Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та пошкодженнями хребта і таза

Міністерство охорони здоров’я України

Свердловське обласне медичне училище

Методична розробка лекції

Тема:

Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та пошкодженнями хребта і таза

Тип лекції: Тематична

Спеціальність: «Сестринська справа»

Курс: ІV

Назва предмета: Медсестринство в хірургії

Кількість годин: 2

Виконавець:

Викладач медсестринства

в хірургії –

Письменна В.О.

М.Свердловськ

Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та пошкодженнями хребта і таза

Ушкодження хребта виникають при надмірному згинанні або розгинанні, падінні з висоти, пірнанні в неглибокому місці, під час автокатастроф і обвалів.

Найнебезпечними і найтяжчими є переломи хребта. Розрізняють переломи дужок остистих і поперечних відростків, переломи тіл хребців. Переломи можуть бути відкритими і закритими, з ушкодженням і без ушкодження спинного мозку. Ушкодження спинного мозку звичайно виникають при тяжких І травмах дужок і тіл хребців зі зміщенням уламків і при вогне­пальних переломах.

Перелом хребта — надзвичайно тяжка травма. При переломі | остистих і поперечних відростків у ділянці ушкодження спостерігається набряк, локальна болісність, іноді утворюється гематома. При переломі тіл хребців найчастіше спостерігаються компресійні переломи, при яких настає клиноподібне здавлен­ня тіл одного або декількох хребців.

Переломи хребта небезпечні перш за все можливими пошко­дженнями спинного мозку і його кінців. Ушкодження спинно­го мозку виникає і внаслідок забиття та здавлення гематомою, кістковими відламками та зміщеними хребцями. У тяжких ви­падках настає частковий або повний розрив спинного мозку та його оболонок з розходженням його кінців.

При ушкодженнях спинного мозку стан потерпілих тяжкий, настає спинальний шок. Унаслідок порушення провідності спин­ного мозку втрачається чутливість нижче місця ушкодження, розвиваються парези і паралічі, розлади функції тазових органів.

Перша допомога та транспортна іммобілізація при пошко­дженнях хребта. Подразнення нервових закінчень викликає сильний біль, який є безпосередньою причиною травматичного шоку — одного з найзагрозливіших ускладнень даного пошко­дження. Тому дуже важливо провести заходи для зменшення або зняття болю, а також для попередження послаблення того болю, який може виникнути безпосередньо при перевезенні потерпі­лого з місця пригоди до лікувального закладу.

Необхідно нагадати, що прийом будь-яких видів алкоголю з метою знеболювання шкідливий. Вино або горілка посилюють пошкодження нервових стовбурів, негативно позначаються на роботі життєво важливих центрів головного мозку, сплутують клінічну картину травми. Якщо пошкодження спинного мозку значне і розміщується близько до головного мозку, після прийо­му навіть невеликих доз алкоголю потерпілий загине, напри­клад, від дихальної недостатності.

Якщо потерпілий при свідомості, його необхідно заспокої­ти, запропонувавши випити 20 крапель настоянки валеріани, дати таблетку анальгіна та димедроле. Необхідно, по можли­вості, попередити розвиток серцево-судинної недостатності. Для цього рекомендується дати потерпілому серцеві препарати (кор­діамін, валокордин, корвалдин та ін.).

Мета іммобілізації при підозрі на пошкодження хребта по­лягає перш за все в усуненні можливості зміщення хребців, роз­вантаженні хребта. Потерпілих обережно перекладають на ноші зі щитом на спину. Перекладання і транспортування повинні виконувати одночасно 3—4 особи, утримуючи весь час на одно­му рівні тулуб потерпілого, не припускаючи найменшого зги­нання хребта; перекладати потерпілого краще разом з дошкою або щитом, на якому він лежить. При переломах шийного відділу хребта на шию накладають комір з вати і фанеру або дра­бинчасту шину; потерпілих транспортують у положенні на спині з іммобілізацією голови, як і при пошкодженнях хребта. Під шию та поперекову ділянку підкладають м'який валик з підруч­них матеріалів. На відкриті переломи накладають асептичну

За відсутності твердого щита, дошок і потерпілих у непри­томному стані транспортують на ношах у положенні на животі з підкладеними під плечі і голову подушками.

Для профілактики розвитку шоку потерпілого необхідно Вкрити, щоб запобігти переохолодженню підчас транспортуван­ня. Потрібно зігріти йому ноги (якщо вони не пошкоджені), об­клавши їх теплими грілками або пляшками з гарячою водою, надійно закритими і обгорнутими рушниками. Гарячий чай або каву дають лише тим потерпілим, які у змозі їх випити і не ма­ють ознак пошкодження внутрішніх органів живота.

Перелом кісток таза — одна з найтяжчих травм, часто су­проводжується пошкодженням внутрішніх органів і глибоким шоком. Переломи кісток таза виникають в результаті тяжких травм, які супроводжуються здавленням таза, здебільшого при падінні з великої висоти, обвалах, транспортних аварі­ях. Розрізняють неускладнені переломи (без ушкодження внутрішніх органів) і ускладнені (з ушкодженням тазових органів).

Ознакою травми є дуже різкий біль в області таза при най­менших рухах кінцівками і зміні положення потерпілого.

При огляді потерпілий майже завжди лежить, найчастіше на спині у положенні, що вперше описав професор М. М. Волкович, яке так і називається "положення Волковича": на спині, стегна розведені, ноги зігнуті в колінних та кульшових сугло­бах, стопи ротовані (повернуті) назовні. Таке положення часто називають положенням жаби. На прохання підняти та утрима­ти випрямлену ногу потерпілий лише тягне її по площині, на якій лежить, але відірвати п'яту не може. Якщо йому цю ногу підняти, він утримує її в такому положенні. Цей симптом ("при­липлої п'яти") є дуже важливим в діагностиці переломів кісток таза.

Переломи таза завжди супроводжуються значною крововтра­тою. У зв'язку з цим професор А. П. Надеїн навіть дав таке ви­значення — "кровоточива кісткова рана таза".

Значна крововтрата при травмах таза пояснюється ще й де­якими особливостями його кровоносних судин. Ці судини не мо­жуть під час травми значно скоротити свій просвіт, і їхня внут­рішня оболонка погано загортається всередину, що ніяк не сприяє швидкій зупинці кровотечі. Крім того, жирова клітко­вина таза має присмоктувальну дію, внаслідок чого відбуваєть­ся відрив тромбів, що утворилися в пошкоджених судинах. Так, перелом тільки однієї з кісток переднього відділу таза може за­кінчитись крововтратою 700—800 мл. Тяжкий перелом пере­днього і заднього відділів таза з розривом зчленувань закінчуєть­ся крововтратою 2,5—3 і більше літрів. При таких переломах можлива "фібринолізна" кровотеча — тривале витікання крові внаслідок порушення фізіологічного згортання крові.

Основним завданням першої допомоги при переломі кісток таза є перш за все боротьба з травматичним шоком. Основна роль в цьому відводиться знеболювальним заходам.

Якщо потерпілий знаходиться при свідомості і у нього немає ознак пошкодження органів живота, необхідно дати йому 2 таб­летки анальгіну, 1 таблетку димедролу та склянку гарячої со­лодкої міцної кави.

Протишоковий ефект створює вживання потерпілим вели­кої кількості (до 3—4 л) теплої води, в якій розчинені 1 столова ложка кухонної солі і 1 чайна ложка питної соди на 1 л. Насто­янка валеріани (20 крапель) створить помітну заспокійливу дію; кордіамін, валокордин або корвалдин (20 крапель) матимуть по­зитивну роль у попередженні серцевої недостатності. Ці меди­каментозні препарати показані і для профілактики ускладнень під час транспортування.

Найприйнятніше транспортування потерпілого на щиті у по­ложенні жаби: на спині із зігнутими в колінних та кульшових суглобах та розведеними ногами, підклавши під коліна тугий валик з підручних засобів висотою 25—ЗО см. Це дозволяє роз­слабити м'язи та зменшити біль. Для попередження зісковзу­вання стегон з валика їх фіксують чим-небудь м'яким.

Потерпілого необхідно вкрити теплою ковдрою, пальтом або пледом навіть у теплу погоду. Якщо кінцівки не пошкоджені, їх можна обкласти гарячими грілками або пляшками з гарячою водою, загорнутими в рушники.

Поиск по сайту: