1. До міжгалузевих господарських комплексів відносяться:
А) промисловий;
Б) паливний;
В) соціальний;
Г) культурний;
Д) науково-технічний.
2. Другий технологічний уклад пов'язаний із використанням:
А) парового двигуна;
Б) енергії води;
В) електроенергії;
Г) нафти і газу;
Д) інформаційних технологій.
3. Використання електроенергії є основою:
А) першого технологічного укладу;
Б) другого технологічного укладу;
В) третього технологічного укладу;
Г) четвертого технологічного укладу;
Д) п’ятого технологічного укладу.
4. При регулюванні господарського комплексу національної економіки до головних задач відносяться:
А) технічне переозброєння галузей матеріального виробництва;
Б) забезпечення екологічної безпеки виробництва;
В) підтримка галузей, що забезпечують майбутнє економічне зростання;
Г) підвищення ролі наукоємних виробництв;
Д) всі відповіді можна вважати правильними.
5. До методів регулювання промисловості відносяться:
А) державні інтервенції;
Б) регулювання правил продажу окремих видів продукції;
В) соціальне партнерство;
Г) демонополізація;
Д) всі відповіді помилкові.
6. Особливо велику роль держзамовлення відіграє у:
А) аграрно-промисловому комплексі;
Б) оборонно-промисловому комплексі;
В) комплексі будівельних матеріалів;
Г) соціальному;
Д) машинобудівному.
7. Виділяють наступні види держзамовлення:
А) на наукові дослідження;
Б) на поставку продукції в держрезерв;
В) на будівельні і ремонтні роботи;
Г) оборонний;
Д) всі відповіді правильні.
8. Якщо держава купує сільськогосподарську продукцію на ринку, то це:
А) товарні інтервенції;
Б) закупівельні інтервенції;
В) аграрні інтервенції;
Г) протекціоністські інтервенції;
Д) продуктові інтервенції.
9. До методів підтримки агропромислового комплексу можна віднести:
А) розвиток соціальної сфери села;
Б) політику фритредерства;
В) поширення приватної форми власності в сільському господарстві;
Г) валютні інтервенції;
Д) ліцензування.
10. Адміністративні методи впливу на розвиток сфери товарного обігу включають:
А) кредитно-грошову політику;
Б) податкове регулювання;
В) валютне регулювання;
Г) політику доходів;
Д) всі відповіді помилкові.
11. Техніко-економічнийуклад – це:
А) сукупність технологій, характерних для певного рівня розвитку виробництва;
Б) страхування відповідальності промислових об’єктів на випадок ненавмисного забруднення навколишнього середовища;
В) визначення пріоритетних сфер і об'єктів інвестування, які повинні відповідати як довгостроковим національним інтересам держави, так і невідкладним завданням сучасного стану і структури економіки;
Г) створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб’єктів господарювання;
Д) надання інженерно-консультативних послуг з налагодження технології виробництва, експлуатації діючого обладнання, організації науково-дослідних робіт.
12. Для суспільства знань в інвестиційному процесі характерні наступні тенденції:
А) швидкі темпи зростання капіталовкладень, які відображають більш високу капіталоємність нової економіки, впливу ресурсозберігаючої спрямованості науково-технічного прогресу;
Б) подальше розширення більшої капіталомісткості сфери послуг;
В) скорочення процесу технологічної модернізації виробничого апарату;
Г) зменшення ефективності проектних рішень;
Д) правильна відповідь відсутня.
13. Які завдання необхідно вирішувати для корінної структурної і технологічної модернізації виробничої бази економіки України:
А) сприяння інтеграційним процесам у промисловості як одним з засобів збільшення її потенціалу і підвищення конкурентоспроможності;
Б) зосередження інвестиційних ресурсів на розвитку виробництва, які забезпечують економічне зростання за рахунок інтенсивних факторів або збільшують базу для відтворення самих інвестиційних ресурсів;
В) удосконалення системи відбору і обґрунтування інвестиційних проектів, які здійснюються за рахунок як однеканального (у тому числі бюджетного), так і багатоканального фінансування;
Г) посилення контролюючої і регулюючої ролі держави на природними монополіями, протидія процесу необґрунтованого зростання тарифів на послуги, перерозподіл потенційних інвестиційних ресурсів промисловості в напряму інших високотехнологічних укладів;
Д) усі відповіді правильні.
14. Основні принципи, якими керується Євросоюз у своїй промисловій політиці, складаються в тому, що будь-яка допомога держави не відповідає правилам загального ринку, якщо вона:
А) надається за рахунок приватних коштів;
Б) являє собою економічний негативний вплив для одержувачів (або погіршує положення підприємства в порівнянні з конкурентами);
В) носить масовий характер, тобто призначена всіх виробників або виробництв всіх виробів, що негативно позначається на рівності можливостей всіх конкурентів;
Г) спотворює конкуренцію або може їй загрожувати, а також порушує торговельний обмін між країнами-членами;
Д) усі відповіді правильні.
15. Цільовими пріоритетами розвитку промисловості України є (виберіть найбільш повну відповідь):
А) інноваційний, екологічний і технологічний;
Б) ринковий, екологічний і соціальний;
В) інноваційний, екологічний і соціальний;
Г) інноваційний, екологічний і культурний;
Д) правовий, соціальний, глобальний (інтеграція у ЄС).
16. Розвитку мультиплікативного ефекту сприяє в більшій мірі:
А) поліпшення інституціональної структури економіки і її інфраструктурного забезпечення;
Б) державне замовлення;
В) оптимізація загального конкурентного середовища, тобто визначення рамок ефективного конкурентного тиску, які припустимі і доцільні для досягнення стратегічних цілей промислового розвитку;
Г) реалізації системи заходів по державній підтримці сфер науки і освіти, насамперед прикладні і фундаментальні наукові дослідження;
Д) управління якістю продукції, насамперед сертифікація продукції, технологій і виробництва за міжнародними стандартами.
17. У зв’язку із якими факторами не може в повній мірі застосовуватися у сучасних умовах концепція порівняльних переваг як аргумент необхідності зняття торговельних бар'єрів для розширення світової торгівлі:
А) внаслідок значних обсягів субсидування аграрного сектора в ряді країн виникають складності в оцінці чистих виробничих видатків;
Б) частка аграрного сектора в споживчій ціні продовольства в умовах ринку не є переважною. У сучасних умовах все більша питома вага в її структурі одержують видатки, пов'язані з переробкою і маркетингом;
В) на міжнародному і національному ринках більшості видів харчових продуктів домінують транснаціональні корпорації;
Г) розвиток генної інженерії дає перевага країнам, що активно використовують її технології при виробництві агропромислової продукції, знижуючи за рахунок цього її собівартість;
Д) усі відповіді правильні.
18. За рахунок яких факторів вартість капіталу, інвестованого в агробізнес, зростає і може збільшуватися в довгостроковій перспективі:
А) несприятливої ринкової кон'юнктури світових і внутрішніх ринків продукції сільського господарства і харчових продуктів;
Б) можливості збільшувати прибутки від діяльності за рахунок одержання дешевої сировини за допомогою інтеграції сільського господарства і переробки продукції галузі;
В) високої вартості робочої сили;
Г) високої орендної плати за землю;
Д) неможливість одержання дотацій і субсидій з державного бюджету на розвиток аграрної галузі.
19. За показниками економічного розвитку Україна відноситься до:
А) індустріальних країн світу;
Б) аграрних країн світу;
В) аграрно-індустріальних країн світу;
Г) індустріально-аграрних країн світу;
Д) країна з ринковою (економіка знань) економікою.
20. Розвиток торгівлі припускає досягнення наступних цілей:
А) стабільне забезпечення роздрібної торгівлі різноманітними асортиментами якісної продукції за доступними цінами від легальних виробників;
Б) активне залучення національного капіталу до створення і розвитку інноваційних підприємств оптової торгівлі;
В) формування "прозорого" економічного середовища в системі товарообороту;
Г) підтримка національного виробника в забезпеченні збуту продукції й ін.;
Д) усі відповіді правильні.
21. Національні інтереси – це:
А) це сукупність національних економічних і соціальних показників розвитку;
Б) життєво важливі матеріальні, інтелектуальні й духовні цінності народу;
В) реальні статистичні показники розвитку економіки країни;
Г) інтереси різних соціальних груп, що проживають на території країни;
Д) інтереси держави, уряду, парламенту, профспілок, національних угрупувань.
22. Індикатори економічної безпеки можуть мати наступні значення:
А) ситуативні;
Б) кон’юнктурні;
В) граничні;
Г) середні;
Д) приховані.
23. До індикаторів макроекономічної безпеки країни відносяться:
А) відношення валового внутрішнього продукту до показника національного багатства;
Б) відношення сальдо торгового балансу до темпу зростання заробітної плати;
В) валове накопичення основного капіталу по відношенню до ВВП;
Г) відношення темпу зростання заробітної плати до обсягу непрямих інвестицій в економіку країни;
Д) співвідношення грошового агрегату М1 до М2.
24. До індикаторів бюджетної безпеки відносяться:
А) обсяг грошової готівки по відношенню до ВВП;
Б) валові міжнародні резерви України;
В) рівень інфляції;
Г) рівень перерозподілу ВВП через консолідований бюджет;
Д) рівень зовнішньої заборгованості на одну людину.
25. До індикаторів безпеки грошового ринку і інфляційних процесів відносяться:
А) відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2;
Б) відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів;
В) відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП;
Г) відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП;
Д) відношення обсягу номінальної капіталізації ринку акцій до ВВП.
26. До індикаторів зовнішньоекономічної безпеки відносяться:
А) темп зміни індексу офіційного курсу гривні до долару США до показників минулого року;
Б) відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг;
В) частка іноземного банківського капіталу у загальному обсязі банківського капіталу;
Г) обсяг трансфертів із державного бюджету по відношенню до ВВП;
Д) коефіцієнт покриття імпорту експортом.
27. До індикаторів науково-технологічної безпеки належать:
А) частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції:
Б) рівень забезпеченості паливно-енергетичними ресурсами;
В) відношення обсягу номінальної капіталізації ринку акцій до ВВП;
Г) енергоємність ВВП;
Д) ступінь зносу основних засобів промисловості.
28. До індикаторів енергетичної безпеки належать:
А) частка підприємств, які впроваджують інновації, у загальному обсязі промислової продукції;
Б) відношення інвестицій у підприємства паливно-енергетичного комплексу до ВВП;
В) питома вага сировинної й низького рівня переробки експорту (промисловості) у загальному обсязі експорту товарів;
Г) рівень страхових виплат;
Д) індекс реального промислового виробництва.
29. До індикаторів соціальної безпеки належать:
А) очікувана тривалість життя при народженні;
Б) рівень безробіття;
В) демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне;
Г) виробництво зерна на одну людину на рік;
Д) рівень зовнішньої заборгованості на одну людину.
30. До індикаторів виробничої безпеки належать:
А) енергоємність ВВП;
Б) спрацювання основних виробничих фондів підприємств паливно-енергетичного комплексу;
В) відношення інвестицій у підприємства паливно-енергетичного комплексу до ВВП;