Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків

Спосіб бойових дій - це порядок застосування сил і засобів при виконанні бойового завдання.

В залежності від характеру завдань, які виконуються об'єктів дій і засобів ураження, які застосовуються, а також наземної і повітряної обстановки, часу доби і метеорологічних умов, способами бойових дій літаків-штурмовиків є:

При ураженні наземних об'єктів:

1.Одночасний удар всім складом або більшою частиною сил авіаційної частини по раніше заданим об'єктам у час, який встановлений;

2.Послідовні удари підрозділів (ескадрилій, ланок, пар) і поодиноких літаків по раніше заданим об'єктам у встановлений час;

3.Послідовні удари підрозділів (ескадрилій, ланок, пар) і поодиноких літаків по виявленим в ході бойових дій об'єктам по виклику із положення чергування на землі чи в повітрі;

4.Самостійний пошук і ураження об'єктів в заданому районі або смузі підрозділами літаків-штурмовиків ("Полювання").

Одночасний удар по раніше заданому об'єкту використовується з метою його ураження в мінімальний час. При даному способі б.д. бригада (ескадрилья) отримує завдання завчасно, командир і льотний состав мають достатньо часу для підготовки до бойового вильоту.

В ході бойових дій авіації в Республіці Афганістан одночасні удари великих груп штурмовиків виконувались порівняно рідко(при проведенні великих операцій проти великих груп опозиціонерів). Це було пов'язано з тим, що, по-перше, значно обмежувало можливість одночасного застосування великих груп літаків глибокі і вузькі ущелини, гори і хребти в районах бойових дій і, вдруге, дії опозиціонерів дрібними групами в безпосередній близькості від переднього краю наших військ, в деяких випадках взагалі не дозволяли використовувати штурмовики.

Послідовні удари по раніше заданому об'єкту застосовуються при необхідності довготривалих дій на противника або коли не вистачає сил для досягнення заданого ступеня ураження об'єкта одним ударом.

Одночасні і послідовні удари по об’єктах, які виявлені в ході бойових дій по виклику із положення чергування на землі або в повітрі використовуються для ураження важливих, переважно рухомих наземних (морських) об'єктів, в першу чергу-ракетних і артилерійських засобів ядерного нападу противника. При нанесенні одночасних і послідовних ударів по виклику необхідна попередня підготовка підрозділів і екіпажів для дій по декільком варіантам.

В ході бойових дій авіації в РА, основними способами бойових дій штурмовиків при вильотах в інтересах авіаційної підтримки військ на полі бою були способи нанесення послідовних ударів по раніше заданим або знову виявленим об'єктам.

Самостійний пошук і ураження об'єктів полягає в тому, що штурмовики проглядають місцевість в заданому районі (смузі) для своєчасного і негайного ураження важливих наземних (морських) об'єктів, в першу чергу РЯЗ противника, місцезнаходження яких невідоме.

Самостійний пошук виконується ланками або парами, або поодинокими літаками. При поставленні бойового завдання підрозділам (екіпажам) вказується характер об'єктів, що підлягають ураженню, час і район дій.

Так, в ході бойових дій авіації в РА самостійний пошук об'єктів широко використовувався підрозділами штурмовиків при проведенні сухопутними військами рейдових операцій, а також для знищення караванів, колони і окремих автомашин зі зброєю і боєприпасами. Цей спосіб бойових дій штурмовиків в найбільшій мірі відповідав умовам негайного знищення противника, зразу ж після його виявлення. Він не дозволяв також великим групам опозиціонерів розосередитись на дрібні групи й замаскуватись. Основним тактико-вогневим підрозділом при застосуванні цього способу бойових дій була пара. Для нарощування зусиль було передбачено виділення 2-4 літаків, що знаходились на аеродромі в готовності №1.

Пошук об'єкта виконувався на висотах від 600 до 1200 м над рельєфом місцевості на швидкостях 600-700 км/год.

Після виявлення противника екіпажі, що виконували самостійний пошук, наносили по ньому удари, а при необхідності, коли не вистачало сил для знищення цілі, викликали через ретранслятор іншу групу штурмовиків і наводили її на об'єкти удару. Прикладом цього може служити знищення групи опозиціонерів до 80 чол. на перевалі Гандаспара ланкою штурмовиків, яка була викликана для нарощування зусиль. Таким же способом був знищений склад боєприпасів в районі населеного пункту Бандаспан. В цьому випадку "мисливці" позначили ціль стрільбою із гармат з використанням трасуючих снарядів, пара штурмовиків, яка прибула, знищила її з використанням бомбардувального озброєння.

З переходом опозиціонерів до перевезень зброї і боєприпасів переважно в нічний час штурмовики стали застосовувати "полювання" також вночі.

При ураженні вертольотів (літаків) противника в повітрі (основний спосіб)

Послідовне введення в бій і ураження повітряного противника підрозділами (ескадрильями, ланками, екіпажами) із положення чергування на землі (з аеродромів, площадок-засідок) або з повітря.

Цей спосіб бойових дій використовується літаками-штурмовиками при необхідності тривалого вогневого впливу на противника або при діях противника великою кількістю дрібних груп вертольотів (літаків).

Для досягнення раптового вогневого впливу підрозділів (екіпажів) літаків-штурмовиків на окремі групи (вертольоти, літаки) противника на окремих напрямках його польоту вступ в бій літаків-штурмовиків може здійснюватися зі спеціально підготовлених майданчиків (аеродромів) або із зон чергування в повітрі.

Застосовуючи той чи інший спосіб бойових дій апч літаків-штурмовиків виконують польоти в різних бойових порядках.

В бойових порядках підрозділів і частин літаків-штурмовиків утворюються групи різного тактичного призначення: ударна група і групи забезпечення.

Ударна група призначена для виконання головного завдання (ураження військ, наземних, морських об'єктів, вертольотів або літаків противника в повітрі).

Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов дій ударної групи. До них відносяться групи (літаки) дорозвідки, РЕБ, знищення зенітних засобів, прикриття від атак винищувачів противника, відволікаючі, пошуку і позначення (освітлення) цілей та інші.

Група дорозвідки уточнює місцезнаходження (координати), напрям і швидкість руху цілей, характерні орієнтири для виходу на неї, а також дані про ППО противника, радіаційну обстановку і передає їх командирам ударної і інших груп. Дорозвідники після виконання основного завдання можуть відмічати ціль і придушувати засоби ППО противника.

Група РЕБ, що складається з літаків, обладнаних засобами РЕБ, створює активні і пасивні перешкоди РЛС виявлення, керування і наведення зенітних ракет, ЗА і винищувачів противника, а також координаторам головок самонаведення ракет "земля-повітря" і "повітря-повітря".

Так, для створення перешкод РЕБ керування зброєю ППО противника, на літаку Су-25 можуть застосовуватись: автоматична станція активних відповідних перешкод СПС-141ВГ, що підвішується в спеціальному контейнері, протирадіолокаційні ракети С-5П, які споряджені по 2-4 шт. в блоки УБ-16 і УБ-32, протирадіолокаційні гарматні снаряди ПРЛ-23, інфрачервоні пастки ППІ-5 (піропатрон перешкод інфрачервоний) і протирадіолокаційні патрони ПРП-50.

Група знищення зенітних засобів завдає удару по підрозділам і пусковим установкам зенітних ракет і зенітної артилерії в смузі польоту ударної групи і в районі цілі.

Група прикриття маневром відволікає увагу противника від ударної групи, здійснюючи її сприятливі умови для проходження ППО противника.

Група пошуку і позначення цілі використовується при веденні бойових дій вночі, в сутінки і в важких умовах візуального пошуку.

Роль і місце груп тактичного призначення в бойовому порядку підрозділу (частини) розглянемо на прикладі із досвіду б.д. авіації в РА.

Так, при нанесенні ударів по цілям з раніше заданими координатами, як правило, виділялись такі групи тактичного призначення: дорозвідки і позначення цілі - 2 Мі-8МТ, 2 Су-17, придушення ППО-2-4Су-17, ударна - 4-6 Су-25, контролю результатів удару - 2 Су-17МЗР, 2 Мі-8МТ, пошуково-рятувального забезпечення 2 Мі-8МТ. Бойовий порядок міг включати також демонстративну (відволікаючу) групу і групу нарощування зусиль.

Група дорозвідки і позначення цілі виявляла, розпізнавала і відмічала ціль.

Через 1-2 хв після позначення цілей по виявленим вогневим позиціям і районах, де передбачалося розташування засобів ППО, завдавала удару група придушення ППО. Всі екіпажі вели розвідку на предмет викриття нових вогневих позицій засобів ППО і передавали дані по радіо командиру ударної групи.

Ударна група виходила в район цілі через 1-2 хв після відходу попередньої групи. Екіпажі ударної групи завдавали послідовні удари на дистанціях, які включали можливість попадання літака в зону розльоту осколків від бомб, ракет і снарядів літаків, що летять попереду.

Група контролю результатів удару визначала його результати після того, як ударна група виконала своє завдання.

Бойовий порядок груп тактичного призначення ША в залежності від інтервалів, дистанцій, перевищень і понижень між літаками, підрозділами і групами, що входять до них, можуть бути наступних видів: зімкнутий, розімкнутий і розосереджений.

Зімкнутий бойовий порядок застосовується в основному при одночасних атаках по груповій (площинній) цілі по команді ведучого і з індивідуальним прицілюванням. Інтервали між літаками в парі можуть бути в межах 20-150 м, дистанції - 30-200 м.

В розімкнутому бойовому порядку виконуються послідовні атаки ланками, парами чи поодинокими екіпажами з дотримуванням дистанцій між ними 2-4 км.

В розосередженому бойовому порядку виконують політ ескадрилья та бригада при наявності в їх складі груп різного тактичного призначення, а також при діях вночі і вдень в СМУ.

Пара і ланка діють вдень і в сутінки, як правило, в зімкнутому або розімкнутому, а вночі в розосередженому бойовому порядку. Ескадрилья діє в розімкнутому або в розосередженому бойовому порядку.

Основними формами бойових порядків підрозділів літаків-штурмовиків є:

- Пари: "пеленг" літаків, "фронт" літаків, "колона" літаків.

- Ланки: "пеленг" пар, "колона" пар, "фронт" пар, "пеленг" літаків, "клин" літаків, "колона" літаків.

- Ескадрильї: "колона" ланок, "змійка" ланок, "пеленг" ланок (пар), літаків що виконують політ на різних дистанціях, часових інтервалах на одному або різних ешелонах в залежності від виду бойового порядку, часу діб і метеоумов.

Так, наприклад, як показав досвід бойового застосування літаків-штурмовиків в РА, найбільш прийнятою формою бойового порядку пари літаків-штурмовиків, що входять в групу дорозвідки і позначення цілі, при її пошуку є "пеленг" літаків. Пошук цілі проводився на висотах 600-800 м, дистанція між літаками 600-800 м, підвищення відомого на 100-150 м.

Питання для самоконтролюз основи бойових дій підрозділів і частинштурмової авіації.

1. Призначення та завдання ША.

2. Основні ЛТД літака Су-25.

3. Коротка характеристика озброєння літака Су-25.

4. Коротка характеристика обладнання літака Су-25.

5. Бойові властивості літака-штурмовика.

6. Що називається способом бойових дій?

7. Що називається бойовим порядком?

8. Види бойових порядків, їх характеристика.

9. Накреслити на класній дошці і пояснити форми бойових порядків.

10. Способи бойових дій ША при ураженні наземних (морських) об’єктів.

11. Способи бойових дій ША при ураженні вертольотів (літаків) противника.

12. Групи (літаки) тактичного призначення в бойовому порядку ША. Види і форми бойових порядків ША.

Поиск по сайту: