Мета роботи:практичне застосування формул математичного опрацювання подвійних рівноточних вимірювань; засвоєння методів оцінки точності вимірювань.
Вихідні дані. Видаються викладачем за індивідуальним номером варіанту.
Зміст роботи. В геодезичній практиці достатньо точно можна отримувати шукані величини, вимірюючи кожну з них для контролю двічі. Так, наприклад, горизонтальний кут вимірюють при положеннях вертикального круга теодоліті «КП» і «КЛ», довжину лінії вимірюють в прямому і зворотному напрямках і т.д. Задовільно оцінити точність кожного вимірювання в одній такій парі неможливо. Але якщо за двома повторними вимірюваннями отримані значення багатьох величин, оцінка точності може бути виконана спеціальними методами, що у ряді випадків дає змогу виявити систематичні похибки.
В кожній парі подвійних вимірювань має місце різниця
де – результати двох вимірювань одного об’єкту.
Ряд подвійних вимірювань буде вважатись рівноточним, якщо вимірювання в парах, і пари між собою є рівно точними.
За наведеними даними необхідно виконати аналіз різниць подвійних рівноточних вимірювань і оцінити їх точність.
Порядок роботи
1. Обчислити різниці подвійних рівноточних вимірювань за формулою (22). При наявності двох результатів рівноточних вимірювань однієї величини можна припустити, що їх систематичні похибки близькі за значенням одна до іншої. Це означає, що систематичний вплив в різницях буде в значній мірі компенсований. Тому систематичні похибки в різницях подвійних вимірювань називають залишковим.
2. Виконати перевірку значущості залишкових систематичних похибок у різницях подвійних вимірювань. Критерієм значущості в даному випадку буде виконання нерівності
де – кількість пар подвійних вимірювань.
Якщо нерівність (23) не виконується, приходимо до висновку, що залишкові систематичні похибки в різницях подвійних вимірювань незначущі, – ними можна знехтувати. В протилежному випадку, необхідно обчислити величину середньої систематичної похибки в різницях подвійних вимірювань.
3. Обчислити величину середньої систематичної похибки за формулою
4. Обчислити середню систематичну похибку окремого вимірювання. Якщо систематичними похибками в різницях подвійних вимірювань можна знехтувати, то середню квадратичну похибку обчислюють за формулою
У випадку, коли залишкова систематична похибка в різницях має достатньо велике значення, її вилучають із різниць подвійних вимірювань. А середню квадратичну похибку в такому разі обчислюють за формулою
де .
5. Обчислити середню квадратичну похибку середнього значення з двох вимірювань за формулою
6. Оцінити надійність величин, отриманих на підставі виразів (25) – (27). При відносно невеликій кількості вимірювань це можна зробити за формулами
Приклад. Наведені результати рівноточних вимірювань довжин ліній світлодалекоміром (табл. 3). Кожна лінія виміряна двічі. Виконати оцінку точності подвійних рівноточних вимірювань.
Обчислюємо різниці в кожній парі подвійних рівноточних вимірювань за формулою (22) і находимо їх суму. Результати виражаємо в міліметрах і заносимо до табл. 3 (колонка 4).
Таблиця 3 – Результати обчислень
№
Довжина лінії, м
мм.
мм2.
1
2
3
4
5
781.251
781.259
-8
346.307
346.311
-4
144.119
144.110
255.220
255.234
-14
307.451
307.456
-5
408.329
408.320
112.101
112.100
110.347
110.340
347.455
347.456
-1
351.780
351.782
-2
360.314
360.315
-1
171.106
171.107
-1
228.348
228.356
-8
301.261
301.260
302.718
302.710
146.110
146.112
-2
144.302
144.318
-16
156.405
156.406
-1
120.307
120.317
-10
Σ
-38
Зіставляємо нерівність (23), яка є критерієм значущості систематичної похибки в різницях подвійних вимірювань
Так як нерівність не виконується, приходимо до висновку, що різниці не містять систематичних похибок.
В такому випадку, далі обчислюємо значення з і підраховуємо їх суму. Результати заносимо до табл. 3 (колонка 5).
Середню квадратичну похибку окремого результату вимірювання обчислюємо за формулою (25)
Обчислюємо середню квадратичну похибку середньої довжини лінії в кожній парі подвійних вимірювань за формулою (27)
Оцінюємо надійність величин і за формулами (28) і (29) відповідно