1. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі, В морозні ранки, і в вечірній час, У свята гомінкі, і в дні робочі Ми думаємо, правнуки про вас (В. Симоненко).
2. Виступи гір закривали дорогу і тільки клаптик безхмар-ного неба синів у високості над стрімкими жовтими стінами ур-вища (М. Коцюбинський).
3. Якщо не можеш – бути вічно юним, То змолоду не будь старим бодай (Д. Павличко).
4. В материне відтале серце сіялись і сіялись Маркові слова як під новий рік сіється в хаті жито-пшениця і всяка пашниця (М. Стельмах).
У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Я знаю: в призначений долею вечір напророчать дорогу мені три зозулі в саду (Б. Олійник).
2. Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не збіднюють душу (М. Стельмах).
3. Шевченко й Леся виросли із пісні, До неї Пушкін спраг-лий припадав, Живився Гейне піснею народу… (М. Рильський).
4. Одні залюблені в старі листи. Ті – в музику. А ті – в руді томища. Таке життя... А він любив мости, О, не любив – кохав. А може, й вище (Б. Олійник).
У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Прекрасний Києве на предковічних горах! Многостраж-дальний, хвала тобі, хвала! Хай на просторищах, де смерть, як ніч, пройшла, Воскресне день життя і весен неозорих (М. Риль-ський).
2. Небо вже геть розмерзлося, і тепер його видно скрізь, видно аж туди, де сонце на одноколісному велосипеді котиться (В. Яворівський).
3. Козацький вітер вишмагає душу, і я у ніжність ледве добреду (Л. Костенко).
4. Один лиш птах кричав-болів За морем, за горами, І наш різдвяний стіл білів В кутку під рушниками (М. Вінграновський).
У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Веселий вересень у лісі Повісив ліхтарі І сонце на зло-тистім списі Гойдається вгорі (Ю. Клен).
2. За вікном згори було видно як шуміло, вирувало залите сонцем місто (С. Скляренко).
3. Люби музику вона облагороджує твої думки і почуття (В. Сухомлинський).
4. Гаптує вечір жовтим шовком Блакитні килими, А чорний день зробився вовком Повившись у дими (Ю. Клен).
У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Як добре, коли світиться вогонь – у хаті друга, Віщує довгий, теплий, стиск долонь і до розмови затишної кличе (М. Рильський).
2. Я знаю, що бійця нащадки спом’януть і нашу віру й кров знесуть – на п’єдестали (А. Малишко).
3. Щоб зворушити інших треба бути самому зворушеним (О. Довженко).
4. Якщо мить чекання, вічністю вимірюється, То скажи мені, скільки я віків прожила (Т. Коломієць)
У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Я щасливий, що в мільйонах кроків Дзвенить і мій в єдиному строю (П. Осадчук).
2. Переконатися попробуй сам – Чи міцно думки цвях сидить у слові (Д. Павличко).
3. Ще, може, десь на древнього Купала Збратались наші предки, щоб іти нащадкам їх до спільної мети (І. Муратов).
4. Після того – як луг покосять – знову трави ростуть у цвіту (В. Ткаченко).
У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Я читав у дитинстві і юності книжки запоєм, я радів, коли знаходив якесь нове слово (О. Сухомлинський).
2. Ледве ясне сонечко скотиться додолу, тихий вечір присмерком вкриє ліс і поле (Н. Забіла).
3. Довкола сніг, мороз або завірюха така, що й світа не видно, а під кущем суха руда осока, пропахчена осіннім сонцем (Г. Тютюнник).
4. Материнське поле не оглянути, Бо воно – на цілий світ (М. Подолян).
У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. На морі ставало темно: тому що з берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко).
2. Коли ж Вітчизни щирий гнів Тебе послав на ворогів, Здолати їх зумій! (Л. Первомайський).
3. Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само вас знайде (К. Ушинський).
4. Завжди шумить ріка – коли вона мілка (Народна твор-чість).
У котрому реченні правильно поставлені розділові знаки?
1. Раз ми разом значить разом, всі ми сходимось в одно (П. Тичина).
2. Як підрубаєш душу: то зрубаєш усе (П. Загребельний).
3. Смерть навіть дурять як ставка іде на життя (Б. Олійник).
4. День був душний незважаючи на те що, краплі учо-рашнього рясного дощу іскрились на траві (Марко Вовчок).