Переломи кісток таза можуть бути ізольованими, найчастіше лобкової і сідничної кісток, крижів та куприка, або множинними. Розрізняють неускладнені переломи (без ушкодження внутрішніх органів) і ускладнені (з ушкодженням органів малого таза).
При обстеженні хворих виявляють локальну болючість, деформацію, порушення опорної функції таза. Хворий самостійно не може підняти нижню кінцівку (симптоми "прилиплої п'ятки"). При поперечному переломі крила клубової кістки верхній відламок зміщується догори.
При переломах сідничних кісток, крижів, куприка проводять дослідження через піхву і пряму кишку, визначають зміщення кісткових відламків і локальну болючість у ділянці перелому.
Переломи кісток таза можуть супроводжуватися ушкодженням сечового міхура, уретри і прямої кишки.
Лікуванняконсервативне або оперативне, залежно від важкості травми. При переломах без зміщення застосовують іммобілізацію в гіпсовій пов'язці (кокситна пов'язка), а при зміщенні - скелетне витягання за бугристість великогомілкової кістки протягом 5-6 тижнів. Для зближення кісткових відламків під таз підводять спеціальний гамачок, до шнурів якого підвішують гирю (5-6 кг).
При ушкодженнях прямої кишки, сечового міхура й уретри хворим показане відповідне лікування.
Обстеження хворих
При пошкодженнях хребетного стовпа хворих не можна садити або повертати на бік, оскільки це може призвести до зміщення пошкоджених хребців і дисків із додатковою травматизацією спинного мозку. Коли хворому необхідно змінити положення тіла, його обережно повертають, як "предмет, що не згинається". Хребет пальпують, підвівши під нього руку. Визначають місця найбільшої болючості, деформації, крепітації. При підозрі на перелом хребців грудного і поперекового відділів хребта визначають болючість при осьовому навантаженні. Для цього необхідно легко натиснути на ділянку тімені або постукати по п'ятках. При пошкодженні шийного відділу хребта натискання на голову або повертання її протипоказано. Для того, щоб визначити ступінь пошкодження спинного мозку, визначають наявність чутливості і активних рухів нижніх кінцівок.
При підозрі на перелом таза необхідно визначити кілька характерних симптомів:
1)при обережному натискуванні на лобкове зрощення біль посилюється в місці пошкодження;
2)наявність позитивного симптому Ларрея - біль у місці пошкодження посилюється при спробі повернути таз в ту чи іншу сторону, взявшись обома руками за його крила;
3)при переломах клубової і сідничної кісток спостерігають позитивний симптом Вовковича: нога зігнута в кульшовому і колінному суглобах, а також відведена вбік на стороні пошкодження. При двосторонньому переломі таке положення займають обидві нижні кінцівки;
4)при переломі лобкової кістки відмічають позитивний синдром "прилиплої п'ятки" - хворий не може самостійно підняти ногу (відірвати п'ятку від ліжка) на стороні пошкодження, а після піднімання ноги із стороньою допомогою може змінювати її положення вгору-вниз.
Крім того, при переломах кісток таза необхідно провести пальпацію сечового міхура, обстеження уретри, пальцеве дослідження прямої кишки, вагінальне дослідження жінок з метою виключення пошкоджень органів малого таза.
Хворим з підозрою на пошкодження спинного мозку і таза необхідно провести рентгенологічне обстеження в 2-х проекціях. При обстеженні шийного і грудного відділів хребта підготовки не потрібно, а при обстеженні поперекового і крижового відділів хребта і кісток таза необхідно звільнити товсту кишку від калу і газів за допомогою очисних (сифонних) клізм.
Інші обстеження хворих проводяться за загальноприйнятими правилами згідно із історією хвороби.