Ознайомитись із розвитком листка в онтогенезі рослин та морфологічними типами листкорозташування. Замалювати схеми

Листки і стебло мають спільний онтогенез — утворюються з конуса наростання. Конус, укорочене стебельце та зачаткові листки разом складають бруньку, розвиток якої приводить до росту пагона-стебла та листків.

В бруньці відбувається диференціація частин листка на пластинку, черешок і прилистки, формується його внутрішня будова.

При виході з бруньки листок має всі свої морфологічні частини. В цей час верхівковий ріст припиняється, частково листок може рости своєю основою, за рахунок інтеркалярної меристеми та шляхом збільшення розміру клітин. Особливо тривалий інтеркалярний ріст властивий листкам голонасінних та злаків. Завдяки діленню вставної меристеми у злаків утворюються довгі листкові пластинки, а у дводольних — черешок.

Поряд з ростом іде остаточна диференціація клітин мезофілу і провідної системи листкової пластинки. Верхня сторона листка називається дорзальна, а черевна — вентральна, тому це орган дорзовентральної будови, де верхня сторона відрізняється від нижньої. Виключенням є листки цибулі, ситнягу, які мають циліндрично-радіальну будову.

Порядок листорозміщення можна відтворити і у вигляді діаграми, на якій стебло позначається як горизонтальна проекція конусу, на оборотах спіралі якої ставлять точки розташування листків (рис. 131).

Рис. 131.Листкорозміщення на стеблі:

1-2 – чергове; 3 – супротивне; 4 – кільчасте; 5 – листкова мозаїка у в’яза; 6 – листкова розетка фіалки

Незалежно від типу розташування на стеблі листки зорієнтовані щодо світла так, щоб на поверхню їх падало якнайбільше світла. Коли глянути на облистнені пагони з боку напрямку світла, то неважко виявити, що пластинки одна одну не заслоняють. Досягається це нерівномірним ростом черешків, їх загинанням, скручуванням, повертанням пагона, неоднаковими розмірами і асиметрією пластинок листків тощо. Таке взаємне припасування в розміщенні листків називається листковою мозаїкою. Вона добре виявлена у більшості наших рослин. Проте зрідка спостерігається і зворотне явище. Так, в евкаліпта для захисту від надто яскравого світла листки повернені до нього ребром пластинки.

2. На живих екземплярах рослин розглянути морфологічні типи жилкування листків. Замалювати схеми (рис. 132, 123).

Рис. 132.Листки квіткових рослин з різними типами жилкування (за Сербіним А.Г.):

1- перистопетльове, 2 - перистокрайове, 3 - перистодугове (кривобіжне), 4 - перистосітчасте,

5 - пальчасте (листок щитковидний), 6 - пальчастокрайове, 7 - пальчастосітчасте,

8 - пальчастодугове (кривобіжне), 9 - дугове, 10 - паралельне, 11 - дихотомічне

3. На гербарних екземплярах, таблицях і живих рослинах розглянути метаморфози листків – колючки, філокладії, вусики, ловильні апарати.

Листок в процесі еволюції набув різних пристосувальних функцій і може проявлятись у вигляді таких видозмін: колючки (у верблюжої колючки, барбарису, кактусів), вусики (у гороху, винограду, хмелю), філокладії (у рускусу) (рис. 133), ловильні апарати (у комахоїдних рослин – пухирника, росички, венериної мухоловки) (рис. 134, 135, 136).

Рис. 133.Видозміни листка:

а – вусики винограду; б – колючки глоду; в – гілка рускусу-філокладії

Рис. 134. Пухирник: Рис. 135. Росичка:

а – загальний вигляд; б – пухирець в оптичному зрізі а – загальний вигляд; б – листки з розправленими волосками

Рис. 136.Метаморфози листка і його частин (за Сербіним А.Г.):

1 - прилистки складного листка білої акації, видозмінені на колючки; 2-4 - стадії перетворення простого листка барбарису на трійчасту колючку з пазушним вкороченим вегетативним пагоном; 5 - листок татарнику з шилоподібними верхівками жилок; 6 - забарвлені приквіткові листочки шавлії мускатної, 7 - виткі черешки листків красолі; 8 - вусики складного листка чини;

9 - ловильний апарат комахоїдного непентесу; 10, 11 - дволопатеві листки венериної мухоловки з зубчиками і чутливими на дотик щетинками (без комахи і з комахою); а-філодій, б- вусикоподібна частинка черешка, в- глечикоподібна частина черешка з нектаром, г- листкова пластинка у вигляді забарвленої кришечки глечика.

4. Ознайомитись із явищем гетерофілії та анізофілії у рослин (рис. 137).

Рис. 137.Гетерофілія та анізофілія:

1-2 – гетерофілія: 1 – у водяного жовтецю (Batrachium gilibertil), 2 – у стрілолиста (Sagittaria sagittifolia), Плав – плаваючі листки, Підв – підводні, Пов – повітряні; 3-4 – анізофілія: 3 – у клена (Acer platanoides), 4 – у гірко каштана звичайного (Aesculus hippocaspanum)

Питання для самоконтролю і розвитку мислення:

1. Що являє собою онтогенез листка?

2. Які Ви знаєте типи листоскладання у бруньці?

3. Охарактеризуйте почергове (спіральне), супротивне, дворядне та мутовчасте листкорозташування. Наведіть приклади.

4. Що являють собою метаморфози листків? Які фактори спричинюють метаморфози?

5. Наведіть приклади рослин, у яких проявляються метаморфози листків?

6. У яких рослин листки метаморфозували в ловильні апарати?

7. Наведіть приклади гетерофілії та анізофілії у рослин.

Матеріали та обладнання:

1. Онтогенез листка, типи листкорозташування у рослин, метаморфози листків – таблиці.

2. Гербарні зразки рослин з різними морфологічними типами жилкування та метаморфозами листків.

3. Живі екземпляри рослин з різними типами листкорозташування, жилкування та метаморфозами листків.

Література:

1. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 200. – С.54-56.

2. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О.Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К: Вища школа, 1971. – С. 219 – 224.

3.Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1995. – С.184-195.

4. Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка. – Вінниця: Нова книга, 2007. – С.83-86, 93-94.

Поиск по сайту: