На прикладі липи (Tilia cordata) розглянути та замалювати анатомічну будову стебла дерев’янистих рослин

На тонкому поперечному зрізі 3-4 річного пагона липи, обробленому флороглюцином і соляною кислотою при малому збільшенні мікроскопа видно, що навкруг невеликої серцевини розміщені концентричними кругами річні кільця деревини, окрашені реактивом в малиново-червоний колір. Навкруг деревини добре помітна темна смужка камбію. За камбієм розміщений ряд флоеми. Трикутники флоеми сплетені прошарками склеренхіми, що почервоніли від флороглюцину. Між ділянками флоеми розміщені трикутники паренхіми і від вузької вершини паренхімного трикутника за камбієм в деревину тягнеться радіальний ряд клітин з темним вмістом - це радіальні (серцевинні) промені, що служать для переміщення речовин в горизонтальному напрямку, у флоемі вони розширені до периферії, а в ксилемі представлені одним рядом клітин. Ділянки флоеми і паренхіма серцевинних променів, що розділяє ділянки флоеми становлять так звану вторинну кору, на зовні від якої починається первинна кора (рис. 148).

Рис. 148.Поперечний переріз через трирічну гілку липи:

1 – епідерміс; 2 – перидерма; 3 – первинна кора; 4 – луб, де чергуються твердий луб – луб’яні волокна (а) і м’який луб – ситовидні трубки; 5 – камбій з прилеглими до нього новоутвореним приростом; 6 – три річних кільця деревини; 7 – межа між ними (лібриформ); 8 – широко порожнинні судини деревини; 9 – залишки первинної ксилеми; 10 – серцевина; 11 – вторинні серцевинні промені; 12 – первинні серцевинні промені; 13 – залишки первинної флоеми; 14 – паренхімні клітини з кришталиками оксалату кальцію серед тканин первинної кори та первинних серцевинних променів

7. Розглянути на готовому препараті поперечний переріз стебла сосни (Pinus sylvestris). Замалювати схематичний сектор і зробити позначення гістологічних елементів та їх комплексів.

На постійному препараті сосни звичайної (Pinus sylvestris) здерев'янілі тканини окрашені в червоний колір, а нездерев'янілі - в фіолетовий або синій. При малому збільшенні в центрі видно невелику ділянку серцевини, навкруг якої правильними радіальними рядами розміщуються клітини деревини; остання складається з однорідних елементів, які тільки до периферії кожного річного шару стають дрібнішими. В деревині розкидані смоляні ходи, стінки яких утворені живими клітинами; з живих клітин складаються і вузькі радіальні промені. Шар камбію ясно відрізняється від деревини і ніби непомітно переходить у флоему. Флоема складається з дуже дрібних плоских, вузьких елементів, що пересікаються тангентальними рядами більших округлих клітин (рис. 149).

Рис. 149.Будова стебла сосни:

А. Частина поперечного перерізу: 1 – перидерма; 2 – первинна кора; 3 – флоема; 4 – камбій; 5 – ксилема;

6 – серцевина; 7 – смоляний хід.

Б. Флоема і камбій з прилягаючими трахеїдами: 8 – луб’яна паренхіма; 9 – серцевинні промені;

10 – клітини з кристалами; 11 – ситовидні трубки; 12 – камбій; 13 - ксилема

Перидерма сосни складається із неправильних шарів тонкостінних опробковілих клітин що змінюються дрібнішими, товстостінними, здерев'янілими клітинами.

Після цього розглядають елементи флоеми і ксилеми при великому збільшенні. Для цього в центрі поля зору ставлять шар камбію і досліджують елементи, що прилягають до нього з обох сторін.

Осіння деревина сосни складається з трахеїд з грубими оболонками і вузькою порожниною клітини. Ні трахей (судин) ні лібриформу у хвойних нема; трахеїди одночасно виконують роль провідної і механічної тканини.

У флоемі сосни відсутні клітини-супутники.

Питання для самоконтролю і розвитку мислення:

1. Охарактеризуйте призначення і функції стебла, як осьової частини пагона.

2. Якими структурами представлена провідна система стебла?

3. Які елементи входять до складу судинно-волокнистих пучків?

4. Опишіть первинну анатомічну будову стебла дводольних.

5. Які особливості анатомічної структури однодольних Ви знаєте?

6. Чому стебло соняшника представляє перехідний тип будови стебла?

7. Охарактеризуйте пучковий тип будови стебла.

8. Чим відрізняються відкриті і закриті провідні пучки? – повні і неповні?

9. Чим відрізняється механічна тканина стебла трав’янистих і дерев’янистих рослин?

10. Де розміщений діючий шар камбію в переважної більшості деревних рослин.

11. Які особливості анатомічної будови сосноподібних відомі Вам?

12. Що значить поняття «непучковий» тип будови стебла?

Матеріали та обладнання:

1. Різні типи анатомічної будови стебла трав’янистих і дерев’янистих рослин – таблиці.

2. Мікропрепарати: первинна будова стебла, перехідний тип будови стебла, пучковий тип будови стебла, непучковий тип будови стебла, будова стебла липи, поздовжній і поперечний зрізи стебла сосни.

Література:

1. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин. – К.: Вища школа, 1992. – С. 133-172.

2. Григора І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М. Ботаніка. – К: Фітосоціоцентр, 2004. – С.106-121.

3. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа, 1971. – С.112-152.

4. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1995. – С.204-229.

Поиск по сайту: