Дослідники історії крито-мікенської Греції в XIX-XX ст.

Населення Давньої Греції

Територія Греції була заселена з давніх часів, переважно на родючих землях долин Фессалії й Додони та на островах Егейського моря. У III тис. до н.е. тут починають утворюватися військові союзи, будуються укріплені поселення.Такі поселення перетворювалися на осередки землеробства і скотарства. З часом тут почали будувати складні іригаційні системи. Це давало можливість за умов теплого клімату вирощувати зернові культури, виноград, оливки. Вже в ті часи з оливок виготовляли олію, з винограду – вино, оцет.Поселення давніх жителів Еллади мали вимощені каменем вулиці й водогони. Палаци й храми, багатоповерхові будинки будували із каменю, вміли виплавляти й обробляти мідь, бронзу, виготовляти високоякісну кераміку, будувати кораблі.Життя давнього населення Греції було нерозривно пов'язане з морем. Це єдиний шлях, який сполучав Балканський півострів з островами Середземномор'я. Нерідко допливти до сусіднього поселення було легше, ніж долати шлях через гори. Море було багате на рибу та інші морепродукти, тому населення Греції було вправним у риболовлі та кораблебудуванні.

У III-II тис. до н.е. з півночі на Балканський півострів вторглися племена ахейців. Поступово вони захопили не тільки континентальну Грецію, а й острови Егейського моря.Наприкінці II тис., так само з півночі, в Елладу прийшли дорійці. Вони відзначалися надзвичайною агресивністю та жорстокістю. Давні народи, які населяли територію Греції, а також прийшлі ахейці й дорійці утворили єдиний народ, який і дістав назву «греки».

2.Періодизація історії стародавньої Греції.

1.Періодизація історії стародавньої Греції

Історія Стародавньої Греції поділяється на 3 періоди:

Період : Крито-Мікенська Греція (30 -12 ст. до н.е)

Крит

· Ранньомінойський період (30-23 ст. до н.е)

· Середньомінойський(22-18 ст. до н.е)

· Пізньомінойський (17-12 ст. до н.е)

Мікея

· Ранньомікейський період (30-21 ст. до н.е)

· Середньомікейський (20-17 ст. до н.е)

· Пізньомікейський (16-12 ст. до н.е)

Перший етап — це час виникнення, розквіту і падіння ранньокласових суспільств і перших державних утворень II тисячоліття до н. є. Після так званого «дорійського завоювання» (XII ст. до н. є.) починається другий цикл розвитку державності в Стародавній Греції, який включає в себе три періоди:

Період : Полісна Греція (11-4 ст до н.е)

· Гомерівська Греція (Темні віки) (11-9 ст. до н.е)

· Архаїчна Греція (8-6 ст. до н.е)- час формування полісних структур, Великої грецької колонізації і ранньогрецької тиранії.

· Класична Греція (5ст. до н.е -30 рр.до н.е)- розквіт давньогрецьких полісів, їхньої економіки, період найвищих культурних досягнень давніх греків.

Період : Період Еллінізму (4 ст. до н.е- останні десятиліття 1 ст. до н.е)

· Похід О. Македонського та формування системи елліністичних держав (334-271 рр. до н. е)

· Розквіт елліністичних держав

· Криза елліністичних держав

Останній етап — елліністичний. Він починається походами Александра Македонського (остання третина IV ст. до н. є.) і завершується в 30 р. до н. е., коли остання з елліністичних держав — Птолемеївський Єгипет — була завойована Римом. З цього часу історія Стародавньої Греції та колишніх елліністичних держав вивчається вже в рамках історії Стародавнього Риму.

Дослідники історії крито-мікенської Греції в XIX-XX ст.

Археологічне вивчення Криту, яке допомогло вивчити давню історію,розпочалось з 90-х р. ХІХ ст. Артуром Евансом. З 1900 р. він приступив до систематичних розкопок давнього Кносу – прославленої в міфах столиці володаря давнього Криту, Міноса. Одночасно з Евансом розкопки проводили і інші експедиції. Археологічні дослідження давньої історії пд. Балканського п-ова і Егейського узбережжя Малої Азії розпочались ще швидше,завдяки Г. Шліману. В 1870 р. він розпочав розкопки на терит. Туреччини в північно-західній частині Малої Азії, на пагорбі Гісарлік. Керуючись описами «Іліади» Шліман думав,що в недрах цього пагорба є гомерівська Троя. Спеціальні розкопки він проводив з перервами з 1870-1890 рр. і відкрив там не тільки місцезнаходження Трої,але й вогнище давньої к-ри Егейського моря, про що навіть не підозрював. Проте на місці де була Троя Шліман помилився в археологічних шарах, в яких знаходились її розвалини. Замість в ІІ шарі , Троя опинилась у VІІ –му шарі А. Власне так як перші археологічні відкриття пам*яток егейської культури були проведені в Мікенах і на Криті,то період називають крито-мікенським. А. Еванс на початку ХХ ст. виявив під час розкопок Кносу глиняні таблички з написами на невідомій мові. Такі таблички були знайденні і в інших місцях Криту. Ці ієрогліфи виникли на Криті ще на рубежі ІІІ-ІІ тис. до н.е. На їх основі приблизно в ХVІІ ст.. до н.е. виникла система лінійного письма. Почавши їх вивчати А. Еванс більш ранню критську писемність назвав лінійним письмом А, а більш пізню – лінійним письмом Б. Він намагався розшифрувати, але зумів виявити лише цифри і систему ліку. Вона була десятковою. Вивчаючи праці науковців у 1952-1953 рр. розшифрував лінійне письмо Б молодий англійський архітектор Майкл Вентріс. Для подальшої роботи над розшифровкою і вивченням лінійного письма Вентріс залучив філолога-класика Дж. Чедвіка,який успішно працював з ним до своєї трагічної смерті в 1956. В радянській історико-філологічній науці особлива заслуга в вивченні лінійного пильма Б за методом Вентріса належить С.Я Лурьє.

Поиск по сайту: