Досліджувана схема зображена на екрані комп’ютера (рис. 1.1). Схема моделює процес затиску та свердлення деталі на пристрої з гідравлічним приводом та електричним керуванням.
А
Р
Др
Н
Деталь
ГЗ
Шток
ГП
ЕГР
Ф
ЗК
НУ
Рисунок 1.1 – Схема приводу установки
Схема включає: 2 гідроциліндри - затиску ГЗ та приводу інструменту ГП, пристрої управління гідроциліндрами, насосну установку НУ, датчики положення поршнів циліндрів, датчик наявності деталі та реле тиску Р. До насосної установки входять насос Н з електроприводом (пускач КО), запобіжний клапан ЗК, фільтр Ф, акумулятор А.
Для керування реверсом гідроциліндрів (ГЦ) використовують гідророзподільники (ЕГР) з електроуправлінням. У корпусі ЕГР знаходиться золотник з проточками, що з’єднують канали подачі та впуску рідини з гідростанції в гідроциліндр. Золотник ЕГР має 3 положення, які система керування вмикає залежно від потрібного напрямку ходу поршня. Золотник переміщується в корпусі під дією сили електромагніта Y на торці корпусу.
Зворотний хід золотника виконується пружиною. В 3-х позиційних ЕГР електромагніти забезпечують 2 крайніх положення золотника , а середнє він займає під дією пружин з 2 боків .Крім золотникових, зустрічаються кранові та клапанні ЕГР , керування яких нічим не відрізняється від описаних. В 2-х позиційних ЕГР одна позиція при відключеному електромагніті, а друга при подачі сигналу на електромагніт. При відключенні останнього золотник повертається в початкове положення за рахунок пружини.
Гідроциліндр затиску перемикається на хід вправо при подачі сигналу на У1, тоді рідина з насосної установки піде в циліндр через тормозний розподільник. Вмикання У1 наступає при подачі нової деталі та достатньому тиску в системі. При проходженні датчики В3 вмикається У3 , який перемикає тормозний розподільник так, що рідина не може йти через нього, а йде через дросель Др, який в силу малого прохідного отвору пропускає рідину поступово, що забезпечує малу швидкість підходу штока до деталі. В крайньому положенні поршня спрацьовує В4 і вимикає У3, що знову вмикає гідросистему напрямки з поршнем затиску. Це призводить до росту тиску в системі та заряду гідрогазового акумулятора А. При тиску, що дорівнює тиску налагодження запобіжного клапана Зк, спрацює реле В1 , яке вимкне У1 та вмикає У5 для ходу інструменту. Під час свердлення затискний циліндр відключений від насосної установки, а тиск у цьому підтримує акумулятор.
Після закінчення свердлення і повернення поршня (спрацьовує В5) вмикається У2 для реверсу затискного циліндра . При поверненні поршня в початкове положення вимикається У2 ( спрацьовує В2), насосна установка вимикається, а просвердлену деталь забирають з позиції свердління.
За період циклу на мнемосхемі зміною кольору видно зміни тиску , роботу запобіжного клапана та стан всіх електромагнітів та датчиків положення.