Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛІЗІЙНИХ НОРМ



Основним засобом забезпечення правового регулювання є правова норма, що встановлює зміст суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, визначає форми взаємодії суб’єктів права, характеризує умови правомірності правового регулювання та закріплює санкції, що застосовуються до правопорушників.

Оскільки суспільні відносини є складними за формою, змістом, структурою та сферою, то процес їх регулювання потребує комплексу правових норм, що мають різноманітний характер.

Ці норми мають різноманітне призначення, що і забезпечує в кінцевому результаті сам процес регулювання.

З огляду на те, що для права, як і будь-якого інституту системи, характерний певний ступінь неузгодженості, обумовлений внутрішніми (недосконалість системи) та зовнішніми (вплив суспільства) факторами, визначається необхідність існування особливого різновиду норм, що забезпечують ліквідацію будь-яких протиріч в праві. І такими нормами є колізійні.

Існування колізійних норм забезпечує можливість звільняти правотворчі органи від необхідності прийняття спеціальних нормативних актів з метою ліквідації правових протиріч, а також полегшити правозастосовчу практику, забезпечивши її системою узгоджених норм.

Специфіка колізійних норм як засобу подолання колізій та прогалин у праві виявляється у її:

- функціях

- предметі

- змісті та структурі.

Функції колізійної норми характеризуються як напрямки її впливу на процес регулювання. Як правило, правові колізії здійснюють 3 різновиди функцій:

а) стимулююча, змістом якої є створення умов щодо найбільш повної реалізації правових приписів;

б) інформаційна, що надає можливість суб’єктам права визначити, яким чином долаються прогалини в праві та яку норму з конфліктуючих повинен застосувати суб’єкт;

в) системостворююча, основним призначенням якої є забезпечення узгодженості законодавства та визначення його змісту.

Предмет регулювання колізійних норм є досить складним, що зумовлює наявність 2-х протилежних позицій щодо його визначення:

а) колізійні норми не мають самостійного предмету, оскільки це є різновид спеціальних норм, що мають опосередкований характер та створюють необхідні умови для реалізації регулятивних та охоронних норм;

б) колізійні норми мають самостійний предмет, який складають варіанти поведінки суб’єктів у сфері правореалізації шляхом закріплення правил подолання колізій та прогалин у праві.

Зміст колізійної норми характеризується 3-х аспектною структурою:

1) інтелектуальний зміст – характеризується як намір законодавця визначити модель усунення конфлікту, що виникає в процесі реалізації правових норм;

2) вольовий зміст – характеризує владне значення колізійних норм, що усувають протиріччя між приписами, які мають владний характер;

3) нормативно-юридичний зміст, що складають визначені суспільні відносини, система юридичних фактів, а також правила застосування приписів у разі їх суперечності.

Особливості змісту колізійних норм об’єктивно зумовлюють їх організацію з 2-х частин – гіпотези та диспозиції, що і визначають особливості структури цього різновиду норм.

Гіпотеза визначає коло відносин, а диспозиція встановлює правило, норма якого закону чи який саме припис повинен застосовуватися з метою розв’язання конфлікту.

Неоднорідність та рівнозначність колізій зумовлює специфіку колізійних норм, що існують у 3-х різновидах:

1) Темпоральні норми, які спеціалізуються на розв’язанні колізій між різночасно діючими нормами права, тобто нормами, що прийняті в різний час з одного і того ж питання.

Практикою вироблено 2 способи заміни нормативно-правових актів – прямий та фактичний.

перший характеризується як утрата нормативним актом обов’язковості із закріпленням терміну його дії чи прийняттям спеціального документу, що його відміняє.

При фактичній зміні акт зупиняє дію у випадку, коли він замінений пізніше прийнятим актом, що регулює ті ж відносини, або коли відсутні фактичні умови, що зумовлюють дію норми.

Темпоральні норми встановлюють загальний колізійний принцип, винятки з нього та загальну його конкретизацію.

Загальний темпоральний принцип відомий із часів давньоримського права і визначається формулою:

“наступний закон із одного і того ж питання скасовує дію попереднього”.

2) Просторові колізійні норми – забезпечують ліквідацію колізій між приписами, що діють у різноманітних просторових межах та зумовлюються неспівпадінням меж дії суспільних відносин та норм, що їх регулюють, внаслідок зміни меж правового регулювання шляхом звуження чи розширення сфери відносин, що регулюється за допомогою права.

Як правило, колізії норм у просторі розглядають як конфлікт норм, що виникає внаслідок дії приписів на різноманітній території. Засобом подолання таких колізій і є просторові колізійні норми, що розраховані на невизначену кількість випадків застосування. Саме вони регламентують правила подолання просторових колізій як в межах територій держави, так і в міждержавних відносинах.

3) Ієрархічні норми – забезпечують усунення колізій, що виникають між правовими нормами, що мають різну юридичну силу. Ці норми є засобом забезпечення субординації приписів в межах правової системи.

Ієрархічні колізії, що долаються за допомогою цих норм, породжуються і є результатом права нормотворчих органів приймати різноманітні за змістом норми з одного і того ж питання, а також відсутності чіткого визначення правового статусу цих органів у сфері правотворчості, що спричиняє повторне прийняття аналогічних приписів.

Ієрархічні колізійні норми усувають протиріччя за допомогою таких принципів, як верховенство Конституції; можливість прийняття підзаконних актів на основі, на виконання та у відповідності до закону, а також вимогою різноманітної юридичної сили нормативно-правових актів, що складають акти підзаконного характеру.

Таким чином, наявність колізійних норм забезпечує можливості щодо встановлення єдиних правил подолання протиріч між нормами, що мають рівну юридичну силу, що діють за принципом територіального підпорядкування або ж вміщені в нормативно-правових актах різноманітної юридичної сили.

 


[1] Див.: Сорокин П. Элементарный учебник права в связи с теорией государства. – Ярославль, 1919. – С.33-50.

[2] Див.: Поляков А.В. Общая теория права: Феноменолого-коммуникативный подход. – СПб, 2003. – С.697-698.

[3] Див.: Малько А.В. Льготы и поощрения в праве // Матузов Н.И., Малько А.В. теория государства и права. – М., 1997. – С.662-667.

[4] Див., наприклад: Байтин М.И. Сущность права. (Современное нормативное правопонимание на грани двух векав). – Саратов, 2001. – С.199-205.

[5] Див.: Горшенев В.М. Нетипичные нормативные предписания // Советское государство и право. – 1978. - № 3; Недбайло П.Е. Советские социалистические правовые нормы. – Львов, 1959; Загальна теорія держави і права // За ред. Проф. Н.В.Цвітка. – Х., 2002. – С.282-284; Теорія держави і права // За заг. ред. С.Л.Лисенкова та В.В.Копєйчикова. – К., 2002. – С.181-183; Кельман М.С., мурашин О.Г. загальна теорія права. – К., 2002. – С.54.

[6] Див., наприклад: Томашевский М.П. О структуре правовой нормы ы классификации ее элементов // Вопросы общей теории советского права. – М., 1960; Кудрявцев Ю.В. Нормы права как социальная информация. – М., 1981; Черданцев А.Ф. Логико-языковые феномены в праве, юридической науке и практике. – Екатеринбург, 1993.

[7] Алексеев С.С. Структура советского права. – М., 1975.

[8] Див.: Поляков А.В. Общая теория права: Феноменолого-коммуникативный подход. Курс лекций. – СПб, 2003. – С.710.

[9] Див.: загальна теорія держави і права / За ред. проф. М.В.Цвітка, доц. В.Д.Ткаченка, проф. О.В.Петришина. – Х., 2002. – С.286-287.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.