Іноді виникають ситуації, коли дивізійна структура становиться недостатньо гнучкою. Для того, щоб організації мали змогу ефективно реагувати на зміни навколишнього середовища і впроваджувати нові технології були розроблені в 60-ті роки ХХ ст. адаптивні організаційні структури управління. Основними видами адаптивних ОСУ є проектні та матричні структури.
Проектні ОСУ створюються для розв’язання конкретних разових завдань (приклад, модернізація виробництва, освоєння нового продукту тощо): в одну команду збираються найбільш кваліфіковані спеціалісти підприємства для виконання певного проекту, після закінчення якого, тимчасовий колектив розпускається, а працівники повертаються до своєї постійної роботи в основних відділах.
Переваги цієї структури: концентрація усіх зусиль на вирішенні однієї задачі; гнучкість структури управління.
Недоліки цієї структури: необхідність залучення зовнішніх спеціалістів; створення умов для зростання витрат.
Матрична ОСУ вперше з’явилася в 50-60-ті роки ХХ ст. в авіакосмічній промисловості США. Найчастіше ця структура використовується в науково-дослідницьких та проектно-конструкторських організаціях. Матрична структура є варіантом проектної, але на відміну від проектної - постійно існуюча структура, яка складається із підрозділів (посад), які одночасно можуть приймати участь у декількох проектах. Ця структура відображає закріплення в організаційній будові фірми двох напрямів керівництва: вертикальний напрям — управління структурними підрозділами організації (виробництво, маркетинг, науково-дослідницькі роботи і т.п.); горизонтальний напрям – управління окремими проектами, для реалізації яких залучаються люди й ресурси різних підрозділів організації. За такої структури встановлюється розподіл прав менеджерів, що здійснюють управління підрозділами, і менеджерів, які керують виконанням проекту.
Переваги цієї структури: гнучкість, раціональне використання кадрів, економія витрат, підвищення якості розробок, додаткове стимулювання працівників, зменшення навантаження на керівників вищого рівня за рахунок розподілу повноважень між керівником проекту і керівником підрозділу.
Недоліки цієї структури: складна структура підпорядкування, можливість загострення стосунків між керівниками різних програм, труднощі з набуттям навиків за новими програмами.
ІІІ Контрольні питання для самоперевірки:
1. Назвіть види комбінованих організаційних структур управління, які використовуються на підприємствах.
2. Наведіть відмінні риси лінійно-штабної і лінійно-функціональної ОСУ?
3. Якими були причини створення дивізійної ОСУ?
4. Розкрийте сутність дивізійної організаційної структури управління.
5. Назвіть різновидності дивізійної організаційної структури управління.