Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Словник етичних термінів



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №18

Життєвий і творчий шлях російського письменника Михайла Булгакова. Булгаков і Київ. Роман «Майстер і Маргарита» як вершина творчості письменника

Мета: допомогти студентам визначити основні віхи життєвого й творчого шляху письменника, джерела його творчості, витоки моральної стійкості, твердих принципів і переконань; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, допомогти учням осмислити ідейно-художні особливості твору, новаторський підхід письменника до вирішення філософсько-етичних проблем; розвивати навички аналізу художнього твору, художніх образів, усне мовлення, уміння виділяти головне й деталі, висловлювати свої враження та думки, обґрунтовувати їх; виховувати гуманістичні ідеали.

ПЛАН

1. Життєвий і творчий шлях російського письменника Михайла Булгакова.

2. Булгаков і Київ.

3. Роман «Майстер і Маргарита» – вершина творчості письменника.

4. Історія створення роману.

5. Проблематика і система образів твору.

6. Особливості сюжету та композиції.

7. Твір Михайла Булгаков «Майстер і Маргарита» — роман-міф. Трансформація міфічних мотивів; поєднання реальності та фантастики.

8. Сатиричне змалювання радянських обивателів Москви 30-х років XX століття у романі «Майстер і Маргарита».

9. Трагізм долі митця (майстра)

10. Утвердження сили творчості і кохання в долі героїв роману.

 

ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ

1.Підготуватися до характеристики образів Воланда, Майстра та Маргарити (цитатний матеріал; які проблеми піднято, які ідеї утверджуються).

2.Складіть опорну схему «Образна система роману» (три схеми: московське життя, «Єршалаїмська частина, фантастична тема).

3. Складіть анкети Єшуа, Майстра, Воланда.

4. Складіть кросворд за романом.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеева Н. С. Антиутопизм как составляющая постмодернистского комплекса в романах М. Булгакова “Мастер и Маргарита” // Наукові записки.-Х., 2008. - Вип. 1 (53), ч. 2. - С.127–134.

2. Бабинский М.Б. Изучение романа М.Булгакова “Мастер и Маргарита” в ХІ классе. – М., 1992.

3. Вулис А.З. Роман М.Булгакова “Мастер и Маргарита”. – М., 1991.

4. Живкович И. Фантастика и комизм в романе “Мастер и Маргарита” М. Булгакова // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. - К., 2001.- Вип. 3, Ч.1. - С.9-28.

5. Іваськевич Т. М.Булгаков “Майстер і Маргарита”: Біблійні образи у творі. Майстер і Маргарита на сторінках роману // газ.ЗЛ – 2002. - №. 37. – С. 5-8.

6. Кокарева В.В., Перкова Т.П., Шундра Н.Г., Коваленко К.І., Первак О.П. Михайло Булгаков. “Майстер і Маргарита”: у пошуках методичних варіантів // ВЛ – 2001. - № 3.

7. Косогорова О. О. Метод проектів на уроках світової літератури. – К.: Ранок, 2011. – 136 с.

8. Лакшин В.Я. Булгакиада. – К., 1991.

9. Лобач С.О. Спокуса пізнання таємниці життя // ЗЛ – 2004. - № 1. – С. 2-9.

10. Михаил и Елена Булгаковы. Дневник Мастера и Маргариты. – М., 2001.

11. Резніченко Н. “Каждому воздастся по вере его” (Проблемний аналіз роману “Майстер і Маргарита” М.А.Булгакова) // Газ. ЗЛ - 2004. - № 40. - С. 5-14.

12. Палиевский П.В. Последняя книга М.Булгакова // Михаил Булгаков. Мастер и Маргарита. – М.: Высшая школа, 1989. – С. 474-483.

13. Петровский М.С. Мастер и город. Киевские контексты Михаила Булгакова. – 2001.

14. Смирнов Ю. М. Библейские мифы в “Мастере и Маргарите” // Мова і культура. - К., 1997. - Т.3. - С.160–169.

15. Соколов Б.В. Михаил Булгаков (100 лет со дня рождения). – М.: Знание, 1991.

Словник етичних термінів

Моральне зло – це зло, яке людина обирає.

Моральний обов’язок – таке усвідомлення належного, за якого здійснення останнього постає перед людиною як її практичне завдання.

Трапляється, що між суспільними (професійними) вимогами до особистості та її власне моральним обов’язком визрівають суперечності, розв’язати які може лише сама ж дана особистість. У такому разі дотримання морального обов’язку переростає у справжній відповідальний вчинок, засвідчуючи індивідуальність і силу волі людини, її здатність ризикувати заради власних переконань.

Моральний вибір – акт моральної діяльності, який полягає в тому, що людина самовизначається стосовно системи цінностей і способів їх реалізації у своїх вчинках.

 

Свобода морального вибору – здатність людини вільно обирати той чи інший варіант дій в конкретній ситуації, визначаючи загальну практичну скерованість свого буття в полі протистояння добра і зла.

 

Волюнтаризм – течія в філософії, що розглядає волю як вищий принцип буття: людина має здійснювати моральний вибір і визначати свою поведінку незалежно від будь-яких зовнішніх регламентацій, керуючись лише рішенням власної волі.

 

Фаталізм – світогляд, що вбачає в кожній події й кожному вчинку прояв невідворотної долі, що виключає будь-який вільний вибір.

Моральна дія (вчинок) – дія, яка ґрунтується на виборі в полі протистояння добра і зла.

 

Моральна відповідальність – це здатність самостійно управляти своєю поведінкою, передбачити наслідки свого вчинку. Моральна відповідальність характеризує особистість з точки зору виконання морального обов’язку.

Категорія відповідальності тісно пов’язана з категорією свободи. І. Кант зазначав, що для людини не стільки свобода є передумовою усвідомлення обов’язку, скільки усвідомлення обов’язку є передумовою свободи, потрібної для його реалізації: відчуваючи необхідність виконати свій обов’язок, особа створює собі можливості для цього. Тобто кожна порядна людина тією чи іншою мірою здатна бути творцем власної свободи.

 

Совість – усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством. Совість – це не тільки «наглядач» при моральному законі, а й певне звіщення, «голос Божий», який лунає в серці людини. Її функція полягає не тільки в тому, щоб «мучити» людину, яка переступила моральний закон, а й у тому, щоб допомогти людині оцінити реальні умови виконання вимог обов’язку, загальних вимог моралі в конкретній ситуації.

 

Розкаяння – зумовлене роботою совісті виправлення духовної похибки, глибокий перегляд особистістю засад власної поведінки і свідомості на основі духовної переорієнтації, істотної для подальшого життя людини.

 

Покута – визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття.

 

Спокута – відбування покарання за вчинення злочину, провини; каяття.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №19

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.