Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Хорова культура Західної України ХІХ-поч.ХХ ст.



 

Становлення культури і мистецтва на західноукраїнських землях пройшло складний шлях свого розвитку та постійно перебувало під впливом тієї чи іншої держави. У своїй багатовіковій історії ця територія сучасної України перебувала під владою Польщі (1349-1569 рр., 1918-1939 рр.), Речі Посполитої (1569-1772 рр.), Австро-Угорщини (1772-1918 рр.), Радянського Союзу (1939-1941 рр., 1944-1991 рр.), Німеччини (1941-1944 рр.).

Народнопісенний стиль, який склався на території Західної України, на думку багатьох музикознавців став важливим джерелом формування хорової школи в регіоні. Невипадково те, що фундатором сучасної Львівської диригентсько-хорової школи вважається син визначного українського вченого-фольклориста Філарета Колесси - Микола Колесса.

Розвиток професійного церковно-хорового співу пов’язаний із заснування кафедрального хору та музичної школи в Перемишлі (1829 р.), де почали готувати співаків та регентів. Перемишль стає центром хорового мистецтва на Західній Україні на той час.

Згодом у кінці ХІХ ст. в багатьох містах Західної України почали виникати приватні школи церковного співу де здійснювалась професійна пісенно-хорова підготовка.
Чималий вплив на розвиток хорового мистецтва останньої чверті ХІХ ст. в Галичині належить духовній семінарії м. Львова. Переважна більшість композиторів XIX ст. аж до 70-х років — це колишні богослови. Визначні диригенти та співаки (Нижанківські, Курп'яки, Рибаки, Іванцеви, Лехицькі, Лозинські та ін.) були учнями духовної семінарії.
Що стосується хорового мистецтва, яке безпосередньо не було пов’язане з церквою, то перший хор за рівнем близький до професійного виник при театрі ,,Руська бесіда” у 1863 р. Цей хор вів активну концертну діяльність та залишив помітний слід у мистецькому житті Галичини. Приблизно у цей час було створено ще один відомий хоровий колектив який складався з учнів української гімназії та отримав назву ,,Хор академічної молоді”.


У становленні професійного хорового мистецтва на Галичині велику роль відіграла діяльність відомого громадського діяча, композитора Анатоля Вахнянина. Так у 1970р. ним було організоване співоче товариство ,,Теорбан”, що мало за мету проводити концертну, просвітницьку та навчальну діяльність. На жаль, за рік воно припинило своє існування за браком коштів. Але це не зупинило А.Вахнянина і у 1881р. він засновує ще одне товариство ,,Львівський чоловічий хор”.


У 1891р. А.Вахнянина було обрано головним диригентом новоствореного музичного товариства ,,Львівський Боян”. Діяльність ,,Львівського Бояну” стала значною віхою у музичному житті Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст.ст. Товариством ,,Львівський Боян” проводилась колосальна просвітницька, громадська та концертна діяльність. Це товариство згуртувало навколо себе прогресивну молодь та інтелігенцію краю. Але найбільшою заслугою ,,Львівського Бояну” є, мабуть, те, що його діяльність стала поштовхом для створення багатьох музичних інституцій та суто вокально-хорових колективів ,,Боян” по всій Західній Україні. Серед яких:

 

1) Хор товариства "Боян", м. Львів (1891). Диригенти: Анатоль Вахнянин ( 1891), Євгенія Барвінська ( 1891 - 1895 ), Остап Нижанківський ( 1895 - 1896 ), Михайло Гайворонський, Іван Біликовський, Василь Барвінський ( 1916 ), Антін Крушельницький, С. Федак, Г. Шухевичева, М. Волошин, Генріх Топольницький, Лев Туркевич, Євген Форостина, Денис Січинський, Станіслав Людкевич, Йосиф Кишакевич, Ярослав Ярославенко, Тарас Купчинський, О. Ясеницька, Микола Колесса ( 1931 - 1933 ), Іван Охримович ( 1934 - 1939).

2) Хор товариства "Боян", м. БережаниТернопільська обл.. (1892). Диригент: Остап Нижанківський ( 1892 - 1894 ).

3) Хор товариства "Боян", м.Перемшль (1891 р.). Диригенти: Максиміліан Копко, Денис Січинський (1895), Йосиф Кишакевич (1895-1901), Євген Форостин.

4) Хор музично-хорового товариства «Боян», м. Станіслав (Івано-Франківськ, 1894). Диригенти: Іван Біликовський (1896 ), Денис Січинський, Василь Безкоровайний ( 1911 - 1913 ), Г. Андріїшин.

5) Хор товариства "Боян", м. КоломияІвано-Франківська обл. (1895). Диригенти: Теодозій Курп'як ( 1896 ), Зенон Кирилович, Роман Ставничий ( 1922 - 193? ), Роман Шипайло, Дмитро Николишин.

6) Хор товариства "Боян", м. Стрий(Львівська обл... 1900). Диригенти: Остап Нижанківський ( 1900 - 1914 ), Євген Форостина.

7) Хор товариства "Боян", м. Тернопіль (1901). Диригенти: Євгенія Барвінська, Василь Безкоровайний ( 1912 - 1938).

8) Хор товариства "Боян", м. Броди (1922).Диригенти: Михайло Осадца ( 1922 - 1939 )

9) Хор товариства "Боян",м. Ходорів Львівської обл. Диригенти: Степан Прокоп'як

10) Народна хорова капела «Боян» м. Бережани Тернопільської обл., - Юрій Васенко (2001).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.