Основи правового статусу особи. Важливим фактором у становленні нового конституційного порядку в Японії було

Важливим фактором у становленні нового конституційного порядку в Японії було визнання нової ролі особистості як активного носія прав і свобод. Після капітуляції 1945 року в Японії склалася система цінностей, яка поєднувала її власні традиції із західною концепцією цивільних прав і сво-

бод, причому в галузі прав людини японська концепція запозичила теорію природного права із західноєвропейської. Усі державні інститути і закони базуються на ідеї гідності і цінностей людської особистості. Однак в Конституції підкреслюється, що "...Народ повинен утримуватися від будь-яких зловживань свободами і правами і несе постійну відповідальність за виконання їх в інтересах суспільного добробуту" (ст.12).

Відповідно до ст. 11 Конституції, "народ безборонно користується всіма основними правами людини", котрі як гарантовані Конституцією "надаються сучасному і майбутнім поколінням в якості непорушних вічних прав". Із цього формулювання можна зробити висновок про те, що Конституція виходить з концепції "наданих прав".

У певній кількості статей підкреслюється, що вказані в них права не належать, а гарантуються, причому невизна-ченому колу суб'єктів. І останнє, суб'єктом цілого ряду прав Конституція вважає не окремих індивідів, а народ. Наприклад, саме за народом визнається "невід'ємне право обирати публічних посадових осіб і звільняти їх з посади." Усі публічні посадові особи є слугами всього суспільства, а не певної її частини (ст. 15,частини перша та друга).

Основні права і свободи громадян розглядаються як абсолютні і притаманні людині від народження, які не можуть бути порушені навіть шляхом видання Парламентом відпо-відних законів. Конституція встановила, що "всі люди повинні поважатися як особистість" (ст.13), вони "рівні перед законом і не можуть підлягати дискримінації в політичному, економічному та соціальному відношеннях за мотивами ра+ си, релігії, статі, соціального положення, а також походження"( ст. 14). Особливе місце посідає положення про рівність чоловіка й жінки, рівшсть у шлюбі (ст. 24), рівність при заміщенні державних посад (ст. 44).

Важливе значення в Конституції набуває ст. 10 про умови громадянства, які визначаються законом. Таким законом був Закон про підданство Японії від 4 травня 1950року, який замінив Закон про підданство 1900 року. Особливість чинного закону в тому, що, вживаючи термін "підданство", він вступає у формальне протиріччя із зазначеною статтею Конституції та конституційним принципом народного суверенітету. Адже, навіть у Великій Британії та Канаді, які не

446

Глава 24

Основи конституційного права Японії

447

пройшли через такі радикальні конституційні перетворення і формально не наголошували на принципі народного суверенітету, діє закон про громадянство, а не про підданство, як в Японії.

Якщо говорити про зміст Закону, то він не наголошує на принциповій різниці між термінами "громадянин" та "підданий", і в певній кількості статей йдеться як про громадянство, так і про підданство (ст. VIII Закону).

Громадянство набувається, головним чином, за народженням на основі дії принципу крові, якщо навіть дитина народилася поза шлюбом, а мати дитини є піддана Японії.

Право підстави застосовується у двох випадках: коли дитина народилася на території Японії, а батько й мати невідомі, а також коли вони не мали громадянства.

Натуралізація, згідно з японським законом — придбання підданства з дозволу влади — набуває чинності тільки після того, як в офіційному віснику з'явиться повідомлення про рішення міністра юстиції на прохання повнолітнього іноземного громадянина. Але до цього громадянин повинен прожити в Японії не менш як п'ять років.

Припинення підданства також може мати місце навіть після появи надрукованого повідомлення міністра юстиції. Як бачимо, і в цьому є особливість Японії, оскільки в питаннях придбання та припинення громадянства особливу роль відіграє міністр юстиції і апарат міністерства. Ті питання відносно громадянства, які в Японії вирішує міністр юстиції, в інших державах вирішує глава держави.

В японській Конституції знайшли своє відображення всі три основні групи прав, свобод і обов'язків громадян: особисті (цивільні), політичні та економічні, соціальні й культурні.

Особисті права і свободи надають конституційного захисту приватному життю громадян, свободу людині від втручання держави. Право на "життя, свободу і прагнення до щастя" закріплює ст. 13. Також Конституційне право на життя ми знаходимо в ст. 36, яка забороняє застосування катування та жорсткі покарання, а в ст. 31 читаємо: "Ніхто не може бути позбавлений життя або свободи або піддавати покаранню інакше як у відповідності з процедурою, встановленою законом. Право на життя включає в себе також право на безпеку і право на здорове навколишнє середовище, котре належить до так званого "нового права".

Право на свободу думки й совісті (ст. 19) відображено в особистих правах у духовній сфері і передбачає свободу від ідеологічного нагляду. Японія є світською державою, тому Конституція визнає свободу релігії, і, крім того, "держава та її органи повинні утримуватися від проведення релігійного навчання та будь-якої релігійної діяльності" (ст. 20).

Конституція закріплює "право кожного на недоторканність житла, документів і майна..., таємницю особистого життя і комунікацій" (ст. 35). Стаття 22 надає кожному право вільного пересування, поселення, а також вибору професії. "Свобода виїзду для всіх за кордон і свобода відмови від свого громадянства не повинна порушуватися" — так записано в цій статті.

Конституція Японії в досить широкому обсязі встановлює кримінально-правові та процесуальні гарантії особистих прав і свобод. За американським зразком Конституція проголошує принцип "привілеїв проти самозвинувачення": "Ніхто не може бути примушений давати свідчення проти себе. Визнання, яке зроблено під примусом, під катуванням або під загрозою... не можуть розглядатися як докази" (ст. 38). Ніхто не може бути заарештованим без достатньої підстави (ст. 34). Арешт може проводитися тільки "за наявності наказу компетентного працівника органів юстиції", наказу, в котрому вказано причини злочину, за які його заарештовують (ст. 33). Стаття 39 забороняє "притягнення до кримінальної відповідальності двічі за один і той самий злочин". Право на неупереджений суд, розгляд і на захист у судовому процесі сформульовано в ст. 37 Конституції.

Політичні права, пов'язані з участю в політичному житті держави і управлінні державними справами. Японська Конституція надає громадянам виборче право (статті 15, 44, 93) і право подати "мирну петицію" (ст.16), причому Основний Закон визначає коло питань, за якими може бути подана петиція. До них належать: відшкодування шкоди, зміщення публічних посадових осіб, введення, відміна або внесення змін до законів, указів або розпоряджень. До політичних свобод належать також свобода зборів і об'єднань, свобода слова, друку і всіх інших форм висловлення думок (ст. 21).

З'ясування соціально-економічних прав і свобод тісно пов'язано з концепцією соціальної держави, ядром якої є

448

Глава 24

Основи конституційного права Японії

449

принцип відповідальності держави за забезпечення розвитку суспільного добробуту, соціального забезпечення та народного здоров'я. Ці ідеї знайшли відображення у ст. 25 японської Конституції. Важливими елементами правового статусу індивіда є приватна власність, яка включає право володіти, користуватися, наслідувати та мати прибуток. Право приватної власності визнається в Японії як соціальне зумовлене, тобто воно не повинно вступати в протиріччя із суспільним добробутом (ст. 29). Конституція також передбачає право громадян на працю (ст. 27), заборону примусової праці (ст.18), право на підтримання мінімального рівня здоров'я і культурного життя (ст. 25), право на освіту, в тому числі і на обов'язкову безоплатну освіту (ст. 26), свободу наукової діяльності (ст. 23).

Конституційні обов'язки громадян перебувають у тісному контакті з конституційними правами та свободами. Інколи обов'язки сформульовані не прямо, наприклад обов'язок працювати (частина перша ст. 27), а побічно, обов'язок сплатити податки сформульований в Конституції так: "Населення підлягає оподаткуванню у відповідності із законом" (ст. ЗО), забезпечення обов'язковою освітою дітей, що знаходяться на піклуванні (ст. 26).

Конституція Японії також містить і гарантії додержання основних прав і свобод. Основою юридичної гарантії є контроль за конституційністю нормативних актів. Відповідальність за порушення конституційних прав і свобод здійснює судова влада.

Поиск по сайту: