Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вигодовування недоношених дітей в умовах



Стаціонару.

Правила харчування недоношених дітей передбачають встановлення, в першу чергу, виду харчування (ентеральне або парентеральне), а потім, у випадку можливості призначення ентерального годування, визначення оптимального режиму, тобто відповіді на запитання:

ü чим годувати (грудне молоко або суміш)?

ü як годувати (грудьми, з чашечки, через зонд)?

ü коли починати годування?

ü в якому об’ємі годувати?

ü як часто годувати?

 

Вид харчування

 

Ентеральне харчування клінічно здорових недоношених новонароджених, як і доношених, є можливим за умови:

ü відсутності хірургічних захворювань, що вимагають хірургічного втручання,

ü наявності перистальтики кишечника та відходження меконію,

ü здатності дитини утримувати та засвоювати молоко.

Протипоказання до ентерального харчування:

ü вкрай тяжкий стан дитини,

ü наявність вад розвитку шлунково-кишкового тракту,

ü виражений геморагічний синдром.

 

При наявності протипоказань до ентерального харчування до їх усунення дитині призначається повне парентеральне харчування.

У певної частини недоношених дітей, як правило це діти з гестаційним віком менше ніж 32 тижні, у перші дні та тижні життя ентеральне харчування не задовольняє енергетичні потреби новонародженого, тому відразу треба розпочинати парентеральне харчування з забезпеченням потреби в харчових та мінеральних речовинах згідно з існуючими розробленими рекомендаціями (табл. 3,4).

 

Таблиця 3

 

Потреба в основних харчових речовинах та енергії глибоконедоношених дітей на першому тижні життя

 

Доба життя Вуглеводи, г/кг/доб Білки, г/кг/доб Жири, г/кг/доб Калорії ккал/кг
5,5-8,5 0,5-1,0 0,5 30-35
7,5-10,0 1,0 1,0 36-45
8,5-10,0 1,5 1,5 46-50
10,0-12,0 2,0 2,0 57-64
11,5-13,0 2,5 2,5 67-73
13,0-15,5 3,0 2,5-3,0 73-84
14,5-17,5 3,0-3,5 2,5-3,0 75-85

 

Парентеральне харчування не виключає проведення ентерального харчування, що у комбінації сприятливо впливає на загальний стан та адаптаційні можливості недоношеної дитини.

В перші 1-3 тижні життя (за ситуацією) комбінація ентерального та парентерального харчування дозволяє адекватно забезпечити організм харчовими речовинами та підготовити перехід на повне ентеральне харчування. Доцільно в перші 6-7 днів життя на тлі проведення парентерального харчування застосовувати мінімальне ентеральне (трофічне) харчування (харчування кишечника).

 

Мінімальне трофічне харчування – це введення малих об’ємів їжі через зонд впродовж проведення парентерального харчування для прискорення функціонального та структурного дозрівання ентероцитів, профілактики морфологічних змін (атрофії) слизової оболонки кишечника.

Мінімальне трофічне харчування починають з 3-8 години життя та проводять 6-7 днів (при необхідності – довше). Слід призначати малі болюсні (періодичні) об’єми харчування. Деяким дітям з масою тіла менше 1200 г можна призначати більші об’єми при постійному зондовому годуванні. Для проведення мінімального трофічного годування використовують грудне молоко або суміші для недоношених дітей.

Протипоказання для проведення мінімального трофічного харчування: вроджені вади розвитку ШКТ, некротичний ентероколіт, шлунково-кишкова кровотеча, стаз в шлунку, шок, стійки судоми. При цих станах дитина повинна знаходиться на повному парентеральному харчуванні.

 

Таблиця 4

 

Добова потреба глибоко недоношених дітей в основних мінералах

 

Основні мінерали Добова потреба, ммоль/кг/доб Розчини
Na 2,0-3,0 10 % NaCl; 1мл = 1,7 ммоль Na
K 1,5-2,0 15 % KCl; 1 мл = 2 ммоль K
Cl 3,0  
Mg 0,18-0,3 20 % MgSO4; 1 мл = 0,8 ммоль Mg
Ca 1,5-2,5 10 % Ca глюконат; 1 мл = 0,23 ммоль Ca
P 1,3-2,0  
Ca/P 1,2-1,0  

 

Чим годувати?

 

Оптимальним для недоношеної дитини є вигодовування грудним молоком термічно необробленим. Склад молока жінки, що народила дитину передчасно, відрізняється від молока матері доношеної дитини: у ньому більше білка, деяких мікроелементів (заліза, хлору, цинку, міді, йоду), поліненасичених жирних кислот, вуглеводів, вітамінів А, Е, С та менше лактози. Калорійність такого молока вища (табл.5).

Водночас, ураховуючи більш інтенсивні темпи росту передчасно народжених дітей порівняно з народженими в строк, існує необхідність додаткового забезпечення білками, деякими мікроелементами і вітамінами. Особливо дітей з гестаційним віком до 32 тижнів і масою тіла до 1500 г. Таке додаткове живлення проводять шляхом часткового парентерального живлення. Новонародженим із гестаційним віком 32-34 тижня можна додаткового вводити білок, кальцій, фосфор і залізо ентерально, додаючи до грудного молока спеціальні добавки, збагачені зазначеними інгредієнтами.

Слід зазначити, що грудне молоко для передчасно народжених дітей є імунобіологічним захистом травного тракту, профілактикою некротизуючого ентероколіту, ротавірусної та інших інфекцій. Тільки грудне молоко містить унікальні імунобіологічні фактори росту, макрофаг-колоній-стимулюючий фактор та має імуномодулюючи властивості.

Грудне молоко матерів, що народили дітей передчасно, є золотим стандартом вигодовування недоношених новонароджених, стандартом профілактики захворюваності й оптимального психоемоційного розвитку.

При відсутності материнського молока або протипоказань до грудного вигодовування (годування грудним молоком) використовують адаптовані молочні суміші для харчування недоношених дітей, енергетична цінність яких відповідає потребам дитини.

 

Протипоказання грудного вигодовування з боку матері:

ü ВІЛ- позитивний статус матері,

ü Відкрита форма туберкульозу,

ü Гострі психічні розлади,

ü Лікування цитостатичними, антитиреоїдними препаратами.

 

Таблиця 5

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.