Порядок виконання роботи. 2.1 Відкрити директорію с:/PRODEMO/ і файл з розширенням exe

2.1 Відкрити директорію с:/PRODEMO/ і файл з розширенням exe. Після відкриття тексту нажати клавішу ‘’EXE’’. З’явиться структура демонстрацій. Вказати нижню середню ‘’Hydraulik’’ і нажати клавішу ‘’Enter’’. Відкрилась мнемосхема гідроприводу.

2.2 Скласти таблицю перелік елементів принципової гідравлічної схеми (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

a. Уважно вивчити роботу схеми, особливо моменти включення ЕГР. Звернути увагу на зміни тиску за час циклу. При необхідності можна зупиняти демонстрацію клавішею Pause або вмикати чи покрокову роботу схеми: F1 - Tempo. Скласти перелік вхідних і вихідних сигналів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

a. Скласти таблицю стану елементів системи управління. Для цього складається таблиця, в яку входять всі вхідні та вихідні сигнали, а потім на кожний рух заповнюється стан цих сигналів (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Де (+-) – вимикання кінцевого вимикача при початку руху поршня;

(-+) – вмикання кінцевого вимикача в кінці ходу поршня;

(+) – незмінний ввімкнутий стан кінцевого вимикача;

датчик КО- контакти пускача, електромагніт КО - електромагніт пускача.

a. Скласти схему алгоритму роботи пристрою. Використовуючи стандартні зображення алгоритмічних блоків операторів програмування, зобразити послідовність роботи пристрою, де вихідні сигнали на електромагніти зображують арифметичними операторами, а запити датчиків, від яких відбуваються перемикання електромагнітів - як оператори умовних переходів.

Зміст звіту по роботі

3.1 Словесний опис роботи схем.

3.2 Таблиця переліку елементів схем.

3.3 Таблиця переліку вхідних і вихідних сигналів.

3.4 Таблиця стану елементів схеми по циклу.

3.5 Схема алгоритму роботи пристрою.

Питання для самоконтролю

4.1 Яке призначення гідророзподільників?

4.2 Яка роль у них електромагнітів?

4.3 Нащо в схемі реле тиску?

4.4 Чим вирізняються гідророзподільники в схемі?

4.5 Навіщо в схемі потрібен дросель?

4.6 Призначення кожного елемента схеми?

4.7 Для чого використовують схеми алгоритмів в системах управління?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

Дослідження алгоритму роботи локальної системи управління автоматичного пристрою з

Пневматичним приводом

Мета роботи: дослiдження та синтез циклової локальної системи керування пневмоприводом.

Опис досліджуваної схеми

Досліджувана схема зображена на екрані монітору (рис. 1.1). Схема показує роботу пристрою, що виконує гіпотетичну транспортно-завантажувальну операцію, цикл роботи якої поданий динамічною мнемосхемою.

Склад схеми

Схема вміщує 3 різні пневмоциліндри, засоби управління ними, компресор, ресивер та реле тиску.

Перший ПЦ має справа пружину, внаслідок чого поршень ПЦ за відсутності подачі повітря знаходиться в лівому положенні, а при подачі тиску йде вправо, стискаючи пружину. Для керування реверсом пневмоциліндрів (ПЦ) використовують електропневморозподільники (ЕПР). У корпусі ЕПР знаходиться золотник з проточками, що з’єднують канали подачі та впуску повітря з ПЦ. Золотник ЕПР має 2 положення, які система керування перемикає електромагнітами залежно від потрібного напрямку ходу поршня ПЦ. Золотник переміщується в корпусі під дією сили електромагніта Y на торці корпусу. Зворотний хід золотника виконується пружиною або протилежним електромагнітом. В 3-х позиційних ЕПР електромагніти забезпечують 2 крайніх положення золотника, а середнє він займає під дією пружин з 2 боків.

Другий ПЦ 2 являє собою найбільше поширений тип пневмоциліндрів диференційний. Напрям руху поршня такого циліндру залежить від того, в яку половину циліндра повітря під тиском подається, а яка половина зєднується з атмосферою. Управління такими циліндрами також здійснюється електропневморозподільниками з одним або двома електромагнітами.

Третій ПЦ 3 відрізняється від попередніх наявністю допоміжного тормозного гідроциліндра, механічно зв'язаного з пневматичнім. Полості гідроциліндра зв’язані між собою через дросель. В наслідок можливості глибокого дросельного управління швидкістю гідроциліндру ми через нього управляємо швидкістю пневмоциліндру.

Компресор в схемі працює на ресивер, який виконує і роль акумулятора, тому компресор в деякі відрізки циклу та в міжциклові простої відключається. Відключення проводить реле тиску. В начальний період при включенні схеми тиск в ресивері низький, і реле не дозволяє включити електромагніти та систему управлiння в цiлому.

Робота схеми

Керування ПЦ 1 виконується 2-позиційним ЕПР, в якому переключення золотника буде при подачі напруги на електромагніт Y2. Повітря по пневмошлангу піде з ресивера в ПЦ, і поршень піде праворуч. Положення поршня контролюють кінцеві вимикачі (КВ) В2 і В3. При виключенні Y2 поршень під дією пружини рухається ліворуч.

Поршень другого ПЦ 2 займає положення залежно від того, в яку половину циліндра подано тиск. Переключення напрямку потоку здійснює другий ЕПР з 2-ма електромагнітами. Наявність 2 електромагнітів дозволяє зупинити поршень у довільному середньому положенні. В цьому ЕПР немає пружин на торці золотника.

Швидкість руху поршнів обох циліндрів залежить від тиску та кількості поданого повітря. Можуть бути використані дроселі у вихідних лініях.

При подачі тиску в ПЦ 3 i ввімкнутому Y6 поршень починає рухатись і тягне за собою поршень гідроциліндру. Внаслідок цього рідина з однієї половини циліндру починає перетікати в іншу, а оскільки на шляху перетiкання стоїть перемінний дросель, то, регулюючи ним прохідний отвір, можна регулювати швидкість перетiкання рідини, а, отже, і швидкість поршня. ЕПР має два електромагніти, як і попередній, але має і дві пружини, отже для збереження положення золотника потрібно електромагніт тримати включеним.

Рисунок 1.1 – Демонстраційна схема приводу.

Система управління приводом забезпечує видачу керуючих сигналів на вихідні елементи системи - електромагніти ЕПР. Видача керуючих сигналів проходить відповідно до програми, яка вміщує опитування датчиків крайніх положень і за їх станом згідно із функціональним рівнянням формує вихідний сигнал.

Система управління може мати локальний вигляд для даного пристрою автоматики, а може бути частиною загальної СУ, програма якої вміщує і керування конкретним даним пристроєм. СУ, побудована на мікропроцесорі, може мати декілька спеціалізованих мов програмування: драбинкові електроконтактні функціональні схеми; схеми на елементах логіки, функціональні рівняння, асемблер чи процедурно-орієнтована. В даній роботі на основі демонстраційного прикладу роботи програми управління наведеного приводу складаємо програми різного виду.

Поиск по сайту: