Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Ікра риби: види, сорти, якість, пакування, зберігання



Ікра - статевий продукт самки риби.

Ікряні товари- це готовий до вживання харчовий продукт, який одержують із цілком дозрілої ікри риб.

Види ікри:

1. За видом риб - із осетрових (чорна), із лососевих (червона), океанічних, інших цінних видів риб.

2. За способом консервування:

- солена (осетрова, лососева, оселедцева);

- солено-в'ялена (з ястиків вобли);

- пастеризована (паюсна осетрова);

- копчена (з ястиків тріски);

- морожена (з минтаю);

- нототенієва (із вобли, тарані, судака).

3. За видом тари: в банках, в бочках.

4. За якістю ікра зерниста, паюсна, осетрова поділяється на в/с, 1-й, 2-й сорт; лососева - на 1 -й та 2-й сорти. Решта не сорти не поділяється.

Зберігають ікру 10 місяців у холоді.

За високі смакові властивості і харчову цінність найбільш цінною вважається ікра осетрових риб: білуги, стерляді, севрюги, осетра. Цю ікру часто називають «чорною», що незавжди відповідаєм справжньому кольору. Наприклад, золотиста «царська» ікра, яку одержують з осетрових віком більше 60 років, має янтарний колір. Взагалі колір ікри осетрових риб може коливатися від сріблясто-чорного до сірувато-коричневого.

Ікра білуги займає одне з перших місць серед усіх видів ікри осетрових за смаковими властивостями і харчовою цінністю. її ікринки мають найбільший розмір порівняно з ікрою інших осетрових риб, перлинно-сірий колір і нагадують смак лісового горіха.

Ікра стерляді має найдрібніші ікринки, але за харчовою цінністю вона не поступається ікрі білуги. Ця ікра має темно-сірий колір (колір мокрого асфальту).

Ікра севрюги має справжній чорний колір, містить найбільшу кількість жиру і білків, ікринки можуть бути різні за величиною.

Ікра осетрів може мати колір від сірого до чорного з ко-ричневатим відтінком, ікринки середнього розміру.

Червону ікру одержують з лососів і форелі. Незважаючи на те, що цю ікру називають червоною, її колір може коливатися від ніжно-рожевого до жовто-помаранчевого, який може трохи флуоресціювати при попаданні світла.

Зерна лососевої ікри мають яскраво-помаранчевий колір і за розміром значно більші, ніж зерна ікри осетрових риб. За харчовою цінністю вона поступається ікрі осетрових.

Ікра з форелі за смаковими властивостями і харчовою цінністю поступається лососевій ікрі, має дрібні ікринки рожево-червоного кольору.

Ікру солену делікатесну виготовляють з океанічних риб і виймають її з риби, що знаходиться в охолодженому або замороженому вигляді. Асортимент цієї ікри такий: ікра минтая солена делікатесна, ікра минтая солена делікатесна бутербродна, ікра оселедців солена делікатесна, ікра тріски солена делікатесна, ікра палтуса солена делікатесна, ікра нототенії солена делікатесна, ікра сигових риб солена делікатесна, ікра мойви солена делікатесна.

Залежно від стадії підготовки ікри для реалізації розрізняють три її види: зернисту, паюсну та ястикову.

Найціннішою вважається зерниста ікра, для виробництва якої використовують тільки цілком дозрілу ікру, що легко відділяється від ястиків. Засолення ікри ведуть так, щоб одержати розсипчасту ікру з цілими зернами, які легко відділяються одне від одного. Найкращою за смаковими властивостями вважається ікра, розфасована у банки, вона містить менше солі (не більше 5%), але така ікра має і незначний термін зберігання (2-2,5 місяці). Дещо гірші споживні властивості має бочкова ікра тому, що при її виробництві використовується більше солі (до 10%). У реалізацію може надходити пастеризована ікра, яку виробляють із доброякісної зернистої ікри. За рахунок часткової денатурації білків, що відбувається під час пастеризації, верхня обо-. лонка ікринок стає більш твердою, але всередині вони залишаються соковитими і ніжними. Пастеризована ікра зберігається значно довше - до 8 місяців у скляних банках і до 1 року в металевих банках.

Із свіжої ікри виробляють паюсну. При її виробництві необов'язково відділяти ікринки від ястиків, а для її засолювання використовують спеціальний водний розчин солі. Цю ікру піддають легкому пресуванню, внаслідок чого вона набуває однорідної маси, яку і розфасовують у банки. Така ікра може зберігатися до 8 місяців.

Ястикова ікра виробляється в невеликій кількості. Вона являє собою розрізані на шматки довжиною 15-20 см недозрілі ястики, які були засолені в холодному або підігрітому насиченому розчині солі. Ця ікра має невисокі споживні властивості.

Асортиментна фальсифікація ікри може відбуватися за рахунок заміни одного виду ікри іншим.

Заміна цінних видів ікри сурогатами особливо широко почалася після того, як була розроблена технологія виготовлення штучної чорної, а потім і червоної ікри. Вчені намагалися зробити такий продукт, який би за своїми споживними властивостями максимально наближався до натуральної ікри, але коштував значно дешевше. Можна сказати, що вченим вдалося багато, але консистенція і аромат штучної ікри настільки відрізняються від натуральної, що їх може визначити навіть рядовий споживач.

Для розпізнавання фальсифікації достатньо навіть органолептичного аналізу і визначення таких показників, як зовнішній вигляд, консистенція, смак і запах.

Ікринки штучної ікри великі, добре виповнені, рівномірні за величиною, консистенція при розжовуванні пружна, при роздавлюванні з них не виділяється рідина. Колір чорний, рівномірний по всій масі ікри. У зв'язку з тим, що штучна ікра ароматизується оселедцевим тузлуком, вона має різкий запах оселедців.

При вживанні натуральної ікри ікринки легко руйнуються, залишаючи відчуття приємного, характерного для кожного виду ікри смаку. Ікра осетрових риб має слабкий запах риби іноді з незначним присмаком трави (мулистий присмак), що не є недоліком даного продукту.

Разом з тим органолептичні показники не завжди можуть бути надійними, особливо якщо натуральна ікра не цілком замінюється штучною, а частково. Доведено, що заміну 10% натуральної ікри штучною важко визначити навіть фахівцям. Фізико-хімічні методи визначення регламентованих показників якості не дають змоги встановити факт фальсифікації натуральної ікри штучною.

Фальсифікувати можуть зернисту ікру ястиком шляхом видалення плівки і жиру. Таку фальсифікацію можна визначити за масовою часткою солі (ястикова ікра містить більше солі).

Фальсифікація якості може відбуватися за рахунок порушення рецептурного складу, заміни частини натуральної ікри штучною, додавання недозволених добавок тощо.

Для попередження злипання та підсихання ікринок лососевих риб в цю ікру дозволяється додавати рафіновану рослинну олію. Фальсифікацією є додавання олії поверх встановлених норм або використання з цією метою гліцерину, додавання тузлуку для збільшення маси ікри.

Ікра повинна вироблятися тільки із свіжої сировини, тому виготовленням натуральної ікри можуть займатися тільки підприємства, що розташовані в районах вилову відповідної риби або плавзаво-ди. Фактично постачальником натуральної ікри можуть бути декілька заводів, розташованих в Росії (Астрахань, Волгоград, Калмикія -поставляють осетрову ікру, підприємства далекосхідного регіону поставляють лососеву ікру). Якщо на маркуванні банок з ікрою вказані виробники, які знаходяться в Литві, Латвії, Москві, Санкт-Петербурзі, то можна з упевненістю говорити, що реалізується фальсифікований продукт, в кращому випадку вироблений із замороженої сировини, а в гіршому - або суміш натуральної і штучної ікри, або взагалі штучна ікра.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.