Засвоєння техніки вправ визначається загальними показниками по кожному виду легкої атлетики. При оцінці виконання вправ необхідно враховувати наступне:
1. Правильність вихідного положення і попередніх дій для початку виконання вправи, форму і узгодженість рухів.
2. Напрямок та амплітуду рухів, характер зусиль у головній фазі вправи.
3. Правильність ритмової структури вправи.
Техніка виконаного вправи оцінюється за п'ятибальною системою.
- Відмінно: вправа виконана узгоджено, точно по напрямку і амплітуді, з оптимальним зусиллям і правильним ритмом;
- Добре: вправа виконана правильно за формою і узгодженості, але з деякими порушеннями ритму;
- Задовільно: вправа виконана правильно за загальною схемою, але з окремими помилками за формою і ритмовою структурою руху;
- Незадовільно: рух виконано з численними грубими помилками.
Повідомляючи оцінку, педагог повинен вказати на позитивні сторони і недоліки у виконанні даної вправи і накреслити шляхи виправлення вказаних недоліків. Об'єктивна оцінка має величезне виховне та психологічне значення. Вона стимулює спортсмена займатися ще старанніше.
Методика навчання спортивній техніці повинна бути побудована так, щоб чітка послідовність в оволодінні деталями техніки, використання спеціальних і підвідних вправ та різних методичних прийомів попереджали виникнення помилок.
Щоб уникнути помилок важливе значення (в педагогічному плані) мають активно залучені в рухову діяльність спортсмена різні аналізатори. Для цього доцільно використовувати всілякі орієнтири і лідери: просторові, тимчасові (рітмолідери), силові (місця акцентування зусиль у ритмі руху), що служить для оволодіння необхідною координацією і швидкістю рухів. Для усунення помилок слід використовувати повторний показ, супроводжуючи його ілюстраціями, пояснювати в усній формі учневі помилки, допомагати при виконанні вправи і т.д.
Особливості масового навчання видам легкої атлетики
Багато видів легкої атлетики входять в програму масових змагань. Це біг на короткі та середні дистанції, кросовий біг, стрибки у висоту і довжину, метання гранати і штовхання ядра. Методика навчання цим видам детально розглядається у відповідних розділах підручника. У цьому розділі зупинимося лише на загальних положеннях масового навчання.
Головна мета такої форми навчання - це оволодіння найпростішими варіантами техніки рухів у видах бігу, стрибків і метань.
Основні завдання навчання техніки полягають в оволодінні цілісним рухом в полегшених і природних умовах.
У бігу на короткі дистанції необхідно навчити початківців спортсменів чітко і правильно виконувати команди «На старт!», «Увага!», «Марш!», Правильному погодженням роботи рук і ніг і свободи рухів при бігу на дистанції. При цьому вправи на розтягування і розслаблення повинні використовуватися при навчанні в різних умовах тренувань.
У бігу на короткі дистанції до цього слід додати вміння правильно розподіляти свої сили на дистанції, а в кросовому бігу - придбання навичок подолання природних перешкод на пересіченій місцевості.
У стрибках слід навчити техніці виконання вправи простими способами. У стрибках у висоту це спосіб «переступання», в довжину - «зігнувши ноги».
У метанні гранати спочатку освоюють бруски з трьох кроків, а потім - з розбігу. У штовханні ядра слід навчати способу з вихідного положення стоячи спиною до напрямку штовхання. В окремих випадках (при слабкій координації учнів) можливе виконання руху з вихідного положення стоячи боком до напрямку штовхання ядра.
При груповому навчанні краще використовувати фронтальний метод з періодичним індивідуальним наочним демонструванням - «як треба» і «як не потрібно» виконувати те чи інше рухове дію (фази, зв'язки фаз і елементів). При цьому необхідно строго дотримуватися техніки безпеки і дисципліну. Всі рухи виконувати тільки за командою того, хто веде заняття, особливо це стосується всіх видів метань.