 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Визначення товщини - h паперуСтр 1 из 9Следующая ⇒
УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до лабораторних робіт з дисципліни “Основи матеріалознавства” Електронне видання Харків 2014
Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет радіоелектроніки МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до лабораторних робіт з дисципліни “ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ОСНОВИ ПОЛІГРАФІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА” Для студентів денної форми навчання За напрямком 6.051501 – «Видавничо-поліграфічна справа» Електронне видання Затверджено Кафедрою фізичних основ Електронної техніки. Протокол № 7 від 16.01.14. Харків 2014 Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ОСНОВИ ПОЛІГРАФІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА” для студентів денної форми навчання за напрямком 6.051501 – «Видавничо-поліграфічна справа»/Упоряд.: О.В. Афанасьєва, Є.П. Федоренко. – Харків: ХНУРЕ, 2014. – 32 с. Упорядники: О.В. Афанасьєва Є.П. Федоренко Рецензент к.ф.-м. наук. проф. Черняков Е.І. ЗМІСТ Вступ…………………………………………………......................... 3 1 Визначення концентрації розчину………………………………. 5 2 Рефрактометричне дослідження будови молекул………………. 7 3 Визначення поверхневого натягу рідини…………………….…. 10 4 Дослідження процесів адсорбційного очищення речовин............ 12 5 Дослідження електрорушійної сили гальванічних елементів....... 15 6 Електрометричне визначення рН………………………………... 22 7 Дослідження процесів корозії та методи захисту від неї ...............26 Перелік посилань……………………………………………………. 31 ВСТУП Фізико-хімічні основи поліграфічного виробництва – це фундамент для ряду наступних дисциплін, які вивчають студенти денної форми навчання за напрямком 6.051501 – «Видавничо-поліграфічна справа». За програмою навчання студенти першого курсу виконують шість лабораторних робіт, по чотири години кожна. Лабораторні роботи дозволяють розширити та закріпити теоретичні знання з курсу, оволодіти навичками самостійного проведення експерименту, вчаться правильно обробляти отримані результати та проводити їх роз’яснення на базі фундаментальних законів. Кожній лабораторній роботі повинна передувати самостійна підготовка, у процесі якої студент знайомиться з порядком проведення роботи, рекомендованими літературними джерелами. Після загальної теоретичної підготовки необхідно оформити звіт, у якому повинні знайти відображення головні теоретичні положення, схеми експериментальної установки. У звіті треба накреслити таблиці, куди будуть занесені результати проведених експериментів. Схеми та рисунки слід виконувати з урахуванням вимог ЄСКД. Викладач перевіряє знання кожного студента до початку виконання експериментальної частини лабораторної роботи. Відповідаючи на запитання викладача, студент повинен викласти мету та порядок виконання роботи, показати вміння користуватися вимірювальною апаратурою, зробити теоретичні розрахунки та відповісти на контрольні запитання. При незадовільній підготовці до заняття студент може бути недопущений до виконання роботи. Перед виконанням лабораторних робіт студенти повинні пройти інструктаж з техніки безпеки. Виконуючи експериментальні дослідження, необхідно додержуватися умов виконання роботи та вимог техніки безпеки, дбайливо ставитися до обладнання. Отримані результати треба довести викладачу. Перед початком наступної лабораторної роботи слід подати викладачу звіт попередньої роботи. Залік з лабораторних робіт студент одержує у разі виконання усіх завдань. ВИВЧЕННЯ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ І ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПАПЕРУ 1.1 Мета роботи
Вивчити методики й експериментально визначити: вологість, зольність,товщину , об'ємну масу, пружноеластичність і пластичність, міцність, міцність на злам, подовжню і поперечну спрямованість волокон.
1.2 Указівки з організації самостійної роботи
Під час підготовки до виконання лабораторної роботи необхідно вивчити теоретичний матеріал про фізико-механічні і фізико-хімічні властивості паперу ([1] с. 5-52; [2] с. 97-155), а також методичні вказівки до лабораторних робіт. Підготувати відповіді на контрольні запитання.
1.3 Вологість паперу
Вологість паперу може бути в межах 5-7%. Якщо вологість паперу менше 5%, на його поверхні виникає поверхневий електричний заряд, що змінює адгезію барвника до поверхні й одночасно збільшується її крихкість, знижуються пружноеластичні властивості. Підвищена вологість більше 7% може призвести до зміни друкованих властивостей паперу. Волога в папері утримується в капілярах волокна, наповнювачі, матеріалах, що проклеюють й відбілюють. Особливо небезпечна зміна вологості крейдованого паперу.
Визначення вологості паперу - W паперу. Для визначення вологості - W паперу, використовують ваговий метод, аналітичні ваги з точністю до 102 г та сушильну шафу, що забезпечує температуру нагрівання не нижче 120°С. На аналітичних вагах зважити 8-10 аркушів паперу з розмірами 40x40 мм, трьох видів: газетної, пишучої, крейдованої. Розмістити зважені аркуші в сушильну шафу, нагріту до 105°С і витримати їх при цій температурі 1,5 години. Після цього папір витягти із шафи, остудити до кімнатної температури і знову зважити на аналітичних вагах. Маса паперу до сушіння - т1, маса після сушіння - т2, вологість - W %. Обчислити вологість за формулою:
Результати визначення - вологості - W навести для кожного виду паперу в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Вологості для різних типів паперу
1.4 Зольність паперу
Папір - складний композиційний матеріал, що містить волокна целюлози, льону, бавовни й інших волокнистих компонентів. Для міцного з’єднання волокон застосовуються різні природні і синтетичні сполуки. Збільшення білизни досягається введенням відбілюючих наповнювачів, а у крейдованому папері поверхневий шар з однієї або з двох сторін містить мінеральний шар. Газетна - містить 0,1-2%, пишуча - 2-5%, крейдована до 20%. Кожний компонент містить визначену кількість неорганічних речовин, що складає загальну зольність паперу. Беззольним вважається беззольний фільтрований папір.
Визначення зольності - Z паперу. Зольність паперу - Z визначається ваговим способом різницею між масою золи тигля з золою і масою порожнього тигля. Визначення кількості золи провести для трьох видів паперу. Для спалювання паперу використовується муфельна піч з температурою 850°С. Після прожарювання тигель із золою остудити до нормальної температури і повторно зважити. Маса паперу з тіглем до спалювання – т1, маса тигля з золою - т 2, маса порожнього тигля – т 3, зольність - Z . Обчислити зольність за формулою:
Результати визначення зольності – Z % навести для кожного виду паперу в таблиці 1.2. Таблиця 1.2 - Зольності паперу
1.5 Товщина паперу
В залежності від мети застосування і фізико-механічних вимог, що пропонуються до конкретної паперової продукції, паперова промисловість випускає величезну розмаїтість за товщиною, щільністю, міцністю, прозорістю, білизною і діелектричними характеристиками сортів паперу. Товщина паперу не завжди зв’язана прямою залежністю з щільністю. За допомогою введення в паперову масу розрихлювачів можна створювати види паперу з дуже маленькою об’ємною масою, тобто дуже пористі. При введенні в паперову масу різних добавок, які проклеюють, досягають підвищення щільності, механічної міцності, а при застосуванні синтетичних смол змінюють діелектричні характеристики, твердість і термостійкість. Отже, товщина паперу є непрямим показником її характеристики, але одночасно для одного конкретного виду може бути визначальним показником якості паперової продукції.
Визначення товщини - h паперу Для визначення товщини більшості видів паперу і картону може бути застосований мікрометр із ціною розподілу 0,01 мм. Рухливу частину мікрометричного гвинта повернути за годинниковою стрілкою до спрацьовування тріскачки і переконатися у точності установки нульового розподілу по шкалі на лімбі мікрометра. Повернути рухливу частину мікрометричного гвинта проти годинникової стрілки до утворення між рухливою і нерухомою частинами мікрометра зазору, необхідного для установки вимірюваного місця паперу. Обережно повертаючи за годинниковою стрілкою рухливу частину мікрометричного гвинта, досягти спрацьовування тріскачки і по шкалі на лімбі мікрометра провести відлік. Показання мікрометра визначають товщину паперу в мм. Результати вимірювань навести в таблиці 1.3. Таблиця 1.3 - Результати вимірювань
1.6 Маса паперу
Маса паперу залежить від багатьох факторів, зв’язаних з технологією його виробництва, а також складом компонентів, з яких він створений. Отже, маса паперу є однією з характеристик і сама по собі не може дати об’єктивну характеристику паперу. Навіть для одного виду при різній вологості, маса паперу буде різною тому що це визначається її великою гігроскопічністю. Для практичних цілей використовують два значення об’ємної маси паперу розмірністю г/см3, однак якщо у виробництві поліграфічної продукції папір постійної товщини - газетна, писальна чи офісна, то тоді маса паперу визначається тільки відносно конкретної поверхні і має розмірність г/см3. Для визначення об’ємної маси паперу на аналітичних вагах з точністю до 0,1 г зважити 5 аркушів паперу розміру 40x40 мм шести зразків і за допомогою мікрометра виміряти їхню товщину. Обчислити об’ємну масу паперу за формулою: D = а/b, де а - маса паперу, г; b - об’єм, см3; D - об’ємна маса, г/см3. Результати вимірювань і обчислень навести в таблиці 1.4. Таблиця 1.4- Результати вимірювань і обчислень
1.7 Пружноеластичність і пластичність
Поліграфічний папір повинний мати визначені пружноеластичні та пластичні характеристики. Особливо це важливо для виробництва поліграфічної продукції глибокого друку. Після механічної деформації папір повинний за рахунок пружноеластичних властивостей відновлювати частково або цілком первісну форму. Розташування волокон у папері в різних напрямках і ступінь проклейки забезпечують ці вимоги. Пружноеластичні характеристики паперу залежать від діаметра, довжини волокон і природи волокнистого матеріалу, а також ступеня проклейки та кількості наповнювача. Із збільшенням ступеня проклейки і кількості наповнювача пружноеластичні характеристики паперу зменшуються. При визначених навантаженнях відбувається пластична деформація паперу. Процес пластичної деформації призводить до необоротних змін у структурі паперу, і деформована частина створює необхідний рельєф поверхні продукції.
Поиск по сайту: |
.