Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вивчити процеси мегаспорогенезу та мегагаметогенезу у рослин



Розвиток насінного зачатка і зародкового мішка (мегаспорогенез).

Утворення яйцеклітини (мегагаметогенез). Формування насінних зачатків починається в зав’язі за рахунок локального поділу субепідермальної тканини нуцелуса. В процесі росту насінного зачатка на мікропілярному полюсі нуцелуса закладається археспорій, який буває одно- або багатоклітинним. У більшості покритонасінних він представлений двома або однією клітиною, з яких пізніше й формується материнська клітина археспорію. Інколи спочатку відбувається поділ археспоріальної клітини на парієтальну (покривну, пристінну) і спорогенну. Спорогенна клітина стає материнською клітиною мегаспор, яка зазнає редукційного поділу, при цьому утворюється чотири гаплоїдні клітини, що розташовані одна над одною у напрямку до мікропіле. Жіночий гаметофіт (зародковий мішок) формується в основному з однієї нижньої клітини, а три верхні відмирають. Зародковий мішок розвивається також за рахунок інших гаплоїдних клітин (верхньої або середніх), проте їх роль в цьому процесі невелика. Гаплоїдна клітина, що залишилася розростається до великих розмірів з утворенням мегаспори. До запилення або після нього розпочинається її проростання.

Мегагаметогенез. При проростанні мегаспори зародкового мішка гаплоїдне ядро її ділиться мітотично на два. Утворені ядра розходяться до супротивних полюсів: одне - в бік мікропіле, друге - в напрямку халази. На полюсах кожне ядро ділиться ще двічі. Таким чином, на кожному полюсі утворюється по 4 ядерні структури. Потім з кожного полюса по одному ядру мігрує до середини мегаспори, там вони зливаються утворюючи вторинне (центральне) ядро зародкового мішка з диплоїдним набором хромосом. Біля кожного ядра, що залишилися на полюсах, згущується цитоплазма, утворюючи по 3 клітини на одному і другому полюсі. Утворені клітини голі або вкриті тонкою не целюлозною оболонкою білкового походження.

Новоутворені клітини на полюсах розвиваються по-різному: з трьох клітин, що розвинулися на мікрпілярному полюсі, одна віддиференційовується в яйцеклітину, а дві інші стають синергідами. Яйцеклітина пізніше матиме більший розмір і розвинені вакуолі; вона розташована дещо далі від пилковоходу. Яйцеклітина і синергіди становлять яйцевий апарат.

Одночасно на халазному полюсі формується три гаплоїдні клітини, які називають антиподами. Роль антиподів остаточно не з'ясовано, але дехто гомологізує їх із заростком або другим архегонієм.

Стан зародкового мішка, в якому відбулося віддиференціювання яйцеклітини, синергід, антиподів і вторинного ядра вважають повністю сформованим і підготовленим до запліднення. Формування зародкового мішка і процес мегагаметогенезу включають й інші варіанти. Вони пов'язані із скороченням перебігу цих процесів. Виділяються ще два типи розвитку зародкового мішка, а звідси мегагаметогенезу - двоспоровий (біспоріальний) і чотириспоровий (тетраспоріальний).

Питання для самоконтролю

1. Що являє собою маточка?

2. З яких частин складається маточка?

3. Дайте визначення гінецею.

4. Чим відрізняється простий та складний апокарпний гінецей?

5. Що зумовлює формування ценокарпного гінецею?

6. Назвіть характерні ознаки синкарпного, паракарпного та лізикарпного гінецею. Наведіть приклади рослин, що утворюють різні типи гінецею.

7. Чим відрізняються одностатеві та двостатеві квітки? Наведіть приклади.

8. Що являють собою однодомні та дводомні рослини? Наведіть приклади.

9. Поясніть суть понять «насінний зачаток» та зародковий мішок.

10. Назвіть елементи сформованого зародкового мішка.

11. Поясніть суть процесів мегаспорогенезу та мегагаметогенезу.

Матеріали та обладнання:

1. Будова квітки, основні та допоміжні члени квітки, маточка та її складові, гінецей та його типи, типи зав’язі – таблиці.

2. Макети квітів із різними типами гінецею.

3. Гербарні зразки одностатевих та двостатевих квіток; однодомні та дводомні рослини.

Література:

1. Васильев А.Е., Воронин Н.С., Еленевский А.Г. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. – М.: Просвещение, 1988. – С. 382-396, 403-407.

2. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа, 1971. – С. 270-298.

3. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1995. – С.292-297, 305-308.


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.