Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Класифікація соціальних норм



ТЕМА 2. НОРМА ПРАВА

1. Правові норми в системі інших соціальних норм.

2. Поняття та ознаки норми права.

3. Структура правової норми.

4. Класифікація норм права.

5. Форми викладу правових норм в статтях нормативно-правових актів.

1. Норми- певні правила, зразки, моделі поведінки учасників суспільного спілкування. Усі норми, які існують у суспільстві, поділяються на соціальні та технічні. Технічні нормипосідають своєрідне місце в системі соціаль­ного регулювання, вони регулюють відносини між людьми та приро­дою, технікою, знаряддями праці, виробництвом. Соціальні нормирегулюють відносини між людьми та їх об'єднаннями. Технічні нор­ми засновані на пізнанні законів природи, особливостей техніки та знарядь праці. Недотримання технічних норм може призводити до невиправних наслідків для людини та природи (хвороби, травми, аварії, катастрофи). Якщо технічні норми пов'язані з поведінкою людини, вони набувають соціального значення (правила гігієни, правила техніки безпеки). У випадку, коли техніко-соціальним нормам держава надає обов'язковості та формулює їх у відповідних документах, ці норми набирають правової сили і стають техніко-юридичними (правила протипожежної безпеки, правила експлуатації автотранспорту, перевезення токсичних речовин, правила поводжен­ня зі зброєю, державні стандарти тощо). Їх ознаками стають загаль­нообов'язковість та можливість спиратися на заходи державного примусу (невиконання може тягнути адміністративну, дисциплінар­ну або кримінальну відповідальність).

До найбільш характерних загальних властивостей усіх соціальних норм слід віднести такі:

1. Є правилами соціально значущої поведінки членів суспільства.

2. Система соціальних норм є відбитком певного історичного етапу розвитку суспільства, норми обумовлені цілим рядом історично-національних особливостей суспільства.

3. Норми мають об'єктивний характер, тобто обумовлені процесами, які діють з історичною необхідністю.

4. Формуються в результаті свідомо-вольової діяльності лю­дини.

5. Предмет регулювання соціальних норм лежить у соціальній сфері – це типові соціальні зв'язки та суспільні відносини.

6. Діють лише в системі - дія однієї норми викликає дію іншої.

7. Визначають основні умови, форми та межі поведінки людини в різних сферах життєдіяльності.

8. Соціальні норми мають загальний характер, розраховані на тривале використання великою кількістю суб'єктів.

9. Підтримуються силою або авторитетом певної соціальної спільноти.

10. Соціальні норми обов'язково пов'язані з інтересами окремих індивідів, груп, колективів, людства в цілому (соціальні нор­ми, в яких відбиваються інтереси усього людства, є загально­людськими, саме на них базується міжнародне співробіт­ництво).

Класифікація соціальних норм

За способом утвореннянорми поділяються на стихійні– ті, утворення яких не можна відстежити у часі та просторі, виника­ють незалежно від волі окремих людей та їх об'єднань, як прави­ло, не мають документальної фіксації (звичаї, мораль) та створені свідомо - норми, створені людьми та їх об'єднаннями для врегу­лювання існуючих відносин (корпоративні, правові). Ці норми, як правило, мають документальне оформлення і захищаються за до­помогою примусу. При цьому моментом виникнення норм, які відносять до створених свідомо, не завжди є момент офіційного закріплення. Вони скоріше об'єктивуються у праві, набувають юридичного закріплення та державного захисту. Спочатку з'яв­ляється традиція святкувати релігійні та деякі громадські свята, і лише з часом встановлюється дата державного свята, яке є вихід­ним днем.

За способом виразунорми поділяються на письмові (норми права, корпоративні норми) та усні (звичаї, мораль).

За сферою регулювання суспільних відносин (за предметом регулювання)норми поділяються на політичні, економічні, еко­логічнітощо. Цей перелік не є вичерпним, кількість груп норм у цій класифікації відповідає кількості сфер суспільних відносин, які виділяє дослідник.

Політичні норми регулюють відносини між класами, націями та народами. На основі цих норм упорядковуються суспільні та державні процеси, пов'язані із захопленням, утриманням та реалі­зацією влади в суспільстві. Ці норми регулюють участь народу в державній владі та житті держави. Політичні норми доволі час­то закріплюються на офіційному рівні - стають нормами права. Так, Конституція України містить велику кількість політичних норм. Окрім того, існують політичні звичаї, наприклад, норми дипломатичного етикету (протокол), ведення передвиборної агі­тації. Деякі політичні звичаї офіційно закріплюються і стають правовими. Прикладом цього може бути урочисте проголошення тексту депутатської присяги старшим за віком депутатом. Також політичні норми можуть мати корпоративний характер. До та­ких норм можна віднести програмні документи політичної партії.

Економічні нормидіють у господарчому житті суспільства, пов'язані з власністю, виробництвом та розподілом матеріаль­них благ. Ці норми регулюють відносини в різних галузях про­мисловості, торгівлі, фінансової системи, діяльність банків, бірж, податки. Як і політичні норми, економічні можуть вира­жатися у формі права, звичаїв, корпоративних норм. Найбільш яскравим прикладом економічних норм, які набувають юри­дичного закріплення (стають правовими), є норми законів про державний бюджет.

Екологічні нормирегулюють відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, галузі природокорис­тування тощо.

За способом забезпечення (механізмом впливу)норми поділя­ються на правові, релігійні, звичаєві, корпоративні, моральні.

Правові норми— правила поведінки, що мають ознаки за­гальнообов'язковості, формального вираження, створені або санкціоновані державою. Особливість механізму забезпечення правових норм полягає в можливості використання державно­го примусу до суб'єктів правової поведінки. За цими нормами «стоїть» держава.

Релігійні нормиправила поведінки, що регулюють відноси­ни тих, хто вірить у Бога, із церквою, Богом, між собою, органі­зацію та функціонування релігійних організацій. Особливість механізму забезпечення реалізації норм релігії полягає в тому, що він заснований на вірі в Бога та відповідальності перед ним за діяння, що не відповідають релігійним канонам.

Звичаїправила поведінки, що укорінилися в суспільній прак­тиці внаслідок тривалого повторення та сприйняття їх як нормаль­них. Звичаї - найдавніші соціальні норми, вони були основною формою регулювання відносин у додержавному суспільстві. Обов'язковість звичаїв обумовлюється або обставинами суспільно­го життя, або визнанням певного суспільного авторитету. Викону­ються звичаї добровільно, порушники їхніх вимог можуть бути піддані лише заходам суспільного впливу (громадський осуд).

Близькими до звичаїв є традиції - усталені способи поведінки людей, елементи соціальної та культурної спадщини, що переда­ються з покоління в покоління та зберігаються у певних суспіль­ствах та соціальних групах протягом тривалого часу. Традиції є ширшими за змістом, аніж звичаї, у тому сенсі, що вони визна­чають спосіб життя соціальної спільноти, лежать в основі системи соціального регулювання.

Традиції нерідко мають зовнішній вираз у формі обрядів - тра­диційних дій або комплексів учинків людини, що супроводжують важливі моменти в її житті або житті спільноти та стають правила­ми поведінки (весільний обряд, обряд поховання). Урочисті обрядові церемонії мають назву ритуалу.Ритуалами можна вважати різно­вид звичаїв або традицій, організованих державою та забезпечува­них нею. Наприклад, покладання квітів до меморіалів, прийняття присяги в системі Збройних сил. Ритуал може бути прив'язаний до певної події та проводитись з її настанням (військовий парад).

Корпоративні норми -правила поведінки, встановлені в ор­ганізації (корпорації) з метою досягнення мети її функціонування. Приймаються вони в громадських організаціях, трудових колек­тивах, профспілках, комерційних організаціях тощо. Ці правила встановлюються переважно статутами та мають організаційний характер. Вони встановлюють порядок створення організації, її призначення, права та обов'язки її членів. Ці норми регулюють поведінку лише тих, хто є представником такої організації, вира­жають та захищають інтереси саме цих осіб. Корпоративні нор­ми - це правила поведінки, що висуваються організацією до влас­них членів. Механізмом забезпечення виконання корпоративних норм є відповідальність особи перед організацією. Добровільне пе­ребування у колективі завжди засноване на особистих інтересах його учасників, отже, передбачає виконання корпоративних пра­вил. Крайньою формою відповідальності учасника організації є позбавлення його членства (вигнання, відрахування).

Норми моралі - правила поведінки, засновані на уявленні людей про добро і зло, справедливість, честь та гідність, духов­ність, обов'язок, совість. Моральні норми переважно набувають для людини вигляду принципів, які лежать в основі її діяльності, визначають внутрішній ступінь належної та неналежної по­ведінки. Але принципи моралі - основні керівні начала, що охоп­люють суспільне та особисте життя людини, починають діяти лише тоді, коли затверджуються в самосвідомості особистості. Головним принципом моралі (моральним імперативом) є здавна відомий постулат: «стався до інших так, як ти хотів би, щоб во­ни ставились до тебе». Мораль має історичний характер, доволі значний вплив на формування моральних принципів здійснюють економічні умови функціонування суспільства - з розвитком суспільства спостерігається розвиток моралі, моральної культу­ри. Мораль охоплює майже всі сфери життя людини та сус­пільства (економіку, політику, соціальну сферу), її норми виника­ють з потреб узгодження інтересів індивідів, суспільства та його груп. Механізмом забезпечення реалізації правил моралі є внут­рішнє переконання особи, засноване на сприйнятті нею понять добра і зла. Воно підтримується традиціями, вихованням, силою суспільної думки.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.