При навчанні техніки видів легкої атлетики можуть бути використані цілісний і розчленований методи.
Розчленований метод полягає в тому, що складна дія ділиться на більш прості. Навчивши кожній з них окремо, викладач з'єднує їх у більш складні поєднання, в рухову дію в цілому.
У цілісному методі досліджувана дія протягом усього періоду навчання повторюється на змаганнях.
Серед фахівців є прихильники як цілісного, так і розчленованого методів навчання.
Так, на думку А.А.Тер-Ованесян і І.А. Тер-Ованесян [1992], для того, щоб навчити людину стрибати у довжину, у висоту, метнути якої-небудь снаряд, не обов'язково розчленовувати досліджуване дію. Цілком достатньо довести до свідомості учня, що від нього вимагається, і потім у процесі вправи в цілісному дії вносити необхідні корективи в виконувані руху.
За допомогою цілісного методу можна швидше оволодіти технікою відносно простих легкоатлетичних вправ.
Б.І. Бутенко [1982] повністю відкидає можливість застосування цілісного методу навчання у всіх сложнокоордінационниє видах спорту. Автор стверджує, що кожну з виділених підсистем спортивної техніки з самого початку навчання необхідно виконувати із зусиллями, характерними для них в цілісному дії в умовах змагань. На думку автора, якщо в першій же спробі учень допускає помилки, це означає, що запропонована підсистема руху виявилася занадто складною і треба переходити на більш прості рухи.
А.І. Кузнецов [1984] чітко і з наукової переконливістю говорить на користь поєднання розчленованого і цілісного виконання досліджуваних рухів.
Змішаний метод, на думку А.П.Бондарчука [1984], є найбільш прогресивним і ефективним. Пояснюється це тим, що при використанні цілісного методу важко виконувати складнотехнічних вправи в цілому. Важливе значення має і складність переключення уваги з одних елементів на наступні. Застосування, наприклад, тільки розчленованого методу призводить до того, що спортсмен, навчившись відносно добре виконувати окремі елементи, складові частини руху розрізнено друг від друга, зіштовхується з труднощами виконання їх в цілісній структурі руху, так як при вивченні тієї чи іншої його частини він виконує її з певною швидкістю, яка може бути меншою або більшою, ніж потрібно при виконанні цілісного руху.
Спостережуване в даному випадку відхилення від оптимуму негативно впливає на освоєння раціонального ритму рухів в бігу, стрибках, метаннях. А без нього навіть ідеально завчені частини, елементи руху будуть виконуватися з великими помилками.
Наприклад, можна відмінно виконувати тільки фінальне зусилля в метанні молота з попередніх обертань або добре робити тільки повороти з молотом, але разом з тим неправильно їх відтворювати в повному циклі метання. Або ще один приклад. Виявляється, одна справа відмінно виконувати фінальне зусилля в метанні диска або штовханні ядра з місця і зовсім інше - повторити його в метанні з повороту або у штовханні зі стрибка. Це ж зауваження стосується і метання списа та інших видів легкої атлетики.
Особливу увагу при виборі методу приділяється першого етапу, так як ефективність навчання залежить від ясного і чіткого уявлення поставлених перед спортсменом завдань. Вони повинні стосуватися не тільки загальних уявлень про складові частини рухової навички, а також про швидкість і виникають у процесі виконання легкоатлетичних вправ зусиллях, що допоможе їм відразу вибрати раціональну структуру ритму, а від неї в свою чергу залежить процес цілісного оволодіння технікою.
Перед початком навчання тренер повинен визначити для початківців спортсменів посильні завдання у виконанні тих чи інших частин або елементів залежно від рухового досвіду, індивідуальних особливостей та ін. При цьому, на думку А.П.Бондарчука [1984], необхідно прагнути, щоб у тренувальному занятті обов'язково використовувався цілісний метод. У зв'язку з цим А.В.Коробков [1955], справедливо радить метальникам молота починати не з навчання метанню з одного, двох, трьох, а потім лише з чотирьох поворотів (спосіб метання з чотирьох поворотів), а відразу починати з чотирьох.
На наш погляд, з приводу використання цілісного або розчленованого методів навчання в легкій атлетиці не повинно бути категоричних суджень. Залежно від складності виду, від підготовленості учнів, від етапу підготовки слід використовувати обидва методи в розумному поєднанні.