Типові сорти винограду

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Технічний коледж Національного університету «Львівська політехніка»

Реферат

на тему:

«Вина Франції»

Виконала:

Студентка групи 33-К

Каперіс А.А.

Львів 2012

План

Вступ

Типові сорти винограду

Класифікація вин

Основні виноробні регіони Франції

Тара, маркування та етикетка французьких вин

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

З упевненістю можна сказати, що історія виноробства налічує майже стільки ж тисяч років, скільки й історія земної цивілізації. Те вино, яке ми п'ємо і сьогодні, виникло ще до нашої ери. Воно з'явилося практично одночасно із зародженням грецької колонізації. Тоді цей напій був визнаний напоєм богів, вважався символом життєвої сили і мав величезну популярність серед і знатних людей, і простолюдинів.

Після того, як римські завойовники захопили грецькі землі, мистецтво виноробства перейшло до римлян. Коли ж сталося падіння Римської Імперії, вино перестало грати свою важливу роль і секрети його виготовлення пішли в забуття.

Друге народження або, скоріше, воскресіння вин, відбулося одночасно із зародженням християнства. Тому вирощування винограду і виробництво цього напою в усьому світі було повністю передано в руки слуг божих - ченців. Крім того, вино отримало статус літургійного напою. Пік слави всіляких вин в Європі припав на XV-XII століття, коли вино вважалося практично єдиним напоєм, здатним втамувати спрагу.

Виробництво французького вина веде свою історію з VI століття до нашої ери. Більшість регіонів Франції розпочали виноробство ще з періоду Стародавнього Риму. Франція — батьківщина багатьох сортів винограду, зокрема Каберне Совіньйон, Шардоне, Піно Нуар, Совіньйон Блан та Сіра.

У Франції було започатковано такі поняття як поняття «теруару», що пов'язує стиль і особливість вина, залежно від конкретних місць вирощування сировини та «апелласьйону» — спеціально розробленої системи контролю за походженням.

Теруар - це сукупність ґрунтово-кліматичних факторів, що визначають якість вина, таких як: тип ґрунту, геологічна основа виноробного регіону, висота над рівнем моря, кут ухилу ділянки, експозиція відносно сонця, мікроклімат (дощ, вітер, вологість повітря, температурні коливання) тощо. В одному виноробному регіоні не існує двох ділянок з одним і тим же теруаром, навіть на суміжних ділянках, на різних схилах одного і того ж пагорба, в силу чого виникла система контролю за найменуванням та походженням, що служить нормативною базою класифікації вина по всьому світу. Іншими словами, один і той же сорт винограду, культивований в різних місцях можуть давати вино з дуже різними смаковими якостями.

Aпелласьйони в їх сучасному розумінні як сукупність географічних кордонів і встановлених правил виробництва з'явилися порівняно недавно. Так, у Франції це сталося на початку XX століття. Існуюча на сьогоднішній день практика полягає у вказуванні на етикетці вина його «апелласьйону», таким чином на етикетках більшості французьких пляшок можна побачити напис фр. «Appellation Contrôlée» із зазначенням конкретного місця виробництва. У Франції існує 460 офіційних апелласьйонів. Найвідомішими прикладами можуть бути Бордо, Шампань, долина Рони і долина Луари. Однак, апелласьйон — це не тільки географічне поняття, регламент апелласьйону може містити набір обмежень на використовувані технології виноградарства та виноробства. Іншими словами, щоб розмістити на етикетці ігристого вина напис «Шампанське», недостатньо просто зробити це вино в регіоні Шампань. Необхідно, щоб для виробництва використовувалися тільки дозволені правилами сорти винограду, врожайність на ділянці винограднику не перевищувала встановленого обмеження, вино було витримано в пляшках певний обумовлений час та було дотримано багато інших вимог. Правила апелласьйону встановлюють для виноробів такі обмеження, які дозволяють зробити найкраще вино для даного теруару, щоб максимально повно виявити його особливості і характер в кінцевому продукті.

Типові сорти винограду

У Франції вирощується багато сортів винограду, від відомих в усьому світі до маловідомих місцевих сортів. Більшість так званих міжнародних сортів мають французьке походження або стали відомими після їх вирощування у Франції. Система апелласьйонів суворо обмежує кожен виноробний регіон. Зокрема, вона регламентує, які саме сорти винограду мають вирощуватися і у яких регіонах, їх допустиму врожайність, та який виноград має бути використаним для приготування того чи іншого вина.

Більшість сортів винограду чітко пов'язані з певними виноробними регіонами. Наприклад Каберне Совіньйон у Бордо, Сіра у долині Рони тощо. Правилами апеласьйонів заборонено вирощувати у регіонах (навіть якщо кліматичні та ґрунтові умови дозволяють) інші сорти винограду. Наприклад умови регіону Бордо цілком дозволяють вирощувати виноград Шардоне, проте якщо такий виноград почнуть вирощувати, а особливо, якщо з нього виготовлять вино, то таке вино і господарство буде виключене із класифікації та деноміноване.

Найпоширенішими за площею сортами винограду у 2007 році були наступні:

Класифікація вин

У 1935 р. Франція першою ввела на всій території країни систему контролю походження та якості вин. Був заснований Національний інститут найменувань вин за походженням (INAO). Завданням INAO була розробка найменувань, згідно з географічним походженням, і нагляд за дотриманням постанов, що стосуються виробництва цих найменувань.

У Франції є декілька десятків тисяч марок вин, які діляться на 4 основних категорії:

· АОС або AC (Appellation d'Origine Controlee) — вина контрольованих найменувань є вищою категорією французьких вин. Надзвичайно важливу роль при їх виробництві грає регламентаційна система, що гарантує справжність вин, вироблених на конкретній території. Вина контрольованих найменувань виробляються в певній географічній зоні. Виготовлення цих вин суворо регламентовано і контролюється французьким Національним інститутом найменувань за походженням.

Законами АОС визначаються використовувані сорти винограду, методи виноробства, збору врожаю та регулювання врожайності, мінімальний вміст спирту, методи виноробства для кожної області. Хоча ці закони передбачають безпосередній контроль якості кожного вина, а також проходження ним офіційної процедури аналізу і дегустації, останні з часом перетворилися на фарс, оскільки в комісії експертів-дегустаторів входять майже виключно ті ж самі люди, які виробляють вина.

· VDQS (Vin Delimite de Qualite Superieure) — лімітовані вина вищої якості (appellation d'origine vin delimite de qualite superieur), виробництво яких складає близько 1% загального обсягу виробництва, строго регламентується і контролюється Національним інститутом найменувань за походженням. Вони мають відповідати низці вимог, що стосуються зони виробництва, використовуваних сортів винограду, максимальної врожайності, методів обробітку винограду і виніфікації, мінімальної міцності, аналітичних і органолептичних характеристик.

У Вина VDQS підпорядковуються майже таким же стандартам, як і вина АОС, але врожайність у першому випадку може бути вище, а міцність часто нижче. У цілому вимоги до якості не такі високі, хоча слід зауважити, що в деяких випадках якість вин обох класифікацій порівнювана.

· Vin de Pays — місцеві вина. Є різновидом столових вин, однак володіють більш високою якістю. Вони виробляються обов'язково з рекомендованих сортів винограду, що зростають у певній місцевості, департаменті, регіоні, назви яких завжди вказуються на етикетці. Як і столові вина, місцеві вина є ординарними, простими, але вони можуть витримуватися досить довгий термін, набуваючи нові смакові якості і розкриваючи букет.

Особливо популярні так звані сепажні місцеві вина - вина, вироблені із суміші різних сортів винограду (мова йде саме про змішування винограду різних сортів перед дробленням, а не про суміш сусла або виноматеріалів), назва яких вказується на етикетці, наприклад, Каберне-Совіньон, Мерло, Шардоне.

Існує три категорії vin de pays, для кожної з яких є свої стандарти, проте всі вони регулюються Національною професійною комісією з вин (ONIVINS). Хоча на етикетці кожного vin de pays має бути вказано його походження, дозволяється використовувати широкий спектр сортів винограду, допускаються високі врожаї, і в результаті якість цих вин виявляється дуже різною. Тим не менше, це одна з найбільш цікавих категорій вин, до якої часто приєднуються закордонні винороби, зазвичай австралійські, що виробляють недорогі вина з явним плодовим присмаком.

· Vin de Table — столові вина. Також відомі під назвою vin ordinaire (ординарних вин), столові вина дешеві у всіх сенсах цього слова. Vin de table виробляються під наглядом ONIVIN, але для них не існує жодних постанов, крім заборонних: наприклад, забороняється згадувати сорт винограду або вказувати точне походження, крім країни. Адреса виробника рідко має якесь відношення до походження вина, хоча деякі винороби намагаються створювати марки згідно зі своїм місцевим іміджем.
Столові вина найменш щільні і міцні, вони не володіють вишуканим букетом, але при цьому мають добрі смакові якості. Це найбільш легкі ординарні вина, призначені скоріше для щоденного вживання. Французи люблять розбавляти такі вина водою і вживати за обідом і вечерею.

Інші критерії класифікації французького вина:

§ Колір (фр. la robe, дослівно «одяг, плаття»)

— Біле вино (фр. vin blanc)
— Червоне вино (фр. Vin rouge)
— Рожеве вино (фр. Vin rosé)
— Сіре вино (фр. Vin gris)

§ Вміст цукру (неігристі вина)

— Сухе вино (фр. Vin sec, менше 2 грамів цукру на літр вина)
— Напівсухе вино (фр. Vin demi-sec, від 2 до 30 грамів цукру на літр вина)
— Солодке вино (фр. Vin moelleux, від 30 до 50 грамів цукру на літр вина)
— Лікерне вино (фр. Vin liquoreux, більше 50 грамів цукру на літр вина)

§ Витримка

— Молоде вино (до 6 місяців витримки)
— Витримане вино (кілька років зберігання)

§ Інше

— Звичайне чи кріплене вино (за відсотком вмісту алкоголю)
— Ігристе чи неігристе вино

Поиск по сайту: