Б) Прямокутні координати цих точок обчислюють за формулами

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ТА ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З КУРСУ «ОСНОВИ КАРТОГРАФІЇ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.070904

«ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ ТА КАДАСТР»

КРЕМЕНЧУК 1999

Методичні вказівки до виконання практичних та лабораторних робіт з курсу «Основи картографії» для студентів усіх форм навчання зі спеціальності 7.070904 «Землевпорядкування та кадастр» / Упорядн. С.П.Лашко. - Кременчук: Вид-во КДПІ, 1999. - 33 с.

Кафедра технічної механіки

Упорядник канд. геол. наук Лашко С. П.

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Методичною радою КДПІ

«_____» ____________ 1999 р.

Голова методичної ради ____________ Пирогов Л.І.

Практичні та лабораторні роботи з курсу «Основи картографії» мають за мету поглиблення теоретичних знань студентів з питань методики математичного відображення поверхні Землі на площині, а також придбання практичних навиків у підготовці первинних даних математичної і геодезичної основи карт, обчисленні й побудові картографічних проекцій, аналітичному осмисленні елементів змісту карт і картографічної генералізації дійсності.

Для закріплення знань з курсу студентам пропонується 2 самостійні розрахунково-графічні роботи, виконання яких є обов’язковим. Вихідні дані, методичні пояснення та приклади обчислень самостійних робіт наведені у вказівках до лабораторних робіт 1 і 2 (відповідно для самостійних розрахунково-графічних робіт № 1 і № 2).

Розрахункова частина самостійної роботи № 1 оформляється чорнилом або пастою в окремому зошиті у клітинку (зі стислим викладом методики обчислень і акуратним заповненням відомостей координат), а графічна – тушшю на папері для креслення (формат А1).

Самостійна робота № 2 повністю оформляється у зошиті, проте – в іншому, і з накресленням необхідних рисунків на останніх аркушах роботи. Тильна сторона аркушів з рисунками повинна бути вільною від написів.

Лабораторна робота 1

РОЗРАХУНОК І ПОБУДОВА КАРТОГРАФІЧНИХ ПРОЕКЦІЙ

Завдання. Обчислити та побудувати нормальну (пряму) картографічну сітку заданої частоти в рівнокутній азимутальній та рівновеликій і рівнопроміжній за меридіанами азимутальній, циліндричній і конічній проекціях для території, обмеженої довготами λ_зах , λ_схід і широтами φ_півд , φ_півн. Параметри проекцій знайти за умови, що: 1) циліндричні проекції є січними через задану північну паралель; 2) рівновелика конічна проекція – січна через паралелі з широтами φ₁ і φ₂ ; 3) рівнопроміжна конічна проекція – дотична до північної паралелі. Усі результати обчислень звести в таблиці. Картографічну сітку побудувати за обчисленими прямокутними координатами точок перетину меридіанів і паралелей і накреслити тушшю на папері для креслення (ватман або держзнак). Вихідні дані для виконання завдання взяти з табл.1.

Таблиця 1

Вихідні дані для самостійної роботи № 1

Примітки. 1. Номер варіанта відповідає останній цифрі номера залікової книжки студента.

2. Для всіх варіантів частота картографічної сітки дорівнює 10°.

3. Система прямокутних координат викреслюється олівцем і залишається на ватмані як один з елементів розрахунково-графічної роботи.

М е т о д и ч н і п о я с н е н н я

Азимутальні проекції

В азимутальних проекціях з нормальною картографічною сіткою меридіани зображуються прямими лініями, що сходяться в одній точці під кутами, рівними різниці відповідних довгот. Паралелі зображуються концентричними колами, проведеними з точки сходу меридіанів як із центру.

При розрахунках параметрів азимутальної проекції земна поверхня приймається за поверхню кулі з радіусом R = 6 371 116 м (радіус кулі, поверхня якої тотожна поверхні еліпсоїда Красовського).

Визначення параметрів рівнокутної азимутальної проекції

Нагадаємо, що в рівнокутній проекції кути зображуються без викривлень. Внаслідок цього безмежно малі елементи земного еліпсоїда зберігають у проекції подібність форми, спотворюючись водночас за площею.

а) Плоскі полярні координати точок перетину меридіанів і паралелей обчислюють за формулами

δ = λ ; (1.1)

ρ = 2R tg . (1.2)

б) Прямокутні координати цих точок обчислюють за формулами

Х = ρ cos δ ; (1.3)

У = ρ sin δ . (1.4)

П р и к л а д о б ч и с л е н ь

1) Використовуючи мікрокалькулятор типу МК-61 чи SR-135, за формулою (1.2) визначаємо радіуси паралелей рамки та картографічної сітки проекції ρ у метрах.

2) Розраховуємо прямокутні координати Х, У, причому відразу ж у сантиметрах і в масштабі проекції, для чого вводимо у праві частини формул (1.3) і (1.4) додаткові коефіцієнти – заданий чисельний масштаб побудови та число сантиметрів у метрі. Зокрема, за масштабу 1:50 000 000 формули розрахунку Х, У приймуть такий вигляд:

ρ cos δ ; (1.5)

ρ sin δ . (1.6)

3) Усі отримані дані послідовно заносимо в табл. 2.

Таблиця 2

Відомість

Поиск по сайту: