Тара, маркування та етикетка французьких вин

Форма пляшки часто відіграє важливу роль у виробництві вина. Зокрема, вина з Бордо часто мають характерний осад, тому їх, як правило, розливають у пляшки з глибокою виїмкою внизу. Коли напій наливають, широкі плечі дна пляшки блокують доступ осаду в келих. У бургундських вин навпаки, осаду не буває, тому й форма пляшки зовсім інша — із більш плоским дном.

Якість винного корка визначається матеріалом виготовлення, а також наявністю маркування, що частково дублює інформацію на етикетці. Найпоширенішим матеріалом винного корка є суцільний корок із коркового дуба. Такі корки використовуються на відомих і найбільш дорогих винах. Відповідно такий корок є найдорожчим варіантом.

Більш дешевим варіантом є агломерований корок, що виготовлений із залишків кори коркового дуба, які залишились після вирубки суцільних корків. Залишки кори подрібнюються і потім склеюються у корки-агломерати.

Найбільш дешевий варіант корку — синтетичний корок, що виготовляється із пластмаси. Часто такий корок створюють як імітацію під коркове дерево. Незважаючи на штучне походження останнім часом усе більше виробників (крім елітних) переходять на використання синтетичних корків.

Можливі варіанти комбінованих корків, верхня частина яких виготовлена з пластику, а нижня, що безпосередньо закупорює горлечко пляшки виготовлена з коркового дуба (найчастіше агломерат), чи пластмаси.

Кількість інформації, включеної на етикетках французького вина змінюється в залежності від регіону де воно було виготовлено, і якій категорії у класифікації воно належить. Зазвичай на етикетці вказується виробник. Для вин категорією вище столових обов'язково вказується географічна приналежність вина до регіону його виробництва. Інколи вказують більш широкий регіон, але вина високої категорії на етикетці включають детальнішу інформацію: господарство, комуна, апелласьйон, категорію і навіть конкретний виноградник з урожаю якого вино було виготовлене.

За винятком регіону Ельзас на винній етикетці не прийнято вказувати з якого сорту чи сортів винограду виготовлено вино. Проте після того як на винах «Нового Світу» почали вказувати з яких сортів його виготовили, та часто називати вино назвою винограду, у Франції з'явилася практика вказувати на етикетці інформацію про сортовий склад вина, для полегшення розуміння споживача, та можливості очікувати від конкретного вина певних, знаних споживачем, смакових якостей. Якщо на основній етикетці не вказана інформація про сортовий склад, то детальнішу інформацію можна отримати з контр-етикетки. Така практика позначення характерна для вин категорії AOC.

Якщо на етикетці чи контр-етикетці вказано сортовий склад вина, то згідно з правилами ЄС:

§ якщо вино виготовлено з одного сорту винограду, що використовується у назві то вино має містити не менше 85% даного винограду (наприклад назва Шардоне, означає, що при виготовленні вина використовувалось 85% винограду Шардоне і 15% іншого білого винограду);

§ якщо у назві вина використовується назва двох сортів винограду чи більше то вино має бути виготовлено виключно з цих сортів (наприклад назва вина Піно Фран Мерло, означає, що при виготовленні вина використовувались виключно виноград сортів Піно Фран та Мерло);

§ якщо при виготовленні вина використовувались декілька сортів винограду, то на етикетці має бути вказано сортовий склад в порядку спадання.

Висновок

Франція — найбільший виробник вина у світі. Щороку тут виготовляється від 40 до 50 мільйонів гектолітрів вина, або 7-8 мільярдів пляшок. Франція займає друге місце у світі за площею виноградників, поступаючись лише Іспанії.

Поиск по сайту: