Визначення загальної пористості

Визначення загальної пористості проведемо за допомогою методу підйому фарбувальної речовини по паперовій стрічці з водяного розчину за 10 хвилин. Смужки різного паперу шириною 15 мм і довжиною і 00 мм опустити одним кінцем у склянку ємністю 100 мл, у яку налитий водяний розчин метилового жовтогарячого. Як еталон використовувати смужку з фільтрованого паперу. Пористість фільтрованого паперу приймається рівною 80%. Після витримки в склянці протягом 10 хвилин, смужки по черзі розміщують горизонтально на поверхню скла і за допомогою лінійки вимірюють довжину пофарбованої ділянки. Результати вимірювань і обчислень навести в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Результати вимірювань і обчислень

2.9 Ступінь проклейки

Для збільшення міцності, зменшення пористості паперу, в процесі його готування здійснюється проклейка різними природними або синтетичними смолами. Найбільш широке застосування для цієї мети знаходить модифікована каніфоль. Ступінь проклейки одночасно забез­печує утримання фарби на поверхні паперу й обмежує проходження її через аркуш. Ступінь проклейки характеризує найбільшу товщину штриха, який не розпливається і не промочує наскрізь папір.

Визначення ступеня проклейки

На поверхню паперу рейсфедером нанести чорнильні лінії (штрихи) різної товщини - від 0,25 до 2 мм. Використовувати чорнило «Радуга». Результати спостережень занести в таблицю 2.5.

2.10 Якісна реакція на деревну масу

У процесі виготовлення паперу в його склад може вводитися визначена кількість деревної маси, що зменшує вартість паперу, але

одночасно може негативно позначитися на якості поліграфічної продукції. Для деяких видів друкованої продукції наявність деревної маси в папері вважається неприпустимим. Якісними реакціями на деревну масу є кольорові реакції флороглюцином або розчином сірчистого аніліну. У першому випадку папір, утримуючий деревну масу, фарбується в малиново-червоний колір, а в іншому - у яскравий жовтий колір. При відсутності деревної маси колір паперу під дією першого і другого реактивів залишається без зміни.

Таблиця 2.6 - Результати спостережень

Визначення деревної маси

На поверхню аркушів різного паперу помістити по одній краплі розчину сірчистого анілін>^г і спостерігати за станом поверхні паперу в

місці контакту з реактивом. Результати вимірювань навести в таблиці 2.7. Таблиця 2.7 - Результати вимірювань

2.11 Композиція паперу

В даний час папір знаходить широке застосування не тільки в поліграфії, але й у харчовій промисловості, електротехніці, приладобудуванні, медицині і, природно, для виробництва цінних паперів і грошових знаків. Таке широке застосування паперу можливе завдяки можливості введення всіляких

волокнистих добавок природного або синтетичного походження. Серед природних волокон найбільше застосовуються бавовна, льон, для грубих сортів-деревина, очерет тощо. Найбільш успішно останнім часом стали широко застосовувати синтетичні волокна в тому числі триацетатні, поліамідні, лавсанові, вугільні і навіть металеві.

Волокнистий склад, виражений у відсотках, визначають, розглядаючи під мікроскопом при 80-кратному збільшенні зразка паперової маси, змоченої реактивом хлор-цинк-йод, що зафарбовує волокна деревної маси в канарково- жовтий колір, волокна целюлози в синьо-фіолетовий, а волокна льону і бавовни у винно-червоний. Синтетичні волокна залишаються під час контакту з реакгавом без змін — прозорі, а вугільні волокна зберігають первісний чорний колір. Фарбування і специфічна будівля різних волокон дозволяють швидко і досить точно визначити композицію паперу.

Поиск по сайту: