Загальна характеристика векселів.

Зміст

I.Теоретична частина

Вступ……………………………………………..................................... 3

1.Загальна характеристика векселів……………................................... 5

2.Огляд літератури з обліку довгострокових векселів виданих.......... 7

3. Основні терміни, які використовують при обігу векселів............... 11

3.1. Акцепт………………………………………………………... 11

3.2. Цесія і індосамент …………………………………………… 14

3.3. Аваль …………………………………………………………. 16

4. Облік довгострокових векселів виданих …………………………… 22

Первинна документація при обліку довгострокових вексе-

лів виданих.................................................................................................. 22

Синтетичний та аналітичний облік довгострокових вексе-

лів виданих.................................................................................................. 25

5. Типові бухгалтерські проводки …………………................................ 28

Висновок…………………………………………….................................. 30

II. Практична частина

Список літератури

Вступ

Вексель виконує функцію, аналогічну функції грошей: виступають як кошти платежу. Він дає бізнесменам можливість оплачувати свої закупівлі з відстрочкою, постачальникам дозволяє порівняно легко одержувати кредит у формі обліку векселів, строк платежу по яких ще не наступив. Можна сказати, що вексель із розвитком товарно-кредитних відносин перетворюється в універсальний кредитно-розрахунковий інструмент фінансової системи. Він виконує не тільки функції коштів платежу, кредитних грошей, але й сам є об'єктом купівлі-продажу, обліку, застави й т.п. Вірніше було б говорити, що вексель являє собою "сурогат грошей" завдяки досить нескладній практиці передатних написів, а також солідарної відповідальності, що зв'язує всіх учасників за векселем. Таким чином, вексель, здобуваючи еластичність і рухливість, може служити коштами обігу й платежу, практично заміняючи собою гроші.

Використовуваний у розрахунках вексель відповідно до Однакового вексельного закону про простий і перекладний вексель визначається як безумовний письмовий наказ, адресований однією особою іншому, підписаний особою, його що видає й вимагає від імені, на яке він виписаний, оплатити на вимогу або в зазначений момент у майбутньому певну суму зазначеній особі або пред'явникові.

Векселя значно прискорюють розрахунки, тому що той самий вексель здатний погасити кілька грошових зобов'язань. Крім цього, якщо платіж за векселем не пішов від боржника, кредитор може шляхом регресу висунути свою вимогу до того зі своїх векселепредшественников, що виявиться найбільш платоспроможним. У процесі еволюції вексель придбав певні властивості грошових документів, що йменуються цінними паперами.

Важливим реквізитом векселя є папір, на якій виконується боргове зобов'язання. Вексель виписується обов'язково на встановленому гербовому папері. Вимога виписки векселя на спеціальному гербовому папері специфічно для нашого законодавства. Вексельна мітка, власне кажучи, визначає назву документа, що відрізняє вексель від інших родинних йому документів - боргових зобов'язань. Крім того, вексель повинен містити грошову суму (відсотки за час обігу векселя, як правило, включаються в суму), строк платежу, місце платежу, найменування першого набувача векселя.

Виділяються деякі особливості векселя, які відрізняють його від інших грошових зобов'язань. Вексель, як відомо, з погляду його функцій може розглядатися як інструмент розрахунків, як кредитний інструмент, просто як товар в угодах по його купівлі-продажу. Крім викладених функцій, вексель також служить юридичним інструментом. Юридична природа векселя укладається в тім, що він є цінним папером, оформленої в строгій відповідності з вимогами закону й утримуюче безумовне абстрактне грошове зобов'язання.

Ціль даної курсової роботи розглянути використання й облік вексельного обігу в Україні, його контроль і значення в діяльності підприємства.

Загальна характеристика векселів.

Вексель (нім.— зміна, обмін, розмін) — це встановленого зразка абстрактний письмово оформле­ний борговий документ, за яким одна сторона угоди зобов'язується заплатити іншій певну суму грошей у зазначений термін. Основу векселя становить сукуп­ність економічних і правових відносин комерційного кредиту.

У кредитних операціях вексель виступає насамперед гарантією повноти і своєчасності оплати зобов'язання, фінансовим інструментом, який формалізує економічну взаємозалежність покупця й продавця та передбачає їхній взаємоконтроль. Зокрема, покупець (векселедавець) за допомогою векселя контролює споживчу вартість придба­ного товару та умови його постачання, а постачальник (векселетримач) оцінює платоспроможність покупця як у процесі видачі векселя, так і на момент платежу.

Вексельний кредит тісно пов'язаний з банківським кредитом. Шляхом операцій урахування чи застави вексе­лів він легко трансформується в останній. Ось чому век­сель виступає не лише борговим документом, а й високо-ліквідним платіжним засобом.

Це робить вексель одночасно різновидом і кредитно-розрахункових документів, і цінних паперів, і кредитних грошей. Як і комерційному кредитові, вексельним відно­синам властиві добровільність, свобода вибору партнерів, взаємодовіра і економічна взаємовигода, платність та строковість, обов'язковість повноцінного повернення кредитованих коштів. При цьому головне значення вексе­ля як провідного фінансового документа ринкової еконо­міки полягає у прискоренні укладання ділових угод і змен­шенні ризиків неплатежу, скороченні потреб у коштах оборотних фондів та прискоренні їхнього руху, усуненні банківської монополії на кредитні ресурси тощо.

Векселеві притаманні такі найважливіші особливості:

Абстрактність зобов 'язання, що оформлене векселем. Текст векселя не містить інформації про угоду, що стала підставою для виписування векселя.

У підсумку передавальних операцій особа, яка отрима­ла вексель на основі безперервного ланцюга індосаментів, набуває статусу законного векселетримача. Якщо ж век­сель не передавався з рук у руки, то законним тримачем стає особа, вказана у самому тексті векселя як перший його тримач. Загалом же законним може бути кожний із векселетримачів, хто законно придбав вексель, коли цей документ за формою і змістом відповідає вимогам вексель­ного законодавства. Права такого векселетримача не зале­жать від відносин і взаєморозрахунків між векселедавцем (акцептантом) та іншими надписувачами, а останніх — між собою.

Якщо вексель виписано на користь кількох набувачів, то передати його далі можна лише після здійснення індо­саменту всіма ними. Напис, зроблений одним з усіх указа­них векселетримачів, не визнається дійсним, а особа, до якої дійшов такий вексель, не вважається законним три­мачем. Таким є і той, хто придбав вексель недобросовіс­ним способом або ж допустився необережності.

Разом із тим для законного векселетримача виявлення підробки чи фальшування тих чи інших підписів значення не має. Винятком є лише факти, що доводять вилучення векселя з рук власника без його згоди (викрадення, передання під примусом) чи відчуження іншим протиправним способом, про що векселетримачеві було відомо. Доведен­ня таких фактів покладається на особу, яка висуває подіб­ну аргументацію, і стає підставою для позбавлення прав на вексель та проголошення векселетримача недобросо­вісним власником. Тоді він зобов'язаний передати вексель його законному тримачеві.

Поиск по сайту: