загострення соціальних протиріч, повстання бідноти і рабів у середині XVIII ст. до н.е.

5. Зовнішня політика Єгипту за часів Нового царства.

Контрольні запитання.

1. На які основні групи поділяються джерела з історії Стародавнього Єгипту?

2. Вкажіть хронологічні межі епохи Середнього царства в Єгипті.

3. Назвіть головні природно-кліматичні особливості Стародавнього Єгипту.

4. Як вплинула географічна ізольованість на подальший розвиток країни?

5. Які існують теорії з історії походження стародавніх єгиптян?

6. Коли почався етап становлення та розвитку державності в Єгипті?

7. Назвіть основні особливості державного апарату староєгипетської держави?

8. Яке значення мало будівництво пірамід в Стародавньому Єгипті?

9. Назвіть основні об’єкти військових походів фараонів Стародавнього Царства.

10. Вкажіть основні причини загострення соціальних протиріч в добу Середнього Царства.

11. Окресліть основні причини та наслідки завоювання Єгипту гіксосами.

Поиск по сайту: