Типи СЕЗ:1) Вільні митні(податкові

зони)- Зростання вантажообігу і залучення необхідних товарів.Характеристика: Звільнення від митних податків, податків на імпортний товар і непрямих податків на товари, що не порушують кордони митної території країни(Вільний порт Гамбург)

2) Продаж, вільний від митних податків- Збільшення товарообігу країни і, в певній мірі, зростання вітчизняного виробництва. Характеристика: Відміна тарифів і непрямих податків для осіб, які мешкають за кордоном, або виїжджають за кордон.Приклад( безмитні аеропорти у міжнародних аеропортах, наприклад, Шеннон)

3) Зони вільної банківської діяльності-

Підвищення конкурентноз-датності вітчизняних банків. Характеристика:відміна вимог щодо мінімальних банківських резервів, регулювання норм проценту тощо. Тепер застосовується тільки по відношенню до зарубіжних клієнтів.,Приклад(банки, які діють на валютних єврори-нках, наприклад, у Люксембурзі, Лондоні)

4) Зони вільної страхової діяльності- Підвищення конкурентно-здатності вітчизняних страхових компаній. Характеристика: відміна обмежуючого страхового регулювання, яке діє в даній країні. Тепер застосовується тільки по відношенню до зарубіжних клієнтів.Приклад(Ллойди в Лондоні. Зона вільної страхової діяльності у Нью-Йорку)

5) Зони вільної торгівлі.-Збільшення товарообігу країни і, в певній мірі, зростання вітчизняного експортного виробництва. Характеристика:Відміна тарифів, непрямих і прямих податків; гарантування мінімуму митних формальностей.Приклад( Шрі-Ланка, Єгипет, Сінгапур, Тайвань)

6) Зони експортного виробництва.- Зростання експортного потенціалу країни за рахунок розвитку конкурентно-здатності виробництва. Характеристика: Відміна тарифів, непрямих і прямих податків, гарантування мінімуму митних формальностей; експортні пільги. Приклад( Республіка Корея, Маврикій, Мексика, Індія)

7) Зони вільного підприємництва-Сприяння переходу країни до ринкової економіки. Характеристика:Відміна тарифів, інших обмежень, які стримують розвиток спільного підприємства.Приклад(Польща, Китай)

72. Охарактеризувати розміщення на терені України спеціальних економічних зон.

1. Спеціальною (вільною) економічною зоною вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів.

2. Спеціальні (вільні) економічні зони створюються з метою залучення інвестицій та ефективного їх використання, активізації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності з метою збільшення експорту товарів, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, впровадження нових технологій, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

Законодавством України встановлюється на території спеціальної (вільної) економічної зони спеціальний правовий режим господарювання та особливий порядок застосування та дії законодавства України

Спеціальна (вільна) економічна зона - це в першу чергу частина території України. Це територія певної держави (місто, регіон), держав, яка має відповідний необхідний потенціал, ресурси для розвитку господарської діяльності, розширення торгівлі, виробництва продукції. Чинне законодавство України загальних правил щодо розташування будь-якої спеціальної (вільної) економічної зони не встановлює.

73.Міжнародний поділ праці: сутність та особливості в сучасних умовах.

МПП — це найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості. Серед чинників розвитку МПП треба відзначити:

* природно-географічні умови;

* технічний прогрес;

* соціально-економічні умови.

МПП став результатом багатовікового розвитку продуктивних сил, поглиблення національного поділу праці та залучення в систему світових господарських зв'язків нових національних виробництв, що привело до інтернаціоналізації виробництва в цілому. Значно змінилася ситуація з набуттям Україною незалежності У 1991 році. Склалися об'єктивні передумови активної участі України в МПП, чому сприяє:

• значна зміна системи економічних відносин;

• прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньоекономічні зв'язки та зовнішньоекономічну діяльність;

• прискорення світового науково-технічного прогресу;

• необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства: демографічної, продовольчої, екологічної, усунення загрози ядерної війни тощо;

• структурна перебудова галузей народного господарства;

• визнання України та входження її в міжнародні організації. Незважаючи на це, для активної інтеграції України в МПП необхідно докорінно перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і місце зовнішньоекономічних зв'язків у розвитку народного господарства.

74.Чинники, що сприяють та стримують інтеграцію України в світову економіку.

1. Світове господарство - це цілісний економічний організм, що виступає матеріальною основою держав світового співтовариства, в якому вже склалися певні відносини попиту й пропозиції, конку­ренції і монополії, макроекономічної рівноваги. Тому включення до нього нових держав - складний і тривалий процес.

2. Стримує інтеграцію національної економіки України в світо­ве господарство й те, що Україна як суверенна держава ще не має достатнього досвіду в налагодженні економічних зв'язків з країна­ми світового співтовариства.

3. Значною перешкодою для входження України в систему сві­тового господарства є те, що в ній ліквідовані структури, за допомогою яких здійснювалась зовнішньоекономічна діяльність у минулому. Нові ж зовнішньоекономічні органи (Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків, Державний митний комітет, Національний банк України тощо) ще недостатньо авторитетні та компетентні, а отже, малоефективні.

75.Розкрийте зміст та види зовнішніх зв'язків.

Зв'язки держави з іншими країнами світу називають зовнішніми. За змістом серед них виділяють політичні, економічні, культурні, гуманітарні, наукові

зовн. екон. зв‘язки – це сис-ма госп-ких зв‘язків між нац-ми екон-ми кр-н на основі міжнародного поділу праці. Саме зовн-екон відносини сприяють зростанню нац-го дохаду, прискореному розв-ку НТП, підвищенню рівня життя нас-ня. Для Укр на сучасному перехідному етапі розв-ку її економіки, особливо важливо є повне і ефективне викор-ня зовн-екон-них зв‘язків для вирішення нагальних науково-техн і госп проблем. Розвиток ефект-них зов-екон-них зв‘язків дасть змогу Укр швидко подолати екон кризу, сприятиме стабільному і швидкому розв прод-них сил і зростанню на цій основі життєвого рівня нас-ня. Об‘єктивними причинами . що перешкоджають нині входженню Укр як повноправного партнера у світове госп-во є низька конкурентноспроможність її продукції на світових ринках. Крім того, недосконалою сис-ма управління зовн-екон-ною діяльністю, розрив налагоджених екрн-них зв‘язків, відсутність органічного ринку товарів і послуг, втрата надійних ринкових партнерів створили в економіці Укр досить складну проблему – знайти нових торгових партнерів постачання майже для кожного підпр-ва.

76.Сутність значення та форми зовнішньоекономічних зв'язків.

Необхідність докорінної технічної і технологічної модернізації промислового виробництва, сільського господарства та інших галузей господарського комплексу України, його переорієнтації на вищі світові стандарти з метою забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції вимагає максимально ефективного використання наявних науково-технічного та економічного потенціалів країни, широкого розвитку міжнародної кооперації в галузі науки, освіти та виробництва. Продуктивні сили України характеризуються досить великими потенційними можливостями, однак на їх сучасний стан значною мірою впливає соціально-економічна криза, що її нині переживає Україна.

Міжнародні економічні зв’язки – процес обміну засобами в-ва і предметами споживання, трудовими, науково-технічними та фінансовими ресурсами між країнами на базі транспортної си-стеми. Міжнародні економічні зв’язки розвиваються на основі територіального поділу праці, який проявляється в спеціаліза-цїі окремих країн на виробництві певних видів продукції. Формами зовнішньоекономічних зв‘язків є:

В сучасних умовах міжнародне співробітництво України відбувається в таких основних формах:

· науково-технічне співробітництво;

· взаємовигідна міжнародна торгівля (зовнішня торгівля);

· надання кредитів і позик, в тому числі і безвідплатних;

· створення спільних підприємств;

· спеціалізація і кооперування виробництва;

· торгівля технологіями, або спеціалізація на виробництві комплектуючого обладнання;

· спільна участь зацікавлених країн у розробці багатих природних ресурсів;

· іноземні інвестиції як найважливіша форма стимулювання розвитку економіки країни;

· міжнародний туризм;

· культурні зв’язки між країнами світу.

· Розвиток міжнародної науково-технічної кооперації України можливий у таких формах:

· запозичення досвіду та запрошення іноземних спеціалістів, а також підготовка, підвищення кваліфікації національних кадрів за кордоном;

· взаємодія створення, розширення та забезпечення нормальної діяльності навчальних закладів, науково-дослідних та консультативних центрів, у тому числі і спільних;

· співробітництво у галузі науки і техніки, будівництві, модернізації та експлуатації підприємств, інших об’єктів виробничого призначення і соціальної інфраструктури;

· обмін технологіями, ліцензіями, конструкторськими і проектними матеріалами, сприяння їх використанню;

· співробітництво у збиранні, обробці та використанні науково-технічної і економічної інформації.

77.Структура зовнішньоторговельного обороту України.

У зовнішньоторговельній сфері України спостерігалися такі характерні тенденції:

1)нарощування позитивної динаміки зовнішньоторговельного обороту України. Після тривалої стагнації зовнішньоторговельного обороту спостерігається позитивний злам тенденцій. Так приріст зовнішньоторговельного обороту України за товарами за підсумками 8 місяців 2006 року склав 12 % до аналогічного періоду попереднього року.

2) зміна географічної структури зовнішньоторговельного обороту України. Відбулося посилення впливу ЄС на формування динаміки зовнішньоторговельного обороту України.

3) посилення ролі машинобудування у формуванні зовнішньоторговельних потоків України. Ця товарна категорія дедалі суттєвіше впливає на динаміку зовнішньої торгівлі України.

4)зростання високотехнологічного імпорту із країн ЄС. На відміну від структури та динаміки експорту в ЄС, товарний імпорт України із ЄС стабільно демонструє позитивну динаміку.

5)відновлення позитивної динаміки експорту недорогоцінних металів та виробів з них.Подолано спад експортних поставок вітчизняної продукції металургії, що було зумовлено кон’юнктурними коливаннями

Підсумовуючи основні позитивні здобутки слід відзначити: відчутну активізацію вітчизняних експортоорієнтованих підприємств, які досить чутливо реагують на лібералізацію доступу на окремі ринки, внаслідок чого спостерігається значне пожвавлення зовнішньоторговельного обороту України;

- подолання основними галузями вітчизняної промисловості негативного впливу підвищення цін на енергоносії, що вказує на нагромадження ними певного запасу конкурентоспроможності;

78.0сновні торговельні партнери Україні та структура товарообігу з ними.

Основні торговельні партнери:

1)експорт (Росія частка у

заг. обсязі 24.1%, Туркменістан-1.0%, Німеччина-5.1%, США-5.0%)

2)імпорт( Росія-41.7%, Німеччина-8.1%, Туркменістан-6.8%, США-2.6%)

3)зовнішньоторговельні обороти( Росія-32.7%,

Німеччина-6.6%,Туркменістан -3.8%,США-3.8%.

Обсяг взаємної торгівлі товарами і послугами між Україною та Росією у 2010 році збільшився на 15,3 мільярдів доларів або в 1,6 раза і склав майже 41,5 мільярдів доларів.

Зростання товарообороту відбувається в основному за рахунок зростання вартості імпорту російських енергетичних товарів — газу, нафти та продуктів її перегонки. Імпорт мінералів України з Росії в загальному товарообігу двох держав сягає близько 40 відсотків.

79.Спеціалізація господарства України і її вплив на структуру експорту та імпорту.

В експорті з Укр до Росії переважають чорні метали, які задовольняють майже половину потреби в них з боку Росії, а також труби, марганцева руда, трактори, сільськогосподарська техніка, прокатне устаткування (в т ч доменне і сталеплавильне), металорізальні і деревообробні верстати, екскаватори, автомобільні крани, аміак, цемент, автобуси, скло, телевізори, касетні магнітофони, холодильники, вироби із золота, платини та срібла, цукор, олія, м¢ясо і м¢ясопродукти, молочні продукти та ін. В останні роки зростає експорт Укр до ін республік колишнього РадС, в т ч за останні два-три роки експорт до Білорусі зріс майже на третину, до Молдови – в 1,6 раза, до Грузії – більше ніж у 10 разів, в Узбекистан – в 1,6 раза і т.д. У цілому Укр має позитивне зовнішньоторговельне сальдо з Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою, Таджикистаном, Узбекистаном, Естонією. Разом з тим Укр має велике від¢ємне торговельне сальдо з Росією, Туркменією, Казахстаном. Крім країн СНД і Балтії, Укр розширює зовнішньоек зв¢язки з багатьма розвинутими кр світу. В останні роки найбільші експортні поставки Укр здійснювала до Китаю (майже 1,5млрд дол, або 10% загального обсягу експорту), Туреччини (майже 700млн дол, або близько 5%), Німеччини (майже 600 млн дол, або 4%), Італії (близько 3%), Польщі (майже 3%), Угорщини і США (більше ніж по 2%), Словаччини (майже 2%).

Імпорт товарів – це купівля та ввезення товарної продукції з-за кордону з метою їх реалізації на внутрішньому ринку та використання на території країни.

Імпорт забезпечує для виробничих та індивідуальних споживачів, а також для країни, до якої ввозяться товари, низку додаткових переваг та можливостей. Це зокрема:

· доступ до дешевих та більш якісних товарів готових виробів, сировинних та інших матеріалів та комплектуючих деталей;

· наповнення ринку дефіцитними товарами або товарами, які взагалі не виробляються на національній території;

· зростання конкуренції та стимулювання завдяки цьому оптимізації, підвищення виробництва на національній території;

· налагодження сталих виробничих зв’язків щодо кооперування виробництва з інонаціональними партнерами;

· розвиток технології завдяки поширенню ввезення науково містких товарів.

Основними видами українського товарного імпорту традиційно є паливно-енергетичні ресурси, продукти нафтопереробки, сировина та продукція хімічної та нафтопереробної промисловості, вироби чорної та кольорової металургії, товари легкої і місцевої промисловості, машинобудування, електроніка, товари харчової промисловості.

Україна в значних обсягах імпортує паливно-енергетичні ресурси, що передусім пов’язано з неефективністю енергоспоживання в країні. Крім того, по номенклатурі вітчизняного імпорту позначається відставання з ряду важливих напрямків НТП та промислового розвитку.

80.Охарактеризувати положення Західного економічного макрорайону.

Склад:.Київський еко-ний, Карпатський еко-ний,Подільський еко-ний,Північно-Західний еко-ний рай-ни.

Карпатський економічний регіон розташований на крайньому заході України і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. До його складу входять чотири області: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька. Прикордонне його положення, специфічні природні умови вплинули на формування народногосподарського комплексу і визначили місце в загальнодержавному територіальному поділі праці.Загальна площа території економічного регіону складає 56,6 тис. км2, або 9,4 % території України

Київський економічний регіон розташований у зоні Полісся і лісостепу. Північну територію регіону займає Київське Полісся. До його складу входять Київська обл., Черкаська обл,Житомирська обл.,Чернігівська обл.,. Загальна площа становить 49,8 тис км2, а названих територій відповідно 28,1; 0,8; і 20,9 тис. км2. Вигідне економіко-географічне положення регіону визначається тим, що регіон знаходиться на перехресті важливих залізничних та автомобільних магістралей. Дуже важливе значення для народного господарства регіону має головна водна артерія України - ріка Дніпро.

Північно-Західний екон. рай-н складається з Рівненської та Волинської обл. Територія регіону одна з найбільших і займає 102,1 тис. км2, а кожна область відповідно - 20,2; 29,9; 20,1 та 31,9 тис. км2

81.0характеризувати положення Східного економічного макрорайону.

Склад: Донецький еко-ний мезорайон, Придніпровський еко-ний мезорайон, Північно-Східний еко-ний мезорайон.

До складу Північно-Східного екон. регіону входять Полтавська, Сумська і Харківська області. Площа економічного регіону - 84,0 тис. км2 і становить 13,9 % території України, має вигідне економіко-географічне положення, регіон розташований на важливих шляхах сполучення розвиненими районами Росії, портами Чорного і Азовського морів, а також з країнами Центральної і Західної Європи, поблизу матеріальних баз Донбасу.

До складу Придніпровського економічного регіону входять Дніпропетровська, Запорізька і Кіровоградська області. Регіон має вигідне економіко-географічне положення відносно високорозвинутих регіонів України (Донбас, Причорноморський, Центральний). Його територією проходить нижня течія Дніпра, південна частина Запорізької області прилягає до Азовського моря.

Загальна площа регіону - 83,7 тис. км2, проживає тут 8,6 млн. населення. Регіон характеризується досить високою густотою населення -81 чол/км2. Міське населення становить 77,9 % (порівняно з 68 % по Україні). Найбільша густота населення - у Дніпропетровській області -115 чол/км2, тут найвищий рівень міського населення - 83,6 %.

Донецький економічний регіон є одним з найпотужніших міжрегіональних територіально-виробничих комплексів. Він розташований на крайньому сході України, його площа - 53,2 тис. км2 (8 % території України, об'єднує Донецьку і Луганську обл.) належить до районів з високим рівнем економічного розвитку. Його вигідне географічне положення, близькість джерел сировини і ринків збуту продукції, багатогалузева промисловість, розвинена мережа транспортних комунікацій, висока густота населення виділяють Донецький економічний район серед інших економічних районів країни. Він має складний комплекс виробництва, який представлений електроенергетикою, кам'яновугільною, металургійною, хімічною промисловістю, а також важким машинобудуванням, легкою та харчовою промисловістю та іншими галузями народного господарства

82.0характеризувати положення Південного економічного макрорайону.

Склад: Причорноморський еко-ний мезорайон, АРК

До складу Причорноморського економічного регіону входять: Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська і Херсонська адміністративні області. Регіон розташований у південній частині України, омивається Чорним і Азовським морями. Площа регіону становить 113 тис. км2 (19 % території України). Населення на 1 січня 2005 року 6.755,700 тис. чол. (15,2 % всього населення України), густота населення 65,7 чол/ км2, що значно менше середньої величини по Україні (77,8 % чол/км2).

Економічний розвиток Причорномор'я розпочався з другої половини XIX ст. разом із будівництвом залізниць (Одеса - Кременчук - Харків - Сімферополь, Одеса - Київ). До цього часу це був сільськогосподарський регіон. З розвитком транспортних артерій стали розвиватись портові міста (Одеса, Миколаїв, Генічеськ), виникло суднобудування в Миколаєві

83.0характеризувати природо - та трудоресурсний потенціал Західного економічного макрорайону.

Склад:.Київський еко-ний, Карпатський еко-ний,Подільський еко-ний,Північно-Західний еко-ний рай-ни.

Природні ресурси Подільського економічного регіону мають комплексотворчий характер, до них належать сільськогосподарські, водні, мінерально-сировинні, лісові, рибні, медоносні та рекреаційні ресурси. Провідне місце належать природним будівельним матеріалам - сировина для виробництва цементу, вапна цегли, щебеню, облицювальних плиток, керамзиту, скла, будівельної кераміки тощо. Регіон багатий на поклади гранітів і гнейсів, які виходять на поверхню вздовж річок Случ, Південний Буг. Природні сільськогосподарські земельні ресурси є основою формування виробничих комплексів, їх структурні спеціалізації галузей АПК. Перевага різних типів чорноземних і сірих лісових фунтів зумовила дуже високий рівень освоєння земельних ресурсів (понад 80 %). Трудоресурсна ситуація в регіоні характеризується погіршенням статево-вікової структури трудових ресурсів, хоч загальна кількість трудових ресурсів у регіоні не зменшилась (59 % до всієї чисельності населення). Однак незайнятість працездатного населення висока (13,1 %), в тому числі у Вінницькій області - 10,6 %, у Хмельницькій - 14,8 %, Тернопільській - 15,2 %.

Пв-Зх. екон. райн.: Мінерально-рудні ресурси представлені запасами поліметалічних руд, які становлять 9,4 % загальноукраїнських запасів. У Волинській області є розвідані великі запаси мідних руд, які створюють перспективу їх розробки і видобутку, забезпечуючи власні потреби, та різкого зменшення імпорту цього дефіцитного кольорового металу. Дослідження підтверджують наявність і можливість промислового видобутку золота. Чисельність трудових ресурсів у загальній чисельності населення регіону становить близько 58 %. Кількість зайнятого населення в суспільно-корисній праці -42,5 %.

Природні умови Карпатського регіону специфічні. На нього впливають гори Карпати. Гірські хребти у формі дуги простягаються у напрямі з північного заходу на південний схід і проходять через усі області регіону. Висота гір коливається від 500 до 1500 м, а окремі шпилі - до 1700-2000 м (г. Говерла - 2061 м). На території регіону залягає понад 25 видів корисних копалин: родовища кам'яного і бурого вугілля, сірчаних руд, калійних солей, нафти і газу державного значення, цементної сировини, вапняків, гіпсу. Землезабезпечення населення в регіоні невисоке, але досить освоєні земельні угіддя. Рілля становить 63,1 % у сільгоспугіддях. Наземні водні ресурси, поряд із водами водосховищ річок, включають штучні водойми та ставки. Найбільша кількість водосховищ та ставків є у Львівській обл. - 22 водосховища та 1183 ставки. За останні роки чисельність населення у працездатному віці дещо зменшилась, але при цьому збільшилась кількість працюючих пенсіонерів. Для Карпатського економічного регіону, як трудонадлишкового, така ситуація є небажаною тенденцією, оскільки рівень прихованого безробіття є високим і значно вищим від природного рівня.

У регіоні йде перерозподіл трудових ресурсів до галузей, які зорієнтовані на надання послуг населенню, із галузей матеріального виробництва до сфери нематеріального виробництва.

Природні умови достатньо сприятливі для розміщення промислових підприємств, створення нових шляхів сполучення, а рівнинні степові простори - для розвитку механізованого сільськогосподарського виробництва. Головним джерелом водопостачання регіону є р Дніпро з його потужними водосховищами (Київське, Канівське, Кременчуцьке). У регіоні є достатньо потужний природно-ресурсний потенціал, який використовується у господарській діяльності. На території регіону розвідано понад 400 родовищ і 11 видів корисних копалин, однак мінерально-сировинна база регіону недостатньою мірою забезпечує поточну і перспективну потребу в мінеральній сировині. Як уже відомо, в регіоні не вистачає і паливних ресурсів. Особливості демографічного розвитку центрального економічного регіону вплинули на чисельність та динаміку трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності

У різних галузях народного господарства регіону зайнято понад 3,7 млн. чол, що становить у межах 14,9% від загальної кількості занятих у народногосподарському комплексі України.

84.0характеризувати природо - та трудоресурсний потенціал Східного економічного макрорайону.

Склад: Донецький еко-ний мезорайон, Придніпровський еко-ний мезорайон, Північно-Східний еко-ний мезорайон.

Донецький регіон має свої специфічні особливості щодо клімату і рельєфу. В цілому вони сприятливі для активного сільськогосподарського та промислового освоєння. Донецький район практично не мас аналогів за потужністю і різноманітністю мінеральної бази. Донецька мінеральна полікомпонентна зона характеризується найвищим рівнем зосередження ресурсів - перш за все високоякісним кам'яним вугіллям - від висококалорійних антрацитів до дуже дефіцитних коксівних (малосірнистих і низькопопільних). Є тут перспективні розвідані родовища нафти, природного газу та конденсату.

Площа сільськогосподарських угідь у районі становить 2755,0 тис. га, 80,7 % ріллі, що на 3,5 відсоткового пункту менше ніж у середньому по Україні. Площа сіножатей і пасовищ - близько 20 % сільськогосподарських угідь. У Донецькому економічному регіоні зайнятість населення складає 41,6 % від загальної чисельності. Це один з регіонів в державі, де найбільша питома вага зайнятості у сфері матеріального виробництва і, зокрема, в промисловості.

Одночасно район є одним з таких, де найнижча у державі частка зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Цей показник дещо вищий в Луганській області, що пояснюється нижчим рівнем розвитку промисловості в регіоні.

За останній період кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності регіону значно скоротилася - 16,5 %. Зменшення чисельності населення, зайнятого у матеріальному виробництві, відбувається під впливом структурних змін у економіці.

Придніпровс. екон. район: У регіоні видобувають 83 % природного газу всієї України. З родовищ, що експлуатують, видобувається: нафта з конденсатом - 65,7 % від видобутку в Україні, залізна руда -14%, абразивна сировина -91,1 %, скляна сировина - 44 %. Сільгоспугіддя займають 15,1 % від сільськогосподарських угідь України. У регіоні переважають чорноземи, цінні і родючі грунти. Трудовими ресурсами регіон, в основному, забезпечений. У регіоні сформувався ринок праці, який можна охарактеризувати як диференційований по областях, за основними тенденціями розвитку. Зокрема для Полтавської та Сумської областей характерними ознаками є трудодепресивність та застійність Для ринків цього типу головним чинником успішного розвитку є стабілізація сільськогосподарського виробництва та пов'язаних з ним переробних виробництв, розвиток соціальної інфраструктури села за допомогою прямих державних інвестицій, забезпечення еквівалентного товарообміну між містом та селом, а також розвиток трудомістких галузей промисловості - легкої і неметаломісткого машинобудування. Покращення ситуації на ринку праці в регіоні є можливим за умови поширення перекваліфікації та підвищення професійнофахових властивостей потенційних учасників виробництва, збільшення мобільності робочої сили.

85.0характеризувати природо - та трудоресурсний потенціал Південного економічного макрорайону.

Склад: Причорноморський еко-ний мезорайон, АРК

У Причорноморському економічному регіоні є такі мінерально-сировинні ресурси: залізна руда (Керч), залізисті кварцити (Одеська обл.), флюсові вапняки, солі кримських озер і Сиваша, різноманітні будівельні матеріали - граніт, мармур (Кримські гори), вапняки, керамзитова сировина, піски для виробництва скла (Одеська обл.), сировина (камінь-пісковик) для виробництва стінових блоків. Причорномор'я охоплює територію 113,4тис км2, що становить 18,8 % всієї території України. На земельні сільськогосподарські угіддя припадає 8400,3 тис. га (20,1 % до всієї України). Під ріллею зайнято 6790,3 тис. га, або 80,8 % сільгоспугідь. Регіон характеризується високим рівнем землезабезпеченості на одного жителя сільгоспугідь і ріллі Економічний Причорноморський регіон є досить обмеженим на водні ресурси, що лімітує розвиток водомістких галузей промисловості і сільського господарства Природна водозабезпеченість на 1 км2 території регіону місцевим стоком у кілька разів нижча за середньоукраїнських показник. Регіон перетинають найбільші річки - Дніпро, Дністер, Південний Буг, Дунай. Дельти річок закінчуються лиманами, які утворились внаслідок поступового опускання суші і затоплення морськими водами балок і річкових долин. Трудові ресурси в регіоні, які зайняті в суспільно-корисній праці, становлять 67,5 % від їх загальної кількості. У регіоні високе безробіття (близько 100,0 тис. чол.).

Дуже важливе питання, яке необхідно вирішити на загальнодержавному рівні, - це репатріація народів Криму, проблеми фінансування, надання під забудову і організації господарської діяльності земельних ділянок, організація робочих місць, будівництво житла, соціальна підтримка

86.0характеризувати спеціалізацію та чинники, що її визначають Західного економічного макрорайону.

Склад:.Київський еко-ний, Карпатський еко-ний,Подільський еко-ний,Північно-Західний еко-ний рай-ни.

Карпатський екн. район: Карпати - це єдиний регіон в Україні, де створені всі можливості для розвитку гірськолижного спорту. Основні зони - Славська і Роз-луцька (Львівська обл), Рахівська і Воловецька (Закарпатська обл.), Ворохтянська і Буковельська (Івано-Франківська обл.). До речі, гірськолижна турбаза "Буковель" в найближчій період стане найбільш потужною у Карпатському регіоні.

Економічний регіон має найбагатші мисливські угіддя в Україні. В регіоні є відповідні умови для організації водних видів спорту завдяки наявності річок Прут, Тиса, Дністер, Черемош, Уж. В Яремче в даний час уже діє човникова база гірсько-водного спорту. У Карпатах є умови для розвитку альпінізму.

Київський екон. район: важливим є розвиток індустрії туризму з центром у Києві, який багатий на історичні та культурні пам'ятки, що сприяють зростанню обсягу надання туристичних послуг та збільшенню грошових надходжень до місцевого та державного бюджетів.

Регіон має найбільший науково-технічний потенціал, удосконалюючи його структуру та розширюючи масштаби своєї діяльності, він може активно впливати і здійснювати наукові розробки та дослідження в регіонах держави таза її межами, впроваджуючи найновіші досягнення в конкретне виробництво.

Подільський екон. район: Подільський економічний регіон знаходиться у зоні, в якій прогнозована підвищена ймовірність виникнення стихійних лих, таких як вітрові урагани, земельні зсуви, лісові пожежі. Крім того, на території регіону щорічно виникають техногенно-екологічні ситуації надзвичайного характеру. Економічний регіон істотно відстає від загальноукраїнського рівня доходів на душу населення. Відповідно є менші грошові витрати та заощадження громадян, які становлять усього 60 % середньодушового рівня витрат та заощаджень в Україні.

У регіоні низький рівень оплати праці та значна частина працездатного населення не зайнята в суспільно-корисній праці.

Пывнычно-Захыдн. екон. район: економічний регіон розташований в зоні підчищеної техногенно-екологічної ситуації, яка негативно впливає на навколишнє природне середовище. У галузі охорони здоров'я та медичного обслуговування регіон також відстає від середніх показників України. Значно нижча забезпеченість в регіоні кваліфікованим медичним персоналом, яка становить в межах 90% від середнього рівня України.

87.0характеризувати спеціалізацію та чинники, що її визначають Східного економічного макрорайону.

Склад: Донецький еко-ний мезорайон, Придніпровський еко-ний мезорайон, Північно-Східний еко-ний мезорайон.

Пв-Сх.екон. район: У структурі Східного економічного регіону основні виробничі фонди становлять 44,6 %, у сільському господарстві - 24,2 %, що дещо менше ніж в середньому по Україні (відповідно 50 % і 26,9 %).

Галузева структура основних невиробничих фондів регіону також вирізняється серед аналогічних по Україні. Так, у житлово-комунальному господарстві в регіоні зосереджено 58,2 % фондів, у галузі охорони здоров'я, фізкультури і соціального забезпечення - 5,8 %, культури і мистецтва - 2,1 %,Вартість промислово-виробничих основних фондів регіону становить 11,7 % від відповідного показника по Україні. Однак треба зазначити, що в регіоні спостерігається значне старіння основних виробничих фондів. Коефіцієнт їх оновлення дуже низький (0,03 - 0,05) і вимагає значного прискорення оновлення виробничого потенціалу. Регіон має розгалужену систему закладів соціально-побутового комплексу, освіти, охорони здоров'я, культури, спорту.

У галузі освіти навчанням охоплено біля 765 тис. учнів середніх навчальних закладів, понад 35 тис учнів навчаються у професійно-технічних навчально-виховних закладах.

Придніпров. екн. район: Східного економічного району характеризується значним розвитком. Регіон має розгалужену систему закладів соціально-побутового комплексу, освіти, охорони здоров'я, культури, спорту.

У галузі освіти навчанням охоплено біля 765 тис. учнів середніх навчальних закладів, понад 35 тис учнів навчаються у професійно-технічних навчально-виховних закладах. У соціальній сфері регіону створюється 20 % валової доданої вартості економіки регіону. В її складі понад 60 % припадає на матеріально-побутові галузі і близько 40 % на соціально-культурні галузі, зосереджено близько 31 % основних фондів Придніпров'я і зайнято 29 % трудових ресурсів.

Донецьк. екн. район: Визначається особливостями природно-ресурсного потенціалу району і, на цій основі, спеціалізацією господарства економічного регіону.

Станом на 1 січня 2001р. первісна вартість основних фондів регіону становила 143,2 млрд. грн, що дорівнює 17,3 % вартості основних фондів України. У структурі основних фондів району найбільшу питому вагу має промисловість - 51,3 %, на транспорт і зв'язок припадає 11,1 %, сільське господарство - 4,5 %, будівництво - 1,5 %, оптову і роздрібну торгівлю-2,0 %, освіту - 2,9 %, охорону здоров'я та соціальну допомогу -1,0 %. Як показують наведені дані, для Донбасу характерними є надмірна концентрація фондів промислово-виробничого потенціалу і недостатнє фондозабезпечення соціально-культурної сфери. До провідних галузей промисловості регіону належать коксохімія і хімія. Коксохімія працює на відходах чорної металургії і дає понад 50 % продукції коксівної галузі України. Хімія включає гірничо-хімічну промисловість, яка працює на місцевій сировині, - камінній солі, газовому вугіллі, вапні тощо. Тут добре розвинуте виробництво соди, мінеральних добрив і кислот, хімічних реактивів, лакофарбова промисловість. У регіоні також є виробництво капролактану, пластмас, синтетичних смол, гумотехнічних виробів

88.0характеризувати спеціалізацію та чинники, що її визначають Південного економічного макрорайону .

Склад: Причорноморський еко-ний мезорайон, АРК.

На розвиток економіки регіону впливає наявний виробничий потенціал. У загальній структурі основних фондів регіону виробничі і невиробничі фонди становлять відповідно 60,6 та 39,4 % (в Україні - 63,1 та 36,9 %). Провідне місце належить промисловості (32,7 %). Питома вага у структурі основних фондів сільського господарства, транспорту та зв'язку значно вища, ніж в Україні загалом, що характеризує високий рівень розвитку сільського господарства у регіоні.

Найбільшу питому вагу в структурі основних невиробничих фондів має житлове господарство (43,7 %); на другому місці - комунальне господарство і побутове обслуговування населення. їх питома вага також вища, ніж в середньому по Україні.

Як і в цілому в Україні спостерігається тенденція фізичного і морального старіння основних виробничих фондів, зменшення їх активної частини та збереження рівня низького їх відновлення.

89.Охарактеризувати особливості господарського та рівень економічного розвитку Західного економічного макрорайону.

Склад:.Київський еко-ний, Карпатський еко-ний,Подільський еко-ний,Північно-Західний еко-ний рай-ни.

Київ. екн. район:: У Центральному економічному регіоні зосереджено потужний експортний потенціал. У загальній кількості підприємств, які здійснюють експорт товарів і послуг з України, підприємства регіону становлять 23,3 %, а вартість експорту -16,8 % всієї вартості експорту України. Сальдо експортно-імпортних операцій по регіону є додатнім.Безперечно, лідером у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є Київ. Тут зосереджено 18,5 % всіх підприємств, що експортують продукцію, і 29,6 % тих, що імпортують її. Імпорт товарів і послуг міста перевищує експорт - понад 800 млн. дол. США.

Експорт здійснюється майже у 60 країн світу. На Центральний економічний регіон припадає понад 45 % іноземних інвестицій, які отримують усі регіони України, одночасно регіон інвестує економіку інших країн (близько 8 %).

Поділ. екн. район: Подільському економічному регіону властивий низький рівень зовнішньоекономічної діяльності. Його експорт становить в межах 2,5 % від загального експорту України. Імпорт складає близько 1,5 %. Позитивні тенденції експорту над імпортом характерні для всіх областей регіону. У Вінницькій області експорт перевищує імпорту 1,6 рази, у Тернопільській та Хмельницькій -у 1,5 рази. Провідною експортоспроможною галуззю є харчова промисловість. На перспективу регіон має можливість розширити асортимент продукції на експорт і збільшити його обсяг в першу чергу за рахунок машинобудівної та енергетичної галузі промисловості.

Пв-Зх. екн. район:: Вигідне географічне розміщення та стратегічне положення Поліського економічного регіону дає змогу активно залучати його до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту, зв'язку, створення зон міждержавного співробітництва. Проте на сьогодні питома вага регіону у зовнішньоекономічній діяльності визначається відносно низьким рівнем. Заданими статистики, експорт регіону становить 3,4 % до загальноукраїнського показника, імпорт- відповідно 5,1 %. Як бачимо, в цілому по економічному регіону імпорт переважає експорт, що є негативною тенденцією. Найнижчі показники щодо експорту має Волинська обл., де імпорт переважає експорту 1,6 рази, в Чернігівській обл. - у 0,3 раза. Найбільш експортоспроможною продукцією є харчова промисловість, певною мірою - машинобудування.

Поліській економічний регіон має велику перспективу покращити структуру експортної продукції, одночасно залучаючи інвестиції в розвиток і виробництво конкурентоспроможної продукції на зовнішньому ринку.

Карпат. екн. район: Експорт Карпатського регіону становить всього 5,3 % у загальному експорті України, але його продукція є досить важливою: хімічна і нафтохімічна, машини, деревина і вироби з неї, меблі, м'ясо, вовна, плодоовочеві консерви та інша сільськогосподарська продукція. В експортній діяльності задіяні понад 2,3 тис. підприємств. Валютні надходження дозволяють підтримувати і розширювати виробничий потенціал, особливо в експортному секторі.

Імпорт регіону становить 5,1 % від всього по Україні. В першу чергу, імпортуються вироби критичного напрямку - ліки, нафта, газ, специфічна сировина тощо. Сальдо експорту-імпорту є додатнім (в межах 65 млн. дол. США за 2005 р).

Подальший напрямок покращення зовнішньоекономічної діяльності - це вдосконалення структури експорту, підвищення її конкурентоспроможності.

90.0характеризувати особливості господарського та рівень економічного розвитку Східного економічного макрорайону.

Склад: Донецький еко-ний мезорайон, Придніпровський еко-ний мезорайон, Північно-Східний еко-ний мезорайон.

Донецю екн. район: Головною проблемою соціально-економічного розвитку Донецького економічного регіону залишається висока концентрація промислового виробництва та необхідність зниження частки у народногосподарському комплексі гірничодобувного виробництва. Загострення цієї проблеми відбувається під впливом природо-економічних та історичних передумов і чинників, а також у результаті структурної політики держави, яка проводиться в сучасних умовах господарювання. Згідно з цією політикою основні капітальні вкладення та залучені іноземні інвестиції зорієнтовані на спеціалізацію економіки регіону у важкій промисловості. Для підвищення ефективності функціонування суспільно-господарського комплексу регіону необхідно провести комплексну реструктуризацію та технічне переоснащення вугільної промисловості, технічну реконструкцію таких базових галузей, як чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість, машинобудування та електроенергетика

З метою ліквідації диспропорції у розвитку промисловості необхідно нарощувати потужності легкої і харчової промисловості.

Для покращення екологічної ситуації треба впроваджувати екологічні безпечні технології, здійснювати рекультивацію земель, ліквідацію териконів, відстійників, шлакосховищ, закладання підземних відпрацьованих просторів, ефективніше використовувати вторинні ресурси та відходи виробництва.

Придніпр.екн. район: У галузевій структурі промисловості і надалі переважатиме металургійна, яка спрямована на задоволення потреб як внутрішнього, так і зовнішнього ринків. Виробництво чорних металів буде основним напрямом спеціалізації регіону в загальнодержавному поділі праці. Пріоритетний розвиток матимуть експортно-орієнтовані виробництва промисловості: металургія і обробка металів, виробництво машин і обладнання, виробництво електричного і електронного обладнання, виробництво медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних приладів, оптичних приладів і годинників, виробництво транспортного обладнання (зокрема автомобілів), ракетокосмічна і авіаційна техніка. Сільськогосподарське виробництво базуватиметься на вдосконаленні структури посівних площ, збільшенні обсягів ґрунтозахисної обробки землі та на інтенсивних технологіях вирощування зернових культур, цукрового буряка і соняшнику, скороченні розораності фунтів, розширенні пасовищного господарства та зрошувального землеробства

Пв.-Сх. екн.район: Регіон має усі передумови для налагодження випуску засобів виробництва для різних галузей економіки України та експортних потреб, у першу чергу для реформованих сільськогосподарських структур - селянських спілок, фермерських та індивідуальних господарств

Для регіону важливим напрямом є розвиток паливно-енергетичного комплексу Східний економічний регіон став домінуючим у видобутку нафти й газу в Україні. Від перспективи розвитку цієї галузі залежить нормалізація функціонування паливно-енергетичного комплексу в усій країні. Імпорт в Україну енергоносіїв є сьогодні "критичним імпортом", тому розв'язання цієї проблеми - це головний напрямок розвитку всієї економіки держави.

91.0характеризувати особливості господарського та рівень економічного розвитку Південного економічного макрорайону.

Склад: Причорноморський еко-ний мезорайон, АРК.

Провідними галузямигосп-ва Причор р-ну є машинобуд-ня і металообробка, харчова пром-сть та легка пром-сть, курортно-туристичне госп-во. В електроенергетиці значну роль відіграє Каховська ГЕС(352 тис кВт). На тер-рії р-ну є гірничодобувна пром-сть. Видобувається залізна руда на Комиш-Бурунському родовищі. В Одесі є сталеплавильний завод. Серед галузей машинобуд-ня розвинене транспортне.У р-ні випускають морські судна, с/г машини, верстати, різне технологічне устаткування та електротехнічні прилади. Найбільші підпр-ва суднгобуд-ня – це суднобудівні заводи в Миколаєві, Херсоні і Керчі. До великих підпр-в с/г машинобуд-ня належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод с/г машин, заводи в Первомайську Миколаївської обл, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобуд-ня дістало розвиток в Одесі.у Миколаєві випускають дорожньо-будівельні машини. У Миколаєві, Феодосії – піднімально-транспортне устаткування. Підпр-ва електротехнічного машинобуд-ня працюють в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі. Хімічна пром-сть працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), часково використовує привізну. Найбільші підпр-ва – Одеський суперфосфатний, Сакський і Красноперекопський хімічні, Одеський хіміко-фармацевтичний та фарбовий, Севастопольський “Хімпром”, Сімферопольський “Хімік”.у легкій прм-сті виділяється текстильна галузь. Р-н виробляє приблизно 20% тканин кр-ни. Найбільші підпр-ва є Херсонський бавовняний комбінат,и Одеська конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі і Тарбунарах. Велике значення має харчова пром-сть, що грунтується на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна, м‘ясна, тютюнова галузі. М‘ясна представлена м‘ясокомбінатами в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Їзмаїлі. Маслоробна, молочна, сироварна розташовані рівномірно на всій тер-рії регіону. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий завод. Плодоконсервна пром-сть представлена у Хеосоні(2 заводи), Сімферополі(3), Ізмаїлі та Одесі. Рибоконсервні заводи в Керчі, Геніченську, Ялті, Кілії. Р-н виготовляє основну частку вин в Укр.С/г має зерново-тваринницький напрям з широко розвиненим садівництвом і виноградарством.

92.0характеризувати проблеми розміщення продуктивних сил і основні напрями Їх вирішення Західного економічного макрорайону.

Склад:.Київський еко-ний, Карпатський еко-ний,Подільський еко-ний,Північно-Західний еко-ний рай-ни.

Київ. екн. район: Нині, оцінюючи стан і розвиток економічних процесів у державі, ми повинні визначити головні напрями розвитку господарського комплексу як регіону, так і в цілому України.

У першу чергу, необхідно здійснити структурну перебудову народногосподарського комплексну, спрямувавши його на максимально можливе технологічне оновлення всіх галузей економіки з безумовним визначенням галузевих пріоритетів.

Пріоритетними галузями економічного розвитку повинні бути конкурентоспроможні, які виготовляють продукцію, товари і послуги як для внутрішнього, так і зовнішнього ринку. В Центральному економічному регіоні такими є: машинобудування (приладобудування), у тому числі виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, радіовимірювальних систем, авіаційна та мікробіологічна промисловість.

Карпат. екн. район: Важливою проблемою є наявна екологічна ситуація, яка пов'язана з багатьма чинниками. Незбалансованість розвитку окремих галузей економіки, неналежне ставлення до природних ресурсів та довкілля призвели до інтенсивного природокористування, погіршення природного середовища. Забрудненість середовища безпосередньо залежить від дії забруднюючих джерел, які негативно впливають на стан здоров'я населення, на показники смертності та дитячої захворюваності. Електроенергетичні викиди хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в Карпатському регіоні.

Подільс. екн. район: Найбільш важливою проблемою є завантаження виробничих потужностей регіону та різке зниження безробіття, рівень якого в регіоні перевищує 12 %. Для цього потрібні відповідні інвестиції, щоб створити нові робочі місця, модернізувати і оновити застаріле устаткування, посилити інноваційну активність в регіоні.

На жаль, сьогодні інноваційна діяльність в регіоні характеризується скороченням державних витрат на дослідження, їх знеціненням під дією інфляційних процесів. Особливо скоротились витрати, що стосуються провідних галузей спеціалізації регіону, на які повинна бути зосереджена першочергова увага Сюди належать розроблення заходів щодо попередження структурної кризи, розвиток на науковій основі багатоукладного сільського господарства, АПК в цілому та виробничої, соціальної й ринкової інфраструктур.

Пв.-Зх. екн. район: Гострою проблемою виступає недостатність коштів у місцевих бюджетах і для забезпечення фінансування соціальної сфери та місцевих виробничих потреб, зокрема, для забезпечення фінансування соціальної сфери та місцевих виробничих потреб, для забезпечення діяльності освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, розвитку житлово-комунального господарства в розрахунку надушу населення, показники якого значно нижчі (до 30 %) ніж в середньому по Україні.

Важливим фактором у вирішенні регіональної соціально-економічної проблеми є вдосконалення інвестиційної та кредитної політики держави, розширення місцевих джерел наповнення бюджету за рахунок удосконалення податкової системи та інших форм економічного регулювання.

93.Охарактеризувати проблеми розміщення продуктивних сил напрями їх вирішення Східного економічного макрорайону.

Склад:Донецький еко-ний мезорайон, Придніпровський еко-ний мезорайон, Північно-Східний еко-ний мезорайон..

Північно-Східний район дає 13,7% валового внутрішнього продукту, зосереджує 12,7% основних фондів. Його частка в обсязі валової сільськогосподарської продукції становить 14,6%. Провідною галуззю економіки Північно-Східного району є машинобудування, де працює 61% промислово-виробничого персоналу. До важливих галузей належить також сільське господарство, харчова промисловість, транспортний комплекс.

У Придныпров.еко-му рай-ні дуже розвинута будіндустрія. Основні п-ва зн-ся у найб містах. У великих містах р-ну діють також п-ва деревообробної пр-сті. Велику роль у розвитку госп-ва Придніпров¢я відіграє АПК. За валовою продукцією с/г район посідає шосте місце серед ек-х районів країни. Головною галуззю с/г-го в-ва є рослинництво.

Донецький р-н в УК найбільш економічно розвинутий, особливо такі галузі, як електроенергетика, вугільна, металургійна, хім пр-сть, важке маш-ня та пр-сть буд мат-в. У с/г домінує приміський тип господарювання. Район має вихід до Азовського моря і розгалужену транспортну мережу, якою здійснюються інтенсивні міжрайонні і міжнародні зв¢язки. Провідна галузь району – вугільна пр-сть. Для розвитку госп-ва р-н має в цілому сприятливі прир умови, значні прир ресурси (родючі грунти, кам вугілля, кухонну сіль, кіновар – основну ртутну руду, буд мат-ли та ін.). Не вистачає власних водних ресурсів. Тут зосереджені великі людські ресурси. За к-стю та густосою нас-ня р-н посідає перше місце в Укр.

94. 0характеризувати проблеми розміщення продуктивних сил напрями їх вирішення Південно-економічного макрорайону.

Склад:АРК,Миколаївська, Одеська, Херсонська, м.Севастополь.

Природно-ресурсний потенціал. Поверхня р-ну є в основному хвилястою рівниною, де височать Кримські гори. Р-н має значні родовища корисних копалин. Найважливіші з них – залізні руди Керченського пів-ва. Добре забезпечений р-н сировиною для будівельної індустрії – різноманітними вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітасми, мармуром, мергелем, каоліном.є значні запаси солей у численних озерах та лиманах. На Керченському і Тарханкутському пів-вах АР Крим та на півдні Одеської обл виявлено родовища нафти і газу. Клімат р-ну в цілому помірно теплий. Опадів на рівнинах випадає від 300-350 мм до 450 мм. Грунти р-ну різноманітні: опідзолені чорноземи, малогумусні чорноземи, бурі лісові. Гідрографічна мережа р-ну відносно негуста, але його перетинають найбільші річки – Дніпро, Дністер, Дунай. У криму такі озера Сиваш, Сакське, Чокрацьке. Важливе н/г-ке значення мають Чорне та Азовське моря. Населення складає 7,8 млн чол. Середня густота становить 68,1чол./км². У р-ні виділяють такі міста, як Одеса (1,1млн чол), Миколаїв (519тис), Севастополь(375 тис), Херсон (371тис). Трудових ресурсів не вистачає, особливо в АР Крим та Херсонській обл. Р-н має найвищий серед екон р-нів Укр показник працездатного населення (57,3 %).

Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку Причорноморського району. У Причорноморський район ввозиться продукції більше, ніж вивозиться. На характер зв¢язків Причорноморського району з іншими економічними районами країни накладає відбиток недостатня його забезпеченість багатьми видами природних ресурсів. Тому чюди надходять електроенергія, вугілля, лісоматеріали, а також машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості тощо. У свою чергу з Причорноморського району до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової промисловості, рибу і рибні консерви тощо. Найгостріше у Причорноморському районі постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води. У районі не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін). Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. Середня густота населення в районі становить близько 70 осіб на 1 кв км, вона значно нижча, ніж в середньому по країні. Найвищий показник густоти населення – в АР Крим (98 осіб на 1 кв км), найнижчий – у Херсонській області (45 осіб на 1 кв км). Частка міського населення майже однакова: 68% - в АР Крим, 66 – Одеській і Миколаївській областях і 62% в Херсонській області.

Поиск по сайту: